{"title":"刑事诉讼中证人保护的国际经验","authors":"Вікторія Любавіна, А. В. Чурілова","doi":"10.33244/2617-4154-2(15)-2024-252-260","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджено проблемні аспекти щодо убезпечення свідка як особи, яка бере участь у кримінальному провадженні. За допомогою порівняльно-правового аналізу національного законодавства з законодавством окремих іноземних держав висвітлено стан нормативної пропозиції щодо безпеки свідків. З’ясовано потенційні можливості імплементації окремих аспектів іноземного законодавства в законодавчі акти національної правової системи. Визначено, що законодавство Республіки Австрія, а саме Федеральний закон № 526, чітко визначає коло свідків, які можуть бути долучені до програми захисту свідків. Відповідно до цього закону свідками визнаються особи, яким загрожує небезпека у звʼязку з володінням важливою інформацією про кримінальні справи про організовану злочинність, злочини проти громадського порядку, злочини у сфері незаконного обігу наркотиків та деякі інші злочини. \nАвстрійські заходи безпеки подібні до європейських: переміщення свідка в безпечну зону, переїзд на інше місце проживання (в інше місто або навіть в іншу державу); створення нової «історії» життя людини (легенди), оформлення нових документів; опікун; зміна документів, що посвідчують особу; повʼязування нових документів з існуючими базами даних; відстеження наданих клієнтом паролів, адреса електронної пошти та імен користувачів; соціальна адаптація до нового місця проживання; психологічна допомога потерпілому (свідку) тощо. \nБуло виявлено, що французьке законодавство дозволяє навіть повну анонімність особистих свідчень з метою максимального захисту свідків. Це досить дієвий стимул для надання особою таких доказів і дає змогу правоохоронним органам спростити процедуру захисту свідків. Було зроблено висновок, що концепція захисту свідків і потерпілих повинна включати положення про ці три елементи. Проте поняття безпеки в законодавстві та теорії кримінального процесу не є тотожними й загальноприйнятого визначення поняття «безпека» в теорії на сьогодні немає.","PeriodicalId":510731,"journal":{"name":"Ірпінський юридичний часопис","volume":"40 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД УБЕЗПЕЧЕННЯ СВІДКІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ\",\"authors\":\"Вікторія Любавіна, А. В. Чурілова\",\"doi\":\"10.33244/2617-4154-2(15)-2024-252-260\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті досліджено проблемні аспекти щодо убезпечення свідка як особи, яка бере участь у кримінальному провадженні. За допомогою порівняльно-правового аналізу національного законодавства з законодавством окремих іноземних держав висвітлено стан нормативної пропозиції щодо безпеки свідків. З’ясовано потенційні можливості імплементації окремих аспектів іноземного законодавства в законодавчі акти національної правової системи. Визначено, що законодавство Республіки Австрія, а саме Федеральний закон № 526, чітко визначає коло свідків, які можуть бути долучені до програми захисту свідків. Відповідно до цього закону свідками визнаються особи, яким загрожує небезпека у звʼязку з володінням важливою інформацією про кримінальні справи про організовану злочинність, злочини проти громадського порядку, злочини у сфері незаконного обігу наркотиків та деякі інші злочини. \\nАвстрійські заходи безпеки подібні до європейських: переміщення свідка в безпечну зону, переїзд на інше місце проживання (в інше місто або навіть в іншу державу); створення нової «історії» життя людини (легенди), оформлення нових документів; опікун; зміна документів, що посвідчують особу; повʼязування нових документів з існуючими базами даних; відстеження наданих клієнтом паролів, адреса електронної пошти та імен користувачів; соціальна адаптація до нового місця проживання; психологічна допомога потерпілому (свідку) тощо. \\nБуло виявлено, що французьке законодавство дозволяє навіть повну анонімність особистих свідчень з метою максимального захисту свідків. Це досить дієвий стимул для надання особою таких доказів і дає змогу правоохоронним органам спростити процедуру захисту свідків. Було зроблено висновок, що концепція захисту свідків і потерпілих повинна включати положення про ці три елементи. Проте поняття безпеки в законодавстві та теорії кримінального процесу не є тотожними й загальноприйнятого визначення поняття «безпека» в теорії на сьогодні немає.\",\"PeriodicalId\":510731,\"journal\":{\"name\":\"Ірпінський юридичний часопис\",\"volume\":\"40 14\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-06-14\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Ірпінський юридичний часопис\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(15)-2024-252-260\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ірпінський юридичний часопис","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(15)-2024-252-260","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД УБЕЗПЕЧЕННЯ СВІДКІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
У статті досліджено проблемні аспекти щодо убезпечення свідка як особи, яка бере участь у кримінальному провадженні. За допомогою порівняльно-правового аналізу національного законодавства з законодавством окремих іноземних держав висвітлено стан нормативної пропозиції щодо безпеки свідків. З’ясовано потенційні можливості імплементації окремих аспектів іноземного законодавства в законодавчі акти національної правової системи. Визначено, що законодавство Республіки Австрія, а саме Федеральний закон № 526, чітко визначає коло свідків, які можуть бути долучені до програми захисту свідків. Відповідно до цього закону свідками визнаються особи, яким загрожує небезпека у звʼязку з володінням важливою інформацією про кримінальні справи про організовану злочинність, злочини проти громадського порядку, злочини у сфері незаконного обігу наркотиків та деякі інші злочини.
Австрійські заходи безпеки подібні до європейських: переміщення свідка в безпечну зону, переїзд на інше місце проживання (в інше місто або навіть в іншу державу); створення нової «історії» життя людини (легенди), оформлення нових документів; опікун; зміна документів, що посвідчують особу; повʼязування нових документів з існуючими базами даних; відстеження наданих клієнтом паролів, адреса електронної пошти та імен користувачів; соціальна адаптація до нового місця проживання; психологічна допомога потерпілому (свідку) тощо.
Було виявлено, що французьке законодавство дозволяє навіть повну анонімність особистих свідчень з метою максимального захисту свідків. Це досить дієвий стимул для надання особою таких доказів і дає змогу правоохоронним органам спростити процедуру захисту свідків. Було зроблено висновок, що концепція захисту свідків і потерпілих повинна включати положення про ці три елементи. Проте поняття безпеки в законодавстві та теорії кримінального процесу не є тотожними й загальноприйнятого визначення поняття «безпека» в теорії на сьогодні немає.