Оцінка тенденцій ресурсовикористання секторами економіки україни в координатах екологічної стійкості

Abstract

У статті обґрунтовано, що екологічна стійкість є важливою складовою стійкості продовольчих систем та резилієнтності держав, актуалізуючи необхідність розробок нових методичних підходів до її комплексної оцінки. Запропоновано для оцінки екологічної стійкості в Україні використовувати індикатори ресурсної й екологічної продуктивності валової доданої вартості (загальні та секторальні), які дозволяють визначити здатність економічних систем макро- та мезорівнів продукувати додану вартість з нейтральним або позитивним впливом на довкілля в умовах ресурсних обмежень, викликів і загроз безпекового середовища. Доведено, що базові елементи, функціонування яких має забезпечити впроваджувана національна система стійкості, мають екологічний вимір. У дослідженні здійснено комплексну оцінку тенденцій ресурсовикористання (на прикладі водних, енергетичних і земельних ресурсів) секторами економіки України на засадах екологічної стійкості та сталого розвитку. Визначено очікувані тенденції ресурсовикористання в воєнний і повоєнний періоди крізь призму стратегічних пріоритетів повоєнної розбудови держави.