Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.214
Г. Нестеренко
При придбанні об’єктів нерухомості в Україні проводиться експертна оцінка майна. Оподатковування операцій-трансакцій визначено статтею 172 Податкового кодексу України. 23 серпня 2023 року Нотаріальна палата України актуалізувала основні положення щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна. Переоформлення прав на нерухоме майно завжди супроводжується досить значною кількістю і обсягом обов’язкових платежів. Всіх, хто вирішив обміняти, продати, подарувати нерухомість або планує вступити у спадок на майно, цікавить, які ж витрати у зв’язку з цим він понесе. Податки і збори при таких операціях залежать від декількох факторів. У цій статті ми маємо намір їх з’ясувати. Експертна оцінка майна – це порядок визначення вартості нерухомого майна при укладанні угод купівлі-продажу/оренди/застави та інших. Експертна оцінка майна є обов’язковим документом при оформленні зміни прав власності на майно, для того щоб було правильно нараховано суму податку на майно. Послуги оціночної компанії коштують відносно недорого, з ними можна заздалегідь ознайомитися в розділах сайту компаній (компанії взято вибірково, з різних регіонів країни, табл. 1). Логічно, що всі учасники ринку зацікавлені в тому, щоб максимально знизити вартість майна і, відповідно, заплатити менше податків. Однак значно занизити експертну оцінку технічно неможливо. Згідно з відносно новими правилами оцінки нерухомості, оціночна вартість варіює в межах 25 % від так званої «реєстрової вартості», яка визначається спеціальним державним «оціночним модулем» на сайті Фонду державного майна України. Єдина база даних звітів про оцінку (далі – Єдина база) – державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості. Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна станом на 01.08.2023 р. актуалізовано Нотаріальною палатою України з урахуванням чинної редакції Податкового кодексу, а також інформації, розміщеної на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби (табл. 2). Кількість продажів рахується за один календарний рік для кожної категорії майна окремо з урахуванням таких особливостей: продаж успадкованих об’єктів рахується окремо (в сумі для 1-го та 3-го пунктів) для будь-кого незалежно від виду об’єкта. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір сплачує продавець, держмито – за домовленістю між покупцем і продавцем, покупець – збір до Пенсійного фонду. Хто за що платить при укладенні договору – це «внутрішня» домовленість сторін. Але здійснюються такі оплати все одно від вищевказаних платників, визначених законом (табл. 3). Сума, від якої сплачується податок, – це сума доходу, отриманого від продажу. До
{"title":"ОЦІНКА ТА ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ПРОДАЖУ (ОБМІНУ) ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ","authors":"Г. Нестеренко","doi":"10.31734/architecture2023.24.214","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.214","url":null,"abstract":"При придбанні об’єктів нерухомості в Україні проводиться експертна оцінка майна. Оподатковування операцій-трансакцій визначено статтею 172 Податкового кодексу України. 23 серпня 2023 року Нотаріальна палата України актуалізувала основні положення щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна. Переоформлення прав на нерухоме майно завжди супроводжується досить значною кількістю і обсягом обов’язкових платежів. Всіх, хто вирішив обміняти, продати, подарувати нерухомість або планує вступити у спадок на майно, цікавить, які ж витрати у зв’язку з цим він понесе. Податки і збори при таких операціях залежать від декількох факторів. У цій статті ми маємо намір їх з’ясувати. Експертна оцінка майна – це порядок визначення вартості нерухомого майна при укладанні угод купівлі-продажу/оренди/застави та інших. Експертна оцінка майна є обов’язковим документом при оформленні зміни прав власності на майно, для того щоб було правильно нараховано суму податку на майно. Послуги оціночної компанії коштують відносно недорого, з ними можна заздалегідь ознайомитися в розділах сайту компаній (компанії взято вибірково, з різних регіонів країни, табл. 1). Логічно, що всі учасники ринку зацікавлені в тому, щоб максимально знизити вартість майна і, відповідно, заплатити менше податків. Однак значно занизити експертну оцінку технічно неможливо. Згідно з відносно новими правилами оцінки нерухомості, оціночна вартість варіює в межах 25 % від так званої «реєстрової вартості», яка визначається спеціальним державним «оціночним модулем» на сайті Фонду державного майна України. Єдина база даних звітів про оцінку (далі – Єдина база) – державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості. Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна станом на 01.08.2023 р. актуалізовано Нотаріальною палатою України з урахуванням чинної редакції Податкового кодексу, а також інформації, розміщеної на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби (табл. 2). Кількість продажів рахується за один календарний рік для кожної категорії майна окремо з урахуванням таких особливостей: продаж успадкованих об’єктів рахується окремо (в сумі для 1-го та 3-го пунктів) для будь-кого незалежно від виду об’єкта. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір сплачує продавець, держмито – за домовленістю між покупцем і продавцем, покупець – збір до Пенсійного фонду. Хто за що платить при укладенні договору – це «внутрішня» домовленість сторін. Але здійснюються такі оплати все одно від вищевказаних платників, визначених законом (табл. 3). Сума, від якої сплачується податок, – це сума доходу, отриманого від продажу. До","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"1398 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139176873","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.101
А. Баранович, А. Баранович, Я. Фамуляк
Після того як людина перейшла з кочового способу життя на осілий, збиральництво і вирощування сільськогосподарських рослин, а також одомашнених свійських тварин, стало основним способом роздобути собі їжу. З’явилися перші постійні поселення, а відтак – і перші господарства з вирощування рослин та свійських тварин. Спершу вони мали цілковито особистий характер, тобто це були господарства, на яких працювали лише члени сім’ї або родини. Пізніше, коли господарство розросталось, господарі почали залучати до роботи в ньому сторонніх, тобто стали використовувати найману та рабську працю. Це зумовило розвиток фермерського господарства у світі. Поступово, з розвитком світового суспільства, із скасуванням кріпацтва та рабства, робота на великих фермерських господарствах стала повністю найманою. Малі ж господарства зберегли свою «родинну» структуру. Враховуючи соціально-економічну і культурно-побутову специфіку структури побудови життя і праці в сільських населених пунктах, варто зауважити, що сімейні фермерські господарства будь-якого спрямування мають значну перевагу в наданні відповідного обслуговування їх, функціонуванні й дотриманні належних нормативів, оскільки мала потужність виробництва дає змогу більше зосередитись на якості продукції, яку випускатиме господарство. Досліджено та вивчено великі фермерські господарства, розраховані на 50 і більше голів худоби, які вимагають для свого належного функціонування великої території для ведення господарської діяльності, а саме випасу худоби, вирощення та зберігання кормів для неї, тощо. Встановлено, що, відповідно, малі фермерські господарства не мають потреби у значно великій території та повній номенклатурі споруд і будівель, які проєктуються на ділянках великих фермерських господарств. Запропоновано розробляти плани малих фермерських господарств, задля підвищення конкурентоспроможності таких господарств на продуктовому ринку, а також для підвищення рівня власного сільськогосподарського виробництва у країні.
{"title":"АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНЕ ВИРІШЕННЯ МАЛИХ СІМЕЙНИХ ФЕРМ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ МОЛОЧНОГО НАПРЯМУ","authors":"А. Баранович, А. Баранович, Я. Фамуляк","doi":"10.31734/architecture2023.24.101","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.101","url":null,"abstract":"Після того як людина перейшла з кочового способу життя на осілий, збиральництво і вирощування сільськогосподарських рослин, а також одомашнених свійських тварин, стало основним способом роздобути собі їжу. З’явилися перші постійні поселення, а відтак – і перші господарства з вирощування рослин та свійських тварин. Спершу вони мали цілковито особистий характер, тобто це були господарства, на яких працювали лише члени сім’ї або родини. Пізніше, коли господарство розросталось, господарі почали залучати до роботи в ньому сторонніх, тобто стали використовувати найману та рабську працю. Це зумовило розвиток фермерського господарства у світі. Поступово, з розвитком світового суспільства, із скасуванням кріпацтва та рабства, робота на великих фермерських господарствах стала повністю найманою. Малі ж господарства зберегли свою «родинну» структуру. Враховуючи соціально-економічну і культурно-побутову специфіку структури побудови життя і праці в сільських населених пунктах, варто зауважити, що сімейні фермерські господарства будь-якого спрямування мають значну перевагу в наданні відповідного обслуговування їх, функціонуванні й дотриманні належних нормативів, оскільки мала потужність виробництва дає змогу більше зосередитись на якості продукції, яку випускатиме господарство. Досліджено та вивчено великі фермерські господарства, розраховані на 50 і більше голів худоби, які вимагають для свого належного функціонування великої території для ведення господарської діяльності, а саме випасу худоби, вирощення та зберігання кормів для неї, тощо. Встановлено, що, відповідно, малі фермерські господарства не мають потреби у значно великій території та повній номенклатурі споруд і будівель, які проєктуються на ділянках великих фермерських господарств. Запропоновано розробляти плани малих фермерських господарств, задля підвищення конкурентоспроможності таких господарств на продуктовому ринку, а також для підвищення рівня власного сільськогосподарського виробництва у країні.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"530 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139177178","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.120
С. Пісьо
Із давніх часів Бойківщина славиться своїми мистецькими традиціями. Збережені на Бойківщині твори народного малярства XVI–XVIII ст. належать до комплексу унікальних пам’яток української національної художньої культури. Традиційне декоративне мистецтво Бойківщини – вишивка, різьба по дереву, декорування одягу, розпис писанок – мають свій самобутній характер. Архітектура посідає чільне місце в культурній діяльності місцевого населення та принесла йому загальне визнання. І це цілком природно, адже на Бойківщині споконвіку був ліс – чудовий будівельний матеріал. Народні майстри будували хати з галереями, водяні млини, церкви, дзвіниці, які ми зараз вважаємо шедеврами народного зодчества. Упродовж століть вироблявся неповторний бойківський стиль, в якому відобразилися кмітливість, спостережливість, естетичні смаки та вподобання будівничих. Використання деревини сприяло розвитку її художньої обробки та технологій. Давні будівлі вражають своїм виглядом, вдалим дотриманням пропорцій, завжди доречним декоративним оздобленням, доцільністю і раціональністю. Кращі зразки архітектури, що витримали випробування часом і стали пам’ятками культури, свідчать про високу майстерність, художній смак їхніх творців. Дерев’яні храми – це твори архітектурної довершеності, які чи не найкраще ідентифікують українців як націю. Бойківська сакральна архітектура вирізняється мальовничістю, пропорційністю, вдалим співвідношенням мас і форм, майстерністю обробки матеріалу. На етнічній території Українських Карпат сформувався так званий тип бойківських церков – тридільна і триверха церква, в якій зруби святилища, нави і бабинця (притвору) перекриті шатровими завершеннями з багатьма заломами. Незважаючи на те, що в різних регіонах були різні школи будівництва дерев’яних церков, принципи їхньої побудови однакові. Бойківськa apxiтектуpa велична у своєрідності та неповторності українського народу та світової спадщини артистичних здобутків.
{"title":"ХУДОЖНІЙ ЗМІСТ ПЕРЛИН ЦЕРКОВНОЇ АРХІТЕКТУРИ БОЙКІВЩИНИ","authors":"С. Пісьо","doi":"10.31734/architecture2023.24.120","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.120","url":null,"abstract":"Із давніх часів Бойківщина славиться своїми мистецькими традиціями. Збережені на Бойківщині твори народного малярства XVI–XVIII ст. належать до комплексу унікальних пам’яток української національної художньої культури. Традиційне декоративне мистецтво Бойківщини – вишивка, різьба по дереву, декорування одягу, розпис писанок – мають свій самобутній характер. Архітектура посідає чільне місце в культурній діяльності місцевого населення та принесла йому загальне визнання. І це цілком природно, адже на Бойківщині споконвіку був ліс – чудовий будівельний матеріал. Народні майстри будували хати з галереями, водяні млини, церкви, дзвіниці, які ми зараз вважаємо шедеврами народного зодчества. Упродовж століть вироблявся неповторний бойківський стиль, в якому відобразилися кмітливість, спостережливість, естетичні смаки та вподобання будівничих. Використання деревини сприяло розвитку її художньої обробки та технологій. Давні будівлі вражають своїм виглядом, вдалим дотриманням пропорцій, завжди доречним декоративним оздобленням, доцільністю і раціональністю. Кращі зразки архітектури, що витримали випробування часом і стали пам’ятками культури, свідчать про високу майстерність, художній смак їхніх творців. Дерев’яні храми – це твори архітектурної довершеності, які чи не найкраще ідентифікують українців як націю. Бойківська сакральна архітектура вирізняється мальовничістю, пропорційністю, вдалим співвідношенням мас і форм, майстерністю обробки матеріалу. На етнічній території Українських Карпат сформувався так званий тип бойківських церков – тридільна і триверха церква, в якій зруби святилища, нави і бабинця (притвору) перекриті шатровими завершеннями з багатьма заломами. Незважаючи на те, що в різних регіонах були різні школи будівництва дерев’яних церков, принципи їхньої побудови однакові. Бойківськa apxiтектуpa велична у своєрідності та неповторності українського народу та світової спадщини артистичних здобутків.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"433 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139177208","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.052
В. Білозір
Досліджено вплив відсотка ПЕТ-фібрового армування за об'ємом на міцність і деформативність дрібнозернистого бетону за короткотривалого стиску. На основі планованого повного двофакторного експерименту (ПФЕ 22) отримано рівняння регресії для розрахунку міцності на стиск ПЕТ-фібробетону. Бетоном-матрицею слугував дрібнозернистий бетон класів С20/25 і С30/35, як таких, що використовують у конструкціях без попереднього напруження стрижнів. Коефіцієнти ПЕТ-фібрового армування за об’ємом прийнято rfv = 0,01 і rfv = 0,03 з урахуванням результатів, отриманих раніше. Як дисперсну арматуру використано фібру розмірами 40 × 3 × 0,2 мм, які обґрунтовані у наших попередніх дослідженнях. Міцнісність та деформативність ПЕТ-фібробетону за короткотривалого стиску вивчали за випробувань призм 100 × 100 × 400 мм. Для отримання класу бетону С20/25 з розрахунку на 1 м3 прийнято такий склад: цемент ПрАТ «Івано-Франківськцемент» марки М400 активністю 42,3 МПа – 444,5 кг; пісок з модулем крупності 2,1 Ясинецького кар’єру – 1644,4 кг; вода – 239,2 л. Для отримання класу бетону С30/35 з розрахунку на 1 м3 прийнято такий склад: цемент ПрАТ «Івано-Франківськцемент» марки М500 активністю 53,1 МПа – 433,2 кг; пісок з модулем крупності 2,1 Ясинецького кар'єру – 1724,3 кг; вода – 215,6 л. Показано, що підвищення відсотка фібрового армування збільшує міцність ПЕТ-фібробетону, початковий модуль пружності ПЕТ-фібробетону, зменшує відносні деформації за конкретної інтенсивності напружень. Запропонована математична модель для визначення міцності ПЕТ-фібробетону на основі планованого експерименту. Уточнена формула для розрахунку міцності ПЕТ-фібробетону, яку раніше використовували за розрахунку міцності на стиск сталефібробетону. Вказано на доцільність використання формули норм проєктування залізобетонних конструкцій для опису діаграми «напруження ‒ відносні деформації» ПЕТ-фібробетону за короткотривалої дії стиску.
研究了 PET 纤维增强材料的体积百分比对细粒混凝土在短期压缩下的强度和变形性的影响。根据计划进行的全双因素实验（FFE 22），得出了一个回归方程来计算 PET 纤维混凝土的抗压强度。 混凝土基体是 C20/25 级和 C30/35 级细粒混凝土，因为它们用于没有预应力核心的结构中。考虑到之前获得的结果，按体积计算的 PET 纤维加固系数分别为 rfv = 0.01 和 rfv = 0.03。作为分散增强材料，使用了尺寸为 40 × 3 × 0.2 毫米的纤维，这在我们之前的研究中是合理的。使用 100 × 100 × 400 毫米的棱柱体研究了 PET 纤维增强混凝土在短期压缩条件下的强度和变形性。 为获得每 1 立方米 C20/25 级混凝土，使用了以下成分：活性为 42.3 兆帕的伊万诺-弗兰科夫水泥公司的 M400 水泥 - 444.5 千克；粒度模数为 2.1 的 Yasynets 采石场的沙子 - 1644.4 千克；水 - 239.2 升。为获得每 1 立方米 C30/35 级混凝土，采用了以下成分：活性为 53.1 兆帕的 M500 级伊万诺-弗兰科夫水泥公司水泥 - 433.2 千克；粒度分布为 2.1 的亚希涅茨采石场沙子 - 1724.3 千克；水 - 215.6 升。 结果表明，纤维加固百分比的增加会提高 PET 纤维混凝土的强度和 PET 纤维混凝土的初始弹性模量，并减少特定应力强度下的相对变形。在计划实验的基础上，提出了确定 PET 纤维混凝土强度的数学模型。对之前用于计算钢纤维混凝土抗压强度的 PET 纤维混凝土强度计算公式进行了改进。指出了在钢筋混凝土结构设计中使用该公式描述 PET 纤维混凝土在短期压缩下的应力-应变图的便利性。
{"title":"МЕХАНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕТ-ФІБРОБЕТОНУ ЗА КОРОТКОТРИВАЛОГО СТИСКУ","authors":"В. Білозір","doi":"10.31734/architecture2023.24.052","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.052","url":null,"abstract":"Досліджено вплив відсотка ПЕТ-фібрового армування за об'ємом на міцність і деформативність дрібнозернистого бетону за короткотривалого стиску. На основі планованого повного двофакторного експерименту (ПФЕ 22) отримано рівняння регресії для розрахунку міцності на стиск ПЕТ-фібробетону. Бетоном-матрицею слугував дрібнозернистий бетон класів С20/25 і С30/35, як таких, що використовують у конструкціях без попереднього напруження стрижнів. Коефіцієнти ПЕТ-фібрового армування за об’ємом прийнято rfv = 0,01 і rfv = 0,03 з урахуванням результатів, отриманих раніше. Як дисперсну арматуру використано фібру розмірами 40 × 3 × 0,2 мм, які обґрунтовані у наших попередніх дослідженнях. Міцнісність та деформативність ПЕТ-фібробетону за короткотривалого стиску вивчали за випробувань призм 100 × 100 × 400 мм. Для отримання класу бетону С20/25 з розрахунку на 1 м3 прийнято такий склад: цемент ПрАТ «Івано-Франківськцемент» марки М400 активністю 42,3 МПа – 444,5 кг; пісок з модулем крупності 2,1 Ясинецького кар’єру – 1644,4 кг; вода – 239,2 л. Для отримання класу бетону С30/35 з розрахунку на 1 м3 прийнято такий склад: цемент ПрАТ «Івано-Франківськцемент» марки М500 активністю 53,1 МПа – 433,2 кг; пісок з модулем крупності 2,1 Ясинецького кар'єру – 1724,3 кг; вода – 215,6 л. Показано, що підвищення відсотка фібрового армування збільшує міцність ПЕТ-фібробетону, початковий модуль пружності ПЕТ-фібробетону, зменшує відносні деформації за конкретної інтенсивності напружень. Запропонована математична модель для визначення міцності ПЕТ-фібробетону на основі планованого експерименту. Уточнена формула для розрахунку міцності ПЕТ-фібробетону, яку раніше використовували за розрахунку міцності на стиск сталефібробетону. Вказано на доцільність використання формули норм проєктування залізобетонних конструкцій для опису діаграми «напруження ‒ відносні деформації» ПЕТ-фібробетону за короткотривалої дії стиску.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"1639 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139176921","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.140
Р. Таратула, М.-О. Лапшій
Стаття присвячена аналізу та вирішенню ключових проблем, пов'язаних з оцінкою нерухомих активів на сучасному українському ринку нерухомості. Оцінка нерухомості є критично важливим елементом як для власників нерухомості, так і для інвесторів та всієї економіки країни. Стаття визначає чотири основні аспекти проблеми: відсутність стандартизації оцінки, обмежене використання сучасних технологій, відсутність централізованої бази даних та потребу в адаптації системи оцінки до міжнародних стандартів. Відсутність єдиних національних стандартів оцінки призводить до різних методологічних підходів та неоднозначності визначення ринкової вартості об’єктів. Технологічні обмеження, які ускладнюють використання сучасних інструментів, таких як штучний інтелект та аналітика даних, також є серйозною проблемою, яка обмежує об'єктивність оцінки. Відсутність централізованої бази даних з історією трансакцій та оцінок нерухомості створює труднощі в аналізі динаміки ринку. Крім того, стаття вказує на важливість адаптації системи оцінки до міжнародних стандартів для залучення інвестицій та підвищення конкурентоспроможності на міжнародному ринку. У статті також наводяться приклади попередніх досліджень, що стосуються оцінки нерухомості в Україні, які вказують на актуальність цієї проблематики та потребу в розв’язанні цих питань. Пропонуються рекомендації для подальших досліджень та розв’язання виявлених проблем у сфері оцінки нерухомості. Також у статті подано важливий огляд сучасних проблем оцінки нерухомості в Україні, дослідження спрямоване на підвищення об’єктивності та надійності процесу оцінки, що відіграє ключову роль у розвитку ринку нерухомості країни.
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ","authors":"Р. Таратула, М.-О. Лапшій","doi":"10.31734/architecture2023.24.140","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.140","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу та вирішенню ключових проблем, пов'язаних з оцінкою нерухомих активів на сучасному українському ринку нерухомості. Оцінка нерухомості є критично важливим елементом як для власників нерухомості, так і для інвесторів та всієї економіки країни. Стаття визначає чотири основні аспекти проблеми: відсутність стандартизації оцінки, обмежене використання сучасних технологій, відсутність централізованої бази даних та потребу в адаптації системи оцінки до міжнародних стандартів. Відсутність єдиних національних стандартів оцінки призводить до різних методологічних підходів та неоднозначності визначення ринкової вартості об’єктів. Технологічні обмеження, які ускладнюють використання сучасних інструментів, таких як штучний інтелект та аналітика даних, також є серйозною проблемою, яка обмежує об'єктивність оцінки. Відсутність централізованої бази даних з історією трансакцій та оцінок нерухомості створює труднощі в аналізі динаміки ринку. Крім того, стаття вказує на важливість адаптації системи оцінки до міжнародних стандартів для залучення інвестицій та підвищення конкурентоспроможності на міжнародному ринку. У статті також наводяться приклади попередніх досліджень, що стосуються оцінки нерухомості в Україні, які вказують на актуальність цієї проблематики та потребу в розв’язанні цих питань. Пропонуються рекомендації для подальших досліджень та розв’язання виявлених проблем у сфері оцінки нерухомості. Також у статті подано важливий огляд сучасних проблем оцінки нерухомості в Україні, дослідження спрямоване на підвищення об’єктивності та надійності процесу оцінки, що відіграє ключову роль у розвитку ринку нерухомості країни.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"228 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139177251","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.204
Г. Дудич, Л. Дудич
У дослідженні доведено, що комплексний план просторового розвитку територій територіальної громади значно спрощує та пришвидшує реалізацію прийняття проєктних рішень, адже його головна мета полягає в забезпеченні обґрунтування майбутніх потреб та визначення переважних напрямів використання території з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлення обмежень щодо їхнього планування, забудови чи іншого використання. Обґрунтовано, що організація та розвиток територій громади повинні бути побудовані на сукупності проєктних рішень комплексного плану просторового розвитку територій, в якому встановлено найбільш раціональний розподіл території, визначено види та інтенсивність господарської діяльності, взаємне розміщення виробничих і невиробничих об’єктів, інженерно-транспортних комунікацій тощо. У дослідженні представлено основні етапи розроблення комплексного плану просторового розвитку територій територіальної громади. У результаті його розроблення одержують інформацію щодо існуючого використання території, що дозволяє проаналізувати, визначити проблеми та запропонувати шляхи територіального розвитку громади. Запропоновані планувальні рішення щодо функціонального призначення території, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки та благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження нерухомих об’єктів культурної спадщини та пам’яток археології відображають у проєктному плані, що підлягає громадському обговоренню.
{"title":"МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПЛАНУ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ","authors":"Г. Дудич, Л. Дудич","doi":"10.31734/architecture2023.24.204","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.204","url":null,"abstract":"У дослідженні доведено, що комплексний план просторового розвитку територій територіальної громади значно спрощує та пришвидшує реалізацію прийняття проєктних рішень, адже його головна мета полягає в забезпеченні обґрунтування майбутніх потреб та визначення переважних напрямів використання території з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлення обмежень щодо їхнього планування, забудови чи іншого використання. Обґрунтовано, що організація та розвиток територій громади повинні бути побудовані на сукупності проєктних рішень комплексного плану просторового розвитку територій, в якому встановлено найбільш раціональний розподіл території, визначено види та інтенсивність господарської діяльності, взаємне розміщення виробничих і невиробничих об’єктів, інженерно-транспортних комунікацій тощо. У дослідженні представлено основні етапи розроблення комплексного плану просторового розвитку територій територіальної громади. У результаті його розроблення одержують інформацію щодо існуючого використання території, що дозволяє проаналізувати, визначити проблеми та запропонувати шляхи територіального розвитку громади. Запропоновані планувальні рішення щодо функціонального призначення території, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки та благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження нерухомих об’єктів культурної спадщини та пам’яток археології відображають у проєктному плані, що підлягає громадському обговоренню.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"231 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139177275","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.079
І. Мудрий
Зведення в умовах наявної забудови, як правило, збільшує час на організацію та виконання технологічних операцій, вносить суттєві обмеження в умови виконання робіт через наявність як внутрішніх, так і зовнішніх перешкод. При розробці проєктно-технологічної документації в стисливих умовах необхідно приймати раціональні схеми зведення для габаритів конкретного будівельного майданчика, характерна різними обмеженнями та перешкодами. З практики розробки проєктно-технологічної документації оцінка ступеня стисливості як будівельного майданчика, так і навколишньої інфраструктури, як правило, не проводиться. У проєкті організації будівництва обмежуються оцінкою того, чи наявні умови будівництва стисливі, і в разі підтвердження розробляють порядок моніторингу впливу виконуваних робіт на навколишню територію та забудову. Заходи для організації будівельних майданчиків у таких умовах в нормативних документах наведені узагальнено, і вони не залежать від кількісного значення показника стисливості, а рішення проєктувальник ухвалює самостійно. На основі практичного досвіду проєктування будівельних генеральних планів окреслено основні чинники, які будуть впливати на показник стисливості умов виконання робіт. Проаналізовано параметри будівельного майданчика, на основі чинних нормативних документів, та встановлено вимоги, що висуваються до порядку розробки проєктів організації будівництва для таких умов. Дослідження умов ущільненої забудови зумовило потребу у складанні повного переліку умов стисливості та їх класифікації, групування з метою виявлення впливу кожної з груп на вартість чи тривалість виконання будівельно-монтажних робіт. Виявлено потребу у створенні загального порядку оцінки стисливості виконання робіт (показника) та необхідних заходів для організації робіт залежно від кількісного значення цього показника.
{"title":"ПАРАМЕТРИ БУДІВЕЛЬНИХ МАЙДАНЧИКІВ У СТИСЛИВИХ УМОВАХ ЗВЕДЕННЯ","authors":"І. Мудрий","doi":"10.31734/architecture2023.24.079","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.079","url":null,"abstract":"Зведення в умовах наявної забудови, як правило, збільшує час на організацію та виконання технологічних операцій, вносить суттєві обмеження в умови виконання робіт через наявність як внутрішніх, так і зовнішніх перешкод. При розробці проєктно-технологічної документації в стисливих умовах необхідно приймати раціональні схеми зведення для габаритів конкретного будівельного майданчика, характерна різними обмеженнями та перешкодами. З практики розробки проєктно-технологічної документації оцінка ступеня стисливості як будівельного майданчика, так і навколишньої інфраструктури, як правило, не проводиться. У проєкті організації будівництва обмежуються оцінкою того, чи наявні умови будівництва стисливі, і в разі підтвердження розробляють порядок моніторингу впливу виконуваних робіт на навколишню територію та забудову. Заходи для організації будівельних майданчиків у таких умовах в нормативних документах наведені узагальнено, і вони не залежать від кількісного значення показника стисливості, а рішення проєктувальник ухвалює самостійно. На основі практичного досвіду проєктування будівельних генеральних планів окреслено основні чинники, які будуть впливати на показник стисливості умов виконання робіт. Проаналізовано параметри будівельного майданчика, на основі чинних нормативних документів, та встановлено вимоги, що висуваються до порядку розробки проєктів організації будівництва для таких умов. Дослідження умов ущільненої забудови зумовило потребу у складанні повного переліку умов стисливості та їх класифікації, групування з метою виявлення впливу кожної з груп на вартість чи тривалість виконання будівельно-монтажних робіт. Виявлено потребу у створенні загального порядку оцінки стисливості виконання робіт (показника) та необхідних заходів для організації робіт залежно від кількісного значення цього показника.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"267 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139176813","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.177
Ю. Хавар, В. Сай, Святослав Маліброда
Сфера землеустрою в Україні перебувала в стані активних реформ протягом декількох останніх років. Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, впровадження принципу екстериторіальності при погодженні та реєстрації земельних ділянок, вдосконалення Публічної кадастрової карти України та електронних реєстрів і багато інших нововведень були покликані докорінно змінити й покращити земельні відносини в Україні. Однак початок повномасштабної війни створив абсолютно нові реалії. Зважаючи на специфіку робіт із землеустрою, цю діяльність було призупинено майже на чотири місяці, а електронні бази даних були вимкненими. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» було зупинено процес безоплатної передачі земель в приватну власність. Тим не менше, функціонування Державного земельного кадастру вдалося зберегти, а з часом відновилася й робота землевпорядних організацій. Це дозволило налагодити комунікацію між суб’єктами земельних відносин, однак певні особливості у виконанні робіт у галузі землеустрою в умовах воєнного стану все одно виникли. Авторами наукової публікації визначено ці особливості та проблеми у виконанні робіт із землеустрою в період воєнного стану, висвітлено причини їх виникнення та проаналізовано наслідки для суб’єктів земельних правовідносин. За результатами проведеного дослідження було визначено чотири чинники, що зумовлюють особливості та проблеми під час виконання робіт із землеустрою в умовах воєнного стану, а саме: технічні, юридичні, організаційні та економічні чинники. Обґрунтовано, що недостатня поінформованість учасників земельних відносин призводить до численних негативних наслідків для всіх сторін, тоді як налагоджена комунікація між суб’єктами земельних відносин може підвищити ефективність реформ та значно зменшити негативні наслідки, навіть у разі прийняття недосконалого законодавства.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ РОБІТ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Ю. Хавар, В. Сай, Святослав Маліброда","doi":"10.31734/architecture2023.24.177","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.177","url":null,"abstract":"Сфера землеустрою в Україні перебувала в стані активних реформ протягом декількох останніх років. Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, впровадження принципу екстериторіальності при погодженні та реєстрації земельних ділянок, вдосконалення Публічної кадастрової карти України та електронних реєстрів і багато інших нововведень були покликані докорінно змінити й покращити земельні відносини в Україні. Однак початок повномасштабної війни створив абсолютно нові реалії. Зважаючи на специфіку робіт із землеустрою, цю діяльність було призупинено майже на чотири місяці, а електронні бази даних були вимкненими. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» було зупинено процес безоплатної передачі земель в приватну власність. Тим не менше, функціонування Державного земельного кадастру вдалося зберегти, а з часом відновилася й робота землевпорядних організацій. Це дозволило налагодити комунікацію між суб’єктами земельних відносин, однак певні особливості у виконанні робіт у галузі землеустрою в умовах воєнного стану все одно виникли. Авторами наукової публікації визначено ці особливості та проблеми у виконанні робіт із землеустрою в період воєнного стану, висвітлено причини їх виникнення та проаналізовано наслідки для суб’єктів земельних правовідносин. За результатами проведеного дослідження було визначено чотири чинники, що зумовлюють особливості та проблеми під час виконання робіт із землеустрою в умовах воєнного стану, а саме: технічні, юридичні, організаційні та економічні чинники. Обґрунтовано, що недостатня поінформованість учасників земельних відносин призводить до численних негативних наслідків для всіх сторін, тоді як налагоджена комунікація між суб’єктами земельних відносин може підвищити ефективність реформ та значно зменшити негативні наслідки, навіть у разі прийняття недосконалого законодавства.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"129 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139176857","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.126
Р. М. Ступень, З. Рижок, О. Ступень
Встановлено, що створення геоінформаційної бази даних для територіальних громад забезпечить візуалізацію, оперативний доступ, адміністрування та актуалізацію містобудівної документації, що включає в себе генеральні плани та детальні плани територій, топографічні плани, ортофотоплани, а також комплексний план просторового розвитку території громади. Досліджено, що базові геопросторові дані – це загальнодоступні геопросторові дані, що складають уніфіковану цифрову координатно-просторову основу для виробництва, інтеграції та провадження іншої діяльності з різними геопросторовими даними. У дослідженні відображено структуру геоінформаційної бази даних для створення містобудівної документації, включаючи набір шарів для класу просторових об'єктів «planning_elements» в геоінформаційній системі QGIS. Наведено структуру атрибутів для класу просторових об’єктів «hromada» в базі геоданих набору класів об'єктів «рlanning_elements». Відображено результат створення атрибутивних даних для класу просторових об'єктів «hromada» в базі геоданих для створення містобудівної документації на місцевому рівні у геоінформаційній системі QGIS. Створено векторний шар для просторового об'єкта «hromada» з набором характеристик (атрибутів) на прикладі Жовтанецької територіальної громади Львівської області. Доведено, що використання геоінформаційної системи QGIS у сфері управління земельними ресурсами громади та створенні містобудівної документації повною мірою забезпечує створення геопросторових даних у Державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000.
{"title":"МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ ДАНИХ ДЛЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД","authors":"Р. М. Ступень, З. Рижок, О. Ступень","doi":"10.31734/architecture2023.24.126","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.126","url":null,"abstract":"Встановлено, що створення геоінформаційної бази даних для територіальних громад забезпечить візуалізацію, оперативний доступ, адміністрування та актуалізацію містобудівної документації, що включає в себе генеральні плани та детальні плани територій, топографічні плани, ортофотоплани, а також комплексний план просторового розвитку території громади. Досліджено, що базові геопросторові дані – це загальнодоступні геопросторові дані, що складають уніфіковану цифрову координатно-просторову основу для виробництва, інтеграції та провадження іншої діяльності з різними геопросторовими даними. У дослідженні відображено структуру геоінформаційної бази даних для створення містобудівної документації, включаючи набір шарів для класу просторових об'єктів «planning_elements» в геоінформаційній системі QGIS. Наведено структуру атрибутів для класу просторових об’єктів «hromada» в базі геоданих набору класів об'єктів «рlanning_elements». Відображено результат створення атрибутивних даних для класу просторових об'єктів «hromada» в базі геоданих для створення містобудівної документації на місцевому рівні у геоінформаційній системі QGIS. Створено векторний шар для просторового об'єкта «hromada» з набором характеристик (атрибутів) на прикладі Жовтанецької територіальної громади Львівської області. Доведено, що використання геоінформаційної системи QGIS у сфері управління земельними ресурсами громади та створенні містобудівної документації повною мірою забезпечує створення геопросторових даних у Державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"112 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139177097","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-16DOI: 10.31734/architecture2023.24.184
Т. Микула, Т. Сусак
Проаналізовано зміни до «Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», що стосуються нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення. Визначено, що законодавчо запроваджені в Україні нові підходи до нормативної грошової оцінки земельних ділянок лісогосподарського призначення ґрунтуються на диференціації нормативу капіталізованого рентного доходу за одиницю площі завдяки використанню коефіцієнтів, які враховують категорію лісів та фактичну лісистість території. Такий алгоритм використовується як у межах, так і за межами населених пунктів. Попередній підхід передбачав використання коефіцієнтів, які враховують тип лісорослинних умов (значення цього коефіцієнта диференціюється для категорій лісів, в яких рубки головного користування дозволені чи заборонені, експлуатаційних лісів, а також за розрядами лісових такс в умовах Полісся, Лісостепу, Степу, Гірського Криму та Українських Карпат), ефект від використання технічних, лікарських, інших продуктів лісу та корисних властивостей лісів, а також відповідність фактичної лісистості території оптимальній. У межах населених пунктів нормативна грошова оцінка земель цієї категорії проводилась за загальним алгоритмом оцінки земель населених пунктів. Проведений аналіз показує, що відповідно до нової методики значення оцінки істотно знизилися. Середнє значення нормативної грошової оцінки для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; рекреаційно-оздоровчих лісів та захисних лісів становить тільки 13 % від середнього значення за попереднім порядком, а для експлуатаційних лісів 23 %. Така відчутна різниця сформувалася за рахунок відсутності в новій методиці диференціації за типами лісорослинних умов, та неврахування в процесі оцінки відстані вивезення деревини від центру кварталу до найближчого нижнього складу лісозаготівельника або пункту відвантаження деревини на залізницю (розряд лісових такс). Запропоновано для диференціації показників оцінки залежно від типу лісорослинних умов використовувати коефіцієнти продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (ступінь зволоження ґрунтів (гігротопи), група родючості ґрунтів (трофотопи)), застосовувати коефіцієнти, які враховують розташування громади в межах зони впливу великих міст, курортно-рекреаційне значення населених пунктів, розташування громади в межах зон радіаційного забруднення, а також фактору місця розташування територіальної громади за допомогою розрахунка коефіцієнта, визначеного як частка від ділення значення нормативу капіталізованого рентного доходу для земель житлової та громадської забудови територіальної громади на аналогічне значення рентного доходу для населених пунктів з кількістю населення від 5 до 20 тис. осіб.
{"title":"ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ","authors":"Т. Микула, Т. Сусак","doi":"10.31734/architecture2023.24.184","DOIUrl":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.184","url":null,"abstract":"Проаналізовано зміни до «Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», що стосуються нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення. Визначено, що законодавчо запроваджені в Україні нові підходи до нормативної грошової оцінки земельних ділянок лісогосподарського призначення ґрунтуються на диференціації нормативу капіталізованого рентного доходу за одиницю площі завдяки використанню коефіцієнтів, які враховують категорію лісів та фактичну лісистість території. Такий алгоритм використовується як у межах, так і за межами населених пунктів. Попередній підхід передбачав використання коефіцієнтів, які враховують тип лісорослинних умов (значення цього коефіцієнта диференціюється для категорій лісів, в яких рубки головного користування дозволені чи заборонені, експлуатаційних лісів, а також за розрядами лісових такс в умовах Полісся, Лісостепу, Степу, Гірського Криму та Українських Карпат), ефект від використання технічних, лікарських, інших продуктів лісу та корисних властивостей лісів, а також відповідність фактичної лісистості території оптимальній. У межах населених пунктів нормативна грошова оцінка земель цієї категорії проводилась за загальним алгоритмом оцінки земель населених пунктів. Проведений аналіз показує, що відповідно до нової методики значення оцінки істотно знизилися. Середнє значення нормативної грошової оцінки для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; рекреаційно-оздоровчих лісів та захисних лісів становить тільки 13 % від середнього значення за попереднім порядком, а для експлуатаційних лісів 23 %. Така відчутна різниця сформувалася за рахунок відсутності в новій методиці диференціації за типами лісорослинних умов, та неврахування в процесі оцінки відстані вивезення деревини від центру кварталу до найближчого нижнього складу лісозаготівельника або пункту відвантаження деревини на залізницю (розряд лісових такс). Запропоновано для диференціації показників оцінки залежно від типу лісорослинних умов використовувати коефіцієнти продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (ступінь зволоження ґрунтів (гігротопи), група родючості ґрунтів (трофотопи)), застосовувати коефіцієнти, які враховують розташування громади в межах зони впливу великих міст, курортно-рекреаційне значення населених пунктів, розташування громади в межах зон радіаційного забруднення, а також фактору місця розташування територіальної громади за допомогою розрахунка коефіцієнта, визначеного як частка від ділення значення нормативу капіталізованого рентного доходу для земель житлової та громадської забудови територіальної громади на аналогічне значення рентного доходу для населених пунктів з кількістю населення від 5 до 20 тис. осіб.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"241 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139176882","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：