Огляд літератури останніх фізико-хімічних і біологічних досліджень рослини хмелю звичайного, її складових, у тому числі ефірної олії як потенційного протимікробного, протизапального, знеболюючого засобу для профілактики і лікування численних захворювань, зокрема проктологічних.
Хміль звичайний (Humulus lupulus L.) – трав’яниста багаторічна рослина сімейства конопляних (Cannabaceae). Хміль існує у багатьох різновидах, що відрізняються хімічним складом ефірної олії.
Харчові властивості та фармакологічну активність хмелю звичайного, за даними літератури, визначають гіркі кислоти (похідні ацилфлороглюцидів), ефірні олії, поліфенольні сполуки, амінокислоти, вітаміни та ін. групи біологічно активних речовин.
Речовини ефірної олії за значимістю є однією з важливих груп, що визначають біологічну активність хмелю звичайного. На сьогоднішній день ідентифіковано більше 1000 різних сполук ефірних олій хмелю, які вважаються «незамінними», оскільки вони надають хмелю його характерний аромат і допомагають визначити смак пива. У середньо- му висушений хміль містить від 0,5 до 3,0% ефірних олій, і як їх кількість, так і склад значною мірою залежать від генетичних факторів, віку рослини, характеристики ґрунту вирощування, а також кліматичних умов, часу збору врожаю, процесу екстракції та ін.
Більшість ефірних олій Humulus lupulus скла- дається з вуглеводнів і терпеноїдів у відношенні 70:30 відповідно, іноді виділяють третю фракцію – сірковмісну.
Найпоширенішими компонентами в ефірній олії хмелю вважаються монотерпенові вуглеводні з мірценом як основної речовини та сесквітерпенові вуглеводні, такі як α-гумулен, β-каріофілен, (E)-β- фарнезен. Сполуки сірки (сульфіди, полісульфіди, тіоефіри, тіофени та похідні терпенів) присутні в ефірній олії хмелю в низьких концентраціях. Найбільш поширеними сірковмісними речовинами, характерними для хмелю, є S-метилтіометил тіоефіри.
Лікувальні властивості терпенів підтверджені численними дослідженнями in vitro на тваринах і клінічними випробуваннями, що демонструють протизапальні, антиоксидантні властивості і знеболювальну, протисудомну, антидепресивну, анксіолітичну, протиракову, нейропротекторну, антимутагенну, антиалергійну, антибіотичну та антидіабетичну дію, серед іншого. Через дуже низьку токсичність ці терпени вже широко використовуються як харчові добавки та в косметичних продуктах.
Різноманітний склад біологічно активних речовин ефірної олії хмелю визначає її високий терапевтичний та профілактичний потенціал, широке застосування у медичній практиці.
{"title":"ЕФІРНА ОЛІЯ ХМЕЛЮ, ЇЇ СКЛАД І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ У МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ","authors":"Інна Миколаївна Довга, Віктор Володимирович Казмірчук, Вікторія Юріївна Євсюкова, Тетяна Миколаївна Носальська, Ніна Анатоліївна Кошицька","doi":"10.37321/immunology.2023.3-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.3-03","url":null,"abstract":"Огляд літератури останніх фізико-хімічних і біологічних досліджень рослини хмелю звичайного, її складових, у тому числі ефірної олії як потенційного протимікробного, протизапального, знеболюючого засобу для профілактики і лікування численних захворювань, зокрема проктологічних.
 Хміль звичайний (Humulus lupulus L.) – трав’яниста багаторічна рослина сімейства конопляних (Cannabaceae). Хміль існує у багатьох різновидах, що відрізняються хімічним складом ефірної олії.
 Харчові властивості та фармакологічну активність хмелю звичайного, за даними літератури, визначають гіркі кислоти (похідні ацилфлороглюцидів), ефірні олії, поліфенольні сполуки, амінокислоти, вітаміни та ін. групи біологічно активних речовин.
 Речовини ефірної олії за значимістю є однією з важливих груп, що визначають біологічну активність хмелю звичайного. На сьогоднішній день ідентифіковано більше 1000 різних сполук ефірних олій хмелю, які вважаються «незамінними», оскільки вони надають хмелю його характерний аромат і допомагають визначити смак пива. У середньо- му висушений хміль містить від 0,5 до 3,0% ефірних олій, і як їх кількість, так і склад значною мірою залежать від генетичних факторів, віку рослини, характеристики ґрунту вирощування, а також кліматичних умов, часу збору врожаю, процесу екстракції та ін.
 Більшість ефірних олій Humulus lupulus скла- дається з вуглеводнів і терпеноїдів у відношенні 70:30 відповідно, іноді виділяють третю фракцію – сірковмісну.
 Найпоширенішими компонентами в ефірній олії хмелю вважаються монотерпенові вуглеводні з мірценом як основної речовини та сесквітерпенові вуглеводні, такі як α-гумулен, β-каріофілен, (E)-β- фарнезен. Сполуки сірки (сульфіди, полісульфіди, тіоефіри, тіофени та похідні терпенів) присутні в ефірній олії хмелю в низьких концентраціях. Найбільш поширеними сірковмісними речовинами, характерними для хмелю, є S-метилтіометил тіоефіри.
 Лікувальні властивості терпенів підтверджені численними дослідженнями in vitro на тваринах і клінічними випробуваннями, що демонструють протизапальні, антиоксидантні властивості і знеболювальну, протисудомну, антидепресивну, анксіолітичну, протиракову, нейропротекторну, антимутагенну, антиалергійну, антибіотичну та антидіабетичну дію, серед іншого. Через дуже низьку токсичність ці терпени вже широко використовуються як харчові добавки та в косметичних продуктах.
 Різноманітний склад біологічно активних речовин ефірної олії хмелю визначає її високий терапевтичний та профілактичний потенціал, широке застосування у медичній практиці.","PeriodicalId":486970,"journal":{"name":"Ìmunologìâ ta alergologìâ: nauka ì praktika","volume":"130 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135745543","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-03DOI: 10.37321/immunology.2023.3-04
Дмитро Валерійович Мальцев
Дана робота є узагальненням і систематизацією накопичених дотепер наукових доказів ефективності застосування різних лікувальних втручань при герпесвірусних інфекціях людини в клінічній практиці. Представлені наукові рекомендації розглядають лікування інфекцій, викликаних герпес- вірусними агентами, як складний комплексний процес з врахуванням виду вірусу і чутливості конкретного штаму до противірусних ліків, нейро- або лімфотропості вірусу, поточної форми герпесвірусної інфекції, стану імунітету організму хазяїна зі з’ясуванням форми і структури імуносупресії, перебігу інфекції, важкості стану хворого, наявності ускладнень та досвіду попереднього лікування. Розглянута доказова база різних ациклічних аналогів нуклеозидів, аденіну арабінозиду, артесунату та різноманітних імунотерапевтичних інтервенцій, призначених з метою лікування або профілактики герпесвіруснних інфекцій. Підкреслено багатокомпонентність, мультидисциплінарність і персоніфікацію раціонального терапевтичного підходу при клінічному веденні пацієнтів з герпесвірусними ураженнями. Розглянуто роль і місце різних медичних спеціалістів в роботі мультидисциплінарних робочих груп. Дані рекомендації будуть корисними для лікарів різних спеціальностей з огляду на безпрецедентний пантропізм герпесвірусних агентів людини.
{"title":"ОНОВЛЕНІ УЗАГАЛЬНЕНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ЛІКУВАННЯ ГЕРПЕСВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ ЛЮДИНИ","authors":"Дмитро Валерійович Мальцев","doi":"10.37321/immunology.2023.3-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.3-04","url":null,"abstract":"Дана робота є узагальненням і систематизацією накопичених дотепер наукових доказів ефективності застосування різних лікувальних втручань при герпесвірусних інфекціях людини в клінічній практиці. Представлені наукові рекомендації розглядають лікування інфекцій, викликаних герпес- вірусними агентами, як складний комплексний процес з врахуванням виду вірусу і чутливості конкретного штаму до противірусних ліків, нейро- або лімфотропості вірусу, поточної форми герпесвірусної інфекції, стану імунітету організму хазяїна зі з’ясуванням форми і структури імуносупресії, перебігу інфекції, важкості стану хворого, наявності ускладнень та досвіду попереднього лікування. Розглянута доказова база різних ациклічних аналогів нуклеозидів, аденіну арабінозиду, артесунату та різноманітних імунотерапевтичних інтервенцій, призначених з метою лікування або профілактики герпесвіруснних інфекцій. Підкреслено багатокомпонентність, мультидисциплінарність і персоніфікацію раціонального терапевтичного підходу при клінічному веденні пацієнтів з герпесвірусними ураженнями. Розглянуто роль і місце різних медичних спеціалістів в роботі мультидисциплінарних робочих груп. Дані рекомендації будуть корисними для лікарів різних спеціальностей з огляду на безпрецедентний пантропізм герпесвірусних агентів людини.","PeriodicalId":486970,"journal":{"name":"Ìmunologìâ ta alergologìâ: nauka ì praktika","volume":"56 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135745541","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-03DOI: 10.37321/immunology.2023.3-01
Олександр Миколайович Науменко, Віталій Васильович Бобир, Людмила Олександрівна Турова
Даний огляд присвячено причинно-наслідковому зв’язку між кліщами домашнього пилу і розвитком алергічних захворювань у людини. Літературні дані фундаментальних досліджень, пов’язаних з підвищеною чутливістю до алергенів, опис безпосередньо самих алергенів, а також дані сучасних досліджень були використані в якості наукових інструментів. Наведено перелік факторів та тригерних чинників, що викликають або посилюють симптоми алергічних реакцій, зокрема респіраторних та атопічних форм алергій. Були описані методи діагностики та лікування захворювань, викликаних сенсибілізацією до алергенів кліщів домашнього пилу.
{"title":"РОЛЬ ВИВЧЕННЯ ІМУНОБІОЛОГІЇ КЛІЩІВ ДОМАШНЬОГО ПИЛУ В СУЧАСНІЙ КЛІНІЧНІЙ АЛЕРГОЛОГІЇ","authors":"Олександр Миколайович Науменко, Віталій Васильович Бобир, Людмила Олександрівна Турова","doi":"10.37321/immunology.2023.3-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.3-01","url":null,"abstract":"Даний огляд присвячено причинно-наслідковому зв’язку між кліщами домашнього пилу і розвитком алергічних захворювань у людини. Літературні дані фундаментальних досліджень, пов’язаних з підвищеною чутливістю до алергенів, опис безпосередньо самих алергенів, а також дані сучасних досліджень були використані в якості наукових інструментів. Наведено перелік факторів та тригерних чинників, що викликають або посилюють симптоми алергічних реакцій, зокрема респіраторних та атопічних форм алергій. Були описані методи діагностики та лікування захворювань, викликаних сенсибілізацією до алергенів кліщів домашнього пилу.","PeriodicalId":486970,"journal":{"name":"Ìmunologìâ ta alergologìâ: nauka ì praktika","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135745542","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-03DOI: 10.37321/immunology.2023.3-05
Руслан Миколайович Савчук, Олексій Ігорович Жданович, Людмила Ігнатівна Воробей, Тетяна Василівна Коломійченко
Вступ. Нові дані свідчать про те, що інфекція плацентарних тканин SARS-CoV-2 призводить до недостатності плаценти, підвищення ризику перинатальної смерті та інших несприятливих на- слідків вагітності. Необхідні подальші дослідження, щоб з’ясувати вплив SARS-CoV-2 на функцію плаценти, опосередкований імунною системою та запаленням. Метою дослідження було визначити особливості імунної регуляції у вагітних після Covid-19 залежно від наявності фетоплацентарної недостатності. Матеріали та методи дослідження. Комплексно обстежено 140 пацієнток з тяжким та середньої тяжкості перебігом Covid-19, які були госпіталізовані з приводу коронавірусної хвороби. Виділили 2 підгрупи жінок: основна група – 62 вагітних з ознаками фетоплацентарної недостатності (ФПН), та група порівняння – 78 вагітних без ознак ФПН. Рівень цитокінів в крові досліджували методом імуноферментного аналізу. Імунологічне дослідження цитотоксичності природних кілерів (NK) проводили за допомогою проточної цитоме- трії. Використовували показники цитотоксичності природних кілерів, підраховуючи лізис для спів- відношення клітина-мішень лінії К562 – клітина- ефектор (мононуклеарні клітини периферичної крові) 1:20. Результати. В основній групі виявлено до- стовірне підвищення прозапальних цитокінів ІЛ- 1, ІЛ-6, ІЛ-8 та ФНП, яке не було збалансоване відповідним зростанням протизапального цито- кіну ІЛ-10. На незбалансованість цитокінового профілю вказує достовірне зростання співвід- ношення ІЛ-6 до ІЛ-10 (1,76 [1,49; 2,31] проти 1,18 [0,76; 1,35] та 1,03 [0,87; 1,19] у пацієнток групи порівняння та контрольної групи відповід- но, p<0,05). Показник NK-цитотоксичності також був достовірно підвищений (37 [29; 41] проти 24 [22; 32], p<0,05). Найвищі значення відношення шансів (ВШ) отримані для зростання рівня ІЛ-6 більше 7 пг/мл (ВШ = 6,27) та підвищення співвід- ношення ІЛ-6/ІЛ-10>1,3 (ВШ = 6,14). Підвищення NK-цитотоксичності (NK лізис 1:20 > 40) посіло друге місце за величиною ВШ (ВШ = 4,27), при цьому зниження показника також мало негатив- ний ефект з достовірним ВШ=3,50. Встановлено обернений кореляційний зв’язок середньої сили між рівнем прогестерону в крові і показниками ІЛ-6 та NK-цитотоксичності, сильний обернений зв’язок зі співвідношенням прозапальних/проти- запальних цитокінів (r = –0,62). Висновок. Сукупний вплив надмірної запаль- ної реакції з підвищенням NK-цитотоксичності та розбалансування імунної та гормональної регуляції після Covid-19 призводить до формування плацентарної дисфункції.
{"title":"ІМУНОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПЛАЦЕНТАРНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ НА COVID-19","authors":"Руслан Миколайович Савчук, Олексій Ігорович Жданович, Людмила Ігнатівна Воробей, Тетяна Василівна Коломійченко","doi":"10.37321/immunology.2023.3-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.3-05","url":null,"abstract":"Вступ. Нові дані свідчать про те, що інфекція плацентарних тканин SARS-CoV-2 призводить до недостатності плаценти, підвищення ризику перинатальної смерті та інших несприятливих на- слідків вагітності. Необхідні подальші дослідження, щоб з’ясувати вплив SARS-CoV-2 на функцію плаценти, опосередкований імунною системою та запаленням. Метою дослідження було визначити особливості імунної регуляції у вагітних після Covid-19 залежно від наявності фетоплацентарної недостатності. Матеріали та методи дослідження. Комплексно обстежено 140 пацієнток з тяжким та середньої тяжкості перебігом Covid-19, які були госпіталізовані з приводу коронавірусної хвороби. Виділили 2 підгрупи жінок: основна група – 62 вагітних з ознаками фетоплацентарної недостатності (ФПН), та група порівняння – 78 вагітних без ознак ФПН. Рівень цитокінів в крові досліджували методом імуноферментного аналізу. Імунологічне дослідження цитотоксичності природних кілерів (NK) проводили за допомогою проточної цитоме- трії. Використовували показники цитотоксичності природних кілерів, підраховуючи лізис для спів- відношення клітина-мішень лінії К562 – клітина- ефектор (мононуклеарні клітини периферичної крові) 1:20. Результати. В основній групі виявлено до- стовірне підвищення прозапальних цитокінів ІЛ- 1, ІЛ-6, ІЛ-8 та ФНП, яке не було збалансоване відповідним зростанням протизапального цито- кіну ІЛ-10. На незбалансованість цитокінового профілю вказує достовірне зростання співвід- ношення ІЛ-6 до ІЛ-10 (1,76 [1,49; 2,31] проти 1,18 [0,76; 1,35] та 1,03 [0,87; 1,19] у пацієнток групи порівняння та контрольної групи відповід- но, p<0,05). Показник NK-цитотоксичності також був достовірно підвищений (37 [29; 41] проти 24 [22; 32], p<0,05). Найвищі значення відношення шансів (ВШ) отримані для зростання рівня ІЛ-6 більше 7 пг/мл (ВШ = 6,27) та підвищення співвід- ношення ІЛ-6/ІЛ-10>1,3 (ВШ = 6,14). Підвищення NK-цитотоксичності (NK лізис 1:20 > 40) посіло друге місце за величиною ВШ (ВШ = 4,27), при цьому зниження показника також мало негатив- ний ефект з достовірним ВШ=3,50. Встановлено обернений кореляційний зв’язок середньої сили між рівнем прогестерону в крові і показниками ІЛ-6 та NK-цитотоксичності, сильний обернений зв’язок зі співвідношенням прозапальних/проти- запальних цитокінів (r = –0,62). Висновок. Сукупний вплив надмірної запаль- ної реакції з підвищенням NK-цитотоксичності та розбалансування імунної та гормональної регуляції після Covid-19 призводить до формування плацентарної дисфункції.","PeriodicalId":486970,"journal":{"name":"Ìmunologìâ ta alergologìâ: nauka ì praktika","volume":"98 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135745374","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
In this research review, we identified nutrients that could potentially be effective in people with coronavirus infection. Therefore, the use of nutraceuticals, which contain natural substances with immunomodulatory, antioxidant, and antiaggregation properties, can contribute both to reducing the risk of SARS-CoV-2 infection and to reducing the severity of the course of the disease itself. These opportunities should not be neglected in the fight against such a difficult disease as COVID-19.
{"title":"APPROACH TO THE TREATMENT AND PREVENTION OF COVID-19: VIRUS-SPECIFIC NUTRACEUTICALS AND PLANT EXTRACTS","authors":"Andrii Kurchenko, Olha Mankivska, Halyna Fedoruk, Kostiantyn Kurchenko","doi":"10.37321/immunology.2023.3-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.3-06","url":null,"abstract":"In this research review, we identified nutrients that could potentially be effective in people with coronavirus infection. Therefore, the use of nutraceuticals, which contain natural substances with immunomodulatory, antioxidant, and antiaggregation properties, can contribute both to reducing the risk of SARS-CoV-2 infection and to reducing the severity of the course of the disease itself. These opportunities should not be neglected in the fight against such a difficult disease as COVID-19.","PeriodicalId":486970,"journal":{"name":"Ìmunologìâ ta alergologìâ: nauka ì praktika","volume":"99 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135745375","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Вступ. Збільшення поширеності хронічних інфекцій сечової системи є важливою медико-соціальною проблемою, і дослідження їх імуногенезу актуально і доцільно для підвищення ефективності лікування хворих.
Мета роботи – визначення стану системного імунітету у хворих на хронічні інфекції сечостатевої системи, в тому числі в разі поєднаного запалення органів сечової системи та малого тазу.
Матеріали і методи. Обстежено 150 хворих на хронічні інфекції сечостатевої системи, в тому числі з хронічним циститом, ускладненим уретральним синдромом (1 гр., n=18), хронічним не- ускладненим циститом (2 гр., n=19), хронічним неускладненим пієлонефритом (3 гр., n=83), хронічним пієлонефритом та запальними захворюваннями органів малого тазу (4 гр., n=30). Отримані результати порівнювали з даними обстеження 63 здорових жінок як референтної групи.
Оцінку клітинної ланки імунітету проводили за допомогою моноклональних антитіл (МКА) до диференціювальних антигенів лімфоцитів CD3, CD4, CD8, CD22 для визначення, відповідно, рівня Т-л, Т-хелперів, Т-супресорів/цитотоксич- них і В-л.
Результати. Виявлено зниження відносного рівня CD4+-л у хворих на хронічні неускладнені цистит та пієлонефрит, підвищення відносного рівня CD8+-л в групі з хронічним пієлонефритом та запальними захворюваннями органів малого тазу, зниження імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ в усіх групах, підвищення концентрації IgA у хворих з циститами, а IgM в усіх групах, крім 1 гр., пацієнти якої мали достовірно високий рівень імунних комплексів крові.
Визначення експресії молекул клітинної адгезії на лімфоцитах периферичної крові за допо-могою непрямого імунофлюоресцентного методу (маркер CD54) продемонструвало достовірне підвищення рівнів ICAM-1+-лімфоцитів, найбільш виражене у пацієнтів з хронічним пієлонефритом порівняно зі здоровими та хворими на хронічний цистит.
Висновки. Виявлено зниження відносного рівня Т-хелперів (СD4+-л) у пацієнтів з хронічним циститом та пієлонефритом, та високий рівень CD8+-клітин крові, що дозволяє вважати активацію цитотоксичних клітин характерною у разі наявності запалення як сечової, так і статевої системи у жінок на тлі високої активації гуморальної ланки з підвищенням середніх рівнів В-л у пацієнтів всіх груп.
导言。慢性泌尿系统感染发病率的增加是一个重要的医学和社会问题，研究其免疫发生机制对提高患者的治疗效果具有相关性和适宜性。我们对 150 名泌尿生殖系统慢性感染患者进行了检查，包括慢性膀胱炎并发尿道综合征（第 1 组，18 人）、慢性无并发症膀胱炎（第 2 组，19 人）、慢性无并发症肾盂肾炎（第 3 组，83 人）、慢性肾盂肾炎合并盆腔炎（第 4 组，30 人）。细胞免疫评估采用淋巴细胞 CD3、CD4、CD8、CD22 分化抗原的单克隆抗体（MCA），分别测定 T 细胞、T 辅助细胞、T 抑制细胞/细胞毒性细胞和 B 细胞的水平。我们发现慢性无并发症膀胱炎和肾盂肾炎患者的 CD4+ l 相对水平降低，慢性肾盂肾炎和盆腔炎组的 CD8+ l 相对水平升高，所有组的免疫调节指数 CD4+/CD8+ 均降低，膀胱炎患者的 IgA 浓度升高，除 1 组外，所有组的 IgM 均升高、用间接免疫荧光法（CD54标记物）测定外周血淋巴细胞上细胞粘附分子的表达，结果显示ICAM-1+淋巴细胞水平显著增加，慢性肾盂肾炎患者与健康人和慢性膀胱炎患者相比最为明显。慢性膀胱炎和肾盂肾炎患者的 T 辅助细胞（CD4+细胞）相对水平下降，CD8+细胞水平升高，因此我们可以认为细胞毒性细胞活化是女性泌尿和生殖系统炎症的特征，而所有组别患者的体液联系高度活化，B 细胞平均水平升高。
{"title":"ПОКАЗНИКИ СИСТЕМНОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ УРОГЕНІТАЛЬНОЇ СИСТЕМИ","authors":"Оксана Василівна Ромащенко, Людмила Федорівна Яковенко, Вікторія Євгенівна Дріянська, Валентина Василівна Білоголовська, Валерія Володимирівна Холод, Лариса Олександрівна Лебідь, Тетяна Вікторівна Порошина","doi":"10.37321/immunology.2023.3-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.3-02","url":null,"abstract":"Вступ. Збільшення поширеності хронічних інфекцій сечової системи є важливою медико-соціальною проблемою, і дослідження їх імуногенезу актуально і доцільно для підвищення ефективності лікування хворих.
 Мета роботи – визначення стану системного імунітету у хворих на хронічні інфекції сечостатевої системи, в тому числі в разі поєднаного запалення органів сечової системи та малого тазу.
 Матеріали і методи. Обстежено 150 хворих на хронічні інфекції сечостатевої системи, в тому числі з хронічним циститом, ускладненим уретральним синдромом (1 гр., n=18), хронічним не- ускладненим циститом (2 гр., n=19), хронічним неускладненим пієлонефритом (3 гр., n=83), хронічним пієлонефритом та запальними захворюваннями органів малого тазу (4 гр., n=30). Отримані результати порівнювали з даними обстеження 63 здорових жінок як референтної групи.
 Оцінку клітинної ланки імунітету проводили за допомогою моноклональних антитіл (МКА) до диференціювальних антигенів лімфоцитів CD3, CD4, CD8, CD22 для визначення, відповідно, рівня Т-л, Т-хелперів, Т-супресорів/цитотоксич- них і В-л.
 Результати. Виявлено зниження відносного рівня CD4+-л у хворих на хронічні неускладнені цистит та пієлонефрит, підвищення відносного рівня CD8+-л в групі з хронічним пієлонефритом та запальними захворюваннями органів малого тазу, зниження імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ в усіх групах, підвищення концентрації IgA у хворих з циститами, а IgM в усіх групах, крім 1 гр., пацієнти якої мали достовірно високий рівень імунних комплексів крові.
 Визначення експресії молекул клітинної адгезії на лімфоцитах периферичної крові за допо-могою непрямого імунофлюоресцентного методу (маркер CD54) продемонструвало достовірне підвищення рівнів ICAM-1+-лімфоцитів, найбільш виражене у пацієнтів з хронічним пієлонефритом порівняно зі здоровими та хворими на хронічний цистит.
 Висновки. Виявлено зниження відносного рівня Т-хелперів (СD4+-л) у пацієнтів з хронічним циститом та пієлонефритом, та високий рівень CD8+-клітин крові, що дозволяє вважати активацію цитотоксичних клітин характерною у разі наявності запалення як сечової, так і статевої системи у жінок на тлі високої активації гуморальної ланки з підвищенням середніх рівнів В-л у пацієнтів всіх груп.","PeriodicalId":486970,"journal":{"name":"Ìmunologìâ ta alergologìâ: nauka ì praktika","volume":"87 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135745376","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：