ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТОКОЛУ TACTICAL COMBAT CASUALTY CARE ТА АЛГОРИТМУ MARCH У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ

Abstract

У статті розглядається сутність протоколу Tactical Combat Casualty Care та алгоритму з надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій “MARCH”. Згідно з протоколом Tactical Combat Casualty Care обсяг і порядок надання домедичної допомоги визначається тим, де і ким вона надається. У статті зазначено, що протоколи Tactical Combat Casualty Care розроблені для військовослужбовців та медичних працівників і залежать від ролі людини (чи то вона військовослужбовець, чи медик і якого рівня підготовки). Розглянуто курсову підготовку та сутність протоколу Tactical Combat Casualty Care – Аll Service Members Course, який призначений для підготовки усіх військовослужбовців. Указано, що усі військовослужбовці повинні пройти підготовку з тактичної медицини за протоколом Tactical Combat Casualty Care – Аll Service Members Course. Розкрито сутність алгоритму з надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій “MARCH”. Визначено, що підготовку з тактичної медицини за визначеним протоколом та алгоритмом повинні здійснювати сертифіковані відповідні фахівці. Також у статті розкрито особливості підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з тактичної медицини відповідно до алгоритму “MARCH”. Зазначено про обов’язкову підготовку усіх категорій військовослужбовців незалежно від виконання бойового завдання. Визначено, що протокол Tactical Combat Casualty Care – Аll Service Members Course потрібно застосовувати під час надання домедичної допомоги в бойових умовах усім військовослужбовцям. Упровадження у систему підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України протоколу Tactical Combat Casualty Care – Аll Service MemberCourse та алгоритму “MARCH” приведе до пониження смертності від отриманих поранень у бойових умовах; зможе поліпшити живучість, бойову злагодженість прикордонного підрозділу, а також забезпечить їх автономність та стійкість під час надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій. Також це згуртує військові колективи, сформує навички надання домедичної допомоги на полі бою та у повсякденних умовах.