ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКТОР КОРУПЦІЙНИХ ПРОЯВІВ: НОРМАТИВНО- ПРАВОВИЙ ТА ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХОДИ

Abstract

Дане дослідження присвячене з’ясуванню особливостей впливу економіки на рівень корупції у країні та, зокрема, у сфері функціонування публічної служби. У роботі охарактеризовано міжнародний підхід до акцентуалізації економіки як одного з вирішальних факторів впливу на рівень корупції, наведено підтвердження визнання національним законодавством аналогічної позиції. Автором було наведено актуальну інформацію щодо індексу сприйняття корупції в Україні та рівнем розвитку економіки нашої держави (на основі одного з показників) та зроблено висновок про їх прямопропорційну залежність. Економічний фактор у вимірі корупції пропонується розглядати також як особисту зацікавленість публічного службовця в отриманні неправомірної вигоди, так як недостатній рівень матеріального забезпечення даних осіб є основною причиною проявів корупції в публічному секторі. Окрему увагу приділено науковим економічним підходам до розуміння сутності корупції та з'ясовано, що корупцію можна розглядати як прояв економічної поведінки за умов надмірного втручання держави в функціонування ринку та недосконалого та неефективного державного управління. Таким чином, зроблено проміжний висновок про тісний зв'язок економічного фактору корупції (як наслідку) та системи функціонування публічної служби (як причини). Окрему увагу приділено ринково-центристському підходу до розуміння корупції. Зроблено висновок про безпосередній та стійкий зв'язок економічного потенціалу країни та корупції, а також про взаємозв’язок рівня задоволеності життям населення, прозорості функціонування публічної служби, результативності та ефективності управлінських рішень і гарантій контролю за їх виконанням та очікуваного рівня корупції. Відзначено позитивні тенденції у сфері вітчизняного нормативно-правового регулювання корупційної складової та ефективність поточного правозастосування.