Оксана Петрівна Мялюк, Марія Іванівна Марущак, Василь Васильович Палапа, Валерій Миколайович Оксюта, Наталя Володимирівна Захарко
{"title":"АНАЛІЗ ПОТЕНЦІАЛУ ГЛУТАТІОНОВОЇ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ПЕЧІНЦІ ЩУРІВ ЗА УМОВИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОЖИРІННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КАРАГІНАНУ","authors":"Оксана Петрівна Мялюк, Марія Іванівна Марущак, Василь Васильович Палапа, Валерій Миколайович Оксюта, Наталя Володимирівна Захарко","doi":"10.32782/health-2023.3.6","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета нашого дослідження – проаналізувати потенціал глутатіонової системи антиоксидантного захисту у печінці щурів в умовах експериментального ожиріння та застосування різних концентрацій карагінану. Дослідження проводили на 40 білих безпородних самцях-щурах масою 175–185 г. Тварин було поділено на чотири групи (10 щурів у кожній групі): 1-ша група – контроль (інтактні тварини), 2-га – тварини з ожирінням, 3-тя – тварини з ожирінням, яким у раціон додавали 0,5 % розчин карагінану, 4-та – тварини з ожирінням, що вживали 1,0 % розчин карагінану. Оцінку глутатіонової системи захисту проводили шляхом визначення активності глутатіонпероксидази (ГП), глутатіон-S-трансферази (ГТ) та концентрації відновленого глутатіону (ВГ). У печінці щурів, що вживали 0,5 % розчин карагінану з питною водою, виявлено статистично значимо вищий рівень ГП (на 14,7 %, р<0,05), ГТ (на 20,0 %, р<0,05), ВГ (на 20,9 %, р<0,05) стосовно контрольних значень. Аналогічно зростали показники й у дослідній групі, що вживала 1,0 % розчин карагінану стосовно інтактної групи тварин, проте вони були нижчими порівняно з 3-тьою дослідною групою: ГП – на 8,8 % (р<0,05), ГТ – на 6,7 % (р<0,05), ВГ – на 7,5 % (р<0,05). Отже, споживання щурами з питною водою 0,5 % карагінану супроводжується більш активною діяльністю антиоксидантної системи захисту у тканині печінки, ніж у разі використання 1,0 % карагінану.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":1.0000,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Health Education","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.6","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"PUBLIC, ENVIRONMENTAL & OCCUPATIONAL HEALTH","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета нашого дослідження – проаналізувати потенціал глутатіонової системи антиоксидантного захисту у печінці щурів в умовах експериментального ожиріння та застосування різних концентрацій карагінану. Дослідження проводили на 40 білих безпородних самцях-щурах масою 175–185 г. Тварин було поділено на чотири групи (10 щурів у кожній групі): 1-ша група – контроль (інтактні тварини), 2-га – тварини з ожирінням, 3-тя – тварини з ожирінням, яким у раціон додавали 0,5 % розчин карагінану, 4-та – тварини з ожирінням, що вживали 1,0 % розчин карагінану. Оцінку глутатіонової системи захисту проводили шляхом визначення активності глутатіонпероксидази (ГП), глутатіон-S-трансферази (ГТ) та концентрації відновленого глутатіону (ВГ). У печінці щурів, що вживали 0,5 % розчин карагінану з питною водою, виявлено статистично значимо вищий рівень ГП (на 14,7 %, р<0,05), ГТ (на 20,0 %, р<0,05), ВГ (на 20,9 %, р<0,05) стосовно контрольних значень. Аналогічно зростали показники й у дослідній групі, що вживала 1,0 % розчин карагінану стосовно інтактної групи тварин, проте вони були нижчими порівняно з 3-тьою дослідною групою: ГП – на 8,8 % (р<0,05), ГТ – на 6,7 % (р<0,05), ВГ – на 7,5 % (р<0,05). Отже, споживання щурами з питною водою 0,5 % карагінану супроводжується більш активною діяльністю антиоксидантної системи захисту у тканині печінки, ніж у разі використання 1,0 % карагінану.
期刊介绍:
The range of topics covered is necessarily extremely wide. Recent examples include: ■Sex and sexuality ■Mental health ■Occupational health education ■Health communication ■The arts and health ■Personal change ■Healthy eating ■User involvement ■Drug and tobacco education ■Ethical issues in health education ■Developing the evidence base