{"title":"ПОКАЗНИКИ СИСТЕМНОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ УРОГЕНІТАЛЬНОЇ СИСТЕМИ","authors":"Оксана Василівна Ромащенко, Людмила Федорівна Яковенко, Вікторія Євгенівна Дріянська, Валентина Василівна Білоголовська, Валерія Володимирівна Холод, Лариса Олександрівна Лебідь, Тетяна Вікторівна Порошина","doi":"10.37321/immunology.2023.3-02","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Збільшення поширеності хронічних інфекцій сечової системи є важливою медико-соціальною проблемою, і дослідження їх імуногенезу актуально і доцільно для підвищення ефективності лікування хворих.
 Мета роботи – визначення стану системного імунітету у хворих на хронічні інфекції сечостатевої системи, в тому числі в разі поєднаного запалення органів сечової системи та малого тазу.
 Матеріали і методи. Обстежено 150 хворих на хронічні інфекції сечостатевої системи, в тому числі з хронічним циститом, ускладненим уретральним синдромом (1 гр., n=18), хронічним не- ускладненим циститом (2 гр., n=19), хронічним неускладненим пієлонефритом (3 гр., n=83), хронічним пієлонефритом та запальними захворюваннями органів малого тазу (4 гр., n=30). Отримані результати порівнювали з даними обстеження 63 здорових жінок як референтної групи.
 Оцінку клітинної ланки імунітету проводили за допомогою моноклональних антитіл (МКА) до диференціювальних антигенів лімфоцитів CD3, CD4, CD8, CD22 для визначення, відповідно, рівня Т-л, Т-хелперів, Т-супресорів/цитотоксич- них і В-л.
 Результати. Виявлено зниження відносного рівня CD4+-л у хворих на хронічні неускладнені цистит та пієлонефрит, підвищення відносного рівня CD8+-л в групі з хронічним пієлонефритом та запальними захворюваннями органів малого тазу, зниження імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ в усіх групах, підвищення концентрації IgA у хворих з циститами, а IgM в усіх групах, крім 1 гр., пацієнти якої мали достовірно високий рівень імунних комплексів крові.
 Визначення експресії молекул клітинної адгезії на лімфоцитах периферичної крові за допо-могою непрямого імунофлюоресцентного методу (маркер CD54) продемонструвало достовірне підвищення рівнів ICAM-1+-лімфоцитів, найбільш виражене у пацієнтів з хронічним пієлонефритом порівняно зі здоровими та хворими на хронічний цистит.
 Висновки. Виявлено зниження відносного рівня Т-хелперів (СD4+-л) у пацієнтів з хронічним циститом та пієлонефритом, та високий рівень CD8+-клітин крові, що дозволяє вважати активацію цитотоксичних клітин характерною у разі наявності запалення як сечової, так і статевої системи у жінок на тлі високої активації гуморальної ланки з підвищенням середніх рівнів В-л у пацієнтів всіх груп.","PeriodicalId":486970,"journal":{"name":"Ìmunologìâ ta alergologìâ: nauka ì praktika","volume":"87 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ìmunologìâ ta alergologìâ: nauka ì praktika","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.3-02","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Вступ. Збільшення поширеності хронічних інфекцій сечової системи є важливою медико-соціальною проблемою, і дослідження їх імуногенезу актуально і доцільно для підвищення ефективності лікування хворих.
Мета роботи – визначення стану системного імунітету у хворих на хронічні інфекції сечостатевої системи, в тому числі в разі поєднаного запалення органів сечової системи та малого тазу.
Матеріали і методи. Обстежено 150 хворих на хронічні інфекції сечостатевої системи, в тому числі з хронічним циститом, ускладненим уретральним синдромом (1 гр., n=18), хронічним не- ускладненим циститом (2 гр., n=19), хронічним неускладненим пієлонефритом (3 гр., n=83), хронічним пієлонефритом та запальними захворюваннями органів малого тазу (4 гр., n=30). Отримані результати порівнювали з даними обстеження 63 здорових жінок як референтної групи.
Оцінку клітинної ланки імунітету проводили за допомогою моноклональних антитіл (МКА) до диференціювальних антигенів лімфоцитів CD3, CD4, CD8, CD22 для визначення, відповідно, рівня Т-л, Т-хелперів, Т-супресорів/цитотоксич- них і В-л.
Результати. Виявлено зниження відносного рівня CD4+-л у хворих на хронічні неускладнені цистит та пієлонефрит, підвищення відносного рівня CD8+-л в групі з хронічним пієлонефритом та запальними захворюваннями органів малого тазу, зниження імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ в усіх групах, підвищення концентрації IgA у хворих з циститами, а IgM в усіх групах, крім 1 гр., пацієнти якої мали достовірно високий рівень імунних комплексів крові.
Визначення експресії молекул клітинної адгезії на лімфоцитах периферичної крові за допо-могою непрямого імунофлюоресцентного методу (маркер CD54) продемонструвало достовірне підвищення рівнів ICAM-1+-лімфоцитів, найбільш виражене у пацієнтів з хронічним пієлонефритом порівняно зі здоровими та хворими на хронічний цистит.
Висновки. Виявлено зниження відносного рівня Т-хелперів (СD4+-л) у пацієнтів з хронічним циститом та пієлонефритом, та високий рівень CD8+-клітин крові, що дозволяє вважати активацію цитотоксичних клітин характерною у разі наявності запалення як сечової, так і статевої системи у жінок на тлі високої активації гуморальної ланки з підвищенням середніх рівнів В-л у пацієнтів всіх груп.