ОСНОВОПОЛОЖНІ БАНКИ ДАНИХ ПРИ СТВОРЕННІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Abstract

Управління життєдіяльністю й моделювання розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ) пов’язане зі збором, обробкою, розподілом і зберіганням різноманітної технічної, оперативно-розпорядчої, фінансової, природно-екологічної та іншої інформації. Вона є базисом для розв’язання різноманітних поточних і перспективних задач щодо прогнозування розвитку, поліпшення екологічного стану територій, оптимізації використання земельних, водних, інфраструктурних ресурсів, системного землекористування ОТГ. Більшість згаданих даних має просторову компоненту, що характеризує об’єкти і явища навколишнього середовища з позиції їх географічного розташування, тому організація ефективного взаємозв’язку між даними різних типів та оперування ними здійснюється на основі використання геоінформаційних технологій (ГІС). У сучасному розумінні ГІС – це інформаційна система, що забезпечує збір, зберігання, обробку, доступ, відображення і розповсюдження просторово-координатних даних. Вона містить дані щодо просторових об’єктів у формі їх цифрових уявлень (векторних, растрових та інших), при цьому включає відповідно до поставлених задач набір функціональних можливостей, в яких реалізуються операції геоінформаційних технологій, що підтримуються програмним, апаратним, інформаційним, нормативно-правовим, кадровим та організаційним забезпеченням. Візуальний аналіз – найпоширеніший і найпростіший спосіб використання геоінформаційних систем, а саме зіставлення різних об'єктів (даних про них) на одній території для виявлення та подальшого аналізу залежностей між ними. Ресурсний потенціал об’єднаної територіальної громади – наявні ресурси, зокрема просторові, земельні, а також фінансові. Спроможність ОТГ насамперед характеризується тим, чи результативно використовуються ресурси громади, що становлять її ресурсний потенціал, який відіграє ключову роль у визначенні функцій, спрямованості та безпосередньо динаміки розвитку громади. Розвиток ринкової економіки інфраструктури зобов’язує ОТГ вирішувати складні завдання управління ресурсним потенціалом, серед яких – максимально повне використання потенційних можливостей, формування здатності швидко адаптуватися до змінної ситуації на ринку.