{"title":"乌克兰武装部队和波迪利亚政府城镇社区在联合国难民计划署理事会的日子:一个复杂的矛盾的相互作用","authors":"O. Komarnitskyi","doi":"10.32626/2309-2254.2021-34.169-183","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті – на основі опрацьованих історичних джерел, здобут- ків історіографії комплексно з’ясувати неоднозначні взаємини між Дієвою Армією Директорії УНР, Українською Галицькою армією (УГА) і найбільш чисельними грома- дами містечок Подільської губернії, – української та єврейської, в умовах кровопро- литної боротьби за національну державність. Методологічною основою досліджен- ня є принципи історизму, всебічності, об’єктивності, багатофакторності, систем- ності. Важливою складовою методології стало застосування різних методів аналізу матеріалу – історичного, проблемно-хронологічного, історико-генетичного, історико- типологічного. Наукова новизна публікації полягає у тому, що системно висвітле- но важливі напрямки співпраці армії УНР і жителів подільських містечок у ході про- ведення мобілізаційних кампаній, організації матеріальної та моральної підтримки українських вояків. Висновки. Взаємини між Дієвою Армією, УГА, з одного боку, і на- ціональними громадами містечок Подільської губернії у добу Директорії УНР, з іншого, були неоднозначними. По-перше, містечкові жителі, переважно українці, були зде- більшого об’єктом і в меншій мірі – суб’єктом мобілізаційних заходів української вла- ди, поповнюючи військові формування, брали посильну участь у захисті державних ін- тересів УНР, надавали відчутну матеріальну підтримку армії УНР (допомагали білиз- ною, одягом, взуттям, продуктами харчування), у багатьох випадках підтримували Дієву Армію, коли вона вела наступальні чи оборонні бойові дії проти Червоної армії. У меншій мірі це стосувалося УГА. По-друге,, у низці містечкових населених пунктів мали місце факти, які перешкоджали нормальній співпраці громад і українських час- тин. Йдеться про незаконні військові реквізиції, контрибуції, грабунки, втручання в роботу органів місцевого самоврядування тощо. Такі дії, природно, викликали невдово- лення містечкових громад, які реагували відповідно. Вони нападали на українських ко- заків, застосовували до них фізичне насилля, інколи й вбивали, відмовлялися надавати підводи для військових потреб, хліб, ігнорували мобілізації. Трап лялися конфлікти між єврейськими громадами й українськими військовими, які завершувалися ганебними по- громами, що негативно позначалося на підтримці УНР.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"19 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Ukrainian Armed formations and communities of the towns of the government of Podillia in the days of the UNR Directorate: a complex of contradictory interactions\",\"authors\":\"O. Komarnitskyi\",\"doi\":\"10.32626/2309-2254.2021-34.169-183\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета статті – на основі опрацьованих історичних джерел, здобут- ків історіографії комплексно з’ясувати неоднозначні взаємини між Дієвою Армією Директорії УНР, Українською Галицькою армією (УГА) і найбільш чисельними грома- дами містечок Подільської губернії, – української та єврейської, в умовах кровопро- литної боротьби за національну державність. Методологічною основою досліджен- ня є принципи історизму, всебічності, об’єктивності, багатофакторності, систем- ності. Важливою складовою методології стало застосування різних методів аналізу матеріалу – історичного, проблемно-хронологічного, історико-генетичного, історико- типологічного. Наукова новизна публікації полягає у тому, що системно висвітле- но важливі напрямки співпраці армії УНР і жителів подільських містечок у ході про- ведення мобілізаційних кампаній, організації матеріальної та моральної підтримки українських вояків. Висновки. Взаємини між Дієвою Армією, УГА, з одного боку, і на- ціональними громадами містечок Подільської губернії у добу Директорії УНР, з іншого, були неоднозначними. По-перше, містечкові жителі, переважно українці, були зде- більшого об’єктом і в меншій мірі – суб’єктом мобілізаційних заходів української вла- ди, поповнюючи військові формування, брали посильну участь у захисті державних ін- тересів УНР, надавали відчутну матеріальну підтримку армії УНР (допомагали білиз- ною, одягом, взуттям, продуктами харчування), у багатьох випадках підтримували Дієву Армію, коли вона вела наступальні чи оборонні бойові дії проти Червоної армії. У меншій мірі це стосувалося УГА. По-друге,, у низці містечкових населених пунктів мали місце факти, які перешкоджали нормальній співпраці громад і українських час- тин. Йдеться про незаконні військові реквізиції, контрибуції, грабунки, втручання в роботу органів місцевого самоврядування тощо. Такі дії, природно, викликали невдово- лення містечкових громад, які реагували відповідно. Вони нападали на українських ко- заків, застосовували до них фізичне насилля, інколи й вбивали, відмовлялися надавати підводи для військових потреб, хліб, ігнорували мобілізації. Трап лялися конфлікти між єврейськими громадами й українськими військовими, які завершувалися ганебними по- громами, що негативно позначалося на підтримці УНР.\",\"PeriodicalId\":33265,\"journal\":{\"name\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"volume\":\"19 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-07-03\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Problemi suchasnoyi psikhologiyi\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2021-34.169-183\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2021-34.169-183","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Ukrainian Armed formations and communities of the towns of the government of Podillia in the days of the UNR Directorate: a complex of contradictory interactions
Мета статті – на основі опрацьованих історичних джерел, здобут- ків історіографії комплексно з’ясувати неоднозначні взаємини між Дієвою Армією Директорії УНР, Українською Галицькою армією (УГА) і найбільш чисельними грома- дами містечок Подільської губернії, – української та єврейської, в умовах кровопро- литної боротьби за національну державність. Методологічною основою досліджен- ня є принципи історизму, всебічності, об’єктивності, багатофакторності, систем- ності. Важливою складовою методології стало застосування різних методів аналізу матеріалу – історичного, проблемно-хронологічного, історико-генетичного, історико- типологічного. Наукова новизна публікації полягає у тому, що системно висвітле- но важливі напрямки співпраці армії УНР і жителів подільських містечок у ході про- ведення мобілізаційних кампаній, організації матеріальної та моральної підтримки українських вояків. Висновки. Взаємини між Дієвою Армією, УГА, з одного боку, і на- ціональними громадами містечок Подільської губернії у добу Директорії УНР, з іншого, були неоднозначними. По-перше, містечкові жителі, переважно українці, були зде- більшого об’єктом і в меншій мірі – суб’єктом мобілізаційних заходів української вла- ди, поповнюючи військові формування, брали посильну участь у захисті державних ін- тересів УНР, надавали відчутну матеріальну підтримку армії УНР (допомагали білиз- ною, одягом, взуттям, продуктами харчування), у багатьох випадках підтримували Дієву Армію, коли вона вела наступальні чи оборонні бойові дії проти Червоної армії. У меншій мірі це стосувалося УГА. По-друге,, у низці містечкових населених пунктів мали місце факти, які перешкоджали нормальній співпраці громад і українських час- тин. Йдеться про незаконні військові реквізиції, контрибуції, грабунки, втручання в роботу органів місцевого самоврядування тощо. Такі дії, природно, викликали невдово- лення містечкових громад, які реагували відповідно. Вони нападали на українських ко- заків, застосовували до них фізичне насилля, інколи й вбивали, відмовлялися надавати підводи для військових потреб, хліб, ігнорували мобілізації. Трап лялися конфлікти між єврейськими громадами й українськими військовими, які завершувалися ганебними по- громами, що негативно позначалося на підтримці УНР.