H. O. Kuzmanenko, T. V. Okholina, O. A. Ganzha, O. V. Yaremenko
Досліджено геологічну будову та рудоносність Поромівського родовища ільменіту, що входить в Іршанську групу розсипів Волинського титаноносного району.На підставі даних координат та опису свердловин, а також результатів опробування створено базу даних, яка стала основою для картографічних побудов. У програмному забезпечені ArcGIS створено візуалізацію структури покладу (карти гіпсометрії підошви рудоносних відкладів та товщини продуктивної товщі); візуалізації якісних показників розсипу (карти розподілу ільменіту в елювіальній та алювіальній частинах рудоносної товщі, а також сумарний їх розподіл у межах двох продуктивних пластів).Побудовані карти створили цілісну картину рудоносності різновікових відкладів. Розсип приурочено до великого долиноподібного пониження фундаменту складної конфігурації. Концентрація ільменіту в осадових відкладах пов’язана з ільменітоносною корою вивітрювання, що їх підстилає. Розподіл ільменіту в продуктивних відкладах алювіальної товщі нерівномірний і простежується у вигляді смуг та окремих лінз.У корі вивітрювання розподіл ільменіту більш рівномірний і загалом пов’язаний із масивами ільменітоносних основних порід коростенського комплексу.
{"title":"Рудоносність Поромівського родовища ільменіту","authors":"H. O. Kuzmanenko, T. V. Okholina, O. A. Ganzha, O. V. Yaremenko","doi":"10.31996/mru.2023.3.3-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.3.3-7","url":null,"abstract":"Досліджено геологічну будову та рудоносність Поромівського родовища ільменіту, що входить в Іршанську групу розсипів Волинського титаноносного району.На підставі даних координат та опису свердловин, а також результатів опробування створено базу даних, яка стала основою для картографічних побудов. У програмному забезпечені ArcGIS створено візуалізацію структури покладу (карти гіпсометрії підошви рудоносних відкладів та товщини продуктивної товщі); візуалізації якісних показників розсипу (карти розподілу ільменіту в елювіальній та алювіальній частинах рудоносної товщі, а також сумарний їх розподіл у межах двох продуктивних пластів).Побудовані карти створили цілісну картину рудоносності різновікових відкладів. Розсип приурочено до великого долиноподібного пониження фундаменту складної конфігурації. Концентрація ільменіту в осадових відкладах пов’язана з ільменітоносною корою вивітрювання, що їх підстилає. Розподіл ільменіту в продуктивних відкладах алювіальної товщі нерівномірний і простежується у вигляді смуг та окремих лінз.У корі вивітрювання розподіл ільменіту більш рівномірний і загалом пов’язаний із масивами ільменітоносних основних порід коростенського комплексу.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134943953","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-06DOI: 10.31996/mru.2023.3.39-44
S. V. Matkivskyi
Використовуючи основні інструменти цифрового моделювання на основі секторної 3D моделі, проведено дослідження з оптимізації процесів конденсації рідких вуглеводнів у привибійній зоні пласта. За результатами виконаних досліджень встановлено, що фільтраційно-ємнісні властивості порід-колекторів та технологічні параметри експлуатації видобувних свердловин значно впливають на радіус зони активної конденсації рідких вуглеводнів та насиченість порового простору. На основі результатів моделювання встановлено, що для проникності порід-колекторів на рівні 3 мД радіус привибійної зони, насиченої рідкими вуглеводнями, становить 16,5 м, для проникності 10 мД – 11 м, а для проникності 50 мД – 6,5 м. Насиченість порового простору сконденсованими вуглеводнями навколо стовбура свердловини при цьому дорівнює 34,1; 30,6 та 24,8 %, відповідно. Результати проведених досліджень свідчать про те, що чим менша проникність порід-колекторів, тим більші втрати рідких вуглеводнів. Для збільшення конденсатовіддачі родовищ необхідно вживати заходи щодо попередження випадіння конденсату в пластових умовах шляхом оптимізації розробки родовищ із забезпеченням рівномірного дренування покладів, активної дії на процес розробки, а саме – на пластовий тиск, температуру, склад пластової суміші та пористе середовище. Підвищення вуглеводневіддачі газоконденсатних родовищ в умовах, ускладнених ретроградними втратами вуглеводнів у процесі виснаження, можливе за рахунок впровадження вторинних технологій розробки, до яких відносять сайклінг-процес та інші технології підтримання пластового тиску. Інвестування у впровадження сучасних технологій розробки газоконденсатних родовищ України із високим вмістом конденсату в пластовому газі дозволить підвищити їх видобувні можливості та, відповідно, збільшити кінцеві коефіцієнти вуглеводневилучення.
{"title":"Дослідження процесів ретроградної конденсації важких вуглеводнів у привибійній зоні газоконденсатних свердловин","authors":"S. V. Matkivskyi","doi":"10.31996/mru.2023.3.39-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.3.39-44","url":null,"abstract":"Використовуючи основні інструменти цифрового моделювання на основі секторної 3D моделі, проведено дослідження з оптимізації процесів конденсації рідких вуглеводнів у привибійній зоні пласта. За результатами виконаних досліджень встановлено, що фільтраційно-ємнісні властивості порід-колекторів та технологічні параметри експлуатації видобувних свердловин значно впливають на радіус зони активної конденсації рідких вуглеводнів та насиченість порового простору. На основі результатів моделювання встановлено, що для проникності порід-колекторів на рівні 3 мД радіус привибійної зони, насиченої рідкими вуглеводнями, становить 16,5 м, для проникності 10 мД – 11 м, а для проникності 50 мД – 6,5 м. Насиченість порового простору сконденсованими вуглеводнями навколо стовбура свердловини при цьому дорівнює 34,1; 30,6 та 24,8 %, відповідно. Результати проведених досліджень свідчать про те, що чим менша проникність порід-колекторів, тим більші втрати рідких вуглеводнів. Для збільшення конденсатовіддачі родовищ необхідно вживати заходи щодо попередження випадіння конденсату в пластових умовах шляхом оптимізації розробки родовищ із забезпеченням рівномірного дренування покладів, активної дії на процес розробки, а саме – на пластовий тиск, температуру, склад пластової суміші та пористе середовище. Підвищення вуглеводневіддачі газоконденсатних родовищ в умовах, ускладнених ретроградними втратами вуглеводнів у процесі виснаження, можливе за рахунок впровадження вторинних технологій розробки, до яких відносять сайклінг-процес та інші технології підтримання пластового тиску. Інвестування у впровадження сучасних технологій розробки газоконденсатних родовищ України із високим вмістом конденсату в пластовому газі дозволить підвищити їх видобувні можливості та, відповідно, збільшити кінцеві коефіцієнти вуглеводневилучення.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"94 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134943949","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-06DOI: 10.31996/mru.2023.3.25-29
Ye. I. Mayboroda, O. O. Zubal
Пропонуються огляд методик оцінки геологічних ризиків при освоєнні вітчизняних родовищ карбонатних порід і приклад розрахунку для одного з родовищ Херсонської області. Геологічний ризик визначено як вірогідність непідтвердження кількісних і якісних характеристик запасів родовища. Ступінь невизначеності кількісно обраховано через коефіцієнт варіації ресурсів. Для відносно добре вивчених об’єктів він невеликий – 0–0,2, для середньовивчених – 0,1–0,4, для маловивчених – від 0,3 до 1 і більше. Інтервали значень перетинаються, оскільки залежать від складності геологічної будови об’єкта. За результатами розрахунків ділянка, яка оцінюється, має невеликі ризики втрати якості, що забезпечується рівномірним розподілом корисного компонента. Негативні наслідки може мати коливання вмістів SiO₂ та MgCO₃, оскільки для цього родовища і так фіксуються підвищені суми масових часток SiO₂ + Al₂O₃ при оцінці сировини як флюсової. За літологічними різновидами найбільші ризики непідтвердження якості зафіксовані для вапняків оолітових та вапняків пелітоморфних черепашкових.
{"title":"Оцінка геологічних ризиків при освоєнні вітчизняних родовищ карбонатних порід","authors":"Ye. I. Mayboroda, O. O. Zubal","doi":"10.31996/mru.2023.3.25-29","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.3.25-29","url":null,"abstract":"Пропонуються огляд методик оцінки геологічних ризиків при освоєнні вітчизняних родовищ карбонатних порід і приклад розрахунку для одного з родовищ Херсонської області. Геологічний ризик визначено як вірогідність непідтвердження кількісних і якісних характеристик запасів родовища. Ступінь невизначеності кількісно обраховано через коефіцієнт варіації ресурсів. Для відносно добре вивчених об’єктів він невеликий – 0–0,2, для середньовивчених – 0,1–0,4, для маловивчених – від 0,3 до 1 і більше. Інтервали значень перетинаються, оскільки залежать від складності геологічної будови об’єкта. За результатами розрахунків ділянка, яка оцінюється, має невеликі ризики втрати якості, що забезпечується рівномірним розподілом корисного компонента. Негативні наслідки може мати коливання вмістів SiO₂ та MgCO₃, оскільки для цього родовища і так фіксуються підвищені суми масових часток SiO₂ + Al₂O₃ при оцінці сировини як флюсової. За літологічними різновидами найбільші ризики непідтвердження якості зафіксовані для вапняків оолітових та вапняків пелітоморфних черепашкових.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"63 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134943950","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-06DOI: 10.31996/mru.2023.3.30-38
R. I. Stefurak, R. S. Yaremiychuk
Висвітлено історію буріння надглибоких свердловин (глибиною понад 6000 м) у світі та в Україні.В Україні найглибша і найдовша до сьогодні свердловина Шевченково-1 була пробурена ще в період СРСР до глибини 7522 м.Особливої уваги надано як бурінню таких свердловин державною компанією НАК “Нафтогаз України”, так і деякими приватними нафтогазовидобувними підприємствами, зокрема ТОВ “ДТЕК Нафтогаз”.В окремих випадках приватні структури забезпечують буріння надглибоких свердловин з кращими показниками, ніж державні бурові підприємства, які входять в структуру НАК “Нафтогаз України”. Вони досягають більших глибин і швидкостей буріння.ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” досягнув цього за рахунок використання доліт PDC, обертання яких здійснювалося комбінованим способом від верхнього приводу та гвинтового двигуна.У 2017 р. пробурена і введена в експлуатацію найбільша продуктивна свердловина в Європі – св. 17 Семиренківського родовища глибиною 6750 м.В останні роки буровики НАК “Нафтогаз України” ефективно пробурили три надглибокі свердловини в Дніпровсько-Донецькій западині відповідно з глибинами 6040, 6100 та 6000 м.Викладено вимоги до проєктування глибоких свердловин. На думку авторів, проєкти буріння експлуатаційних свердловин мають складатися з двох частин, перша з яких передбачає забезпечення максимальної швидкості буріння, а друга – якісного розкриття продуктивних горизонтів.Описано вітчизняний досвід підготовки спеціалістів з нафтогазової інженерії у вишах України. Сформульовано вимоги до рівня знань викладачів цих вишів та акцентовано увагу на необхідності оволодіння новітніми технологіями працюючих фахівців.Отримані авторами висновки можуть сприяти покращенню стану справ з підготовки спеціалістів з нафтогазової інженерії та буріння в Україні та підвищенню ефективності робіт з буріння нафтових та газових свердловин на суші та на морі.
{"title":"Деякі аспекти впровадження сучасних технологій буріння глибоких нафтових і газових свердловин (оглядова стаття)","authors":"R. I. Stefurak, R. S. Yaremiychuk","doi":"10.31996/mru.2023.3.30-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.3.30-38","url":null,"abstract":"Висвітлено історію буріння надглибоких свердловин (глибиною понад 6000 м) у світі та в Україні.В Україні найглибша і найдовша до сьогодні свердловина Шевченково-1 була пробурена ще в період СРСР до глибини 7522 м.Особливої уваги надано як бурінню таких свердловин державною компанією НАК “Нафтогаз України”, так і деякими приватними нафтогазовидобувними підприємствами, зокрема ТОВ “ДТЕК Нафтогаз”.В окремих випадках приватні структури забезпечують буріння надглибоких свердловин з кращими показниками, ніж державні бурові підприємства, які входять в структуру НАК “Нафтогаз України”. Вони досягають більших глибин і швидкостей буріння.ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” досягнув цього за рахунок використання доліт PDC, обертання яких здійснювалося комбінованим способом від верхнього приводу та гвинтового двигуна.У 2017 р. пробурена і введена в експлуатацію найбільша продуктивна свердловина в Європі – св. 17 Семиренківського родовища глибиною 6750 м.В останні роки буровики НАК “Нафтогаз України” ефективно пробурили три надглибокі свердловини в Дніпровсько-Донецькій западині відповідно з глибинами 6040, 6100 та 6000 м.Викладено вимоги до проєктування глибоких свердловин. На думку авторів, проєкти буріння експлуатаційних свердловин мають складатися з двох частин, перша з яких передбачає забезпечення максимальної швидкості буріння, а друга – якісного розкриття продуктивних горизонтів.Описано вітчизняний досвід підготовки спеціалістів з нафтогазової інженерії у вишах України. Сформульовано вимоги до рівня знань викладачів цих вишів та акцентовано увагу на необхідності оволодіння новітніми технологіями працюючих фахівців.Отримані авторами висновки можуть сприяти покращенню стану справ з підготовки спеціалістів з нафтогазової інженерії та буріння в Україні та підвищенню ефективності робіт з буріння нафтових та газових свердловин на суші та на морі.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"300 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134943821","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-06DOI: 10.31996/mru.2023.3.51-54
A. T. Akhverdiev, N. T. Kerimova
Розглядаються взаємозв’язки еволюції природних процесів з позиції концепції динаміки еволюції земної кори. З позиції концепції при обертанні Землі навколо своєї осі утворюються геодинамічні сили. Основні природні процеси відбуваються під впливом цих сил. Зазначені сили у ліку Землі розповсюджуються з певними закономірностями. Ці закономірності виражаються в тому, що одні групи геодинамічних сил розвиваються із заходу на схід, а інші – з полюсів Землі до екватора (за законом центробіжної сили). Із взаємозв’язків цих сил утворюються тангенціальні сили, які в Північній півкулі розвиваються в південно-східному напрямку, а в Південній – в північно-східному. Всі види природних продуктів як органічного, так і неорганічного походження знаходяться у взаємозв’язаних формах. У генетичному розумінні природні продукти представлені вулканоплутонічними утвореннями та їх похідними, якими складена земна кора. На базі цих перетворень утворюються фауни і флори. Дослідження форм утворення і розвитку органічного світу, в тому числі фауни і флори, має велике значення для пізнання еволюціі Землі.
{"title":"Геодинамічні сили – визначальні фактори в еволюції фауни і флори земної кори","authors":"A. T. Akhverdiev, N. T. Kerimova","doi":"10.31996/mru.2023.3.51-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.3.51-54","url":null,"abstract":"Розглядаються взаємозв’язки еволюції природних процесів з позиції концепції динаміки еволюції земної кори. З позиції концепції при обертанні Землі навколо своєї осі утворюються геодинамічні сили. Основні природні процеси відбуваються під впливом цих сил. Зазначені сили у ліку Землі розповсюджуються з певними закономірностями. Ці закономірності виражаються в тому, що одні групи геодинамічних сил розвиваються із заходу на схід, а інші – з полюсів Землі до екватора (за законом центробіжної сили). Із взаємозв’язків цих сил утворюються тангенціальні сили, які в Північній півкулі розвиваються в південно-східному напрямку, а в Південній – в північно-східному. Всі види природних продуктів як органічного, так і неорганічного походження знаходяться у взаємозв’язаних формах. У генетичному розумінні природні продукти представлені вулканоплутонічними утвореннями та їх похідними, якими складена земна кора. На базі цих перетворень утворюються фауни і флори. Дослідження форм утворення і розвитку органічного світу, в тому числі фауни і флори, має велике значення для пізнання еволюціі Землі.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134943946","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-06DOI: 10.31996/mru.2023.3.17-24
I. D. Bahrii, V. R. Dubosarskyi, I. Ye. Mamyshev
Geodynamic phenomena that occur during the exploitation of a coal-bearing massif lead to human casualties, reduce the speed of penetration, and significantly complicate the operation of the mine.The article analyzes existing views on geodynamic processes occurring within mining fields located in coal-bearing formations. A safe technology for identifying potential outburst locations during coal mining is characterized. The technology has been tested during prospecting and environmental studies within the mining workings at active mines and abandoned mining fields. The results of profile and planar investigations in he areas exhibiting geodynamic outbursts in coal deposits and mines are presented.When sampling subsoil air using the technology of structural-thermo-atmospheric-hydrogeochemical research (STAHGS), which is carried out on the surface of the earth in profile and planar versions, the authors came to the conclusion about the possibility of predicting fault zones of increased permeability and zones of low fluid permeability. The first affect the rate of destruction of rocks under pressure, and in the second case, the possibility of gas emissions into the mine, which can be accompanied by an explosion and fire. Such zones are dangerous, because the most destructive events occur in places of collision. Early identification of places of geodynamic stress of rocks, fault zones of increased permeability, accumulation of gases – all this will allow to make a decision in advance about changing the conditions of conducting mining operations and degassing of the coal massif.In addition, the authors draw attention to hydrogen gas as one of the causes of initiation of explosions and fires during underground mining operations in mines, which is not taken into account at the current stage of safety control of mining operations. The possible cause of a hydrogen explosion is not taken into account in coal mine accidents. The appearance of hydrogen and helium in coal samples taken from the mine may indicate the deformation of the massif, which leads to the opening of cracks and the outflow of gas from deeper horizons. And then an increase in the concentration of hydrogen, not methane, creates the conditions for explosions and fires.
{"title":"Gas-dynamic processes and causes of accidents at mines","authors":"I. D. Bahrii, V. R. Dubosarskyi, I. Ye. Mamyshev","doi":"10.31996/mru.2023.3.17-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.3.17-24","url":null,"abstract":"Geodynamic phenomena that occur during the exploitation of a coal-bearing massif lead to human casualties, reduce the speed of penetration, and significantly complicate the operation of the mine.The article analyzes existing views on geodynamic processes occurring within mining fields located in coal-bearing formations. A safe technology for identifying potential outburst locations during coal mining is characterized. The technology has been tested during prospecting and environmental studies within the mining workings at active mines and abandoned mining fields. The results of profile and planar investigations in he areas exhibiting geodynamic outbursts in coal deposits and mines are presented.When sampling subsoil air using the technology of structural-thermo-atmospheric-hydrogeochemical research (STAHGS), which is carried out on the surface of the earth in profile and planar versions, the authors came to the conclusion about the possibility of predicting fault zones of increased permeability and zones of low fluid permeability. The first affect the rate of destruction of rocks under pressure, and in the second case, the possibility of gas emissions into the mine, which can be accompanied by an explosion and fire. Such zones are dangerous, because the most destructive events occur in places of collision. Early identification of places of geodynamic stress of rocks, fault zones of increased permeability, accumulation of gases – all this will allow to make a decision in advance about changing the conditions of conducting mining operations and degassing of the coal massif.In addition, the authors draw attention to hydrogen gas as one of the causes of initiation of explosions and fires during underground mining operations in mines, which is not taken into account at the current stage of safety control of mining operations. The possible cause of a hydrogen explosion is not taken into account in coal mine accidents. The appearance of hydrogen and helium in coal samples taken from the mine may indicate the deformation of the massif, which leads to the opening of cracks and the outflow of gas from deeper horizons. And then an increase in the concentration of hydrogen, not methane, creates the conditions for explosions and fires.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"158 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134943820","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-06DOI: 10.31996/mru.2023.3.45-50
O. A. Sukhov, A. D. Gusarova
Information on the thin sections collection from Late Devonian deposits of Donets Basin, the Dnipro-Donets Depression, the Pre-Dobrudzhian and Lviv Paleozoic Toughs is provided. This collection is kept at the Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine and represented by thin sections of rocks from 13 boreholes and one outcrop. The collection data is a valuable material for studying the development of the organic world of past eras and includes important information for the study of oil-bearing sulfate-carbonate deposits of the Middle and Upper Devonian of Ukraine.The monograph “The Atlas of Late Devonian сalcareous algae of Ukraine” has been based on this collection. The atlas is the result of many years of research by O. I. Berchenko on the study of calcareous algae and stratigraphy of the Late Devonian in Ukraine. “The Atlas of Late Devonian сalcareous algae of Ukraine” is the first, and so far the only, work including all known monographically described fossil calcareous algae of the Late Devonian in Ukraine at that time and containing images of 123 species (7 of them are new) wich belong to 30 genera of Late Devonian calcareous algae genera of the Donets Basin, the Dnipro-Donets Depression, the Pre-Dobrudzhian and Lviv Paleozoic Toughs. The images of holotypes of new species, as well as the lists of paleoalgoflora have been represented in our paper.
提供了顿涅茨盆地、第聂伯-顿涅茨坳陷、前多布罗日安和利沃夫古生代地层晚泥盆世沉积的薄片收集资料。这个收藏品保存在乌克兰国家科学院地质科学研究所，由13个钻孔和一个露头的岩石薄片代表。收集的数据是研究过去时代有机世界发育的宝贵资料，对研究乌克兰中、上泥盆统的含油气硫酸盐-碳酸盐岩矿床具有重要意义。专著《乌克兰泥盆纪晚期灰斑藻类地图集》就是基于这一集写成的。该地图集是O. I. Berchenko对乌克兰晚泥盆世钙质藻类和地层学研究多年的结果。《乌克兰晚泥盆世钙质藻类地图集》是第一本也是迄今为止唯一一本收录了当时乌克兰所有已知的晚泥盆世钙质藻类化石的专著著作，包含了顿涅茨盆地、第聂伯-顿涅茨坳陷、前多布鲁日安和利沃夫古生代晚泥盆世钙质藻类属30属123种(其中7种是新发现的)的图像。本文给出了新物种的全模图像和古藻区系列表。
{"title":"Scientific and applied significance of late devonian paleontological thin sections collection (algoflora) stored in the Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine","authors":"O. A. Sukhov, A. D. Gusarova","doi":"10.31996/mru.2023.3.45-50","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.3.45-50","url":null,"abstract":"Information on the thin sections collection from Late Devonian deposits of Donets Basin, the Dnipro-Donets Depression, the Pre-Dobrudzhian and Lviv Paleozoic Toughs is provided. This collection is kept at the Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine and represented by thin sections of rocks from 13 boreholes and one outcrop. The collection data is a valuable material for studying the development of the organic world of past eras and includes important information for the study of oil-bearing sulfate-carbonate deposits of the Middle and Upper Devonian of Ukraine.The monograph “The Atlas of Late Devonian сalcareous algae of Ukraine” has been based on this collection. The atlas is the result of many years of research by O. I. Berchenko on the study of calcareous algae and stratigraphy of the Late Devonian in Ukraine. “The Atlas of Late Devonian сalcareous algae of Ukraine” is the first, and so far the only, work including all known monographically described fossil calcareous algae of the Late Devonian in Ukraine at that time and containing images of 123 species (7 of them are new) wich belong to 30 genera of Late Devonian calcareous algae genera of the Donets Basin, the Dnipro-Donets Depression, the Pre-Dobrudzhian and Lviv Paleozoic Toughs. The images of holotypes of new species, as well as the lists of paleoalgoflora have been represented in our paper.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134943823","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-06DOI: 10.31996/mru.2023.3.8-16
V. V. Sukach, L. V. Isakov, K. I. Hoholev, M. S. Kotenko, Yu. Ye. Khomych
Наведено маловідомі дані про пегматити Сурської і Верхівцівської зеленокам’яних структур, які було отримано в результаті ретельного вивчення, аналізу та переінтерпретації фондових та архівних матеріалів. Зокрема, розкрито їх геолого-структурну позицію, межі розповсюдження, мінералого-геохімічні особливості, зв’язок з гранітними комплексами і масивами тощо, а також окреслено їхні перспективи на рідкіснометалеве зруденіння. На півночі Сурської зеленокам’яної структури у межах Карнаухівського синклінального відгалуження під час пошуків на силікатний нікель у 1961 р. розкрито понад 60 пегматитових жил, більшість із яких інтрудують ультрабазити однойменного масиву. Вони залягають субвертикально, прослідковуються на 150–250 м. Для жил Карнаухівського пегматитового вузла з’ясована зональна будова. В межах окремих тіл виділяється до п’яти зон: аплітова, різнозернистого граніту, пегматоїдна, блокового кварцу і мікрокліну. Північно-західна частина Сурської зеленокам’яної структури виокремлюється як перспективне Правдинсько-Карнаухівське пегматитове поле.Верхівцівська структура має складну блокову будову, що дає підстави очікувати виявлення глибоко еродованих пегматитоносних блоків. Серії пегматитових і аплітових жил з аномальним вмістом рідкісних і рідкісноземельних металів виявлені в межах Шмаківського відгалуження та більшою мірою в його гранітоїдному оточенні. Дана ділянка виділяється як Грушево-Рудицинське пегматитове поле.В межах Карнаухівсько-Правдинського та Грушево-Рудицинського пегматитових полів рекомендується виконати спеціалізовані пошукові роботи на рідкісні метали, пов’язані з пегматитами.
{"title":"Пегматити Сурської та Верхівцівської зеленокам’яних структур Середнього Придніпров’я, Український щит","authors":"V. V. Sukach, L. V. Isakov, K. I. Hoholev, M. S. Kotenko, Yu. Ye. Khomych","doi":"10.31996/mru.2023.3.8-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.3.8-16","url":null,"abstract":"Наведено маловідомі дані про пегматити Сурської і Верхівцівської зеленокам’яних структур, які було отримано в результаті ретельного вивчення, аналізу та переінтерпретації фондових та архівних матеріалів. Зокрема, розкрито їх геолого-структурну позицію, межі розповсюдження, мінералого-геохімічні особливості, зв’язок з гранітними комплексами і масивами тощо, а також окреслено їхні перспективи на рідкіснометалеве зруденіння. На півночі Сурської зеленокам’яної структури у межах Карнаухівського синклінального відгалуження під час пошуків на силікатний нікель у 1961 р. розкрито понад 60 пегматитових жил, більшість із яких інтрудують ультрабазити однойменного масиву. Вони залягають субвертикально, прослідковуються на 150–250 м. Для жил Карнаухівського пегматитового вузла з’ясована зональна будова. В межах окремих тіл виділяється до п’яти зон: аплітова, різнозернистого граніту, пегматоїдна, блокового кварцу і мікрокліну. Північно-західна частина Сурської зеленокам’яної структури виокремлюється як перспективне Правдинсько-Карнаухівське пегматитове поле.Верхівцівська структура має складну блокову будову, що дає підстави очікувати виявлення глибоко еродованих пегматитоносних блоків. Серії пегматитових і аплітових жил з аномальним вмістом рідкісних і рідкісноземельних металів виявлені в межах Шмаківського відгалуження та більшою мірою в його гранітоїдному оточенні. Дана ділянка виділяється як Грушево-Рудицинське пегматитове поле.В межах Карнаухівсько-Правдинського та Грушево-Рудицинського пегматитових полів рекомендується виконати спеціалізовані пошукові роботи на рідкісні метали, пов’язані з пегматитами.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"71 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134943956","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-13DOI: 10.31996/mru.2023.2.26-35
N. S. Dovbysh, S. M. Dovbysh, A. M. Kizlat, D. V. Zemskyi, V. O. Podoba, O. M. Malyshev
Застосування методики структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічних досліджень у Чорноморському регіоні довело, що при відсутності даних буріння, неоднозначній інтерпретації сейсмогеологічних даних термо-атмогеохімічні показники часто є єдиним інструментом прогнозування перспективних ділянок.Найбільш інформативним є інтегрування геолого-структурних, гідролого-гідрогеологічних досліджень з газово-еманаційною і термометричною зйомками. Картографічні моделі розподілу значень температур донних відкладів, суми гомологів метану, інтегрального коефіцієнта є показниками геодинамічної активності та проникності тектонічних порушень і основою карти перспективних на пошуки вуглеводнів ділянок.За картуванням температурних і атмогеохімічних аномалій вперше для північно-західного шельфу Чорного моря складено карти полів приповерхневого розвантаження флюїдогазових потоків, що дозволило провести районування площ робіт на різні за сучасними геодинамічними умовами ділянки: неотектонічно активні та проникні, що тяжіють до розривних порушень, і блоки відносної тектонічної стабільності та слабкої флюїдопроникності, які найбільш сприятливі для формування пасток вуглеводнів та збереження покладів.
{"title":"Застосування структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічних досліджень для виявлення вуглеводневих скупчень на північно-західному шельфі Чорного моря","authors":"N. S. Dovbysh, S. M. Dovbysh, A. M. Kizlat, D. V. Zemskyi, V. O. Podoba, O. M. Malyshev","doi":"10.31996/mru.2023.2.26-35","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.2.26-35","url":null,"abstract":"Застосування методики структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічних досліджень у Чорноморському регіоні довело, що при відсутності даних буріння, неоднозначній інтерпретації сейсмогеологічних даних термо-атмогеохімічні показники часто є єдиним інструментом прогнозування перспективних ділянок.Найбільш інформативним є інтегрування геолого-структурних, гідролого-гідрогеологічних досліджень з газово-еманаційною і термометричною зйомками. Картографічні моделі розподілу значень температур донних відкладів, суми гомологів метану, інтегрального коефіцієнта є показниками геодинамічної активності та проникності тектонічних порушень і основою карти перспективних на пошуки вуглеводнів ділянок.За картуванням температурних і атмогеохімічних аномалій вперше для північно-західного шельфу Чорного моря складено карти полів приповерхневого розвантаження флюїдогазових потоків, що дозволило провести районування площ робіт на різні за сучасними геодинамічними умовами ділянки: неотектонічно активні та проникні, що тяжіють до розривних порушень, і блоки відносної тектонічної стабільності та слабкої флюїдопроникності, які найбільш сприятливі для формування пасток вуглеводнів та збереження покладів.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69865202","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-13DOI: 10.31996/mru.2023.2.50-55
I. V. Sanina, N. G. Lyuta
Підрив Каховської ГЕС 6 червня 2023 р. призвів до водно-екологічної катастрофи, що проявилася затопленням значних територій, людськими жертвами, втратою унікальних екосистем, забрудненням довкілля і величезними збитками. За оцінками ООН, 700 тис. людей не мають належного доступу до безпечної питної води. Єдиним шляхом забезпечення населення екологічно безпечною питною водою є збільшення частки підземних вод у питному водопостачанні. Херсонська область зазнала найбільших еколого-ресурсних і соціально-економічних втрат у результаті затоплення.У статті розглянуто забезпеченість області прогнозними ресурсами та експлуатаційними запасами підземних вод питної якості та їхня освоєність. Херсонська область має значні можливості для переведення водопостачання на підземні води і підвищення його еколого-техногенної стійкості за надзвичайних ситуацій. Визначено заходи щодо забезпечення населення водою із захищених підземних джерел.
{"title":"Екологічні наслідки підриву греблі Каховської ГЕС і шляхи вдосконалення водопостачання населення","authors":"I. V. Sanina, N. G. Lyuta","doi":"10.31996/mru.2023.2.50-55","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2023.2.50-55","url":null,"abstract":"Підрив Каховської ГЕС 6 червня 2023 р. призвів до водно-екологічної катастрофи, що проявилася затопленням значних територій, людськими жертвами, втратою унікальних екосистем, забрудненням довкілля і величезними збитками. За оцінками ООН, 700 тис. людей не мають належного доступу до безпечної питної води. Єдиним шляхом забезпечення населення екологічно безпечною питною водою є збільшення частки підземних вод у питному водопостачанні. Херсонська область зазнала найбільших еколого-ресурсних і соціально-економічних втрат у результаті затоплення.У статті розглянуто забезпеченість області прогнозними ресурсами та експлуатаційними запасами підземних вод питної якості та їхня освоєність. Херсонська область має значні можливості для переведення водопостачання на підземні води і підвищення його еколого-техногенної стійкості за надзвичайних ситуацій. Визначено заходи щодо забезпечення населення водою із захищених підземних джерел.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49219116","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：