{"title":"КОНСТРУЮВАННЯ МАСКУЛІННОГО ІДЕАЛУ У ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСИ СТЕФАНОВИЧА","authors":"Олександр Шаболдов","doi":"10.24919/2522-4565.2022.49.32","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті проаналізовано конструювання маскулінного ідеалу у творчості О. Стефановича. Виявлено й описано різні вияви маскулінності у творах поета та досліджено їхній зв’язок зі світоглядом та ідейними настановами О. Стефановича. У результаті дослідження встановлено, що маскулінним ідеалом для поета є гегемонна лицарська маскулінність як найбільш придатна для творення героїчного національного міфу. Саме вона найповніше відповідає уявленням про національний характер українців, властивий національному міфу «Празької школи». Показано, що у поетичній спадщині О. Стефановича лицарська маскулінність виявляється у трьох головних архетипних ролях: Воїна, Батька (Патріарха) та Коханця. При цьому поет вибудовує власний пантеон національних героїв, який охоплює постаті різних періодів української історії. Меншою мірою представлена в його творчості ситуація кризи маскулінності. Це варто пояснювати спрямованістю поета не так на змалювання дійсності та емігрантських реалій, як на конструювання взірцевих моделей, що могли б стати прикладами для наслідування. Тому криза маскулінності однозначно сприймається негативно й потребує подолання. Маскулінність чужинців також представлена незначною мірою, вона завжди виступає ворожою силою й отримує негативну оцінку поета. Духовна маскулінність, маскулінність ремісника та інші альтернативні типи маскулінності не відповідають уявленням поета про маскулінний ідеал і практично не представлені в його творах. У дослідженні показано також, що поет не сприймав вияви жіночої маскулінності, утверджуючи пасивну роль жінки супроти активного чоловічого первня. Проведене дослідження є складовою частиною комплексної проблеми маскулінності та фемінності у творчості «Празької школи». Його результати допомагають сформувати більш повну й цілісну картину цього мистецького феномену та героїчного українського національного міфу, що посідав центральне місце у творчості її представників.","PeriodicalId":354591,"journal":{"name":"Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.49.32","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті проаналізовано конструювання маскулінного ідеалу у творчості О. Стефановича. Виявлено й описано різні вияви маскулінності у творах поета та досліджено їхній зв’язок зі світоглядом та ідейними настановами О. Стефановича. У результаті дослідження встановлено, що маскулінним ідеалом для поета є гегемонна лицарська маскулінність як найбільш придатна для творення героїчного національного міфу. Саме вона найповніше відповідає уявленням про національний характер українців, властивий національному міфу «Празької школи». Показано, що у поетичній спадщині О. Стефановича лицарська маскулінність виявляється у трьох головних архетипних ролях: Воїна, Батька (Патріарха) та Коханця. При цьому поет вибудовує власний пантеон національних героїв, який охоплює постаті різних періодів української історії. Меншою мірою представлена в його творчості ситуація кризи маскулінності. Це варто пояснювати спрямованістю поета не так на змалювання дійсності та емігрантських реалій, як на конструювання взірцевих моделей, що могли б стати прикладами для наслідування. Тому криза маскулінності однозначно сприймається негативно й потребує подолання. Маскулінність чужинців також представлена незначною мірою, вона завжди виступає ворожою силою й отримує негативну оцінку поета. Духовна маскулінність, маскулінність ремісника та інші альтернативні типи маскулінності не відповідають уявленням поета про маскулінний ідеал і практично не представлені в його творах. У дослідженні показано також, що поет не сприймав вияви жіночої маскулінності, утверджуючи пасивну роль жінки супроти активного чоловічого первня. Проведене дослідження є складовою частиною комплексної проблеми маскулінності та фемінності у творчості «Празької школи». Його результати допомагають сформувати більш повну й цілісну картину цього мистецького феномену та героїчного українського національного міфу, що посідав центральне місце у творчості її представників.