Промисловий поступ Донбасу за мемуарами іноземців (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Метою статті є дослідження мемуарних свідчень іноземців про Донбас другої половини ХІХ – початку ХХ ст., як прикладу іноземного погляду на регіон часів модернізаційних змін, визначення їхнього інформаційного потенціалу та репрезентативності щодо відтворення історії Донбасу. Дослідницький інтерес зосереджений на території Донеччини. Наукова новизна статті полягає в аналізі особливостей віддзеркалення промислового поступу Донбасу другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в мемуарах іноземців, зважаючи на їхні властивості як джерел особового походження, і як складової іноземної україніки. Висновки. Аналізовані мемуари іноземців відрізняються за жанром і характером висвітлення подій і процесів на території Донбасу другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Їхніми авторами були представники різних країн і професій, які мали відмінну мету перебування в регіоні, а відповідно власний фокус спостереження. Разом з тим для них характерно багато спільних моментів в описанні краю. Автори наголошували на вторинній модернізації в Росії, недостатності внутрішніх причин для промислового поступу та його можливості лише за умови залучення іноземних фахівців. З огляду на це їхню увагу привертали приклади найбільш вдалого промислового розвитку, що були реалізовані шляхом поєднання місцевого ресурсу з досвідом іноземців. Саме цим пояснюється зосередження основної уваги мемуаристів на діяльності «Новоросійського товариства», його підприємствах та Юзівці. Індустріальний ландшафт робітничого поселення автори порівнюють із світовим досвідом промислових міст, наголошуючи на їхній аналогічності. Зосередженням англійського способу життя автори вважали британську колонію Юзівки. У меншій мірі описано інші промислові поселення регіону. У мемуарах іноземців, через опис життя й умов праці, відтворено складнощі процесу формування робітничої соціально-професіональної групи. Авторам притаманна рефлексія щодо позитивного культурницького впливу іноземців на розвиток регіону. Залучення матеріалів аналізованих джерел до досліджень історії Донбасу другої половини ХІХ – початку ХХ ст. здатне розширити їхній фактографічний і концептуальний аспект як в інформаційному плані, так і в аспекті формування образу регіону представниками іноземної спільноти.