Юрій Ігорович Кіржецький, Марія Сергіївна Кіржецька
{"title":"УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ: СХЕМИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ","authors":"Юрій Ігорович Кіржецький, Марія Сергіївна Кіржецька","doi":"10.32782/2311-844x/2023-1-2","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Податок на додану вартість є важливим і становить близько 40% доходів державного бюджету України. Утримання належної суми податку на додану вартість є постійним викликом для Державної податкової служби України з метою забезпечення надходжень податку на додану вартість, забезпечення чесної конкуренції між підприємствами та уникнення економічних викривлень на внутрішньому рину. Тіньові операції із податком на додану вартість за різними підрахунками сягають 60-90 млрд грн/рік, що є суттєвим, особливо в умовах скорочення економіки України на 35% внаслідок війни. Саме тому, дослідження схем ухилення від сплати податку на додану вартість та документів, які дадуть змогу правоохоронцям їх виявляти є особливо актуальним і своєчасним. Під ухиленням від сплати податку на додану вартість автори розглядають узагальнену характеристику способів зменшення податкових платежів, при яких платники ПДВ зумисне уникають їх сплати та/або зменшують розмір своїх податкових зобов’язань, порушуючи законодавство. Аналіз літературних джерел дав змогу класифікувати усі тіньові операції із податком на додану вартість залежно від середовища їх здійснення на дві групи: тіньові операції на національному ринку та міжнародні тіньові операції. До найбільш розповсюджених схем тіньових операцій на внутрішньому ринку належать: заниження обсягів продажу; відмова від реєстрації; не здійснення перерахунку ПДВ до бюджету, сфальшовані заяви на отримання податкового кредиту або його відшкодування. Найбільш часто застосовними міжнародними тіньовими операціями із податком на додану вартість є схеми тіньових операцій із підприємством, яке є «зниклим трейдером». У цій статті описано три схеми міжнародних тіньових операцій із зникли трейдером: проста схема, карусельна схема та схема «зустрічної торгівлі». Визначено учасників схеми та юрисдикції, які несуть втрати. На основі результатів визначено, що саме поєднання інструментів, які дають змогу максимізувати надходження до бюджету через мінімізацію втрат від тіньових операцій формують ефективну державну політику щодо легалізації тіньових операцій із ПДВ.","PeriodicalId":348509,"journal":{"name":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","volume":"127 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна)","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/2311-844x/2023-1-2","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Податок на додану вартість є важливим і становить близько 40% доходів державного бюджету України. Утримання належної суми податку на додану вартість є постійним викликом для Державної податкової служби України з метою забезпечення надходжень податку на додану вартість, забезпечення чесної конкуренції між підприємствами та уникнення економічних викривлень на внутрішньому рину. Тіньові операції із податком на додану вартість за різними підрахунками сягають 60-90 млрд грн/рік, що є суттєвим, особливо в умовах скорочення економіки України на 35% внаслідок війни. Саме тому, дослідження схем ухилення від сплати податку на додану вартість та документів, які дадуть змогу правоохоронцям їх виявляти є особливо актуальним і своєчасним. Під ухиленням від сплати податку на додану вартість автори розглядають узагальнену характеристику способів зменшення податкових платежів, при яких платники ПДВ зумисне уникають їх сплати та/або зменшують розмір своїх податкових зобов’язань, порушуючи законодавство. Аналіз літературних джерел дав змогу класифікувати усі тіньові операції із податком на додану вартість залежно від середовища їх здійснення на дві групи: тіньові операції на національному ринку та міжнародні тіньові операції. До найбільш розповсюджених схем тіньових операцій на внутрішньому ринку належать: заниження обсягів продажу; відмова від реєстрації; не здійснення перерахунку ПДВ до бюджету, сфальшовані заяви на отримання податкового кредиту або його відшкодування. Найбільш часто застосовними міжнародними тіньовими операціями із податком на додану вартість є схеми тіньових операцій із підприємством, яке є «зниклим трейдером». У цій статті описано три схеми міжнародних тіньових операцій із зникли трейдером: проста схема, карусельна схема та схема «зустрічної торгівлі». Визначено учасників схеми та юрисдикції, які несуть втрати. На основі результатів визначено, що саме поєднання інструментів, які дають змогу максимізувати надходження до бюджету через мінімізацію втрат від тіньових операцій формують ефективну державну політику щодо легалізації тіньових операцій із ПДВ.