Prospecting and Development of Oil and Gas Fields最新文献

{"title":"Сучасне вітчизняне технологічне обладнання для кріплення свердловин хвостовиками з колоною-фільтром","authors":"Є. М. Ставичний, Я. М. Фем’як, Б. А. Тершак, Андрій Ігнатов, С. А. Рибачук, Ю. В. Бочкур, Наталія Михайлівна Савчук","doi":"10.31471/1993-9973-2023-1(86)-54-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2023-1(86)-54-63","url":null,"abstract":" \u0000Наведено короткий опис основних технологічних рішень, що використовувались при кріпленні нафтогазових свердловин хвостовиками з фільтровими трубами. Охарактеризовано основні ризики та труднощі, які виникають при їх застосуванні. Встановлено, що такі методи кріплення не забезпечують передумов успішного спуску колони до проєктної глибини та потребують значних додаткових витрат на їх застосування. На основі системного аналізу з урахуванням гірничо-геологічних та техніко-технологічних умов кріплення свердловин хвостовиками з фільтровими трубами на родовищах АТ «Укргазвидобування» розроблено інноваційні вітчизняні підвіски хвостовиків типу ПХН-ВГ-127/178 ВІФ. Дані пристрої забезпечують можливість спуску з обертанням хвостовиків із фільтровими трубами, а за необхідності, пророблення ускладнених ділянок стовбура свердловини з промиванням колони через направляючий башмак. Дизайн да- них пристроїв забезпечує встановлення хвостовика на якірному вузлі підвіски із забезпеченням герметизації кільцевого простору пакерним пристроєм та адаптованою незалежною системою роз’єднання транспортувальної колони від підвіски хвостовика за дуплексною технологією. Охарактеризовано основні технічні параметри комплекту обладнання ПХН-ВГ-127/178 ВІФ, наведено короткий опис принципу його роботи та алгоритм застосування. Показано переваги комплекту обладнання ПХН-ВГ-127/178 ВІФ перед базовими технологічними рішеннями. За результатами інженерно-конструкторських рішень та випробувань, а також на основі промислової апробації на родовищах АТ «Укргазвидобування» підтверджено високу працездатність, експлуатаційну технологічність та надійність комплекту обладнання ПХН-ВГ-127/178 ВІФ. При впровадженні даного обладнання, кріплення свердловин хвостовиками з колоною-фільтром є успішним, підтверджує високу ефективність та технологічну доцільність його подальшого застосування.","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134031189","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Перспективи газоносності гравігенних структур зони Красноріцького скиду Дніпровсько-Донецької западини України","authors":"Я. Г. Лазарук","doi":"10.31471/1993-9973-2022-4(85)-7-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2022-4(85)-7-18","url":null,"abstract":"В осадових товщах багатьох нафтогазоносних басейнів світу встановлено гравігенні диз’юнктивні дислокації і пов’язані з ними плікативні структури. З такими структурами пов’язані численні родовища нафти і газу. Антиклінальні підняття осадового чохла, які простягаються вздовж зони Красноріцького скиду на південному сході Дніпровсько-Донецької западини, є типовими гравігенними утвореннями. З ними пов’язані близько півтора десятка газоконденсатних родовищ. Однак, у північно-західній частині низки продуктивних структур між Євгеніївським та Борівським родовищами на ділянці довжиною майже 40 км не відкрито жодного родовища вуглеводнів. За результатами вивчення гравігенних тектонічних дислокацій зони Красноріцького скиду встановлено, що склепіння прирозломних антикліналей зміщуються в плані слідом за зміщенням самих порушень. Таке зміщення склепінь у продуктивних відкладах родовищ  може становити 0,5 км і більше. Неврахування зміщення структурних планів з глибиною може бути причиною невдач пошукового буріння в зонах гравігенних дислокацій.  Тому в подальшому рекомендоване буріння похило спрямованих свердловин з метою розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять. На ділянці Муратівського скиду за даними сейсморозвідки встановлено три підняття. Показано невідповідність форми піднять і форми порушень з позицій гравігенного тектогенезу. Дана рекомендація для уточнення структурних побудов. За результатами зіставлення геологічних матеріалів і космічних фотографій простежений зв’язок долини ріки Сіверський Донець з Муратівським скидом. Висловлено припущення, що гравігеннідугоподібні порушення, з яких складається цей скид,  відображаються в будові річкової долини дугоподібними вигинами древніх русел. За цією ознакою нами виділено ще три прогнозні складки довжиною від 2,0 до 3,5 км.  Отримані результати з прогнозування нових гравігенних структур запропоновано використати для планування сейсморозвідувальних робіт на північно-західному продовженні Муратівського скиду.\u0000 ","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126361508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз світового досвіду генерування «синього водню» із залишкових нафтових покладів","authors":"І. І. Чудик, О. Р. Кондрат","doi":"10.31471/1993-9973-2023-1(86)-7-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2023-1(86)-7-15","url":null,"abstract":"Акцентовано увагу на стратегічному завданні науки і виробництва – забезпеченні вітчизняної еконо міки власними енергетичними ресурсами та шляхами реалізації цього важливого питання застосуванням інноваційного підходу використання нафтогазового потенціалу і відповідної інфраструктури. Із врахуванням ступеня виснаження основних ресурсів нафти описується один із способів підвищення коефіцієнта на- фтовилучення з виснажених і обводнених продуктивних горизонтів – застосування технології виробництва\u0000«синього» водню в пластових термобаричних умовах. Відповідно до актуальності проблеми сформульовано мету наукової публікації, яка полягає в окресленні спектру досліджень щодо оцінки досвіду та оцінюванні перспектив використання технології генерування «синього» водню із залишкових запасів на родовищ нафти.  Для цього проаналізовано результати світових досліджень технології генерування водню в пластових умовах; виділено основні аспекти процесу генерування водню та систематизації методів аналітичних досліджень; проаналізовано основні аспекти технології отримання водню канадської компанії; оцінено перспективи і ризики виробництва водню на старих нафтогазових родовищах України. Встановлено, що для утворення «синього» водню в нафтовому пласті необхідно забезпечити певні термобаричні умови, а саме: температуру – 250-800 °С та тиск – 2-8 МПа. Наведено приклад практичної реалізації технології отримання «синього» водню в реальних пластових умовах на старому родовищі важкої нафти в Саскачевані компанією Proton Technologies. Акцентовано увагу на умовах проведення експерименту, зокрема стосовно закачування кисню у нафтовий поклад. Зважаючи на специфіку описаних технологій отримання «синього» водню на виснажених чи обводнених нафтогазових родовищах, високі екологічні та техногенні ризики від її реалізації в Україні, акцентовано увагу на необхідності проведення додаткових досліджень з оцінки процесів перебігу реакції внутрішньопластового горіння з можливістю оцінки термобаричних умов реакції, а далі й чинників, які будуть впливати на систему кріплення свердловин, її надійність, довговічність і потребу в попередніх ремонтних роботах. Наголошено на необхідності реалізації проєкту фізичного моделювання процесу утворення «синього» водню в лабораторних умовах з відтворенням відповідних пластових термобаричних умов та використанням різноскладових пластових флюїдів відповідно до умов українських нафтових родовищ, з вибором оптимальних параметрів процесу при оцінюванні можливих ризиків процесу на різних стадіях його реалізації. Особливу увагу акцентовано на необхідності проведення досліджень та з використання досвіду отримання «синього» водню на родовищах вуглеводнів Канади, для чого потрібно підібрати першочерговий об’єкт та провести дослідно-промислові роботи щодо реалізації створеної технології.","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"66 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132091246","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз умов стабільної роботи обводнених газових і газоконденсатних свердловин","authors":"Р. М. Кондрат, О. Р. Кондрат, Я. Д. Климишин","doi":"10.31471/1993-9973-2023-1(86)-46-53","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2023-1(86)-46-53","url":null,"abstract":"Наведено особливості експлуатації газових і газоконденсатних свердловин в умовах обводнення і конденсації з газу важких вуглеводнів. Охарактеризовано аналітичні залежності для визначення мінімально необхідного дебіта газу для винесення рідини з вибою на поверхню, критичної швидкості руху газу на вході в насосно-компресорні труби (НКТ) і відповідного їй критичного дебіта газу, параметра Фруда для газорідинної суміші, модифікованого параметра Фруда для газового і рідинного потоків і зведеного параметра Фруда для газового потоку. Виконано розрахунки наведених критеріальних параметрів для шести обводнених газових і газоконденсатних свердловин з різною геолого-технічною характеристикою на різних родовищах України. Встановлено сферу застосування різних розрахункових методик для оцінювання умов стабільної роботи обводнених газових і газоконденсатних свердловин. Рекомендовано для оцінювання умов стабільної роботи обводнених газових і газоконденсатних свердловин використовувати значення критичного дебіта газу за формулою Тернера, збільшивши його на 10-20 %, і мінімально необхідного дебіта за формулами ВНДігазу і Кондрата Р.М., Петришака В.С. При використанні формули Тернера необхідно мати достовірне значення поверхневого натягу на межі розділу газ-рідина, а формула ВНДігазу не враховує дебіт рідини. Встановлено умови роботи розглянутих шести свердловин: дві свердловини працюють стабільно з повним винесенням рідини з вибою на поверхню, одна свердловина знаходиться на межі припинення природного фонтанування, а на трьох свердловинах потрібно впровадити методи інтенсифікації винесення рідини.\u0000 ","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116715055","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Прогнозування напружено-деформованого стану висячих газопроводів при змінах зовнішнього навантаження","authors":"Євген Йосипович Ріпецький, Р. Й. Ріпецький, О. Ю. Коробков","doi":"10.31471/1993-9973-2023-1(86)-29-37","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2023-1(86)-29-37","url":null,"abstract":"Запропоновано комплексну модель прогнозування напружено-деформованого стану висячих газопроводів при змінах зовнішнього навантаження, яка дозволяє виявляти екстремальні умови експлуатації газопроводу і уникнути негативних наслідків перевантаження. Розробку моделі прогнозування здійснено на позицях системного підходу і представлено у вигляді двох систем “газопровід” і “канатна підвіска”, між якими існують зв’язки, що відображають суть процесу зусилля-деформація. Відмічено особливість деформаційних процесів канатної підвіски, які визначаються відносним навантаженням. Розв’язана задача ізвизначенням положення статичної рівноваги системи “газопровід – канатна підвіска” на основі принципу мінімуму потенціальної енергії. Для положення статичної рівноваги сформовано умову узгодженості переміщень точок кріплення канатної підвіски до твірної газопроводу, яка використовується як критерій пошуку невідомих силових факторів. Модель побудована за принципом “пошук рішення”, де в межах заданого фактор- ного простору величин зусиль в утримуючих канатах вибирається їх оптимальна комбінація, котра задовольняєсформованомукритерію. За результатом математичного моделювання зроблено прогнозовану оцінку перерозподілу зусиль в канатній системі в залежності від зміни діючого на газопровід навантаження q. Так, зі збільшенням навантаження спостерігається зростання зусиль в крайніх канатах дещо вищими темпами, ніж для середнього. Перерозподіл величини зусиль в канатній підвісці залежить від її геометрії і податливості газопроводу і знаходиться в межах 10 %.\u0000 ","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125109740","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дослідження впливу гравійного фільтра у перфорованій експлуатаційній колоні на продуктивну характеристику свердловини","authors":"Р. М. Кондрат, Н. С. Дремлюх, Л. І. Матіїшин","doi":"10.31471/1993-9973-2023-1(86)-38-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2023-1(86)-38-45","url":null,"abstract":"Високоефективним методом запобігання надходженню піску із пласта в свердловину є застосування гравійних фільтрів, які використовують в Україні і за кордоном. Наведені види гравійних фільтрів, умови їх застосування, вибір діаметра зерен гравію для створення гравійного фільтра. Розглянуто різновиди встановлення гравійних фільтрів залежно від геолого-технічних умов пласта. Для оцінки впливу товщини і проникності гравійного фільтра на продуктивну характеристику газової свердловини виконано розрахунки за допомогою програмного комплексу PipeSim. Наведено вузловий аналіз роботи газової свердловини з гравійним фільтром для діаметрів фільтра-каркасу 0,0603 м та 0,073 м. За результатами досліджень побудовано та проаналізовано графічні залежності дебітів газу за наявності гравійного фільтра від проникності гравійного фільтра за різної його товщини. Встановлено, що дебіт газу зростає із збільшенням товщини і проникності гравійного фільтра. За результатами статистичної оброби розрахункових даних із застосуванням методу найменших квадратів визначено оптимальні значення проникності гравійного фільтра, вище яких дебіт газу мало змінюється. Згідно з результатами виконаних досліджень встановлено, що раціональне значення проникності гравійного фільтра становить 175 мД (у 3,5 рази більше від коефіцієнта проникності продуктивного пласта). У ході дослідження впливу характеру розкриття продуктивного пласта на дебіт газової свердловини з гравійним фільтром з’ясовано, що із збільшенням кількості перфораційних отворів та їх діаметра зростає дебіт газової свердловини з гравійним фільтром. На основі отриманих результатів розраховано оптимальне значення кількості перфораційних отворів на один погонний метр перфорованої експлуатаційної колони та їх діаметру, що становить 20 отворів та 11 мм відповідно. Вище цих досліджуваних параметрів дебіт газової свердловин з гравійним фільтром змінюється незначно.\u0000 ","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130749110","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Удосконалення технологій розробки газових родовищ в умовах водонапірного режиму","authors":"Сергій Матківський, О. Р. Кондрат","doi":"10.31471/1993-9973-2023-1(86)-16-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2023-1(86)-16-28","url":null,"abstract":" \u0000На основі результатів проведених досліджень розроблено технології регулювання процесу обводнення продуктивних покладів та видобувних свердловин шляхом нагнітання діоксиду вуглецю поблизу початкового контуру газоносності, які характеризуються високою технологічною ефективністю. Визначено, що підвищення коефіцієнта вилучення природного газу можна досягнути шляхом реалізації технології нагнітання діоксиду вуглецю за тривалості періоду його нагнітання в поклад, яка за батарейного розміщення нагнітальних свердловин на початковому контурі газоносності і видобувних свердловин у центрі покладу становить чотири місяці на сто метрів відстані між нагнітальними та видобувними свердловинами, а у випадку циклічного його нагнітання – за тривалості циклу нагнітання 8 місяців. Для отримання максимальних значень коефіцієнта вилучення природного газу необхідно забезпечити відповідне відношення відстані між нагнітальними свердловинами до відстані між видобувними свердловинами. Відповідно до результатів розрахунків необхідне відношення відстані між нагнітальними свердловинами до відстані між видобувними свердловинами становить 1,29 для однорідного покладу та 0,97 - для неоднорідного покладу. Підвищення коефіцієнта вилучення природного газу шляхом нагнітання діоксиду вуглецю можна забезпечити у випадку обґрунтування раціональних технологічних параметрів експлуатації нагнітальних та видобувних свердловин. Для забезпечення високих коефіцієнтів вуглеводневилучення необхідно забезпечити раціональне відношення темпу нагнітання діоксиду вуглецю до темпу видобутку природного газу на рівні 1,25. Впровадження розроблених технологій підвищення кінцевого вуглеводневилучення родовищ природних газів для водонапірного режиму дозволить суттєво інтенсифікувати процес видобутку вуглеводнів та вийти на світовий рівень вирішення даної проблеми.\u0000 ","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127759049","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Експериментальні дослідження динаміки руху очисних поршнів із гіперпружних матеріалів відводами і перехідниками трубопроводів","authors":"С. М. Стецюк","doi":"10.31471/1993-9973-2022-4(85)-28-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2022-4(85)-28-42","url":null,"abstract":"Розглянуто труднощі, які часто виникають під час планування застосування поршнів для очищення внутрішньої порожнини різноманітних трубопровідних систем від рідинних і твердих забруднень. Виготовлено циліндричні очисні поршні із різних гіперпружних матеріалів (пінополіуретан різної густини, пружно-полімерна композиція, силіконовий герметик та силіконовий компаунд). Визначено значення модуля пружності на згин та розтяг матеріалів із яких виготовлено поршні. З метою оцінювання ризиків щодо застрягання, руйнування поршнів із різних гіперпружних матеріалів у фасонних елементах трубопроводів розроблено і змонтовано лабораторні експериментальні установки із скляних, металевих труб, відводів різних радіусів і кутів вигину та перехідників із більшого на менший діаметр труб. Експериментально досліджено динаміку руху поршнів із гіперпружних матеріалів відводами, перехідниками трубопроводів. Описано сили, які діють на поршень під час його руху такими елементами трубопроводів. У відводах, перехідниках трубопроводів динаміку руху поршнів визначає сила тертя між бічною поверхнею циліндричних поршнів і внутрішньою стінкою та сила інерції. Рух поршня у відводі, перехіднику сповільнювався, припинявся більшою силою тертя, яка зумовлена вигинанням, стисканням поршня. На основі аналізу динаміки руху поршнів відводами, перехідниками, аналізу сил, які на них діють, описано причини тимчасової зупинки, застрягання, механізми руйнування поршнів. Визначено можливі негативні наслідки до яких може призвести тимчасова зупинка поршнів із гіперпружних матеріалів у відводах, перехідниках трубопроводів. Одержані результат дають змогу зрозуміти закономірності руху очисних поршнів із різних гіперпружних матеріалів відводами, перехідниками трубопроводів, зрозуміти причини їх застрягання, руйнування в таких елементах.","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"543 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121734928","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОГНОЗУВАННЯ ЗМІН ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ ДІЛЯНОК ПРИ БУДІВНИЦТВІ ПРИВИШКОВИХ СПОРУД СВЕРДЛОВИН","authors":"Н. В. Гоптарьова, Іван Юрійович Попович, Н. В. Броніцька, О. В. Палійчук, Л. В. Уграк, А. М. Стиславська","doi":"10.31471/1993-9973-2022-4(85)-53-61","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2022-4(85)-53-61","url":null,"abstract":"Актуальність досліджень зумовлена необхідністю в забезпеченні промисловості вуглеводневою сировиною. На сьогоднішній день, для забезпечення потреб промисловості  та збільшення енергонезалежності України, доцільно проводити розробку родовищ вуглеводнів. Тому виникає потреба в бурінні і освоєнні нових свердловин. Однією з таких є нафтова свердловина 914-Пасічнянська, навколо якої планується будівництво комплексу привишкових споруд з метою її обслуговування. Відповідно до цієї мети слід провести комплекс інженерно-геологічних досліджень та робіт, спрямованих на детальне вивчення геологічних умов території будівництва. Основним завданням роботи є вивчення природних умов майданчика свердловини 914-Пасічнянська із розміщеними на ньому привишковими спорудами, оцінка взаємодії привишкових споруд із навколишнім середовищем, обгрунтування їх інженерного захисту. Об’єктом досліджень є процес взаємодії споруд із грунтовою основою, явища їх можливого просідання та несуча здатність інженерно-геологічних елементів (ІГЕ). Предметом досліджень є інженерно-геологічні умови території. У більш вузькому значенні – це характеристики всіх виділених ІГЕ (їх пористість, літологічний та гранулометричний склад, консистенція та інші параметри, визначені лабораторними та польовими методами), визначення рівня ґрунтових вод, оцінка зсувонебезпечності схилу та прогноз розвитку несприятливих фізико-геологічних процесів. В роботі використовувались аналітичні методи досліджень (аналіз літературних джерел та фондових матеріалів) та експериментальні. До останніх можна віднести такі дослідження, як буріння свердловин з відбором монолітів і проб ґрунту; лабораторні дослідження фізико-механічних властивостей ґрунтів; камеральна обробка матеріалів. Завдяки бурінню свердловин з відбором монолітів і проб ґрунту були отримані: схема розташування свердловин, позначки границь ІГЕ, нашарування грунтів,  зразки грунту для лабораторних досліджень. Лабораторні дослідження фізико-механічних властивостей ґрунтів дозволили нам отримати їх фізико-механічні характеристики, а завдяки камеральній обробці – інженерно-геологічний розріз. Результати, одержані в роботі, рекомендується застосовувати при будівництві привишкових споруд свердловини № 914. Також, ці результати доповнюють знання про геологічну будову даного регіону та Скибової зони складчатої області  Українських Карпат. \u0000  \u0000  \u0000 ","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132414415","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вибір технологічного режиму роботи обводнених газових і газоконденсатних свердловин під час введення у НКТ твердих піноутворювальних пар","authors":"Р. М. Кондрат, Л. І. Матіїшин","doi":"10.31471/1993-9973-2022-4(85)-62-70","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/1993-9973-2022-4(85)-62-70","url":null,"abstract":"Розглянуто особливості експлуатації газових свердловин в умовах обводнення. Наведено способи введення у свердловину піноутворювальних поверхнево-активних речовин (ПАР), в т.ч. твердих для інтенсифікації винесення рідини з вибою на поверхню.Обґрунтовано сферу застосування твердих ПАР в обводнених свердловинах. Під час введення твердих ПАР у діючу обводнену свердловину швидкість їхнього падіння в насосно-компресорних трубах (НКТ) повинна перевищувати швидкість руху газорідинного потоку на гирлі, а дебіт газу повинен бути більшим мінімально необхідного дебіта для винесення рідини з вибою. Охарактеризовано залежності для визначення швидкості руху газу на гирлі і на вході в НКТ, критичної швидкості руху газу на гирлі для винесення частинок твердої фази, критичної швидкості руху газу на вході в НКТ для винесення рідини в крапельному вигляді і мінімально необхідного дебіту газу для винесення рідини із свердловини. З врахуванням наведених залежностей, а також двочленної формули припливу газу до вибою свердловини і формули Адамова Г. А. для руху в НКТ двофазного газорідинного потоку розроблено методику вибору технологічного режиму роботи обводненої газової свердловини під час введення у НКТ твердих ПАР. Методика апробована на трьох свердловинах з різною геолого-технічною характеристикою, розміщених на різних родовищах України. Згідно з результатами досліджень на двох свердловинах не потрібно змінювати технологічний режим їх роботи під час введення уНКТ твердих ПАР. На одній свердловині потрібно збільшити напевну величину гирловий тиск, щоб зменшити швидкість руху газу на гирлі і щоб тверді ПАР потрапили на вибій. Наведено режимні параметри роботи свердловин під час введення у НКТ твердих ПАР.\u0000 ","PeriodicalId":159170,"journal":{"name":"Prospecting and Development of Oil and Gas Fields","volume":"137 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116289341","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}