Перспективи газоносності гравігенних структур зони Красноріцького скиду Дніпровсько-Донецької западини України

Prospecting and Development of Oil and Gas Fields Pub Date : 2023-05-25 DOI:10.31471/1993-9973-2022-4(85)-7-18

Я. Г. Лазарук

{"title":"Перспективи газоносності гравігенних структур зони Красноріцького скиду Дніпровсько-Донецької западини України","authors":"Я. Г. Лазарук","doi":"10.31471/1993-9973-2022-4(85)-7-18","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В осадових товщах багатьох нафтогазоносних басейнів світу встановлено гравігенні диз’юнктивні дислокації і пов’язані з ними плікативні структури. З такими структурами пов’язані численні родовища нафти і газу. Антиклінальні підняття осадового чохла, які простягаються вздовж зони Красноріцького скиду на південному сході Дніпровсько-Донецької западини, є типовими гравігенними утвореннями. З ними пов’язані близько півтора десятка газоконденсатних родовищ. Однак, у північно-західній частині низки продуктивних структур між Євгеніївським та Борівським родовищами на ділянці довжиною майже 40 км не відкрито жодного родовища вуглеводнів. За результатами вивчення гравігенних тектонічних дислокацій зони Красноріцького скиду встановлено, що склепіння прирозломних антикліналей зміщуються в плані слідом за зміщенням самих порушень. Таке зміщення склепінь у продуктивних відкладах родовищ може становити 0,5 км і більше. Неврахування зміщення структурних планів з глибиною може бути причиною невдач пошукового буріння в зонах гравігенних дислокацій. Тому в подальшому рекомендоване буріння похило спрямованих свердловин з метою розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять. На ділянці Муратівського скиду за даними сейсморозвідки встановлено три підняття. Показано невідповідність форми піднять і форми порушень з позицій гравігенного тектогенезу. Дана рекомендація для уточнення структурних побудов. За результатами зіставлення геологічних матеріалів і космічних фотографій простежений зв’язок долини ріки Сіверський Донець з Муратівським скидом. Висловлено припущення, що гравігеннідугоподібні порушення, з яких складається цей скид, відображаються в будові річкової долини дугоподібними вигинами древніх русел. За цією ознакою нами виділено ще три прогнозні складки довжиною від 2,0 до 3,5 км. Отримані результати з прогнозування нових гравігенних структур запропоновано використати для планування сейсморозвідувальних робіт на північно-західному продовженні Муратівського скиду.\n ","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2022-4(85)-7-18","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Abstract

В осадових товщах багатьох нафтогазоносних басейнів світу встановлено гравігенні диз’юнктивні дислокації і пов’язані з ними плікативні структури. З такими структурами пов’язані численні родовища нафти і газу. Антиклінальні підняття осадового чохла, які простягаються вздовж зони Красноріцького скиду на південному сході Дніпровсько-Донецької западини, є типовими гравігенними утвореннями. З ними пов’язані близько півтора десятка газоконденсатних родовищ. Однак, у північно-західній частині низки продуктивних структур між Євгеніївським та Борівським родовищами на ділянці довжиною майже 40 км не відкрито жодного родовища вуглеводнів. За результатами вивчення гравігенних тектонічних дислокацій зони Красноріцького скиду встановлено, що склепіння прирозломних антикліналей зміщуються в плані слідом за зміщенням самих порушень. Таке зміщення склепінь у продуктивних відкладах родовищ може становити 0,5 км і більше. Неврахування зміщення структурних планів з глибиною може бути причиною невдач пошукового буріння в зонах гравігенних дислокацій. Тому в подальшому рекомендоване буріння похило спрямованих свердловин з метою розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять. На ділянці Муратівського скиду за даними сейсморозвідки встановлено три підняття. Показано невідповідність форми піднять і форми порушень з позицій гравігенного тектогенезу. Дана рекомендація для уточнення структурних побудов. За результатами зіставлення геологічних матеріалів і космічних фотографій простежений зв’язок долини ріки Сіверський Донець з Муратівським скидом. Висловлено припущення, що гравігеннідугоподібні порушення, з яких складається цей скид, відображаються в будові річкової долини дугоподібними вигинами древніх русел. За цією ознакою нами виділено ще три прогнозні складки довжиною від 2,0 до 3,5 км. Отримані результати з прогнозування нових гравігенних структур запропоновано використати для планування сейсморозвідувальних робіт на північно-західному продовженні Муратівського скиду.

查看原文