НЕДАВНЯ МОРФОДИНАМІКА ТА ЗАКРИТТЯ БЕЗПРИЛИВНОЇ ПРОТОКИ: ЛАЗУРНЕНСЬКА ПРОРВА, УЗБЕРЕЖЖЯ ЧОРНОГО МОРЯ, УКРАЇНА

Abstract

Важливими та специфічними складовими берегових бар’єрів Світового океану є ефемерні протоки. В межах припливних берегів відповідні протоки називаються tidal inlets, а в межах неприпливних – прорви (промоїни, прорани). Ефемерні протоки мають важливе значення для розвитку берегових бар’єрних систем. Насамперед, вони виконують функцію гідрологічного контролю, зумовлюючи особливості та масштаби водообміну між прилеглими до бар’єру водоймами. Функція ефемерних проток спрямована на визначення об’ємів та напрямків руху прибережно-морських наносів має назву геологічний контроль. Особливості руху через ефемерні протоки різних видів рослин та тварин виділяються під назвою «екологічний контроль». В цьому контексті параметри досліджуваних проток, тривалість їх функціонування, періодичність закриття та відкриття визначають специфічні умови прилеглих водойм. В межах берегових бар’єрів неприпливних морів ефемерні протоки найбільш часто виникають та тривалий період часу функціонують в межах акумулятивних форм системи Тендра – Джарилгач. Для відповідного бар’єру характерне певне різноманіття прорв, пов’язане із гідродинамічними умовами прилеглих водойм. Серед всіх прорв наведеної берегової системи найбільш відома Лазурненська. Необхідно зазначити, що під відповідною назвою слід розуміти всі ефемерні протоки, які періодично з’являлися та функціонували у прикореневій частині Джарилгацької коси. Інтерес до Лазурненської прорви збільшилась після того, як значну кількість українських інформаційних ресурсів облетіла вістка про її штучне закриття. Інформація про особливості виникнення та функціонування Лазурненської прорви базується на певних польових матеріалах майже шістдесятирічного періоду (Правоторов І., Шуйський Ю., Котовський І., Вихованець Г. та Давидов О.). Наявний історико-картографічний матеріал, який охоплює приблизно двісті тридцять років, дозволяє визначити періодичність та тривалість функціонування прорв. Наявні супутникові знімки дозволяють визначити закономірності еволюції досліджуваної прорви за сорокарічний період. Лазурненська прорва має певні динамічні тенденції протягом року. В холодний період року під час домінування хвиль та вітрових течій східного та північно-східного напрямку русло прорви розширюється та поглиблюється. В теплий період року, коли активізуються хвилі та течії західного та південно-західного напрямків, русло прорви навпаки звужується. В червні 2022 року, за даними аналізу супутникових знімків, було визначено, що досліджувана прорва є закритою. Проведений аналіз вказує на наявність природньої тенденції до закриття прорви, але ми не маємо достовірної інформації щодо основної причини закриття. На початок червня 2023 року прорва знаходиться у зачиненому стані вже рік, за умов тривалого закриття або штучного підтримання цього стану, в межах Джарилгацької затоки будуть проявлятися дуже несприятливі наслідки.