{"title":"20世纪20 -30年代unr的“伊斯坦布尔平台”:一幅人物学肖像","authors":"Larysa Pidhirna","doi":"10.32626/2309-2254.2022-36.210-226","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – дослідити та проаналізувати колективний, про- сопографічний портрет представників Стамбульської платформи, як української ін- ституції, що в контексті 20-30-х рр. ХХ ст., окрім дипломатичного репрезентуван- ня української нації, виконувала роль нелегальної резидентури уряду УНР в екзилі на Близькому Сході. Методологія дослідження. Застосовано принципи історизму, сис- темності, критичності. У числі конкретно-наукових методів, щоб створити колек- тивний портрет представників Стамбульської платформи, з’ясувати рівень їх на- ціональної свідомості, мотивації, що рухала ними, проаналізувати їхні політич- ні погляди та готовність до участі в розвідувальній роботі застосовано історико- порівняльний метод, який дозволяє співставити результати дослідження і визначи- ти спільні та відмінні риси активу Стамбульської платформи та вже згадуваний ме- тод просопографії. Важлива методологічна роль належить загальнонауковому мето- ду дослідження, методам аналізу, аналогії, синтезу та систематизації. Наукова но- визна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українській історіографії проведене наукове дослідження дає можливість системно проаналізувати колектив- ний просопографічний портрет членів Стамбульської платформи, а також значен- ня їх діяльності у контексті діяльності інших розвідпунктів і закордонних представ- ництв уряду УНР в екзилі. Висновки. Стаття представляє собою дослідження колек- тивного просопографічного портрету членів Стамбульської платформи – нелегальної української інституції 20-30 рр. ХХ ст. у Туреччині. Авторка аналізує соціальні, релі- гійні, моральні характеристики, політичні настрої, сімейний стан, розглядає харак- терні ментальні прояви та сутність членів Стамбульської платформи, їх інтегра- цію у життя громади Стамбула. Доводить, що представники цієї української інсти- туції представляли собою окрему соціальну цілісність, яку поєднувала спільна націо- нальна ідентичність та боротьба за державність української нації, що у контексті українсь кого державотворення була вкрай значущою.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"The “Istanbul platform” of the unr in the 20s-30s of the 20th century: a prosopographic portrait\",\"authors\":\"Larysa Pidhirna\",\"doi\":\"10.32626/2309-2254.2022-36.210-226\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета дослідження – дослідити та проаналізувати колективний, про- сопографічний портрет представників Стамбульської платформи, як української ін- ституції, що в контексті 20-30-х рр. ХХ ст., окрім дипломатичного репрезентуван- ня української нації, виконувала роль нелегальної резидентури уряду УНР в екзилі на Близькому Сході. Методологія дослідження. Застосовано принципи історизму, сис- темності, критичності. У числі конкретно-наукових методів, щоб створити колек- тивний портрет представників Стамбульської платформи, з’ясувати рівень їх на- ціональної свідомості, мотивації, що рухала ними, проаналізувати їхні політич- ні погляди та готовність до участі в розвідувальній роботі застосовано історико- порівняльний метод, який дозволяє співставити результати дослідження і визначи- ти спільні та відмінні риси активу Стамбульської платформи та вже згадуваний ме- тод просопографії. Важлива методологічна роль належить загальнонауковому мето- ду дослідження, методам аналізу, аналогії, синтезу та систематизації. Наукова но- визна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українській історіографії проведене наукове дослідження дає можливість системно проаналізувати колектив- ний просопографічний портрет членів Стамбульської платформи, а також значен- ня їх діяльності у контексті діяльності інших розвідпунктів і закордонних представ- ництв уряду УНР в екзилі. Висновки. Стаття представляє собою дослідження колек- тивного просопографічного портрету членів Стамбульської платформи – нелегальної української інституції 20-30 рр. ХХ ст. у Туреччині. Авторка аналізує соціальні, релі- гійні, моральні характеристики, політичні настрої, сімейний стан, розглядає харак- терні ментальні прояви та сутність членів Стамбульської платформи, їх інтегра- цію у життя громади Стамбула. Доводить, що представники цієї української інсти- туції представляли собою окрему соціальну цілісність, яку поєднувала спільна націо- нальна ідентичність та боротьба за державність української нації, що у контексті українсь кого державотворення була вкрай значущою.\",\"PeriodicalId\":33265,\"journal\":{\"name\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"volume\":\"7 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-07-03\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.210-226\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.210-226","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
The “Istanbul platform” of the unr in the 20s-30s of the 20th century: a prosopographic portrait
Мета дослідження – дослідити та проаналізувати колективний, про- сопографічний портрет представників Стамбульської платформи, як української ін- ституції, що в контексті 20-30-х рр. ХХ ст., окрім дипломатичного репрезентуван- ня української нації, виконувала роль нелегальної резидентури уряду УНР в екзилі на Близькому Сході. Методологія дослідження. Застосовано принципи історизму, сис- темності, критичності. У числі конкретно-наукових методів, щоб створити колек- тивний портрет представників Стамбульської платформи, з’ясувати рівень їх на- ціональної свідомості, мотивації, що рухала ними, проаналізувати їхні політич- ні погляди та готовність до участі в розвідувальній роботі застосовано історико- порівняльний метод, який дозволяє співставити результати дослідження і визначи- ти спільні та відмінні риси активу Стамбульської платформи та вже згадуваний ме- тод просопографії. Важлива методологічна роль належить загальнонауковому мето- ду дослідження, методам аналізу, аналогії, синтезу та систематизації. Наукова но- визна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українській історіографії проведене наукове дослідження дає можливість системно проаналізувати колектив- ний просопографічний портрет членів Стамбульської платформи, а також значен- ня їх діяльності у контексті діяльності інших розвідпунктів і закордонних представ- ництв уряду УНР в екзилі. Висновки. Стаття представляє собою дослідження колек- тивного просопографічного портрету членів Стамбульської платформи – нелегальної української інституції 20-30 рр. ХХ ст. у Туреччині. Авторка аналізує соціальні, релі- гійні, моральні характеристики, політичні настрої, сімейний стан, розглядає харак- терні ментальні прояви та сутність членів Стамбульської платформи, їх інтегра- цію у життя громади Стамбула. Доводить, що представники цієї української інсти- туції представляли собою окрему соціальну цілісність, яку поєднувала спільна націо- нальна ідентичність та боротьба за державність української нації, що у контексті українсь кого державотворення була вкрай значущою.