{"title":"18世纪40-60年代克里米亚可汗的对外政治活动及其对国家现代化的影响","authors":"O. Fedchuk","doi":"10.32626/2309-2254.2022-36.87-101","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – прослідкувати зовнішньополітичну діяльність кримських ханів у 40–60-ті рр. XVIII ст. в період між російсько-турецькими війнами 1735-1739 рр. і 1768 -1774 рр. та напередодні встановлення російського протекторату над Бахчисараєм та визначити її вплив на модернізацію країни. Методологія досліджен- ня спирається на загальнонаукові методи (аналіз та синтез джерел, індукцію та дедук- цію), загальноісторичні (емпіричний, історико-порівняльний, історико-типологічний та історико-системний методи) та спеціально-історичні (реконструкцію, періодиза- цію, історико-синхронний та просопографічний методи). Наукова новизна досліджен- ня полягає у виокремленні періоду першої епохи реформ з контексту історії Кримського ханства, визначенні внеску ханів у модернізацію держави та порівнянні їхніх реформ з аналогічними процесами в країнах Європи. Висновки. Напередодні російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Кримське ханство перебувало у стані затяжної кризи. Війна показа- ла неможливість кримчаків протистояти модернізованим російським військам, а краї- на була зруйнована. Тому, перед ханами постала необхідність проведення реформ для мо- дернізації кримських інститутів. Бахчисарай перебував у політичній та культурній ор- біті Османської імперії – тому джерелом натхнення реформ кримських ханів були діян- ня османських султанів. Однак, модернізація Криму мала локальні особливості. Менґлі ІІ Ґераєм, Селяметом ІІ Ґераєм та Арсланом Ґераєм були здійснені поверхневі реформи. Через опір певних категорій населення період цих перетворень змінився періодом реакції Селіма ІІ Ґерая, а внаслідок внутрішньополітичної боротьби – радикальними реформами Кирима Ґерая. Зовнішня політика Кримського ханства (за винятком правління Селіма ІІ Ґерая, Халіма Ґерая та Арслана Ґерая) ґрунтувалась на протистоянні Росії. Внаслідок не- стабільності в Криму, непослідовної політики Ґераїв, браку часу, втручання Стамбулу, несприятливої геополітичної парадигми та нової російської агресії перша епоха реформ у Кримському ханстві зазнала фіаско.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"37 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Foreign political activities of the Crimean Khans in the 40-60s of the 18th century and influence on the modernization of the country\",\"authors\":\"O. Fedchuk\",\"doi\":\"10.32626/2309-2254.2022-36.87-101\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета дослідження – прослідкувати зовнішньополітичну діяльність кримських ханів у 40–60-ті рр. XVIII ст. в період між російсько-турецькими війнами 1735-1739 рр. і 1768 -1774 рр. та напередодні встановлення російського протекторату над Бахчисараєм та визначити її вплив на модернізацію країни. Методологія досліджен- ня спирається на загальнонаукові методи (аналіз та синтез джерел, індукцію та дедук- цію), загальноісторичні (емпіричний, історико-порівняльний, історико-типологічний та історико-системний методи) та спеціально-історичні (реконструкцію, періодиза- цію, історико-синхронний та просопографічний методи). Наукова новизна досліджен- ня полягає у виокремленні періоду першої епохи реформ з контексту історії Кримського ханства, визначенні внеску ханів у модернізацію держави та порівнянні їхніх реформ з аналогічними процесами в країнах Європи. Висновки. Напередодні російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Кримське ханство перебувало у стані затяжної кризи. Війна показа- ла неможливість кримчаків протистояти модернізованим російським військам, а краї- на була зруйнована. Тому, перед ханами постала необхідність проведення реформ для мо- дернізації кримських інститутів. Бахчисарай перебував у політичній та культурній ор- біті Османської імперії – тому джерелом натхнення реформ кримських ханів були діян- ня османських султанів. Однак, модернізація Криму мала локальні особливості. Менґлі ІІ Ґераєм, Селяметом ІІ Ґераєм та Арсланом Ґераєм були здійснені поверхневі реформи. Через опір певних категорій населення період цих перетворень змінився періодом реакції Селіма ІІ Ґерая, а внаслідок внутрішньополітичної боротьби – радикальними реформами Кирима Ґерая. Зовнішня політика Кримського ханства (за винятком правління Селіма ІІ Ґерая, Халіма Ґерая та Арслана Ґерая) ґрунтувалась на протистоянні Росії. Внаслідок не- стабільності в Криму, непослідовної політики Ґераїв, браку часу, втручання Стамбулу, несприятливої геополітичної парадигми та нової російської агресії перша епоха реформ у Кримському ханстві зазнала фіаско.\",\"PeriodicalId\":33265,\"journal\":{\"name\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"volume\":\"37 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-07-03\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.87-101\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.87-101","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Foreign political activities of the Crimean Khans in the 40-60s of the 18th century and influence on the modernization of the country
Мета дослідження – прослідкувати зовнішньополітичну діяльність кримських ханів у 40–60-ті рр. XVIII ст. в період між російсько-турецькими війнами 1735-1739 рр. і 1768 -1774 рр. та напередодні встановлення російського протекторату над Бахчисараєм та визначити її вплив на модернізацію країни. Методологія досліджен- ня спирається на загальнонаукові методи (аналіз та синтез джерел, індукцію та дедук- цію), загальноісторичні (емпіричний, історико-порівняльний, історико-типологічний та історико-системний методи) та спеціально-історичні (реконструкцію, періодиза- цію, історико-синхронний та просопографічний методи). Наукова новизна досліджен- ня полягає у виокремленні періоду першої епохи реформ з контексту історії Кримського ханства, визначенні внеску ханів у модернізацію держави та порівнянні їхніх реформ з аналогічними процесами в країнах Європи. Висновки. Напередодні російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Кримське ханство перебувало у стані затяжної кризи. Війна показа- ла неможливість кримчаків протистояти модернізованим російським військам, а краї- на була зруйнована. Тому, перед ханами постала необхідність проведення реформ для мо- дернізації кримських інститутів. Бахчисарай перебував у політичній та культурній ор- біті Османської імперії – тому джерелом натхнення реформ кримських ханів були діян- ня османських султанів. Однак, модернізація Криму мала локальні особливості. Менґлі ІІ Ґераєм, Селяметом ІІ Ґераєм та Арсланом Ґераєм були здійснені поверхневі реформи. Через опір певних категорій населення період цих перетворень змінився періодом реакції Селіма ІІ Ґерая, а внаслідок внутрішньополітичної боротьби – радикальними реформами Кирима Ґерая. Зовнішня політика Кримського ханства (за винятком правління Селіма ІІ Ґерая, Халіма Ґерая та Арслана Ґерая) ґрунтувалась на протистоянні Росії. Внаслідок не- стабільності в Криму, непослідовної політики Ґераїв, браку часу, втручання Стамбулу, несприятливої геополітичної парадигми та нової російської агресії перша епоха реформ у Кримському ханстві зазнала фіаско.