{"title":"亚历山德拉·索科洛夫斯卡娅的个人悲剧:来自乌克兰省档案馆的独特文件","authors":"L. Levchenko","doi":"10.32626/2309-2254.2022-35.71-103","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – на основі документів із Державного архіву Миколаївської області (ф. 229, оп. 4, спр. 87) висвітлити невідомі факти із життя Олександри Соколовської (Бронштейн) та Лева Троцького (Лейби Бронштейна) під час сибірського заслання. Методологія дослідження базується на розумінні ціліснос- ті людської особистості. Прихований бік життя часто визначає загальну поведін- ку, дії та рішення людини. Професійні історики та біографи досліджують переваж- но зовнішнє життя людей, нехтуючи стосунками людини в родинному колі, станом здоров’я, почуттями тощо. Проте, у реальному житті людини вищезазначене віді- грає визначальну роль. Представлене в даній статті дослідження здійснене, виходячи з принципів історизму, об`єктивності, всебічності та цілісності. Методи, які вико- ристовувалися автором (аналізу та синтезу, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний) дали змогу виконати поставлені завдання та реа лізувати мету дослідження. Наукова новизна. Після закінчення терміну заслан- ня Олександра Соколовська хотіла повернутися до рідного міста Миколаїв, тому її справу поліція Іркутська направила до поліції Миколаєва. Архівна справа, що збері- гається в провінційному архіві, досі невідома дослідникам. Введення до наукового обі- гу її оригінальних документів, більшість з яких написана власноруч Левом Троцьким і Олександрою Соколовською, а авторство інших належить чинам поліції, дозволяє пе- реоцінити ставлення не лише до Лева Троцького, а й до багатьох більшовицьких ліде- рів. Висновки. Приватне життя Лева Троцького не можна відокремити від його гро- мадської діяльності. Його ставлення до Олександри та дітей яскраво демонструє, чому він міг чинити жорстоко. Попри стан здоров’я дружини Троцький спочатку си- мулював хронічну хворобу (tabes dorsalis), щоб переїхати в Іркутськ, і нарешті втек- ти з сибірського заслання до Лондона, а потім до Парижа, де він не тільки брав участь у революційній боротьбі, а й через кілька місяців завів роман з іншою жінкою. Архівні документи підтверджують аморальність поведінки Лева Троцького та особисту тра- гедію Олександри Соколовської. Відтак, можна говорити про популярність Троцького, однак не про велич його особистості. На жаль, можна виявити чимало аналогічних прикладів з історії людства, включаючи революційні події 1917 року, які стверджують причинно-наслідкові зв’язки у вчинках людей, і зробити висновок, що люди не можуть відрізнятися в особистому та соціальному житті. Вчинки в особистому житті ви- значають поведінку в суспільстві і навпаки.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Alexandra Sokolovskaya personal tragedy: unique Documents from the provincial Archives of Ukraine\",\"authors\":\"L. Levchenko\",\"doi\":\"10.32626/2309-2254.2022-35.71-103\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета дослідження – на основі документів із Державного архіву Миколаївської області (ф. 229, оп. 4, спр. 87) висвітлити невідомі факти із життя Олександри Соколовської (Бронштейн) та Лева Троцького (Лейби Бронштейна) під час сибірського заслання. Методологія дослідження базується на розумінні ціліснос- ті людської особистості. Прихований бік життя часто визначає загальну поведін- ку, дії та рішення людини. Професійні історики та біографи досліджують переваж- но зовнішнє життя людей, нехтуючи стосунками людини в родинному колі, станом здоров’я, почуттями тощо. Проте, у реальному житті людини вищезазначене віді- грає визначальну роль. Представлене в даній статті дослідження здійснене, виходячи з принципів історизму, об`єктивності, всебічності та цілісності. Методи, які вико- ристовувалися автором (аналізу та синтезу, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний) дали змогу виконати поставлені завдання та реа лізувати мету дослідження. Наукова новизна. Після закінчення терміну заслан- ня Олександра Соколовська хотіла повернутися до рідного міста Миколаїв, тому її справу поліція Іркутська направила до поліції Миколаєва. Архівна справа, що збері- гається в провінційному архіві, досі невідома дослідникам. Введення до наукового обі- гу її оригінальних документів, більшість з яких написана власноруч Левом Троцьким і Олександрою Соколовською, а авторство інших належить чинам поліції, дозволяє пе- реоцінити ставлення не лише до Лева Троцького, а й до багатьох більшовицьких ліде- рів. Висновки. Приватне життя Лева Троцького не можна відокремити від його гро- мадської діяльності. Його ставлення до Олександри та дітей яскраво демонструє, чому він міг чинити жорстоко. Попри стан здоров’я дружини Троцький спочатку си- мулював хронічну хворобу (tabes dorsalis), щоб переїхати в Іркутськ, і нарешті втек- ти з сибірського заслання до Лондона, а потім до Парижа, де він не тільки брав участь у революційній боротьбі, а й через кілька місяців завів роман з іншою жінкою. Архівні документи підтверджують аморальність поведінки Лева Троцького та особисту тра- гедію Олександри Соколовської. Відтак, можна говорити про популярність Троцького, однак не про велич його особистості. На жаль, можна виявити чимало аналогічних прикладів з історії людства, включаючи революційні події 1917 року, які стверджують причинно-наслідкові зв’язки у вчинках людей, і зробити висновок, що люди не можуть відрізнятися в особистому та соціальному житті. Вчинки в особистому житті ви- значають поведінку в суспільстві і навпаки.\",\"PeriodicalId\":33265,\"journal\":{\"name\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"volume\":\"7 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-04-05\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-35.71-103\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-35.71-103","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Alexandra Sokolovskaya personal tragedy: unique Documents from the provincial Archives of Ukraine
Мета дослідження – на основі документів із Державного архіву Миколаївської області (ф. 229, оп. 4, спр. 87) висвітлити невідомі факти із життя Олександри Соколовської (Бронштейн) та Лева Троцького (Лейби Бронштейна) під час сибірського заслання. Методологія дослідження базується на розумінні ціліснос- ті людської особистості. Прихований бік життя часто визначає загальну поведін- ку, дії та рішення людини. Професійні історики та біографи досліджують переваж- но зовнішнє життя людей, нехтуючи стосунками людини в родинному колі, станом здоров’я, почуттями тощо. Проте, у реальному житті людини вищезазначене віді- грає визначальну роль. Представлене в даній статті дослідження здійснене, виходячи з принципів історизму, об`єктивності, всебічності та цілісності. Методи, які вико- ристовувалися автором (аналізу та синтезу, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний) дали змогу виконати поставлені завдання та реа лізувати мету дослідження. Наукова новизна. Після закінчення терміну заслан- ня Олександра Соколовська хотіла повернутися до рідного міста Миколаїв, тому її справу поліція Іркутська направила до поліції Миколаєва. Архівна справа, що збері- гається в провінційному архіві, досі невідома дослідникам. Введення до наукового обі- гу її оригінальних документів, більшість з яких написана власноруч Левом Троцьким і Олександрою Соколовською, а авторство інших належить чинам поліції, дозволяє пе- реоцінити ставлення не лише до Лева Троцького, а й до багатьох більшовицьких ліде- рів. Висновки. Приватне життя Лева Троцького не можна відокремити від його гро- мадської діяльності. Його ставлення до Олександри та дітей яскраво демонструє, чому він міг чинити жорстоко. Попри стан здоров’я дружини Троцький спочатку си- мулював хронічну хворобу (tabes dorsalis), щоб переїхати в Іркутськ, і нарешті втек- ти з сибірського заслання до Лондона, а потім до Парижа, де він не тільки брав участь у революційній боротьбі, а й через кілька місяців завів роман з іншою жінкою. Архівні документи підтверджують аморальність поведінки Лева Троцького та особисту тра- гедію Олександри Соколовської. Відтак, можна говорити про популярність Троцького, однак не про велич його особистості. На жаль, можна виявити чимало аналогічних прикладів з історії людства, включаючи революційні події 1917 року, які стверджують причинно-наслідкові зв’язки у вчинках людей, і зробити висновок, що люди не можуть відрізнятися в особистому та соціальному житті. Вчинки в особистому житті ви- значають поведінку в суспільстві і навпаки.