Analysis of the morphological variability of the bream (Abramis brama Linnaeus, 1758) Dnipro-Buh river mouth system

Гідробудівництво на річці Дніпро призвело до кардинальних змін іхтіоценозу пригирлових акваторій. В результаті зарегулювання природного стоку була порушена динамічна рівновага між абіотичними та біотичними параметрами середовища існування гідробіонтів всієї Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Трансформаційні процеси, які тривають до сьогодення, супроводжуються змінами основних структурних характеристик іхтіоценозу, де одним із найбільш цінних представників промислових коропових завжди був лящ - Abramis brama Linnаeus, 1758. Мета . Провести морфометричний аналіз ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи в сучасних умовах. Порівняти отримані результати з науковими даними за попередні періоди сукцесії екосистеми Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Пояснити причини морфологічної мінливості ляща у часі та проаналізувати статевий диморфізм у стаді. п м  т. Матеріали та методи . Науково-дослідні роботи виконані у відповідності до загальновизнаних в практиці іхтіологічних досліджень методик. Морфологічна мінливість визначена за t-критерієм Стьюдента (t d ). Для аналізу використані особини ляща з вікових груп п’ятрічок-шістиліток, що дозволило порівняти отримані дані з результатами попередніх досліджень. Результати . Дослідження меристичних ознак ляща показали, що на теперішній час формули плавців є наступними: D - III 9 (10); A - III 24-26 (27); P - I 16-18; V - II 7-8; C I 19 I, а у бічній лінії нараховується від 53 до 56 лусочок. Отримані результати укладаються в межі аналогічних наукових даних минулого століття. Встановлено, що найбільш суттєвими зміни пропорцій тіла у ляща в процесі трансформації стоку Дніпра відбуваються за висотою та довжиною спинного плавця (t d =7,5-8,7; р<0,05). При цьому відмічено подовшання хвостового стебла (t d =10,2; р<0,05) та зменшення антеанальної відстані (t d =4,0; р<0,05). Доведена наявність статевого диморфізму у стаді. Серед проаналізованих 22 пластичних ознак достовірна різниця виявлена за 13 показниками. У самців, внаслідок більшої рухливості, анальний плавець розташований ближче до рила (t d =3,38; р<0,05), гостріша голова (t d =3,77; р<0,05) та нижче тіло (t d =3,5; р<0,05) . Висновки . Порівняльний аналіз сучасних пластичних ознак ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи вказує на зміни пропорцій тіла. На теперішній час достовірно встановлено, що анальний плавець змістився ближче до переднього кінця тіла (t d =4,0; р<0,05), що є наслідком кардинального перерозподілу річкового стоку і зниження швидкості течії. Саме така ситуація призвела до подовшання міграційних шляхів ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи та утворення популяції, яка володіє більшою рухливістю