{"title":"Деякі аспекти впровадження сучасних технологій буріння глибоких нафтових і газових свердловин (оглядова стаття)","authors":"R. I. Stefurak, R. S. Yaremiychuk","doi":"10.31996/mru.2023.3.30-38","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Висвітлено історію буріння надглибоких свердловин (глибиною понад 6000 м) у світі та в Україні.В Україні найглибша і найдовша до сьогодні свердловина Шевченково-1 була пробурена ще в період СРСР до глибини 7522 м.Особливої уваги надано як бурінню таких свердловин державною компанією НАК “Нафтогаз України”, так і деякими приватними нафтогазовидобувними підприємствами, зокрема ТОВ “ДТЕК Нафтогаз”.В окремих випадках приватні структури забезпечують буріння надглибоких свердловин з кращими показниками, ніж державні бурові підприємства, які входять в структуру НАК “Нафтогаз України”. Вони досягають більших глибин і швидкостей буріння.ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” досягнув цього за рахунок використання доліт PDC, обертання яких здійснювалося комбінованим способом від верхнього приводу та гвинтового двигуна.У 2017 р. пробурена і введена в експлуатацію найбільша продуктивна свердловина в Європі – св. 17 Семиренківського родовища глибиною 6750 м.В останні роки буровики НАК “Нафтогаз України” ефективно пробурили три надглибокі свердловини в Дніпровсько-Донецькій западині відповідно з глибинами 6040, 6100 та 6000 м.Викладено вимоги до проєктування глибоких свердловин. На думку авторів, проєкти буріння експлуатаційних свердловин мають складатися з двох частин, перша з яких передбачає забезпечення максимальної швидкості буріння, а друга – якісного розкриття продуктивних горизонтів.Описано вітчизняний досвід підготовки спеціалістів з нафтогазової інженерії у вишах України. Сформульовано вимоги до рівня знань викладачів цих вишів та акцентовано увагу на необхідності оволодіння новітніми технологіями працюючих фахівців.Отримані авторами висновки можуть сприяти покращенню стану справ з підготовки спеціалістів з нафтогазової інженерії та буріння в Україні та підвищенню ефективності робіт з буріння нафтових та газових свердловин на суші та на морі.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"300 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Mineral''ni resursi Ukraini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.3.30-38","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Висвітлено історію буріння надглибоких свердловин (глибиною понад 6000 м) у світі та в Україні.В Україні найглибша і найдовша до сьогодні свердловина Шевченково-1 була пробурена ще в період СРСР до глибини 7522 м.Особливої уваги надано як бурінню таких свердловин державною компанією НАК “Нафтогаз України”, так і деякими приватними нафтогазовидобувними підприємствами, зокрема ТОВ “ДТЕК Нафтогаз”.В окремих випадках приватні структури забезпечують буріння надглибоких свердловин з кращими показниками, ніж державні бурові підприємства, які входять в структуру НАК “Нафтогаз України”. Вони досягають більших глибин і швидкостей буріння.ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” досягнув цього за рахунок використання доліт PDC, обертання яких здійснювалося комбінованим способом від верхнього приводу та гвинтового двигуна.У 2017 р. пробурена і введена в експлуатацію найбільша продуктивна свердловина в Європі – св. 17 Семиренківського родовища глибиною 6750 м.В останні роки буровики НАК “Нафтогаз України” ефективно пробурили три надглибокі свердловини в Дніпровсько-Донецькій западині відповідно з глибинами 6040, 6100 та 6000 м.Викладено вимоги до проєктування глибоких свердловин. На думку авторів, проєкти буріння експлуатаційних свердловин мають складатися з двох частин, перша з яких передбачає забезпечення максимальної швидкості буріння, а друга – якісного розкриття продуктивних горизонтів.Описано вітчизняний досвід підготовки спеціалістів з нафтогазової інженерії у вишах України. Сформульовано вимоги до рівня знань викладачів цих вишів та акцентовано увагу на необхідності оволодіння новітніми технологіями працюючих фахівців.Отримані авторами висновки можуть сприяти покращенню стану справ з підготовки спеціалістів з нафтогазової інженерії та буріння в Україні та підвищенню ефективності робіт з буріння нафтових та газових свердловин на суші та на морі.