Марія Геннадіївна Аравіцька, R. Sarapuk, L. Sheremeta
{"title":"痴呆老年妇女桡骨骨质疏松性骨折功能性后果的康复效果","authors":"Марія Геннадіївна Аравіцька, R. Sarapuk, L. Sheremeta","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.156","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета: оцінити ефективність впливу реабілітаційної програми на функціональний стан верхньої кінцівки у жінок похилого віку з наслідками перелому дистального метаепіфізу променевої кістки та деменцією. \nМетоди. Обстежено 82 жінки похилого віку. Контрольну групу склали 23 нетравмовані жінки. Групу порівняння склали жінки з переломом променевої кістки, без ознак деменції, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 1 склали жінки з аналогічним переломом, деменцією, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 2 склали жінки з переломом, деменцією, які отримували реабілітацію за розробленою програмою (терапевтичні вправи, функціональне тренування, «MAPS THERAPY»; PNF; мобілізація променево-зап’ясткового суглоба; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; тренування у додатку «ReHand», когнітивна реабілітація) тривалістю 2 місяці. Ефективність оцінювали за Gartland & Werley Score, Nine-hole peg test, ABILIНAND, DASH. \nРезультати. У жінок виявлено задовільний результат лікування перелому променевої кістки (Gartland & Werley Score), що призвело до порушення швидкості рухів верхньої кінцівки (Nine-hole peg test), погіршення функціонування (АBILIHAND, DASH). Стан жінок з деменцією за Nine-hole peg test, АBILIHAND, DASH був статистично значущо гіршим, ніж з нормальним когнітивним статусом (р<0,05). Застосування програми реабілітації, розробленої з урахуванням особливостей когнітивного стану із використанням сучасних методів реабілітації продемонструвало кращий результат за усіма досліджуваними параметрами (р<0,05), порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу. \nВисновки. Програма реабілітації для жінок похилого віку з наслідками перелому променевої кістки та деменцією, яка створена з урахуванням наявності когнітивного дефекту, продемонструвала свою ефективність через значуще покращення відносно вихідного результату та результатів стандартної програми реабілітації.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"EFFECTIVENESS OF REHABILITATION OF FUNCTIONAL CONSEQUENCES OF OSTEOPOROTIC RADIUS FRACTURE IN ELDERLY WOMEN WITH DEMENTIA\",\"authors\":\"Марія Геннадіївна Аравіцька, R. Sarapuk, L. Sheremeta\",\"doi\":\"10.21802/artm.2024.1.29.156\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета: оцінити ефективність впливу реабілітаційної програми на функціональний стан верхньої кінцівки у жінок похилого віку з наслідками перелому дистального метаепіфізу променевої кістки та деменцією. \\nМетоди. Обстежено 82 жінки похилого віку. Контрольну групу склали 23 нетравмовані жінки. Групу порівняння склали жінки з переломом променевої кістки, без ознак деменції, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 1 склали жінки з аналогічним переломом, деменцією, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 2 склали жінки з переломом, деменцією, які отримували реабілітацію за розробленою програмою (терапевтичні вправи, функціональне тренування, «MAPS THERAPY»; PNF; мобілізація променево-зап’ясткового суглоба; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; тренування у додатку «ReHand», когнітивна реабілітація) тривалістю 2 місяці. Ефективність оцінювали за Gartland & Werley Score, Nine-hole peg test, ABILIНAND, DASH. \\nРезультати. У жінок виявлено задовільний результат лікування перелому променевої кістки (Gartland & Werley Score), що призвело до порушення швидкості рухів верхньої кінцівки (Nine-hole peg test), погіршення функціонування (АBILIHAND, DASH). Стан жінок з деменцією за Nine-hole peg test, АBILIHAND, DASH був статистично значущо гіршим, ніж з нормальним когнітивним статусом (р<0,05). Застосування програми реабілітації, розробленої з урахуванням особливостей когнітивного стану із використанням сучасних методів реабілітації продемонструвало кращий результат за усіма досліджуваними параметрами (р<0,05), порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу. \\nВисновки. Програма реабілітації для жінок похилого віку з наслідками перелому променевої кістки та деменцією, яка створена з урахуванням наявності когнітивного дефекту, продемонструвала свою ефективність через значуще покращення відносно вихідного результату та результатів стандартної програми реабілітації.\",\"PeriodicalId\":505424,\"journal\":{\"name\":\"Art of Medicine\",\"volume\":\"14 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-03-28\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Art of Medicine\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.156\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Art of Medicine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.156","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
EFFECTIVENESS OF REHABILITATION OF FUNCTIONAL CONSEQUENCES OF OSTEOPOROTIC RADIUS FRACTURE IN ELDERLY WOMEN WITH DEMENTIA
Мета: оцінити ефективність впливу реабілітаційної програми на функціональний стан верхньої кінцівки у жінок похилого віку з наслідками перелому дистального метаепіфізу променевої кістки та деменцією.
Методи. Обстежено 82 жінки похилого віку. Контрольну групу склали 23 нетравмовані жінки. Групу порівняння склали жінки з переломом променевої кістки, без ознак деменції, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 1 склали жінки з аналогічним переломом, деменцією, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 2 склали жінки з переломом, деменцією, які отримували реабілітацію за розробленою програмою (терапевтичні вправи, функціональне тренування, «MAPS THERAPY»; PNF; мобілізація променево-зап’ясткового суглоба; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; тренування у додатку «ReHand», когнітивна реабілітація) тривалістю 2 місяці. Ефективність оцінювали за Gartland & Werley Score, Nine-hole peg test, ABILIНAND, DASH.
Результати. У жінок виявлено задовільний результат лікування перелому променевої кістки (Gartland & Werley Score), що призвело до порушення швидкості рухів верхньої кінцівки (Nine-hole peg test), погіршення функціонування (АBILIHAND, DASH). Стан жінок з деменцією за Nine-hole peg test, АBILIHAND, DASH був статистично значущо гіршим, ніж з нормальним когнітивним статусом (р<0,05). Застосування програми реабілітації, розробленої з урахуванням особливостей когнітивного стану із використанням сучасних методів реабілітації продемонструвало кращий результат за усіма досліджуваними параметрами (р<0,05), порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу.
Висновки. Програма реабілітації для жінок похилого віку з наслідками перелому променевої кістки та деменцією, яка створена з урахуванням наявності когнітивного дефекту, продемонструвала свою ефективність через значуще покращення відносно вихідного результату та результатів стандартної програми реабілітації.