Оцінка зразків дині за стійкістю до УФ-В опромінення при створенні нових стресотолерантних сортів для Півдня України

Abstract

Мета. Провести оцінку і добір джерел цінних ознак дині за стійкістю до УФ-В опромінення для адаптивної селекції в умовах Півдня України. Методи. вимірювально-розрахунковий, порівняльний методи та математично-статистичний аналіз. Результати. Селекційну роботу проводили з зразками вітчизняної та закордонної селекції. У період вирощування розсади проведено ультрафіолетове опромінення рослин (В діапазону 320–280 нм) та встановлено реакцію рослин за вмістом загального хлорофілу в листках до та після УФ-В опромінення. Визначено: показники жаростійкості, посухостійкості та УФ-В чутливості селекційних зразків дині. Встановлено, що 14% досліджуваних зразків мають середній рівень чутливості до УФ-В опромінення і високу (70,0–80,1%) чутливість – 86% зразків. Найменшою чутливістю володіє зразок Дідона (39,9%), продуктивність однієї рослини становила 3,2 кг. Встановлено взаємозв’язок між УФ-В чутливістю і морфо-фізіологічними ознаками генотипів. За найбільшою середньою масою плоду відібрані зразки Ольвія, Фортуна. Проведено оцінку зразків за показниками жаростійкості, посухостійкості, генетичної пластичності, стресостійкості, гомеостатичності. За параметрами адаптивної здатності відібрані цінні селекційні зразки дині (Марія, Фортуна, Южанка), що володіють найбільшою стресостійкістю до несприятливих факторів навколишнього середовища. Висновки. Використання удосконаленого способу оцінки і добору генотипів дині за стійкістю до УФ-В опромінення дозволяє суттєво скоротити час на визначення кращих за продуктивністю зразків у польових умовах і зменшити об’єм селекційного матеріалу для оцінки генотипів за комплексом господарських цінних ознак. За коефіцієнтом УФ-В чутливості у лабораторних умовах відібрані зразки дині, що володіють найбільшою стресостійкістю і високою продуктивністю для подальшого використання у селекційному процесі.