PurposeThe present study has attempted to examine the connection between health literacy (HL) and subjective well-being (SWB) amongst university students in North India. In addition, the present research also sought to establish the role of “gender” and “absence/presence of health professional in the family” as a socio-demographic variable in the relationship between HL and SWB.Design/methodology/approachThis study used a descriptive and quantitative research design. Students were asked to respond to an online questionnaire as part of a survey strategy. Out of 550 respondents who completed the survey, only 511 responses were usable after data cleaning.FindingsThe structural equation modelling regression analysis revealed a positive association between HL and SWB. In addition, the moderating role of gender and the “presence/absence of health professionals in the family” between HL and SWB was also established.Research limitations/implicationsAlthough a sizable sample of university students responded to this poll, it was a convenience sample. The study cannot be generalised to the general population; thus, future scholars can include other socio-demographic sections. Theoretically, it has tested a research framework concerning multiple dimensions of students' SWB and HL. In addition, the moderating role of gender and the “presence/absence of health professionals in the family” is another unique research contribution of this study.Practical implicationsThe results of the current study provided evidence that HL promotion efforts are needed amongst the student population in India to enhance their well-being. The objective of practitioners and relevant stakeholders (parents, government agencies and universities) should be to build capacities concerning HL at both personal and institutional levels. Based on the findings, more educational programmes should be created for the students to promote HL and raise awareness of healthy lifestyles.Originality/valueThe degree to which people can locate, comprehend and use information and services to support health-related decisions and actions for themselves and others is known as “health literacy.” HL is closely associated with SWB, which means how people perceive and assess their lives and particular spheres and activities within them. The current research on the relationship between the two domains is limited. This study looked into the effects of HL on SWB amongst university students in North India.
{"title":"Health literacy and subjective well-being amongst university students: moderating role of gender","authors":"Irfana Rashid, Faseeh Amin, Aashiq Hussain Lone, Shahzada Shahid Gulzar","doi":"10.1108/he-01-2023-0008","DOIUrl":"https://doi.org/10.1108/he-01-2023-0008","url":null,"abstract":"PurposeThe present study has attempted to examine the connection between health literacy (HL) and subjective well-being (SWB) amongst university students in North India. In addition, the present research also sought to establish the role of “gender” and “absence/presence of health professional in the family” as a socio-demographic variable in the relationship between HL and SWB.Design/methodology/approachThis study used a descriptive and quantitative research design. Students were asked to respond to an online questionnaire as part of a survey strategy. Out of 550 respondents who completed the survey, only 511 responses were usable after data cleaning.FindingsThe structural equation modelling regression analysis revealed a positive association between HL and SWB. In addition, the moderating role of gender and the “presence/absence of health professionals in the family” between HL and SWB was also established.Research limitations/implicationsAlthough a sizable sample of university students responded to this poll, it was a convenience sample. The study cannot be generalised to the general population; thus, future scholars can include other socio-demographic sections. Theoretically, it has tested a research framework concerning multiple dimensions of students' SWB and HL. In addition, the moderating role of gender and the “presence/absence of health professionals in the family” is another unique research contribution of this study.Practical implicationsThe results of the current study provided evidence that HL promotion efforts are needed amongst the student population in India to enhance their well-being. The objective of practitioners and relevant stakeholders (parents, government agencies and universities) should be to build capacities concerning HL at both personal and institutional levels. Based on the findings, more educational programmes should be created for the students to promote HL and raise awareness of healthy lifestyles.Originality/valueThe degree to which people can locate, comprehend and use information and services to support health-related decisions and actions for themselves and others is known as “health literacy.” HL is closely associated with SWB, which means how people perceive and assess their lives and particular spheres and activities within them. The current research on the relationship between the two domains is limited. This study looked into the effects of HL on SWB amongst university students in North India.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"13 6","pages":""},"PeriodicalIF":1.3,"publicationDate":"2023-11-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139255988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Moon Fai Chan, Tamadhir Al-Mahrouqi, Salim Al-Huseini, Maryam Al-Mukhaini, Manar Al Shehi, Firdous Jahan, Mohammed Al-Alawi
Purpose This cross-sectional online survey in Oman in April 2021 aimed to assess university students' resilience, stress levels and meaning during the COVID-19 pandemic and identify characteristic profiles. Design/methodology/approach A cross-sectional survey design was used to collect data from full-time students at one University in Oman. Outcomes included sociodemographic information, the brief resilience scale, the perceived stress scale-4 and the meaning in life questionnaire to explore the students' profiles. Findings A total of 964 students participated (response rate = 34.8%), of which 35% had low resilience scores. The average perceived stress, presence of meaning in life and search for meaning in life scores were 7.9 ± 2.3, 24.2 ± 6.9 and 24.9 ± 7.7, respectively. Cluster analysis identified three groups: low-risk and fewer impacts (cluster A, n = 503, 523%), moderate-risk and moderate impacts (cluster B, n = 160, 16.6%) and high-risk and more impacts (cluster C, n = 301, 31.2%). Cluster C students experienced more psychological problems and were at high risk during the pandemic. Research limitations/implications The respondents' honesty is a possible error that could influence the results. Low response rates limit its generalizability, and cause-effect relationships among mental health outcomes cannot be discerned. Practical implications This study identified three distinct groups of students, each with different levels of severity in their health problems. There is an increased need for education and counseling to support students during this period, and university management should focus on implementing personal precautionary measures and providing high-tech, user-friendly platforms for students to enhance their learning. Originality/value These findings suggest that tailored strategies should be developed to address the unique psychological needs of each group. The study provides important information for university management to understand the pandemic's psychological impact on students and develop effective interventions to support their well-being.
{"title":"Psychological impact of COVID-19 on university students in Oman: an examination of stress, resilience and meaning in life","authors":"Moon Fai Chan, Tamadhir Al-Mahrouqi, Salim Al-Huseini, Maryam Al-Mukhaini, Manar Al Shehi, Firdous Jahan, Mohammed Al-Alawi","doi":"10.1108/he-05-2023-0061","DOIUrl":"https://doi.org/10.1108/he-05-2023-0061","url":null,"abstract":"Purpose This cross-sectional online survey in Oman in April 2021 aimed to assess university students' resilience, stress levels and meaning during the COVID-19 pandemic and identify characteristic profiles. Design/methodology/approach A cross-sectional survey design was used to collect data from full-time students at one University in Oman. Outcomes included sociodemographic information, the brief resilience scale, the perceived stress scale-4 and the meaning in life questionnaire to explore the students' profiles. Findings A total of 964 students participated (response rate = 34.8%), of which 35% had low resilience scores. The average perceived stress, presence of meaning in life and search for meaning in life scores were 7.9 ± 2.3, 24.2 ± 6.9 and 24.9 ± 7.7, respectively. Cluster analysis identified three groups: low-risk and fewer impacts (cluster A, n = 503, 523%), moderate-risk and moderate impacts (cluster B, n = 160, 16.6%) and high-risk and more impacts (cluster C, n = 301, 31.2%). Cluster C students experienced more psychological problems and were at high risk during the pandemic. Research limitations/implications The respondents' honesty is a possible error that could influence the results. Low response rates limit its generalizability, and cause-effect relationships among mental health outcomes cannot be discerned. Practical implications This study identified three distinct groups of students, each with different levels of severity in their health problems. There is an increased need for education and counseling to support students during this period, and university management should focus on implementing personal precautionary measures and providing high-tech, user-friendly platforms for students to enhance their learning. Originality/value These findings suggest that tailored strategies should be developed to address the unique psychological needs of each group. The study provides important information for university management to understand the pandemic's psychological impact on students and develop effective interventions to support their well-being.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"21 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135092528","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.5
Максим Вячеславович Кучма, Андрій Юрійович Волянський, Майя Володимирівна Смілянська
У дослідженні були використані глобальні частоти алелів, збережені в базі даних Allele Frequency Net Database (AFND) та базі даних Ensembl (ensembl.org), а також здійснювався доступ до баз даних: Pubmed, Embase, Scopus, Web of Science, Google Scholar. Це дослідження надає попередні докази того, що важкість перебігу і летальність COVID-19 може бути пов’язана з імуногенетичними маркерами (HLA-B, IL6, IL10 та IL12B). Однак ці результати повинні бути враховані для проведення подальшої оцінки та підтверджені в більш структурованих дослідженнях. Варто відзначити, що дизайн подальших досліджень повинен враховувати супутні розлади, які можуть впливати на прогноз перебігу та наслідки захворювання, оскільки вони пов’язані з цими імуногенетичними маркерами. Крім того, слід використовувати ретельні стратегії відбору зразків, уникати стратифікації досліджуваних на підгрупи, оскільки ці поліморфізми мають широкий спектр варіабельності, пов’язаної з етнічністю. Також важливо враховувати адитивні ефекти та підходити до оцінки цих маркерів з урахуванням їх можливого впливу цих чинників. Загалом результати дослідження підкреслюють важливість генетичних факторів у визначенні ризику та перебігу COVID-19. Проведені дослідження підтвердили результати, які вказують на важливу роль імунологічного статусу в контексті нової коронавірусної хвороби COVID-19. Виявлені зв’язки між генетичними маркерами імунітету та сприйнятливістю до захворювань можуть стати основою для подальших досліджень і розробки нових профілактичних і терапевтичних стратегій. Однак, враховуючи складність і генетичне різноманіття імунологічних взаємодій, необхідні додаткові дослідження з використанням структурованих протоколів, щоб покращити наше розуміння генетичних імунологічних особливостей COVID-19.
{"title":"ІМУНОЛОГІЧНІ ТА ГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ ПЕРЕБІГУ COVID-19","authors":"Максим Вячеславович Кучма, Андрій Юрійович Волянський, Майя Володимирівна Смілянська","doi":"10.32782/health-2023.3.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.5","url":null,"abstract":"У дослідженні були використані глобальні частоти алелів, збережені в базі даних Allele Frequency Net Database (AFND) та базі даних Ensembl (ensembl.org), а також здійснювався доступ до баз даних: Pubmed, Embase, Scopus, Web of Science, Google Scholar. Це дослідження надає попередні докази того, що важкість перебігу і летальність COVID-19 може бути пов’язана з імуногенетичними маркерами (HLA-B, IL6, IL10 та IL12B). Однак ці результати повинні бути враховані для проведення подальшої оцінки та підтверджені в більш структурованих дослідженнях. Варто відзначити, що дизайн подальших досліджень повинен враховувати супутні розлади, які можуть впливати на прогноз перебігу та наслідки захворювання, оскільки вони пов’язані з цими імуногенетичними маркерами. Крім того, слід використовувати ретельні стратегії відбору зразків, уникати стратифікації досліджуваних на підгрупи, оскільки ці поліморфізми мають широкий спектр варіабельності, пов’язаної з етнічністю. Також важливо враховувати адитивні ефекти та підходити до оцінки цих маркерів з урахуванням їх можливого впливу цих чинників. Загалом результати дослідження підкреслюють важливість генетичних факторів у визначенні ризику та перебігу COVID-19. Проведені дослідження підтвердили результати, які вказують на важливу роль імунологічного статусу в контексті нової коронавірусної хвороби COVID-19. Виявлені зв’язки між генетичними маркерами імунітету та сприйнятливістю до захворювань можуть стати основою для подальших досліджень і розробки нових профілактичних і терапевтичних стратегій. Однак, враховуючи складність і генетичне різноманіття імунологічних взаємодій, необхідні додаткові дослідження з використанням структурованих протоколів, щоб покращити наше розуміння генетичних імунологічних особливостей COVID-19.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153831","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.20
Владислава Володимирівна Швець
У статті розкрито питання впливу екзистенційних пошуків жіночої самореалізації за гендерною ознакою у процесі психотерапевтичного втручання. Наведено приклади досліджень державних структур щодо індикаторів інтелектуальної та фізичної активності жінок. У статті розглянуто основні положення державних законів щодо надання психологічної допомоги у системі охорони здоров’я та індикатори, що впливають на збільшення кількості звернень до психологів. Автор здійснює порівняльний аналіз звернень до різних державних структур, що розкриває різні вектори вивчення даного питання. Статистичні та аналітичні дані, наведені у статті, дозволили автору зробити висновки, що зміна у гендерних ролях, очікуваннях та нормах призводить на державному рівні до ситуації дестабілізації. Ця дестабілізація буде мати прояви у наступних поколіннях, що знайдемо в індикаторах смертності, навченості, захворюваності та рівня соціалізації покоління, яке виросло на зміщених векторах цінностей та норм.
{"title":"РОЛЬ ЖІНКИ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ПОШУКАХ ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА СТАТТЮ ТА ГЕНДЕРНОЮ ІДЕНТИЧНІСТЮ У ПРОЦЕСІ ПСИХОТЕРАПІЇ","authors":"Владислава Володимирівна Швець","doi":"10.32782/health-2023.3.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.20","url":null,"abstract":"У статті розкрито питання впливу екзистенційних пошуків жіночої самореалізації за гендерною ознакою у процесі психотерапевтичного втручання. Наведено приклади досліджень державних структур щодо індикаторів інтелектуальної та фізичної активності жінок. У статті розглянуто основні положення державних законів щодо надання психологічної допомоги у системі охорони здоров’я та індикатори, що впливають на збільшення кількості звернень до психологів. Автор здійснює порівняльний аналіз звернень до різних державних структур, що розкриває різні вектори вивчення даного питання. Статистичні та аналітичні дані, наведені у статті, дозволили автору зробити висновки, що зміна у гендерних ролях, очікуваннях та нормах призводить на державному рівні до ситуації дестабілізації. Ця дестабілізація буде мати прояви у наступних поколіннях, що знайдемо в індикаторах смертності, навченості, захворюваності та рівня соціалізації покоління, яке виросло на зміщених векторах цінностей та норм.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153832","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) виробничих фармацевтичних підприємств здійснюється у формі експорту лікарських засобів, імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів, основних і допоміжних матеріалів, обладнання, надання послуг і є однією з важливих сфер діяльності підприємства. Визначено, що логістика дозволяє покращити ефективність ЗЕД підприємств. До логістичних операцій у сфері ЗЕД виробничих фармацевтичних підприємств віднесено закупівлю необхідних активних фармацевтичних інгредієнтів, матеріалів та сировини, їх доставку та зберігання, переміщення до цеху, всередині цеху та до складу готової продукції, зберігання на складі готової продукції, її доставку споживачу. Визначено проблеми логістики ЗЕД виробничих фармацевтичних підприємств, до основних з них віднесено недосконалість розробки маршрутів, низьку ефективність фармацевтичного логістичного ланцюга, відсутність документування всіх логістичних операцій, принципів логістики в міжнародних угодах; відсутність уніфікованих вимог, стандартів і правил стосовно логістичної діяльності у сфері ЗЕД; дотримання операційних процедур стосовно логістичної діяльності та неможливість коригування замовлення. Запропоновано для оцінювання логістичної діяльності у сфері ЗЕД здійснювати на підставі рейтингового оцінювання якісних характеристик логістики ЗЕД. Методику діагностики логістики ЗЕД запропоновано здійснювати за п’ятьма напрямами: якість документообігу логістики ЗЕД; система обліку логістичних операцій ЗЕД; ефективність логістичної діяльності ЗЕД; надійність логістики; ефективність діяльності логістичного персоналу у сфері ЗЕД. Запропоновано визначення інтегрального показника логістичної діяльності у сфері ЗЕД. Розроблено шкалу оцінок якісних характеристик логістики ЗЕД.
{"title":"ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЛОГІСТИКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИКІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ","authors":"Р.В. Сагайдак-Нікітюк, Н.В. Захарко, В.Г. Нікітюк, Н.В. Демченко","doi":"10.32782/health-2023.3.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.12","url":null,"abstract":"Встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) виробничих фармацевтичних підприємств здійснюється у формі експорту лікарських засобів, імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів, основних і допоміжних матеріалів, обладнання, надання послуг і є однією з важливих сфер діяльності підприємства. Визначено, що логістика дозволяє покращити ефективність ЗЕД підприємств. До логістичних операцій у сфері ЗЕД виробничих фармацевтичних підприємств віднесено закупівлю необхідних активних фармацевтичних інгредієнтів, матеріалів та сировини, їх доставку та зберігання, переміщення до цеху, всередині цеху та до складу готової продукції, зберігання на складі готової продукції, її доставку споживачу. Визначено проблеми логістики ЗЕД виробничих фармацевтичних підприємств, до основних з них віднесено недосконалість розробки маршрутів, низьку ефективність фармацевтичного логістичного ланцюга, відсутність документування всіх логістичних операцій, принципів логістики в міжнародних угодах; відсутність уніфікованих вимог, стандартів і правил стосовно логістичної діяльності у сфері ЗЕД; дотримання операційних процедур стосовно логістичної діяльності та неможливість коригування замовлення. Запропоновано для оцінювання логістичної діяльності у сфері ЗЕД здійснювати на підставі рейтингового оцінювання якісних характеристик логістики ЗЕД. Методику діагностики логістики ЗЕД запропоновано здійснювати за п’ятьма напрямами: якість документообігу логістики ЗЕД; система обліку логістичних операцій ЗЕД; ефективність логістичної діяльності ЗЕД; надійність логістики; ефективність діяльності логістичного персоналу у сфері ЗЕД. Запропоновано визначення інтегрального показника логістичної діяльності у сфері ЗЕД. Розроблено шкалу оцінок якісних характеристик логістики ЗЕД.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153839","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.8
Олег Миколайович Тарасенко, Тетяна Миколаївна Тарасенко, Людмила Володимирівна Мирончук
Метою нашої роботи була оцінка наслідків травм хребта та спинного мозку в поперековому відділі за допомогою методів променевої візуалізації та МРТ з огляду на їхню чутливість у віддаленому періоді. Загальна кількість спостережень складала 134 випадки, які було розділено на три окремі групи. До I групи увійшли пацієнти з інвалідністю, яким проводилась спондилографія поперекового відділу хребта із функціональними пробами (n=64); у II групу – пацієнти з інвалідністю, для обстеження яких додатково застосовувалась комп`ютерна томографія (n=40); III групу склали пацієнти з інвалідністю, додатково обстежені за допомогою МРТ (n=30). Середній вік хворих склав 48±3,6 років. Чоловіків було 114 (85%), жінок – 20 (15%). Усі пацієнти були розділені на вікові групи відповідно до рекомендацій ВООЗ: 25-44 років – молодий вік (34 пацієнти), 44-60 – середній вік (95 пацієнтів), 60-75 років – похилий вік (5 пацієнтів). Різні попередні хірургічні втручання були виконані у 100 пацієнтів (75%). За допомогою обчислень отримали середні планіметричні показники індексів висоти та ширини міжхребцевого отвору на рівні ушкодженого хребця. СКТ дозволила виявити додаткові ушкодження, які не були встановлені шляхом звичайної рентгенографії, – вторинні зміщення відламків у напрямку спинномозкового каналу. По МР томограмах оцінювали вторинні зміни хребтового каналу, ступінь нейрокомпресійного синдрому. Пацієнти з інвалідністю III групи, які були обстежені інтегрально за допомогою променевих методів дослідження та МРТ, мали найбільш точні результати морфологічних змін, що корелювали з клінічними проявами. Враховуючи отримані дані, ми вважаємо за необхідне розрахувати точні планіметричні показники, які дозволятимуть об`єктивізувати винесення експертного рішення щодо наявних морфологічних посттравматичних змін.
{"title":"ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ХРЕБЕТНИХ ТА СПИННОМОЗКОВИХ ТРАВМ У ПОПЕРЕКОВОМУ ВІДДІЛІ ХРЕБТА ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОМЕНЕВИХ І НЕЙРОВІЗУАЛІЗУЮЧИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПРАКТИЦІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ","authors":"Олег Миколайович Тарасенко, Тетяна Миколаївна Тарасенко, Людмила Володимирівна Мирончук","doi":"10.32782/health-2023.3.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.8","url":null,"abstract":"Метою нашої роботи була оцінка наслідків травм хребта та спинного мозку в поперековому відділі за допомогою методів променевої візуалізації та МРТ з огляду на їхню чутливість у віддаленому періоді. Загальна кількість спостережень складала 134 випадки, які було розділено на три окремі групи. До I групи увійшли пацієнти з інвалідністю, яким проводилась спондилографія поперекового відділу хребта із функціональними пробами (n=64); у II групу – пацієнти з інвалідністю, для обстеження яких додатково застосовувалась комп`ютерна томографія (n=40); III групу склали пацієнти з інвалідністю, додатково обстежені за допомогою МРТ (n=30). Середній вік хворих склав 48±3,6 років. Чоловіків було 114 (85%), жінок – 20 (15%). Усі пацієнти були розділені на вікові групи відповідно до рекомендацій ВООЗ: 25-44 років – молодий вік (34 пацієнти), 44-60 – середній вік (95 пацієнтів), 60-75 років – похилий вік (5 пацієнтів). Різні попередні хірургічні втручання були виконані у 100 пацієнтів (75%). За допомогою обчислень отримали середні планіметричні показники індексів висоти та ширини міжхребцевого отвору на рівні ушкодженого хребця. СКТ дозволила виявити додаткові ушкодження, які не були встановлені шляхом звичайної рентгенографії, – вторинні зміщення відламків у напрямку спинномозкового каналу. По МР томограмах оцінювали вторинні зміни хребтового каналу, ступінь нейрокомпресійного синдрому. Пацієнти з інвалідністю III групи, які були обстежені інтегрально за допомогою променевих методів дослідження та МРТ, мали найбільш точні результати морфологічних змін, що корелювали з клінічними проявами. Враховуючи отримані дані, ми вважаємо за необхідне розрахувати точні планіметричні показники, які дозволятимуть об`єктивізувати винесення експертного рішення щодо наявних морфологічних посттравматичних змін.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"119 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153673","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.7
Анатолій Кирилович Рушай
Больовий синдром фантомної кінцівки виникає у 50–80% пацієнтів, які перенесли ампутацію. Узагальнено досвід використання запропонованої авторами лікувальної тактики профілактики фантомного болю у 18 хворих з ампутаціями. Малотравматичне втручання, обробка кукси нерва за типом «пастки», проведення періопераційного мультимодального ноцицептивного знеболювання у поєднанні з профілактикою нейропатичного больового компонента (коферменти, антиоксиданти і нуклеотиди) дали змогу отримати в переважній більшості випадків хороші результати. Отримані обнадійливі результати потребують подальшого дослідження з огляду на невелику кількість спостережень.
{"title":"ПРОФІЛАКТИКА І РАННЄ ЛІКУВАННЯ ФАНТОМНОГО БОЛЮ У ПАЦІЄНТІВ З АМПУТАЦІЯМИ","authors":"Анатолій Кирилович Рушай","doi":"10.32782/health-2023.3.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.7","url":null,"abstract":"Больовий синдром фантомної кінцівки виникає у 50–80% пацієнтів, які перенесли ампутацію. Узагальнено досвід використання запропонованої авторами лікувальної тактики профілактики фантомного болю у 18 хворих з ампутаціями. Малотравматичне втручання, обробка кукси нерва за типом «пастки», проведення періопераційного мультимодального ноцицептивного знеболювання у поєднанні з профілактикою нейропатичного больового компонента (коферменти, антиоксиданти і нуклеотиди) дали змогу отримати в переважній більшості випадків хороші результати. Отримані обнадійливі результати потребують подальшого дослідження з огляду на невелику кількість спостережень.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153681","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.25
Ю.П. Резніков
Війна в Україні має глибокий вплив на різні сфери суспільства, включаючи систему освіти. Це дослідження розглядає особливості процесу адаптації іноземних медичних студентів, які здобувають освіту в Україні під час війни. До початку війни в Україні навчалося близько 80 тисяч іноземних студентів з різних країн. Більшість студентів-медиків – громадяни Індії, які до війни досить активно та успішно адаптувались до навчання в Україні. Початок війни та евакуація студентів, онлайн-заняття зумовили значні зміни в медичній освіті. Мета полягає в дослідженні унікальних викликів, з якими стикаються ці студенти, і виявленні стратегій, які можуть сприяти їхній успішній адаптації до освітнього середовища. Дослідження проведено на основі онлайн-анкетування, що проводилось у червні-липні 2023 року. Важливим було виявлення основних аспектів ключових стратегій адаптацій у досвіді і сприйнятті студентів. Висновки свідчать про те, що процес адаптації для іноземних медичних студентів під час війни в Україні є складним і багатогранним. Проте дослідження також виявляє, що, незважаючи на труднощі, іноземні медичні студенти демонструють стійкість і здатність адаптуватися до нового середовища. Вони використовують різні стратегії подолання, такі як пошук підтримки у колег, участь у культурній взаємодії та використання онлайн-ресурсів для подолання мовних бар’єрів. Це дослідження підкреслює важливість інституційної підтримки та ролі освітніх стейкхолдерів у полегшенні процесу адаптації іноземних медичних студентів у часи конфлікту. Рекомендації включають впровадження програм підтримки мови, ініціативи культурної інтеграції та надання психосоціальних послуг, пристосованих до унікальних потреб цих студентів.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ДО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ","authors":"Ю.П. Резніков","doi":"10.32782/health-2023.3.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.25","url":null,"abstract":"Війна в Україні має глибокий вплив на різні сфери суспільства, включаючи систему освіти. Це дослідження розглядає особливості процесу адаптації іноземних медичних студентів, які здобувають освіту в Україні під час війни. До початку війни в Україні навчалося близько 80 тисяч іноземних студентів з різних країн. Більшість студентів-медиків – громадяни Індії, які до війни досить активно та успішно адаптувались до навчання в Україні. Початок війни та евакуація студентів, онлайн-заняття зумовили значні зміни в медичній освіті. Мета полягає в дослідженні унікальних викликів, з якими стикаються ці студенти, і виявленні стратегій, які можуть сприяти їхній успішній адаптації до освітнього середовища. Дослідження проведено на основі онлайн-анкетування, що проводилось у червні-липні 2023 року. Важливим було виявлення основних аспектів ключових стратегій адаптацій у досвіді і сприйнятті студентів. Висновки свідчать про те, що процес адаптації для іноземних медичних студентів під час війни в Україні є складним і багатогранним. Проте дослідження також виявляє, що, незважаючи на труднощі, іноземні медичні студенти демонструють стійкість і здатність адаптуватися до нового середовища. Вони використовують різні стратегії подолання, такі як пошук підтримки у колег, участь у культурній взаємодії та використання онлайн-ресурсів для подолання мовних бар’єрів. Це дослідження підкреслює важливість інституційної підтримки та ролі освітніх стейкхолдерів у полегшенні процесу адаптації іноземних медичних студентів у часи конфлікту. Рекомендації включають впровадження програм підтримки мови, ініціативи культурної інтеграції та надання психосоціальних послуг, пристосованих до унікальних потреб цих студентів.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"169 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153827","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.6
Оксана Петрівна Мялюк, Марія Іванівна Марущак, Василь Васильович Палапа, Валерій Миколайович Оксюта, Наталя Володимирівна Захарко
Мета нашого дослідження – проаналізувати потенціал глутатіонової системи антиоксидантного захисту у печінці щурів в умовах експериментального ожиріння та застосування різних концентрацій карагінану. Дослідження проводили на 40 білих безпородних самцях-щурах масою 175–185 г. Тварин було поділено на чотири групи (10 щурів у кожній групі): 1-ша група – контроль (інтактні тварини), 2-га – тварини з ожирінням, 3-тя – тварини з ожирінням, яким у раціон додавали 0,5 % розчин карагінану, 4-та – тварини з ожирінням, що вживали 1,0 % розчин карагінану. Оцінку глутатіонової системи захисту проводили шляхом визначення активності глутатіонпероксидази (ГП), глутатіон-S-трансферази (ГТ) та концентрації відновленого глутатіону (ВГ). У печінці щурів, що вживали 0,5 % розчин карагінану з питною водою, виявлено статистично значимо вищий рівень ГП (на 14,7 %, р<0,05), ГТ (на 20,0 %, р<0,05), ВГ (на 20,9 %, р<0,05) стосовно контрольних значень. Аналогічно зростали показники й у дослідній групі, що вживала 1,0 % розчин карагінану стосовно інтактної групи тварин, проте вони були нижчими порівняно з 3-тьою дослідною групою: ГП – на 8,8 % (р<0,05), ГТ – на 6,7 % (р<0,05), ВГ – на 7,5 % (р<0,05). Отже, споживання щурами з питною водою 0,5 % карагінану супроводжується більш активною діяльністю антиоксидантної системи захисту у тканині печінки, ніж у разі використання 1,0 % карагінану.
{"title":"АНАЛІЗ ПОТЕНЦІАЛУ ГЛУТАТІОНОВОЇ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ПЕЧІНЦІ ЩУРІВ ЗА УМОВИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОЖИРІННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КАРАГІНАНУ","authors":"Оксана Петрівна Мялюк, Марія Іванівна Марущак, Василь Васильович Палапа, Валерій Миколайович Оксюта, Наталя Володимирівна Захарко","doi":"10.32782/health-2023.3.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.6","url":null,"abstract":"Мета нашого дослідження – проаналізувати потенціал глутатіонової системи антиоксидантного захисту у печінці щурів в умовах експериментального ожиріння та застосування різних концентрацій карагінану. Дослідження проводили на 40 білих безпородних самцях-щурах масою 175–185 г. Тварин було поділено на чотири групи (10 щурів у кожній групі): 1-ша група – контроль (інтактні тварини), 2-га – тварини з ожирінням, 3-тя – тварини з ожирінням, яким у раціон додавали 0,5 % розчин карагінану, 4-та – тварини з ожирінням, що вживали 1,0 % розчин карагінану. Оцінку глутатіонової системи захисту проводили шляхом визначення активності глутатіонпероксидази (ГП), глутатіон-S-трансферази (ГТ) та концентрації відновленого глутатіону (ВГ). У печінці щурів, що вживали 0,5 % розчин карагінану з питною водою, виявлено статистично значимо вищий рівень ГП (на 14,7 %, р<0,05), ГТ (на 20,0 %, р<0,05), ВГ (на 20,9 %, р<0,05) стосовно контрольних значень. Аналогічно зростали показники й у дослідній групі, що вживала 1,0 % розчин карагінану стосовно інтактної групи тварин, проте вони були нижчими порівняно з 3-тьою дослідною групою: ГП – на 8,8 % (р<0,05), ГТ – на 6,7 % (р<0,05), ВГ – на 7,5 % (р<0,05). Отже, споживання щурами з питною водою 0,5 % карагінану супроводжується більш активною діяльністю антиоксидантної системи захисту у тканині печінки, ніж у разі використання 1,0 % карагінану.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153830","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-18DOI: 10.32782/health-2023.3.16
Микола Іванович Майструк
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишається однією з найважливіших проблем охорони здоров’я. В останні роки ХОЗЛ привертає все більшу увагу з боку медичної спільноти, це захворювання залишається відносно невідомим для широких верств населення, офіційних представників органів охорони здоров’я та урядових структур. ХОЗЛ виникає в результаті впливу комплексу факторів ризику протягом тривалого часу. Найчастіше захворюваність на ХОЗЛ прямо залежить від поширеності куріння тютюну, однак у багатьох країнах значущим фактором ризику ХОЗЛ також є забруднення повітря всередині приміщень через спалювання деревини та інших видів біоорганічного палива. ХОЗЛ – одна з провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі, що призводить до істотного економічного й соціального збитку, рівень його зростає. У Європейському Союзі загальні прямі витрати на хвороби органів дихання складають близько 6 % усього бюджету охорони здоров’я, а витрати на лікування ХОЗЛ досягають 56 % від цих витрат (38,6 млрд євро). Мета статті – визначити особливості застосування дихальних вправ у реабілітаційному процесі хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Дихальні вправи обов'язково включають до програми реабілітації. У них активно застосовано статичне дихання, динамічне дихання, статичне діафрагмальне дихання, довільно кероване або локалізоване дихання, спеціальні дихальні вправи та дихальні вправи з дозованим опором. У звуковій гімнастиці передбачено виконання спеціальних вправ, пов'язаних із вимовою звуків та їхніх сполучень у визначеній послідовності й визначеним способом, респіраторну гімнастику.
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ДИХАЛЬНИХ ВПРАВ У РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ","authors":"Микола Іванович Майструк","doi":"10.32782/health-2023.3.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/health-2023.3.16","url":null,"abstract":"Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишається однією з найважливіших проблем охорони здоров’я. В останні роки ХОЗЛ привертає все більшу увагу з боку медичної спільноти, це захворювання залишається відносно невідомим для широких верств населення, офіційних представників органів охорони здоров’я та урядових структур. ХОЗЛ виникає в результаті впливу комплексу факторів ризику протягом тривалого часу. Найчастіше захворюваність на ХОЗЛ прямо залежить від поширеності куріння тютюну, однак у багатьох країнах значущим фактором ризику ХОЗЛ також є забруднення повітря всередині приміщень через спалювання деревини та інших видів біоорганічного палива. ХОЗЛ – одна з провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі, що призводить до істотного економічного й соціального збитку, рівень його зростає. У Європейському Союзі загальні прямі витрати на хвороби органів дихання складають близько 6 % усього бюджету охорони здоров’я, а витрати на лікування ХОЗЛ досягають 56 % від цих витрат (38,6 млрд євро). Мета статті – визначити особливості застосування дихальних вправ у реабілітаційному процесі хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Дихальні вправи обов'язково включають до програми реабілітації. У них активно застосовано статичне дихання, динамічне дихання, статичне діафрагмальне дихання, довільно кероване або локалізоване дихання, спеціальні дихальні вправи та дихальні вправи з дозованим опором. У звуковій гімнастиці передбачено виконання спеціальних вправ, пов'язаних із вимовою звуків та їхніх сполучень у визначеній послідовності й визначеним способом, респіраторну гімнастику.","PeriodicalId":47067,"journal":{"name":"Health Education","volume":"217 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135153987","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：