ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ МУЗИКИ ЗА ЧАСІВ ГЕТЬМАНЩИНИ XVII – ТА ПЕРША ПОЛОВИНА XVIII СТОЛІТТЯ

Abstract

Мета доповіді полягає в окресленні та розкритті деяких історичних питань, пов’язаних з розвитком військової музики та функціонуванням військового оркестру в Україні періоду Гетьманщини. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході і полягає у поєднанні методів історизму та джерелознавства. Це дозволяє виокремити військову музику з-поміж інших сфер української музичної культури і сформувати струнку систему її побутування на основі систематизації відомостей з документальних джерел ХVІІ – першої половини ХVІІІ століть та пізніших публікацій. Наукова новизна матеріалів доповіді полягає у спробі виокремити війську музику в самостійну галузь української музичної культури періоду Гетьманщини, яка була пов’язана з історією українського козацтва, і довести, що вона зазнала емансипованого розвитку. У центрі уваги – ратна, генеральна і полкова музика, яка мала офіційно-церемоніальні, службово-стройові, сигнальні (фанфарні), побутово-розважальні та концертні функції. Також вивчено кобзарський рух, що розвивався у козацькому середовищі в найтіснішій кореляції з героїчним козацьким епосом, діяльність полкових музичних цехів та гетьманської капели. У ратній музиці, що звучала під час військових походів, генеральній музиці, яка існувала при гетьмані, і полковій музиці, утвореній при кожному з козацьких полків, наголошено на значенні та функціях духових та ударних інструментів. У висновках зазначено, що бурхливий сплеск військової музики за часів Гетьманщини слід пояснити активною участю українського козацтва у національно-визвольному русі, у численних військових походах, куди українське військо вирушало разом із козацькими цеховими музикантами. Серед пам’яток козацької військової музики маємо унікальну – «Запорізький марш», який і сьогодні звучить як живий музичний образ героїчного часу.