Пріоритетні напрями інституціонального забезпечення регіонального розвитку в умовах війни

У статті вирішуються практичні наукові завдання, проводяться дослідження інституціонального забезпечення територіальної організації господарств та надаються теоретичні обґрунтування на основі досягнень існуючої на сьогодні науки, узагальнення чинного законодавства та практики реалізації.  Головним та визначальним ризиком повномасштабної війни для України стала втрата людського капіталу, що відбулася внаслідок потужної міграції людей як за кордон, так і всередині країни. Чимало кваліфікованих та продуктивних працівників фактично вибули з виробничого процесу. Різко збільшилося безробіття, за деякими оцінкам – досягло близько 30 %, зросло навантаження на систему соціального захисту [1]. При цьому ринку праці притаманна розбалансованість у професійно-кваліфікаційному та регіональному вимірах.