{"title":"伊朗对外政治学说中逊尼派-什叶派对立的因素(20世纪70年代- 21世纪初)","authors":"Maksym Hodgin","doi":"10.32626/2309-2254.2022-36.127-138","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті – дослідити місце та значення чинника суніто- шиїтського протистояння у зовнішньополітичній доктрині Ірану. Методологія дос лідження спирається на принципи конкретно-історичного підходу та об’єк тив- ності, всебічності і цілісності, системності та використання методів – аналізу та синтезу, історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у тому, вперше в українській іс- торіографії доводиться, що чинник суніто-шиїтського протистояння є головним інструментом у зовнішньополітичній доктрині Ірану упродовж 70-х рр. ХХ ст. – почат- ку ХХІ ст. Висновки. Автор доводить, що чинник суніто-шиїтського протистояння відіграє одну з визначальних ролей у зовнішній політиці Ірану. З початком Ісламської революції в Ірані прослідковується феномен «шиїтського відродження», що зрештою створило об’єктивну умову для пере творення цієї країни у регіонального лідера усьо го шиїтсь кого руху. Після перемоги революції одним із основних напрямків зовнішньої по- літики стало установлення та розвиток відносин з усіма мусульманами світу. Однак основ ним пріоритетом цієї політики стали ісламські країни. Окрім того, у своїй зов- нішній політиці керівництво Ірану використовує фактор суніто-шиїтського про- тистояння для реалізації власних зовнішньополітичних цілей і амбіцій, які поляга- ли у перетворенні Ірану в провідного лідера мусульманського світу. Перемога револю- ції під ісламсь кими гаслами в Ірані та встановлення режиму, при якому влада опини- лася в руках шиїтсь кого духовенства, будівництво держави за ісламською моделлю, кон фронтація нового іранського режиму із США і проголошення ним зовнішньополі- тичного курсу на формування «ісламського світопорядку» – усе це справило велике враження на населення в інших мусульманських країнах, помітно ожививши інтерес до шиїтсь кого ісламу, особ ливо серед молоді.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"38 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"The factor of Sunni-Shia opposition in the foreign political doctrine of Iran (70s of the XX century – the beginning of the XXI century)\",\"authors\":\"Maksym Hodgin\",\"doi\":\"10.32626/2309-2254.2022-36.127-138\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета статті – дослідити місце та значення чинника суніто- шиїтського протистояння у зовнішньополітичній доктрині Ірану. Методологія дос лідження спирається на принципи конкретно-історичного підходу та об’єк тив- ності, всебічності і цілісності, системності та використання методів – аналізу та синтезу, історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у тому, вперше в українській іс- торіографії доводиться, що чинник суніто-шиїтського протистояння є головним інструментом у зовнішньополітичній доктрині Ірану упродовж 70-х рр. ХХ ст. – почат- ку ХХІ ст. Висновки. Автор доводить, що чинник суніто-шиїтського протистояння відіграє одну з визначальних ролей у зовнішній політиці Ірану. З початком Ісламської революції в Ірані прослідковується феномен «шиїтського відродження», що зрештою створило об’єктивну умову для пере творення цієї країни у регіонального лідера усьо го шиїтсь кого руху. Після перемоги революції одним із основних напрямків зовнішньої по- літики стало установлення та розвиток відносин з усіма мусульманами світу. Однак основ ним пріоритетом цієї політики стали ісламські країни. Окрім того, у своїй зов- нішній політиці керівництво Ірану використовує фактор суніто-шиїтського про- тистояння для реалізації власних зовнішньополітичних цілей і амбіцій, які поляга- ли у перетворенні Ірану в провідного лідера мусульманського світу. Перемога револю- ції під ісламсь кими гаслами в Ірані та встановлення режиму, при якому влада опини- лася в руках шиїтсь кого духовенства, будівництво держави за ісламською моделлю, кон фронтація нового іранського режиму із США і проголошення ним зовнішньополі- тичного курсу на формування «ісламського світопорядку» – усе це справило велике враження на населення в інших мусульманських країнах, помітно ожививши інтерес до шиїтсь кого ісламу, особ ливо серед молоді.\",\"PeriodicalId\":33265,\"journal\":{\"name\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"volume\":\"38 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-07-03\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.127-138\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.127-138","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
The factor of Sunni-Shia opposition in the foreign political doctrine of Iran (70s of the XX century – the beginning of the XXI century)
Мета статті – дослідити місце та значення чинника суніто- шиїтського протистояння у зовнішньополітичній доктрині Ірану. Методологія дос лідження спирається на принципи конкретно-історичного підходу та об’єк тив- ності, всебічності і цілісності, системності та використання методів – аналізу та синтезу, історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у тому, вперше в українській іс- торіографії доводиться, що чинник суніто-шиїтського протистояння є головним інструментом у зовнішньополітичній доктрині Ірану упродовж 70-х рр. ХХ ст. – почат- ку ХХІ ст. Висновки. Автор доводить, що чинник суніто-шиїтського протистояння відіграє одну з визначальних ролей у зовнішній політиці Ірану. З початком Ісламської революції в Ірані прослідковується феномен «шиїтського відродження», що зрештою створило об’єктивну умову для пере творення цієї країни у регіонального лідера усьо го шиїтсь кого руху. Після перемоги революції одним із основних напрямків зовнішньої по- літики стало установлення та розвиток відносин з усіма мусульманами світу. Однак основ ним пріоритетом цієї політики стали ісламські країни. Окрім того, у своїй зов- нішній політиці керівництво Ірану використовує фактор суніто-шиїтського про- тистояння для реалізації власних зовнішньополітичних цілей і амбіцій, які поляга- ли у перетворенні Ірану в провідного лідера мусульманського світу. Перемога револю- ції під ісламсь кими гаслами в Ірані та встановлення режиму, при якому влада опини- лася в руках шиїтсь кого духовенства, будівництво держави за ісламською моделлю, кон фронтація нового іранського режиму із США і проголошення ним зовнішньополі- тичного курсу на формування «ісламського світопорядку» – усе це справило велике враження на населення в інших мусульманських країнах, помітно ожививши інтерес до шиїтсь кого ісламу, особ ливо серед молоді.