Територія Чернівецької області характеризується різними природними умовами, природнимиресурсами, видами природокористування, екологічним станом, що інтегрально впливають настан здоров’я людини. Основними видами природокористування є сільськогосподарське, лісове,рекреаційно-туристичне, поселенське, що комплексно формують природно-господарську різноманітність, природно-господарські комплекси з різною екологічною ситуацією.У просторовому відношенні захворювання та поширення хвороб знаходиться у прямій залежності від видової структури природокористування. У сільськогосподарських регіонах області(Прут-Дністерське межиріччя, передгірська частина Буковинських Карпат) переважаютьрукотворні види захворювання (онкологічні), більшість з яких виникає через хімізацію навколишнього природного середовища, знищення лісових корінних масивів, переважання міськихпоселень з розвинутою сучасною інфраструктурою тощо. Лісогосподарське (передгірська та гірська частини області) та водногосподарське використання впливають на стан людини тільки в тихрайонах, де вони існують (лісові масиви), та там, де власне людина проводить свою господарськудіяльність і рівнобіжно забруднює природні умови (скиди відходів у водні об’єкти). Діаметральнопротилежними видами природокористування є рекреаційно-туристичне і поселенське. Перше, засвоєю сутністю, націлене на відновлення фізичних сил людини, оздоровлення та лікування, друге– характеризується новими ознаками, сутність яких укладена у ментальності населення, бажаннімешкання у тих умовах, в яких мешкали прадіди (міська чи сільська територія рідного краю), що наявність власної оселі створює комфортне перебування людини в тому чи іншому регіоні і благотворно впливає на психоемоційний стан людини й на її здоров’я.Однак забруднення навколишнього середовища має місце на території області, впливає на станздоров’я людини, створює передумови до розвитку хвороб і захворювання населення. Тому вданій публікації зроблений комплексний аналіз процесів природокористування і стану здоров’ялюдини Чернівецької області.
{"title":"ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)","authors":"К.Й. Кілінська, М.Д. Заячук, Р.Я. Тіміш, Оксана Смик","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2023-18-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-6","url":null,"abstract":"Територія Чернівецької області характеризується різними природними умовами, природнимиресурсами, видами природокористування, екологічним станом, що інтегрально впливають настан здоров’я людини. Основними видами природокористування є сільськогосподарське, лісове,рекреаційно-туристичне, поселенське, що комплексно формують природно-господарську різноманітність, природно-господарські комплекси з різною екологічною ситуацією.У просторовому відношенні захворювання та поширення хвороб знаходиться у прямій залежності від видової структури природокористування. У сільськогосподарських регіонах області(Прут-Дністерське межиріччя, передгірська частина Буковинських Карпат) переважаютьрукотворні види захворювання (онкологічні), більшість з яких виникає через хімізацію навколишнього природного середовища, знищення лісових корінних масивів, переважання міськихпоселень з розвинутою сучасною інфраструктурою тощо. Лісогосподарське (передгірська та гірська частини області) та водногосподарське використання впливають на стан людини тільки в тихрайонах, де вони існують (лісові масиви), та там, де власне людина проводить свою господарськудіяльність і рівнобіжно забруднює природні умови (скиди відходів у водні об’єкти). Діаметральнопротилежними видами природокористування є рекреаційно-туристичне і поселенське. Перше, засвоєю сутністю, націлене на відновлення фізичних сил людини, оздоровлення та лікування, друге– характеризується новими ознаками, сутність яких укладена у ментальності населення, бажаннімешкання у тих умовах, в яких мешкали прадіди (міська чи сільська територія рідного краю), що наявність власної оселі створює комфортне перебування людини в тому чи іншому регіоні і благотворно впливає на психоемоційний стан людини й на її здоров’я.Однак забруднення навколишнього середовища має місце на території області, впливає на станздоров’я людини, створює передумови до розвитку хвороб і захворювання населення. Тому вданій публікації зроблений комплексний аналіз процесів природокористування і стану здоров’ялюдини Чернівецької області.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"113966195","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-16DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2023-18-7
Олена Сизенко
У статті проведено порівняльний аналіз автоматичних геоморфометричних класифікацій на основі цифрових моделей висот з використанням різних методів, зокрема методу класифікації форм рельєфу на основі індексу топографічної позиції (ТРІ) та методу геоморфонів. З метою порівняльного аналізу результатів класифікацій означені методики були апробовані на двох орієнтованих за основними сторонами горизонту ключових ділянках квадратної конфігурації з різною морфологією рельєфу в межах Дніпропетровської області. У результаті дослідження було встановлено, що патерни топографічної поверхні, виділені за методом геоморфонів, забезпечують більш точні й достовірні результати у великомасштабних дослідженнях порівняно з використанням ТРІ. Виявлено, що метод, заснований на індексі топографічної позиції, є найбільш придатним для середньо- та дрібномасштабного картографування, оскільки при однакових параметрах зовнішнього радіусу пошуку він показав меншу деталізацію. Основною проблемою геоморфометричного аналізу є те, що чітке розмежування форм рельєфу часто неможливе, оскільки вони не мають чітких меж, відповідно, інтерпретація цих форм, незважаючи на математичну основу класифікацій, все ще залишається досить суб’єктивною. Вперше в Україні для великомасштабного геоморфометричного аналізу на ключових ділянках було апробовано нову цифрову модель висот FABDEM з просторовою роздільною здатністю 1 дугова секунда, виявлено її переваги і недоліки порівняно з іншими аналогічними глобальними моделями. В дослідженні було уточнено базову термінологію геоморфометричних досліджень, запропоновано україномовні відповідники розробленим у зарубіжній літературі класам форм рельєфу на основі TPI та геоморфонам, обґрунтовано необхідність розмежування різновидів цифрових моделей, а саме цифрової моделі рельєфу (ЦМР) і цифрової моделі поверхні (ЦМП) у контексті розуміння рельєфу топографічної поверхні як організації поля висот. Результати дослідження можуть бути використані для вирішення різноманітних задач, пов’язаних з вивченням та аналізом рельєфу території.
本文对基于数字高程模型的自动地貌分类进行了比较分析，采用了不同的方法，特别是基于地形位置指数（TPI）的地貌分类方法和地貌on 方法。为了对分类结果进行比较分析，在第聂伯河地区内沿主要地平线两侧地形形态各异的两个关键方形配置区域对这些方法进行了测试。研究发现，在大规模研究中，与使用 TRI 相比，地貌方法确定的地形表面模式能提供更准确、更可靠的结果。研究发现，基于地形位置指数的方法最适用于中小规模测绘，因为在外围搜索半径参数相同的情况下，该方法显示的细节较少。地貌分析的主要问题是，由于地貌没有明确的边界，因此往往无法对地貌进行明确的划分，因此，尽管有分类的数学基础，但对这些地貌的解释仍然相当主观。在乌克兰，首次对空间分辨率为 1 弧秒的新型数字高程模型 FABDEM 进行了测试，以便在关键地区进行大规模地貌分析，并在与其他类似全球模型的比较中确定了其优缺点。该研究澄清了地貌研究的基本术语，提出了基于 TPI 和国外文献中开发的地貌类型的乌克兰语对应词，并证实了在理解作为 DEM 组织的地形表面地貌时区分不同类型数字模型的必要性，即数字高程模型 (DEM) 和数字表面模型 (DSM)。研究结果可用于解决与研究和分析领土地形有关的各种问题。
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АВТОМАТИЧНИХ ПАТЕРНОВИХ МОРФОМЕТРИЧНИХ КЛАСИФІКАЦІЙ ФОРМ РЕЛЬЄФУ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ МОДЕЛЕЙ ВИСОТ","authors":"Олена Сизенко","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2023-18-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-7","url":null,"abstract":"У статті проведено порівняльний аналіз автоматичних геоморфометричних класифікацій на основі цифрових моделей висот з використанням різних методів, зокрема методу класифікації форм рельєфу на основі індексу топографічної позиції (ТРІ) та методу геоморфонів. З метою порівняльного аналізу результатів класифікацій означені методики були апробовані на двох орієнтованих за основними сторонами горизонту ключових ділянках квадратної конфігурації з різною морфологією рельєфу в межах Дніпропетровської області. У результаті дослідження було встановлено, що патерни топографічної поверхні, виділені за методом геоморфонів, забезпечують більш точні й достовірні результати у великомасштабних дослідженнях порівняно з використанням ТРІ. Виявлено, що метод, заснований на індексі топографічної позиції, є найбільш придатним для середньо- та дрібномасштабного картографування, оскільки при однакових параметрах зовнішнього радіусу пошуку він показав меншу деталізацію. Основною проблемою геоморфометричного аналізу є те, що чітке розмежування форм рельєфу часто неможливе, оскільки вони не мають чітких меж, відповідно, інтерпретація цих форм, незважаючи на математичну основу класифікацій, все ще залишається досить суб’єктивною. Вперше в Україні для великомасштабного геоморфометричного аналізу на ключових ділянках було апробовано нову цифрову модель висот FABDEM з просторовою роздільною здатністю 1 дугова секунда, виявлено її переваги і недоліки порівняно з іншими аналогічними глобальними моделями. В дослідженні було уточнено базову термінологію геоморфометричних досліджень, запропоновано україномовні відповідники розробленим у зарубіжній літературі класам форм рельєфу на основі TPI та геоморфонам, обґрунтовано необхідність розмежування різновидів цифрових моделей, а саме цифрової моделі рельєфу (ЦМР) і цифрової моделі поверхні (ЦМП) у контексті розуміння рельєфу топографічної поверхні як організації поля висот. Результати дослідження можуть бути використані для вирішення різноманітних задач, пов’язаних з вивченням та аналізом рельєфу території.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130944725","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-16DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2023-18-4
М.І. Хіміч
Сакральна сфера Івано-Франківщини сформована як природними, так і антропогенними об’єктами, які мають особливі духовні властивості і виконують комунікативну, консолідуючу, лікувальну, захисну та природоохоронну функції. Сакральна сфера впливає на соціокультурне та економічне життя суспільства. Аналіз суспільно-географічних умов її формування допомагає зрозуміти взаємодію між релігійними та політичними структурами, а також сприяє вивченню різноманітних форм соціального та культурного розвитку території у певні історико-політичні періоди. Дослідження сакральної сфери має практичне значення для розвитку туризму та рекреації. Сакральні об’єкти можуть бути атрактивними місцями, що збільшує туристичний потік та сприяє інфраструктурному розвитку певної території. Компоненти сакральної сфери Івано-Франківської області сформувалися під впливом природних (географічне положення, особливості рельєфу, мальовничість ландшафтів) і суспільно-географічних (історико-політичного, етнічного та конфесійного) чинників, які в певний часовий проміжок в історичному і географічному плані на певній території мали свій визначальний вплив. Для проведення дослідження з наявних сакральних об’єктів Івано-Франківщини було відібрано 624 релігійні пам’ятки, які споруджені до 1939 року, серед яких 80% складають дерев’яні церкви, 12% – муровані церкви, 5% – костели, 1,5% – монастирі, 1,5% – синагоги. У формуванні сакральних об’єктів на території дослідження виділено 5 історичних періодів: Давньоукраїнський період (1199–1349 рр.), період Польського королівства (1349–1772 рр.), період Австрійської та Австро-Угорської імперії (1772–1914 рр.), період Першої світової війни, першої російської окупації та створення Західно-Української Народної республіки (1914–1921 рр.), період Польської республіки (1921–1939 рр.). Для кожного з них розраховано показник, який об’єктивно відображає динаміку спорудження сакральних об’єктів. Результати розрахунків показали, що найбільш сприятливим періодом для формування релігійних сакральних об’єктів був період Австрійської та Австро-Угорської імперії. Сакральні об’єкти (споруди, пам’ятки) Івано-Франківщини є важливим надбанням національної культури населення, відображені в певних сакральних елементах, вони відіграють важливу роль в релігійному та культурному житті суспільства.
{"title":"СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ САКРАЛЬНОЇ СФЕРИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"М.І. Хіміч","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2023-18-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-4","url":null,"abstract":"Сакральна сфера Івано-Франківщини сформована як природними, так і антропогенними об’єктами, які мають особливі духовні властивості і виконують комунікативну, консолідуючу, лікувальну, захисну та природоохоронну функції. Сакральна сфера впливає на соціокультурне та економічне життя суспільства. Аналіз суспільно-географічних умов її формування допомагає зрозуміти взаємодію між релігійними та політичними структурами, а також сприяє вивченню різноманітних форм соціального та культурного розвитку території у певні історико-політичні періоди. Дослідження сакральної сфери має практичне значення для розвитку туризму та рекреації. Сакральні об’єкти можуть бути атрактивними місцями, що збільшує туристичний потік та сприяє інфраструктурному розвитку певної території. Компоненти сакральної сфери Івано-Франківської області сформувалися під впливом природних (географічне положення, особливості рельєфу, мальовничість ландшафтів) і суспільно-географічних (історико-політичного, етнічного та конфесійного) чинників, які в певний часовий проміжок в історичному і географічному плані на певній території мали свій визначальний вплив. Для проведення дослідження з наявних сакральних об’єктів Івано-Франківщини було відібрано 624 релігійні пам’ятки, які споруджені до 1939 року, серед яких 80% складають дерев’яні церкви, 12% – муровані церкви, 5% – костели, 1,5% – монастирі, 1,5% – синагоги. У формуванні сакральних об’єктів на території дослідження виділено 5 історичних періодів: Давньоукраїнський період (1199–1349 рр.), період Польського королівства (1349–1772 рр.), період Австрійської та Австро-Угорської імперії (1772–1914 рр.), період Першої світової війни, першої російської окупації та створення Західно-Української Народної республіки (1914–1921 рр.), період Польської республіки (1921–1939 рр.). Для кожного з них розраховано показник, який об’єктивно відображає динаміку спорудження сакральних об’єктів. Результати розрахунків показали, що найбільш сприятливим періодом для формування релігійних сакральних об’єктів був період Австрійської та Австро-Угорської імперії. Сакральні об’єкти (споруди, пам’ятки) Івано-Франківщини є важливим надбанням національної культури населення, відображені в певних сакральних елементах, вони відіграють важливу роль в релігійному та культурному житті суспільства.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128750835","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-16DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2023-18-9
Ю. О. Кисельов, Оксана Браславська, О.О. Кисельова, Дмитро Сопов
Метою дослідження є обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату схеми горизонтальної диференціації земного простору в межах тривимірної ландшафтної оболонки. Висвітлено сутність і еволюцію проблеми районування в географії. Здійснено огляд питання загальногеографічного та компонентного районування. Наголошено на наявному досвіді геохоричної структуризації ландшафтної оболонки. Відзначено властиву рису існуючих схем районування – зменшеннявертикальної потужності таксономічних структур у міру зниження їхнього рангу. Наголошено наможливості й доцільності проведення диференціації не лише земної поверхні, а й земного простору з урахуванням вертикального його виміру. Таку диференціацію, потрактовану як розвитокідеї геохор, запропоновано називати геохоричним районуванням. Удосконалено номенклатурутаксономічних структур і складено схеми геохоричної диференціації земного простору як на внутрішньоландшафтному, так і на надландшафтному рівні. Наведено ряд аналогій між таксономічними структурами традиційного фізико-географічного та геохоричного районування. Базові поняття запропонованого районування виражені термінами «геохора» (на рівні субландшафтному) та «геохоріон» (рівень суперландшафтний). Відзначено, що у тривимірно-просторовомуаспекті повністю збігається лише зміст понять «ландшафтна оболонка Землі» та «Пангеохоріон».Зауважено, що геохоричні відповідники мають не лише основні зональні та азональні фізико-географічні реґіони, а й перехідні смуги – екотони різного таксономічного рангу. У геохоричномуаспекті ці смуги названо сфрагідами аналогічно до смугоподібних територіальних структур вантичній географії. Сфрагіди виділено лише на надландшафтному рівні організації земного простору. Акцентовано, що геохоричну диференціацію мають не лише фізико-географічні реґіонив цілому, а й окремі природні компоненти в їхніх межах. Підкреслено, що геохоричні структуримають геоторіальний характер, оскільки включають у себе фрагменти компонентів природи, щоперебувають у трьох агрегатних станах. Наголошено, що ідея геохоричного районування та пропонована його схема не замінюють звичайне фізико-географічне районування, а в певний спосібінтерпретують його.
{"title":"ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ГЕОХОРИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛАНДШАФТНОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ","authors":"Ю. О. Кисельов, Оксана Браславська, О.О. Кисельова, Дмитро Сопов","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2023-18-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-9","url":null,"abstract":"Метою дослідження є обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату схеми горизонтальної диференціації земного простору в межах тривимірної ландшафтної оболонки. Висвітлено сутність і еволюцію проблеми районування в географії. Здійснено огляд питання загальногеографічного та компонентного районування. Наголошено на наявному досвіді геохоричної структуризації ландшафтної оболонки. Відзначено властиву рису існуючих схем районування – зменшеннявертикальної потужності таксономічних структур у міру зниження їхнього рангу. Наголошено наможливості й доцільності проведення диференціації не лише земної поверхні, а й земного простору з урахуванням вертикального його виміру. Таку диференціацію, потрактовану як розвитокідеї геохор, запропоновано називати геохоричним районуванням. Удосконалено номенклатурутаксономічних структур і складено схеми геохоричної диференціації земного простору як на внутрішньоландшафтному, так і на надландшафтному рівні. Наведено ряд аналогій між таксономічними структурами традиційного фізико-географічного та геохоричного районування. Базові поняття запропонованого районування виражені термінами «геохора» (на рівні субландшафтному) та «геохоріон» (рівень суперландшафтний). Відзначено, що у тривимірно-просторовомуаспекті повністю збігається лише зміст понять «ландшафтна оболонка Землі» та «Пангеохоріон».Зауважено, що геохоричні відповідники мають не лише основні зональні та азональні фізико-географічні реґіони, а й перехідні смуги – екотони різного таксономічного рангу. У геохоричномуаспекті ці смуги названо сфрагідами аналогічно до смугоподібних територіальних структур вантичній географії. Сфрагіди виділено лише на надландшафтному рівні організації земного простору. Акцентовано, що геохоричну диференціацію мають не лише фізико-географічні реґіонив цілому, а й окремі природні компоненти в їхніх межах. Підкреслено, що геохоричні структуримають геоторіальний характер, оскільки включають у себе фрагменти компонентів природи, щоперебувають у трьох агрегатних станах. Наголошено, що ідея геохоричного районування та пропонована його схема не замінюють звичайне фізико-географічне районування, а в певний спосібінтерпретують його.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121441450","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-16DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2023-18-8
Олександр Гаврюшин
У статті розглянуто деякі проблеми організації та розроблення змісту завдань навчальної практики здобувачів освітньо-професійної програми «Географія рекреації та туризму» в умовах дистанційної форми навчання. Описано особливості топографічної підготовки здобувачів за цією програмою. Аналізуються фактори, що впливають на розроблення завдань навчальної практики в умовах дистанційного навчання. Констатується, що смартфон – єдиний електронний пристрій для знімання, що доступний студентам у таких умовах. Аналізуються можливості сучасних смартфонів для виконання таких робіт. Пропонується у таких умовах зосередитись не на класичних видах зйомки, які теоретично вивчались у курсі топографії, а розширити спектр методів знімання, об’єктів зйомки, типів геозображень і мультимедійних продуктів та сучасних практичних навичок, зокрема із польової краєзнавчо-туристичної роботи. Наприклад, пропонується здійснювати фіксацію координат не тільки для статичних об’єктів, але і рухомих. Створювати не тільки образно-знакові геозображення, але й візуалізації на основі фотознімання та гібридні моделі, не тільки двовимірні зображення, але й тривимірні. Знімання базується на досягненнях супутникової геодезії, геоінформатики, фотографічної зйомки та фотограмметрії. Запропоновано 7 завдань: налаштування на смартфоні програмного забезпечення з автономними растровими та векторними шарами карти для проходження маршруту (підготовче завдання), створення плану місцевості шляхом визначення довжин та напрямків, польове картографування статичних точкових та лінійних об’єктів за допомогою GNSS-приймача та мобільних ГІС, координатна фіксація, візуалізація та аналіз руху за маршрутом, фотографічне знімання на місцевості із записом місцеположення (широта, довгота, висота, азимут) у метадані та пакетне імпортування фотографій у ГІС/вебкарту, створення фотомаршрутів, панорамне фотографування та створення віртуальних турів, створення тривимірної моделі невеликої ділянки місцевості. Описано програмне забезпечення для виконання таких завдань. Запропоновані альтернативні варіанти виконання завдання на випадок проблем із апаратним та програмним забезпеченням.
{"title":"ЗНІМАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СМАРТФОНА ПІД ЧАС ТОПОГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ ГЕОГРАФІВ- ТУРИЗМОЗНАВЦІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Олександр Гаврюшин","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2023-18-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-8","url":null,"abstract":"У статті розглянуто деякі проблеми організації та розроблення змісту завдань навчальної практики здобувачів освітньо-професійної програми «Географія рекреації та туризму» в умовах дистанційної форми навчання. Описано особливості топографічної підготовки здобувачів за цією програмою. Аналізуються фактори, що впливають на розроблення завдань навчальної практики в умовах дистанційного навчання. Констатується, що смартфон – єдиний електронний пристрій для знімання, що доступний студентам у таких умовах. Аналізуються можливості сучасних смартфонів для виконання таких робіт. Пропонується у таких умовах зосередитись не на класичних видах зйомки, які теоретично вивчались у курсі топографії, а розширити спектр методів знімання, об’єктів зйомки, типів геозображень і мультимедійних продуктів та сучасних практичних навичок, зокрема із польової краєзнавчо-туристичної роботи. Наприклад, пропонується здійснювати фіксацію координат не тільки для статичних об’єктів, але і рухомих. Створювати не тільки образно-знакові геозображення, але й візуалізації на основі фотознімання та гібридні моделі, не тільки двовимірні зображення, але й тривимірні. Знімання базується на досягненнях супутникової геодезії, геоінформатики, фотографічної зйомки та фотограмметрії. Запропоновано 7 завдань: налаштування на смартфоні програмного забезпечення з автономними растровими та векторними шарами карти для проходження маршруту (підготовче завдання), створення плану місцевості шляхом визначення довжин та напрямків, польове картографування статичних точкових та лінійних об’єктів за допомогою GNSS-приймача та мобільних ГІС, координатна фіксація, візуалізація та аналіз руху за маршрутом, фотографічне знімання на місцевості із записом місцеположення (широта, довгота, висота, азимут) у метадані та пакетне імпортування фотографій у ГІС/вебкарту, створення фотомаршрутів, панорамне фотографування та створення віртуальних турів, створення тривимірної моделі невеликої ділянки місцевості. Описано програмне забезпечення для виконання таких завдань. Запропоновані альтернативні варіанти виконання завдання на випадок проблем із апаратним та програмним забезпеченням.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128897812","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-16DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2023-18-3
С. О. Остапенко
Виявлено актуальну проблему забезпечення випереджувального місцевого розвитку, а саме забезпечення достовірними та повними даними для планування та досягнення місцевого розвитку. У статті проаналізовано особливості структури та отримання даних для планування, програмування, реалізації заходів, моніторингу та оцінки ефективності місцевого розвитку. Виявлено проблеми системи забезпечення територіальних громад базового територіального рівня достовірними та повними даними, які характеризують місцевий розвиток та визначають діяльність органів місцевої влади щодо досягнення розвитку місцевої економіки. У статті розглядаються алгоритми підбору та аналізу супутникових знімків територій територіальних громад як джерела збору достовірних даних їх розвитку, визначена їх система та взаємоузгодженість, описано інструментарій верифікації даних отриманих при обробці супутникового знімку. Визначено інструменти та способи отримання статистичних даних в результаті експедицій та польових досліджень безпосередньо у громаді. Використано досвід планувальних та проєктних організацій отримання даних для аналізу в умовах кризи організації діяльності місцевої статистики, посилення ролі цифровізації у цій сфері та становлення місцевого самоврядування у постсоціалістичний період під впливом результатів реформи АТУ України. Запропоновано підходи забезпечення статистичними даними із забезпечення розвитку території на прикладі Макарівської територіальної громади Київської області, їх просторового впорядкування та представлення у вигляді ГІС. Здійснено аналіз отриманих даних із застосуванням ГІС-інструментів. Розроблено представлення просторово впорядкованих статистичних даних, які відображають стан розвитку територіальної громади у вигляді веб-додатка в середовищі розробленої ГІС. Місцевий розвиток адаптований під потреби системи прийняття управлінських рішень на основі партисипативного підходу. Вказано на недостатній рівень урядової підтримки формування сучасної статистичної бази місцевого розвитку. Показані особливості та проблеми ресурсного забезпечення для подальшого прискореного соціально-економічного розвитку територіальних громад регіону.
{"title":"МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДАНИМИ АНАЛІЗУ ПРОСТОРОВОГО ПЛАНУВАННЯ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ","authors":"С. О. Остапенко","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2023-18-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-3","url":null,"abstract":"Виявлено актуальну проблему забезпечення випереджувального місцевого розвитку, а саме забезпечення достовірними та повними даними для планування та досягнення місцевого розвитку. У статті проаналізовано особливості структури та отримання даних для планування, програмування, реалізації заходів, моніторингу та оцінки ефективності місцевого розвитку. Виявлено проблеми системи забезпечення територіальних громад базового територіального рівня достовірними та повними даними, які характеризують місцевий розвиток та визначають діяльність органів місцевої влади щодо досягнення розвитку місцевої економіки. У статті розглядаються алгоритми підбору та аналізу супутникових знімків територій територіальних громад як джерела збору достовірних даних їх розвитку, визначена їх система та взаємоузгодженість, описано інструментарій верифікації даних отриманих при обробці супутникового знімку. Визначено інструменти та способи отримання статистичних даних в результаті експедицій та польових досліджень безпосередньо у громаді. Використано досвід планувальних та проєктних організацій отримання даних для аналізу в умовах кризи організації діяльності місцевої статистики, посилення ролі цифровізації у цій сфері та становлення місцевого самоврядування у постсоціалістичний період під впливом результатів реформи АТУ України. Запропоновано підходи забезпечення статистичними даними із забезпечення розвитку території на прикладі Макарівської територіальної громади Київської області, їх просторового впорядкування та представлення у вигляді ГІС. Здійснено аналіз отриманих даних із застосуванням ГІС-інструментів. Розроблено представлення просторово впорядкованих статистичних даних, які відображають стан розвитку територіальної громади у вигляді веб-додатка в середовищі розробленої ГІС. Місцевий розвиток адаптований під потреби системи прийняття управлінських рішень на основі партисипативного підходу. Вказано на недостатній рівень урядової підтримки формування сучасної статистичної бази місцевого розвитку. Показані особливості та проблеми ресурсного забезпечення для подальшого прискореного соціально-економічного розвитку територіальних громад регіону.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129374851","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-16DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2023-18-1
Д.С. Мальчикова, І.О. Пилипенко, С.В. Сімченко
РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО- ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНСЬКА ГЕОГРАФІЯ У ВИКЛИКАХ ВІЙНИ» ТА КРУГЛОГО СТОЛУ «КАТАСТРОФА КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА: «ЗАТОПЛЕНІ» ЖИТТЯ, «НОВИЙ» ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ І ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ «ПІСЛЯЗАВТРА»»
{"title":"РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО- ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНСЬКА ГЕОГРАФІЯ У ВИКЛИКАХ ВІЙНИ» ТА КРУГЛОГО СТОЛУ «КАТАСТРОФА КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА: «ЗАТОПЛЕНІ» ЖИТТЯ, «НОВИЙ» ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ І ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ «ПІСЛЯЗАВТРА»»","authors":"Д.С. Мальчикова, І.О. Пилипенко, С.В. Сімченко","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2023-18-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-1","url":null,"abstract":"РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО- ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНСЬКА ГЕОГРАФІЯ У ВИКЛИКАХ ВІЙНИ» ТА КРУГЛОГО СТОЛУ «КАТАСТРОФА КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА: «ЗАТОПЛЕНІ» ЖИТТЯ, «НОВИЙ» ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ І ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ «ПІСЛЯЗАВТРА»»","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130519317","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-16DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2023-18-2
Олексій Денисенко
Процес вироблення простору та політика, що лежить в його основі, є відображенням не лише інституційного середовища, видів регулювання та конкретних інструментів планування та забудови, участі та взаємодії – способів вироблення простору; вони відображають, на яких просторових рівнях відбувається цей процес, які цілі і цінності, концепції і підходи лежать в його основі, яке місце відведене людині у відповідному типі простору. Досвід українських міст останніх десятиліть є відображенням різних типів вироблення простору – соціалістичного, транзитного постсоціалістичного і неоліберального, що відрізняються за ключовими учасниками, способами ухвалення рішень щодо планування і забудови міст, концепціями організації простору. Ці типи простору відображають різний зв’язок соціального – ідеологічного – і просторового, відрізняються сприйняттям і осмисленням простору, структурами, що лежать в його основі, і рефлексіями щодо нього. У цій статті ми розглядаємо соціалістичний тип вироблення простору, його основні риси та характеристики у контексті розвитку міст і територій крізь призму дискурсу відповідного періоду, його критичної оцінки та аналізу наслідків. При цьому соціалістичне вироблення простору ми розглядаємо як процес «конструювання простору», що відображає спроби цілеспрямованого планування, побудови, організації і структурування як соціального життя, так і простору у відповідності до ідеологічних установок соціалізму. Ми обґрунтовуємо типові риси соціалістичного конструю-вання простору та ілюструємо способи їх практичної реалізації у процесі планування розвитку міст, їх «будівництва та соціалістичної реконструкції»; ми критично аналізуємо конструювання простору періоду соціалізму для становлення просторового каркасу міст, їх планування та забудови, формування просторово-планувальної структури та специфічної міської морфології.
{"title":"СОЦІАЛІСТИЧНЕ КОНСТРУЮВАННЯ ПРОСТОРУ: ОСНОВНІ РИСИ, ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ","authors":"Олексій Денисенко","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2023-18-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-2","url":null,"abstract":"Процес вироблення простору та політика, що лежить в його основі, є відображенням не лише інституційного середовища, видів регулювання та конкретних інструментів планування та забудови, участі та взаємодії – способів вироблення простору; вони відображають, на яких просторових рівнях відбувається цей процес, які цілі і цінності, концепції і підходи лежать в його основі, яке місце відведене людині у відповідному типі простору. Досвід українських міст останніх десятиліть є відображенням різних типів вироблення простору – соціалістичного, транзитного постсоціалістичного і неоліберального, що відрізняються за ключовими учасниками, способами ухвалення рішень щодо планування і забудови міст, концепціями організації простору. Ці типи простору відображають різний зв’язок соціального – ідеологічного – і просторового, відрізняються сприйняттям і осмисленням простору, структурами, що лежать в його основі, і рефлексіями щодо нього. У цій статті ми розглядаємо соціалістичний тип вироблення простору, його основні риси та характеристики у контексті розвитку міст і територій крізь призму дискурсу відповідного періоду, його критичної оцінки та аналізу наслідків. При цьому соціалістичне вироблення простору ми розглядаємо як процес «конструювання простору», що відображає спроби цілеспрямованого планування, побудови, організації і структурування як соціального життя, так і простору у відповідності до ідеологічних установок соціалізму. Ми обґрунтовуємо типові риси соціалістичного конструю-вання простору та ілюструємо способи їх практичної реалізації у процесі планування розвитку міст, їх «будівництва та соціалістичної реконструкції»; ми критично аналізуємо конструювання простору періоду соціалізму для становлення просторового каркасу міст, їх планування та забудови, формування просторово-планувальної структури та специфічної міської морфології.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120955858","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-08-16DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2023-18-5
О.В. Давидов, І.В. Буйневич
Важливими та специфічними складовими берегових бар’єрів Світового океану є ефемерні протоки. В межах припливних берегів відповідні протоки називаються tidal inlets, а в межах неприпливних – прорви (промоїни, прорани). Ефемерні протоки мають важливе значення для розвитку берегових бар’єрних систем. Насамперед, вони виконують функцію гідрологічного контролю, зумовлюючи особливості та масштаби водообміну між прилеглими до бар’єру водоймами. Функція ефемерних проток спрямована на визначення об’ємів та напрямків руху прибережно-морських наносів має назву геологічний контроль. Особливості руху через ефемерні протоки різних видів рослин та тварин виділяються під назвою «екологічний контроль». В цьому контексті параметри досліджуваних проток, тривалість їх функціонування, періодичність закриття та відкриття визначають специфічні умови прилеглих водойм. В межах берегових бар’єрів неприпливних морів ефемерні протоки найбільш часто виникають та тривалий період часу функціонують в межах акумулятивних форм системи Тендра – Джарилгач. Для відповідного бар’єру характерне певне різноманіття прорв, пов’язане із гідродинамічними умовами прилеглих водойм. Серед всіх прорв наведеної берегової системи найбільш відома Лазурненська. Необхідно зазначити, що під відповідною назвою слід розуміти всі ефемерні протоки, які періодично з’являлися та функціонували у прикореневій частині Джарилгацької коси. Інтерес до Лазурненської прорви збільшилась після того, як значну кількість українських інформаційних ресурсів облетіла вістка про її штучне закриття. Інформація про особливості виникнення та функціонування Лазурненської прорви базується на певних польових матеріалах майже шістдесятирічного періоду (Правоторов І., Шуйський Ю., Котовський І., Вихованець Г. та Давидов О.). Наявний історико-картографічний матеріал, який охоплює приблизно двісті тридцять років, дозволяє визначити періодичність та тривалість функціонування прорв. Наявні супутникові знімки дозволяють визначити закономірності еволюції досліджуваної прорви за сорокарічний період. Лазурненська прорва має певні динамічні тенденції протягом року. В холодний період року під час домінування хвиль та вітрових течій східного та північно-східного напрямку русло прорви розширюється та поглиблюється. В теплий період року, коли активізуються хвилі та течії західного та південно-західного напрямків, русло прорви навпаки звужується. В червні 2022 року, за даними аналізу супутникових знімків, було визначено, що досліджувана прорва є закритою. Проведений аналіз вказує на наявність природньої тенденції до закриття прорви, але ми не маємо достовірної інформації щодо основної причини закриття. На початок червня 2023 року прорва знаходиться у зачиненому стані вже рік, за умов тривалого закриття або штучного підтримання цього стану, в межах Джарилгацької затоки будуть проявлятися дуже несприятливі наслідки.
{"title":"НЕДАВНЯ МОРФОДИНАМІКА ТА ЗАКРИТТЯ БЕЗПРИЛИВНОЇ ПРОТОКИ: ЛАЗУРНЕНСЬКА ПРОРВА, УЗБЕРЕЖЖЯ ЧОРНОГО МОРЯ, УКРАЇНА","authors":"О.В. Давидов, І.В. Буйневич","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2023-18-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-5","url":null,"abstract":"Важливими та специфічними складовими берегових бар’єрів Світового океану є ефемерні протоки. В межах припливних берегів відповідні протоки називаються tidal inlets, а в межах неприпливних – прорви (промоїни, прорани). Ефемерні протоки мають важливе значення для розвитку берегових бар’єрних систем. Насамперед, вони виконують функцію гідрологічного контролю, зумовлюючи особливості та масштаби водообміну між прилеглими до бар’єру водоймами. Функція ефемерних проток спрямована на визначення об’ємів та напрямків руху прибережно-морських наносів має назву геологічний контроль. Особливості руху через ефемерні протоки різних видів рослин та тварин виділяються під назвою «екологічний контроль». В цьому контексті параметри досліджуваних проток, тривалість їх функціонування, періодичність закриття та відкриття визначають специфічні умови прилеглих водойм. В межах берегових бар’єрів неприпливних морів ефемерні протоки найбільш часто виникають та тривалий період часу функціонують в межах акумулятивних форм системи Тендра – Джарилгач. Для відповідного бар’єру характерне певне різноманіття прорв, пов’язане із гідродинамічними умовами прилеглих водойм. Серед всіх прорв наведеної берегової системи найбільш відома Лазурненська. Необхідно зазначити, що під відповідною назвою слід розуміти всі ефемерні протоки, які періодично з’являлися та функціонували у прикореневій частині Джарилгацької коси. Інтерес до Лазурненської прорви збільшилась після того, як значну кількість українських інформаційних ресурсів облетіла вістка про її штучне закриття. Інформація про особливості виникнення та функціонування Лазурненської прорви базується на певних польових матеріалах майже шістдесятирічного періоду (Правоторов І., Шуйський Ю., Котовський І., Вихованець Г. та Давидов О.). Наявний історико-картографічний матеріал, який охоплює приблизно двісті тридцять років, дозволяє визначити періодичність та тривалість функціонування прорв. Наявні супутникові знімки дозволяють визначити закономірності еволюції досліджуваної прорви за сорокарічний період. Лазурненська прорва має певні динамічні тенденції протягом року. В холодний період року під час домінування хвиль та вітрових течій східного та північно-східного напрямку русло прорви розширюється та поглиблюється. В теплий період року, коли активізуються хвилі та течії західного та південно-західного напрямків, русло прорви навпаки звужується. В червні 2022 року, за даними аналізу супутникових знімків, було визначено, що досліджувана прорва є закритою. Проведений аналіз вказує на наявність природньої тенденції до закриття прорви, але ми не маємо достовірної інформації щодо основної причини закриття. На початок червня 2023 року прорва знаходиться у зачиненому стані вже рік, за умов тривалого закриття або штучного підтримання цього стану, в межах Джарилгацької затоки будуть проявлятися дуже несприятливі наслідки.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116046636","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-01-11DOI: 10.32999/ksu2413-7391/2022-17-4
С.Г. Азізов, Г.Ш. Мамедова
У статті йдеться про можливості використання основних енергетичних полів, які служать длязахисту атмосферного повітря в Азербайджані. Основою формування живого світу є повітрянийшар. Проте в наш час нестача кисню і витончення озонового шару стали однією з найважливіших проблем. Забруднення атмосферного повітря стало однією з найважливіших проблем, якіпотребують вирішення серед країн світу через вплив кількох факторів. Фактори, що впливають назабруднення повітря, хоч і призводять до розвитку промисловогосподарських зон, з іншого боку,призводять до порушення біологічної закономірності природи. В результаті цього забрудненнязростає потреба живих істот у природі, а природні ресурси зменшуються. Скорочення атмосферного повітря, яке вважається основним джерелом біосфери, безпосередньо негативно впливає назбільшення різноманітних захворювань серед живих істот та динаміку їх розвитку. У нашій республіці, як і в усіх країнах світу, спостерігається забруднення повітря, і вживаються різноманітнізаходи щодо запобігання забрудненню, охорони повітря, розвитку біологічного світу з екологічної точки зору. Перспективність використання відновлюваних джерел енергії на території республіки, їх екологічна чистота, низькі експлуатаційні витрати пов'язані з очікуваним дефіцитомпалива в традиційній енергетиці. З точки зору збереження чистоти атмосферного повітря проаналізовано шляхи та важливість розширення виробництва відновлюваної та екологічно чистоїенергії та більш ефективного використання енергетичних ресурсів за рахунок використання природно-ресурсного потенціалу Азербайджану. Для цього створені альтернативні джерела енергії,які запобігають забрудненню навколишнього середовища в багатьох районах, використовуючиневичерпні ресурси країни.
{"title":"ВАЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В ЗАХИСТI АТМОСФЕРИ В АЗЕРБАЙДЖАНІ","authors":"С.Г. Азізов, Г.Ш. Мамедова","doi":"10.32999/ksu2413-7391/2022-17-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2022-17-4","url":null,"abstract":"У статті йдеться про можливості використання основних енергетичних полів, які служать длязахисту атмосферного повітря в Азербайджані. Основою формування живого світу є повітрянийшар. Проте в наш час нестача кисню і витончення озонового шару стали однією з найважливіших проблем. Забруднення атмосферного повітря стало однією з найважливіших проблем, якіпотребують вирішення серед країн світу через вплив кількох факторів. Фактори, що впливають назабруднення повітря, хоч і призводять до розвитку промисловогосподарських зон, з іншого боку,призводять до порушення біологічної закономірності природи. В результаті цього забрудненнязростає потреба живих істот у природі, а природні ресурси зменшуються. Скорочення атмосферного повітря, яке вважається основним джерелом біосфери, безпосередньо негативно впливає назбільшення різноманітних захворювань серед живих істот та динаміку їх розвитку. У нашій республіці, як і в усіх країнах світу, спостерігається забруднення повітря, і вживаються різноманітнізаходи щодо запобігання забрудненню, охорони повітря, розвитку біологічного світу з екологічної точки зору. Перспективність використання відновлюваних джерел енергії на території республіки, їх екологічна чистота, низькі експлуатаційні витрати пов'язані з очікуваним дефіцитомпалива в традиційній енергетиці. З точки зору збереження чистоти атмосферного повітря проаналізовано шляхи та важливість розширення виробництва відновлюваної та екологічно чистоїенергії та більш ефективного використання енергетичних ресурсів за рахунок використання природно-ресурсного потенціалу Азербайджану. Для цього створені альтернативні джерела енергії,які запобігають забрудненню навколишнього середовища в багатьох районах, використовуючиневичерпні ресурси країни.","PeriodicalId":107157,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133275212","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：