{"title":"СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"Ольга Ігорівна Пацула","doi":"10.32782/2311-844x/2022-1-7","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджено проблеми обліково-аналітичного забезпечення соціальної діяльності в сучасних умовах. Визначено, що ключовою необхідністю є розуміння взаємозв’язку між показниками витрат, які спрямовуються на реалізацію соціальних ініціатив та фінансовим результатом компанії. Відсутність однакових підходів до формування звітності про соціальну відповідальність забезпечує неузгодженість показників і унеможливлює проведення порівняльного аналізу та розуміння чіткості напрямів такої діяльності для користувачів. Обґрунтовано думку, що система обліку повинна забезпечити формування кількісних та вартісних показників у розрізі кожного напряму соціальної діяльності: персонал; охорона довкілля; охорона праці; освітні, мистецькі та культурні проєкти; благодійна діяльність; розвиток регіонів; волонтерство тощо. Періодичність подання та дотримання чіткої стандартної форми соціальної звітності забезпечить можливість здійснення порівняльного аналізу, а проведення так званого соціального аудиту дасть аналітику впевненість у достовірності наведених у звітах даних. Пропонується застосовувати концепцію обліку із залученням підсистеми управлінського обліку, та чітко окреслювати джерело фінансування соціальних витрат. Зокрема, зазначено, що є частина соціально спрямованих витрат, яка носить обов’язковий характер і є систематичними, а є та частина – яка здійснюється час від часу і здійснюється за ініціативою самого підприємства. Важливою характеристикою останніх є те, що вони не беруть безпосередньої участі у створенні доданої вартості, а здійснюються у порядку її споживання, тому їх фінансування повинно здійснюватися в процесі розподілу чистого прибутку. За такого підходу, можливим стане поєднання кількісних та фінансових показників для визначення обсягу та результатів соціальної діяльності, використання механізмів бюджетування для їх планування та прогнозування.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"767 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2022-1-7","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті досліджено проблеми обліково-аналітичного забезпечення соціальної діяльності в сучасних умовах. Визначено, що ключовою необхідністю є розуміння взаємозв’язку між показниками витрат, які спрямовуються на реалізацію соціальних ініціатив та фінансовим результатом компанії. Відсутність однакових підходів до формування звітності про соціальну відповідальність забезпечує неузгодженість показників і унеможливлює проведення порівняльного аналізу та розуміння чіткості напрямів такої діяльності для користувачів. Обґрунтовано думку, що система обліку повинна забезпечити формування кількісних та вартісних показників у розрізі кожного напряму соціальної діяльності: персонал; охорона довкілля; охорона праці; освітні, мистецькі та культурні проєкти; благодійна діяльність; розвиток регіонів; волонтерство тощо. Періодичність подання та дотримання чіткої стандартної форми соціальної звітності забезпечить можливість здійснення порівняльного аналізу, а проведення так званого соціального аудиту дасть аналітику впевненість у достовірності наведених у звітах даних. Пропонується застосовувати концепцію обліку із залученням підсистеми управлінського обліку, та чітко окреслювати джерело фінансування соціальних витрат. Зокрема, зазначено, що є частина соціально спрямованих витрат, яка носить обов’язковий характер і є систематичними, а є та частина – яка здійснюється час від часу і здійснюється за ініціативою самого підприємства. Важливою характеристикою останніх є те, що вони не беруть безпосередньої участі у створенні доданої вартості, а здійснюються у порядку її споживання, тому їх фінансування повинно здійснюватися в процесі розподілу чистого прибутку. За такого підходу, можливим стане поєднання кількісних та фінансових показників для визначення обсягу та результатів соціальної діяльності, використання механізмів бюджетування для їх планування та прогнозування.