МЕХАНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАЛЕФІБРОБЕТОНУ, АРМОВАНОГО ФІБРОЮ ТИПУ НЕ1050, ЗА КОРОТКОТРИВАЛОГО СТИСКУ

Abstract

Вивчено вплив коефіцієнта фібрового армування за об'ємом за використання сталевої фібри типу НЕ1050 зі загнутими кінцями українського виробництва на міцність та деформативність дисперсноармованого бетону за дії короткотривалого стиску. Розроблено пропозиції щодо розрахунку цієї міцності, аналітичного опису відповідної діаграми деформування. Згідно з програмою досліджень міцність дрібнозернистого бетону прийнята класів С20/25 і С30/35, які найчастіше використовують у конструкціях без попереднього напруження стрижневої арматури; відсотки фібрового армування за об’ємом прийняті 0 %; 0,7 %; 1,25 %; 1,8 %, оскільки за менших відсотків фібрового армування ефекту від нього може не бути, а за більших відсотків конструкції неконкурентоспроможні. Міцнісні та деформативні характеристики сталефібробетону вивчали на стиснутих зразках-призмах 100 × 100 × 400 мм. Для виготовлення призм із класу бетону С20/25 прийнятий такий склад: цемент марки М400 з активністю 41,2 МПа – 445 кг, пісок з модулем крупності 2,1 – 1645 кг, вода – 240 л. Для отримання класу бетону С30/35 прийнято склад: цемент марки М500 з активністю 52,3 МПа – 431 кг, пісок з модулем крупності 2,1 – 1724 кг, вода – 216 л. Витрати фібри з розрахунку на 1 м3 дорівнювали 54,95; 98,13 і 141,3 кг за відсотків армування 0,7; 1,25 і 1,8 відповідно. Показано, що підвищення коефіцієнта фібрового армування за об'ємом сприяє підвищенню міцності сталефібробетону, відносних деформацій, що відповідають піковій точці діаграми деформування, початкового модуля пружності сталефібробетону, зменшенню відносних деформацій за конкретного рівня напружень. Підтверджено доцільність використання модифікованої формули норм у вигляді полінома п’ятого ступеня для опису діаграми деформування сталефібробетону за короткотривалого стиску і встановлено коефіцієнти цього полінома.