ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

У статті обґрунтовано використання технологій штучного інтелекту у системі управління персоналом публічної служби України. Зазначено, що нові інструменти із застосуванням технологій штучного інтелекту здатні аналізувати та вибудовувати алгоритми, що сприяють не тільки рекрутингу кандидатів, що найбільш підходять на вакантні посади, але й запобіганню звільненню цінних працівників за рахунок аналізу взаємозв’язків, контролю показників професійного вигоряння та рівня лояльності до організації. Проведені дослідження щодо впровадження та використання штучного інтелекту в HR-процесах дозволяють обґрунтувати перспективність застосування даних технологій в управлінні. Інновації є ключовим елементом суспільств знань і істотно трансформують усі сторони його життя. Навчання стає ключовою цінністю суспільств знання. В цій ситуації ускладнюється оцінка пізнавальних здібностей людини. Використання штучного інтелекту в системі управління персоналом публічної служби має як позитивні, так і негативні наслідки. Взаємодоповнюючої взаємодії людини та «машини» можна досягти за рахунок коректної постановки управлінських завдань та підбору відповідних їм технологічних можливостей. Важливо знайти баланс між автоматизацією із застосуванням штучного інтелекту та ручним управлінням процесами, а також мінімізувати негативний вплив нових технологій на соціальну стійкість суспільства. Розглянуті варіанти застосування штучного інтелекту в основних напрямках управління персоналом системи публічної служби, зокрема: рекрутмент персоналу системи публічної служби, кадрове адміністрування, адаптація фахівців, система оцінювання публічних службовців, система навчання, підвищення кваліфікації, розвиток персоналу системи публічної служби, система стимулювання персоналу, запобігання вигоранню та звільненню співробітників, HR-брендинг системи публічної служби. Крім того, у дослідженні були проаналізовані основні ризики, які суттєво стримують процес повної заміни людського інтелекту штучним у сфері управління персоналом публічної служби.