Ілля Дмитрович Литвинчук, Олександр Олександрович Фролов, Максим Вадимович Дзьоба
{"title":"制定规则以改变挖掘机的性能从流感反射沉积物的粒度组成到苏联边境家庭事业的发展","authors":"Ілля Дмитрович Литвинчук, Олександр Олександрович Фролов, Максим Вадимович Дзьоба","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-158-165","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості залягання флювіогляціальних відкладів на території України та представлено можливі технології і технологічні схеми розробки флювіогляціальних відкладів залежно від умов залягання покладу та наявності комплексу обладнання. За результатами вишукувань отримано гранулометричний склад гравійно-піщаної гірничої маси на розкриві Соснівського кар’єру з видобутку гранітів на щебінь та встановлено середній розмір шматка флювіогляціальних відкладів. На підставі аналізу стану гірничих робіт у кар’єрі, можливостей існуючого виймально-навантажувального обладнання та умов застосування різних технологічних схем відробки гравійно-піщаних відкладів запропоновано, для зняття розкривного шару порід, використовувати бульдозерно-екскаваторно-автомобільний комплекс із застосуванням бульдозера-розпушувача. Залежно від параметрів робочої зони, надано дві технологічні схеми роботи обладнання – під час роботи гідравлічного екскаватора зі зворотною лопатою на покрівлі флювіогляціальних відкладів та при розміщені екскаватора з прямою лопатою на розташованому нижче горизонті, де він вантажить гравійно-піщану масу у автосамоскид, яку скидає бульдозер-розпушувач з розкривного уступу. Отримано емпіричну та графічні залежності зміни продуктивності екскаватора від середнього розміру шматка флювіогляціальних відкладів для умов кар’єру Соснівського родовища гранітів. Встановлено, що продуктивність екскаватора з прямою лопатою буде вищою, ніж продуктивність екскаватора зі зворотною лопатою на 17 %, а при зміні середнього розміру шматка гравійно-піщаної маси з 20 до 200 мм продуктивності обох типів екскаваторів зменшується у 1,6 раза: для зворотної лопати з 728,2 м3/зміну до 459,4 м3/зміну; для прямої лопати з 849,5 м3/зміну до 536,0 м3/зміну. Визначено продуктивності екскаваторів Volvo EC460BLC, які запропоновано використовувати на розкривних роботах Соснівського кар’єру при середньозваженому розмірі шматка валунно-гравійно-піщаної маси 171 мм, а саме: за першою технологічною схемою розробки – 474,1 м3/зміну; за другою – 553,1 м3/зміну.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":"{\"title\":\"Встановлення закономірностей зміни продуктивності екскаватора від гранулометричного складу флювіогляціальних відкладів на розкриві кар’єру Соснівського родовища гранітів\",\"authors\":\"Ілля Дмитрович Литвинчук, Олександр Олександрович Фролов, Максим Вадимович Дзьоба\",\"doi\":\"10.26642/ten-2022-1(89)-158-165\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті розглянуто особливості залягання флювіогляціальних відкладів на території України та представлено можливі технології і технологічні схеми розробки флювіогляціальних відкладів залежно від умов залягання покладу та наявності комплексу обладнання. За результатами вишукувань отримано гранулометричний склад гравійно-піщаної гірничої маси на розкриві Соснівського кар’єру з видобутку гранітів на щебінь та встановлено середній розмір шматка флювіогляціальних відкладів. На підставі аналізу стану гірничих робіт у кар’єрі, можливостей існуючого виймально-навантажувального обладнання та умов застосування різних технологічних схем відробки гравійно-піщаних відкладів запропоновано, для зняття розкривного шару порід, використовувати бульдозерно-екскаваторно-автомобільний комплекс із застосуванням бульдозера-розпушувача. Залежно від параметрів робочої зони, надано дві технологічні схеми роботи обладнання – під час роботи гідравлічного екскаватора зі зворотною лопатою на покрівлі флювіогляціальних відкладів та при розміщені екскаватора з прямою лопатою на розташованому нижче горизонті, де він вантажить гравійно-піщану масу у автосамоскид, яку скидає бульдозер-розпушувач з розкривного уступу. Отримано емпіричну та графічні залежності зміни продуктивності екскаватора від середнього розміру шматка флювіогляціальних відкладів для умов кар’єру Соснівського родовища гранітів. Встановлено, що продуктивність екскаватора з прямою лопатою буде вищою, ніж продуктивність екскаватора зі зворотною лопатою на 17 %, а при зміні середнього розміру шматка гравійно-піщаної маси з 20 до 200 мм продуктивності обох типів екскаваторів зменшується у 1,6 раза: для зворотної лопати з 728,2 м3/зміну до 459,4 м3/зміну; для прямої лопати з 849,5 м3/зміну до 536,0 м3/зміну. Визначено продуктивності екскаваторів Volvo EC460BLC, які запропоновано використовувати на розкривних роботах Соснівського кар’єру при середньозваженому розмірі шматка валунно-гравійно-піщаної маси 171 мм, а саме: за першою технологічною схемою розробки – 474,1 м3/зміну; за другою – 553,1 м3/зміну.\",\"PeriodicalId\":33761,\"journal\":{\"name\":\"Tekhnichna inzheneriia\",\"volume\":\"1 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-07-07\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"1\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Tekhnichna inzheneriia\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-158-165\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tekhnichna inzheneriia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-158-165","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Встановлення закономірностей зміни продуктивності екскаватора від гранулометричного складу флювіогляціальних відкладів на розкриві кар’єру Соснівського родовища гранітів
У статті розглянуто особливості залягання флювіогляціальних відкладів на території України та представлено можливі технології і технологічні схеми розробки флювіогляціальних відкладів залежно від умов залягання покладу та наявності комплексу обладнання. За результатами вишукувань отримано гранулометричний склад гравійно-піщаної гірничої маси на розкриві Соснівського кар’єру з видобутку гранітів на щебінь та встановлено середній розмір шматка флювіогляціальних відкладів. На підставі аналізу стану гірничих робіт у кар’єрі, можливостей існуючого виймально-навантажувального обладнання та умов застосування різних технологічних схем відробки гравійно-піщаних відкладів запропоновано, для зняття розкривного шару порід, використовувати бульдозерно-екскаваторно-автомобільний комплекс із застосуванням бульдозера-розпушувача. Залежно від параметрів робочої зони, надано дві технологічні схеми роботи обладнання – під час роботи гідравлічного екскаватора зі зворотною лопатою на покрівлі флювіогляціальних відкладів та при розміщені екскаватора з прямою лопатою на розташованому нижче горизонті, де він вантажить гравійно-піщану масу у автосамоскид, яку скидає бульдозер-розпушувач з розкривного уступу. Отримано емпіричну та графічні залежності зміни продуктивності екскаватора від середнього розміру шматка флювіогляціальних відкладів для умов кар’єру Соснівського родовища гранітів. Встановлено, що продуктивність екскаватора з прямою лопатою буде вищою, ніж продуктивність екскаватора зі зворотною лопатою на 17 %, а при зміні середнього розміру шматка гравійно-піщаної маси з 20 до 200 мм продуктивності обох типів екскаваторів зменшується у 1,6 раза: для зворотної лопати з 728,2 м3/зміну до 459,4 м3/зміну; для прямої лопати з 849,5 м3/зміну до 536,0 м3/зміну. Визначено продуктивності екскаваторів Volvo EC460BLC, які запропоновано використовувати на розкривних роботах Соснівського кар’єру при середньозваженому розмірі шматка валунно-гравійно-піщаної маси 171 мм, а саме: за першою технологічною схемою розробки – 474,1 м3/зміну; за другою – 553,1 м3/зміну.