Фактори соціокультурної трансформації міста Умань

Мета статті — дослідити особливості соціокультурного підходу в дослідженні трансформацій урбаністичного середовища, провести аналіз факторів соціокультурної трансформації міста Умань для поглиблення ціннісно-смислової інтегрованості його культурного простору. Результати дослідження ґрунтуються на виявленні факторів соціокультурної трансформації міста Умань. Проаналізовано історичні та соціокультурні ресурси розвитку міського середовища, а також виокремлено біотично-культурну концепцію Р. Парка для визначення специфіки розширення урбаністичного простору завдяки активізації процесу паломництва брацлавських хасидів на території історико- культурної пам’яті в місті Умань. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше за допомогою соціокультурного підходу, зокрема біотично-культурної концепції, визначено фактори трансформації урбаністичного середовища міста Умань. Висновки. Доведено, що до основних факторів соціокультурної трансформації міста Умань можемо зарахувати: 1) історико-культурний ресурс міста, який сформувався під впливом культури польської, української та єврейської спільнот; 2) поетапну трансформацію архітектурної стилістики в контексті історичної епохи; 3) підхід до практики консервування історико-культурного спадку в сучасному урбаністичному просторі; 4) конкуренцію між міськими спільнотами; 5) біотично-культурне розширення середовища міста процесом паломництва. На початку ХХІ ст. приклад міста Умань показує, що місто є продуктом біотично-культурної сили, яка трансформує свої кордони незалежно від тих меж, які нав’язані йому адміністративно- політичними установками. Врахування факторів соціокультурної трансформації міста дасть змогу різнобічно проаналізувати культурні ресурси міського середовища. Для розв’язання проблеми біотично-культурного характеру в період сезонного напливу прочан пропонуємо посилити якість та мобільність сервісно-туристичної інфраструктури міста.