Agentes in Rebus в Римській імперії IV-V ст. від Р.Х.

Мета статті: дослідити корпус agentes in rebus як важливий елемент організації політичної системи Пізньої Римської імперії. Наукова новизна: охарактеризовано особливості комплектування, організації та керівництва корпусу agentes in rebus. Проаналізовано офіційні посадові обов’язки агентів на різних етапах їхнього кар’єрного шляху. Досліджено характер неофіційних доручень, які виконували агенти. Зроблено спробу визначення того, чи можна вважати корпус agentes in rebus римською секретною службою. Висновки. У ході проведеного дослідження проаналізовані основні особливості організації корпусу agentes in rebus. Вони були цивільними чиновниками, хоча і зберігали основи військового формування. Підпорядковувались «агенти в справах» magister officiorum, хоча при цьому мали і безпосередніх начальників. Встановлено, що імператорські кодекси виділяють три основні категорії агентів: кур’єри, які розвозили імператорські постанови по імперії; curiosi, які були інспекторами державної поштової служби; principes officii, які очолювали секретаріати провідних провінційних чиновників рівня префектів преторія та вікаріїв. Паралельно з виконанням основної роботи agentes in rebus були інформаторами, шпигунами імператорів. Визначено, що на практиці діяльність agentes in rebus час-від-часу виходила за межі функцій, представлених в імператорському законодавстві. Регулярно агентами застосовувалась практика побиття батогами та кидання до в’язниці людей, які вважалися підозрілими. У поодиноких випадках agentes займалися розвідкою за межами держави, очолювали посольства високого рівня, брали участь в арештах і навіть вбивствах високопосадових осіб, яких держава вважала своїми ворогами. У результаті дослідження виявлено, що в сукупності проявів своєї діяльності схола agentes in rebus мала риси секретної служби, навіть при тому, що паралельно виконувала звичайні бюрократичні завдання. Діяльність корпусу часто негативно оцінювалася сучасниками з моральної точки зору: агентів звинувачували у корупції, несправедливих доносах задля кар’єрного зростання. Але при всіх мінусах наявність такої служби була потрібна державі, вона сприяла її централізації та повноцінному функціонуванню.