Pub Date : 2024-07-17DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.6
А.В. Войтко
Мета. Визначення біометричних показників рослин пшениці м’якої ярої залежно від фону мінерального живлення та систем захисту. Методи. Польовий, вимірювальний та статистичний. Дослідження проводили в 2022–2023 рр. в ПСП Агрофірма «Світанок» Фастівського району Київської області за наступною схемою: Фактор А. Сорти пшениці м’якої ярої. 1.Трізо 2. КВС Шірокко. Фактор В. Фон мінерального живлення. 1. Без добрив 2. N30P30K30 3. N30P30K30+N30 4. N30P30K30+N30+N30. Фактор С. Система захисту. 1. Мінімальна (гербіцид Штефурон (0,025 кг/га) + фунгіцид Штефікур (1 л/га)) 2. Оптимальна (гербіцид Штефурон (0,025 кг/га) + фунгіцид Штефікур (1 л/га) + інсектицид Штефмитоат (1,0 л/га)) 3. Комплексна (Протруйник Штеф-протруйник (1 л/т) + гербіцид Штефурон (0,025 кг/га) + інсектицид Штефмитоат (1,0 л/га) + фунгіцид Штефікур (1 л/га) + фунгіцид Штефозал (0,5 л/га) + регулятор росту ССС-720 (0,8 л/га)).. Результати. Застосування мінеральних добрив N30P30K30 сприяє збільшенню висоти рослин на 9,8–11,2 см, N30P30K30+N30 на 12,8–15,1 см а N30P30K30+N30+N30 на 15,3–18,0 см, порівняно з ділянками без добрив. Не відмічено достовірної різниці за висотою рослин та довжиною міжвузлів на варіантах з мінімальною та оптимальною систем захисту. При використанні мінеральних добрив відмічено збільшення діаметра першого міжвузля на 24,9–39,7 %, другого – на 21,7–44,1 %, третього – на 11,8–23,9 %, четвертого – на 13,3–29,7 %, порівняно з варіантами без їх внесення. Використання комплексної системи захисту вплинуло на збільшення діаметру першого міжвузля на 0,22–0,24 мм, другого – на 0,14–0,16 мм, третього – 0,12–0,14 мм, четвертого – на 0,09–0,12 мм, порівняно з ділянками де застосовували мінімальну і оптимальну системи захисту. Висновки. Внесення добрив збільшує кількість продуктивних стебел пшениці м’якої ярої на 4,8–16,9 %, порівняно з контрольним варіантом. Найвища кількість продуктивних стебел у сортів пшениці м’якої ярої Трізо і КВС Шірокко відмічена за використання N30P30K30+N30+N30 і комплексної системи захисту – 468 і 451 шт./м2.
{"title":"Біометричні показники рослин пшениці м’якої ярої залежно від фону мінерального живлення та систем захисту","authors":"А.В. Войтко","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.6","url":null,"abstract":"Мета. Визначення біометричних показників рослин пшениці м’якої ярої залежно від фону мінерального живлення та систем захисту. Методи. Польовий, вимірювальний та статистичний. Дослідження проводили в 2022–2023 рр. в ПСП Агрофірма «Світанок» Фастівського району Київської області за наступною схемою: Фактор А. Сорти пшениці м’якої ярої. 1.Трізо 2. КВС Шірокко. Фактор В. Фон мінерального живлення. 1. Без добрив 2. N30P30K30 3. N30P30K30+N30 4. N30P30K30+N30+N30. Фактор С. Система захисту. 1. Мінімальна (гербіцид Штефурон (0,025 кг/га) + фунгіцид Штефікур (1 л/га)) 2. Оптимальна (гербіцид Штефурон (0,025 кг/га) + фунгіцид Штефікур (1 л/га) + інсектицид Штефмитоат (1,0 л/га)) 3. Комплексна (Протруйник Штеф-протруйник (1 л/т) + гербіцид Штефурон (0,025 кг/га) + інсектицид Штефмитоат (1,0 л/га) + фунгіцид Штефікур (1 л/га) + фунгіцид Штефозал (0,5 л/га) + регулятор росту ССС-720 (0,8 л/га)).. Результати. Застосування мінеральних добрив N30P30K30 сприяє збільшенню висоти рослин на 9,8–11,2 см, N30P30K30+N30 на 12,8–15,1 см а N30P30K30+N30+N30 на 15,3–18,0 см, порівняно з ділянками без добрив. Не відмічено достовірної різниці за висотою рослин та довжиною міжвузлів на варіантах з мінімальною та оптимальною систем захисту. При використанні мінеральних добрив відмічено збільшення діаметра першого міжвузля на 24,9–39,7 %, другого – на 21,7–44,1 %, третього – на 11,8–23,9 %, четвертого – на 13,3–29,7 %, порівняно з варіантами без їх внесення. Використання комплексної системи захисту вплинуло на збільшення діаметру першого міжвузля на 0,22–0,24 мм, другого – на 0,14–0,16 мм, третього – 0,12–0,14 мм, четвертого – на 0,09–0,12 мм, порівняно з ділянками де застосовували мінімальну і оптимальну системи захисту. Висновки. Внесення добрив збільшує кількість продуктивних стебел пшениці м’якої ярої на 4,8–16,9 %, порівняно з контрольним варіантом. Найвища кількість продуктивних стебел у сортів пшениці м’якої ярої Трізо і КВС Шірокко відмічена за використання N30P30K30+N30+N30 і комплексної системи захисту – 468 і 451 шт./м2.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"209 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141828277","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета. Проаналізувати сучасний стан та проблеми галузі баштанництва та здійснити короткотерміновий прогноз розвитку в України. Методи. Застосовано сукупність загальнонаукових методів і підходів емпіричного та теоретичного пізнання: абстрактно-логічний, системного підходу, статистичний, монографічний, графічний, комплексного аналізу, узагальнення. Науково-інформаційним підґрунтям проведеного дослідження стали праці вітчизняних вчених та матеріали Державного комітету статистики України та Міністерства аграрної політики України. Результати. Аналіз показників виробництва баштанної продукції в Україні у довоєнний період свідчить, що в останні п’ять років відбувається процес переміщення товарного виробництва з Південного регіону у Центральний, Північний та Західний. Так, посівні площі баштанних культур на Херсонщині зменшилися з 28,0 тис. га (2011 рік) до 22,5 тис. га (2021 рік), або на 20%, а у Полтавській, Кіровоградській, Черкаській та Дніпропетровській областях, навпаки – збільшилися у 3–5 разів, Київській, Чернігівській – у 2 рази. Встановлено, що у 2021 році на вирощуванні баштанних культур спеціалізувалось 5 областей України, а в 2023 році – 7 регіонів. Так, станом на 2021 рік, нами було проведено таке групування областей України на вирощуванні баштанних: Ктл > 1: Херсонська, Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Черкаська області. Не зважаючи на те, що до 2023 року більше ніж у 2 рази зменшилися посівна площа культури, проте збільшилася кількість, районів спеціалізації на їх вирощуванні: Ктл > 1: Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Харківська області. Висновки. Поки в Україні тривають бойові дії на внутрішньому ринку України продовжуватимуть домінувати саме імпортні баштанні, а збільшення посівних площ в інших регіонах України у найкоротшій перспективі не зможе подолали дефіцит цих культур, який виник через катастрофічну ситуацію на Півдні та Сході нашої держави. Для стабільного виробництва продукції товаровиробникам Центрального та Північного регіонів України слід прийняти такі стратегії, які дозволять впроваджувати зонально-адаптовані рішення при виробництві баштанних культур.
{"title":"Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку галузі баштанництва в Україні","authors":"Раїса Анатоліївна Вожегова, О.С. Шабля, В.І. Книш, Н.П. Косенко, В.В. Кокойко","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.5","url":null,"abstract":"Мета. Проаналізувати сучасний стан та проблеми галузі баштанництва та здійснити короткотерміновий прогноз розвитку в України. Методи. Застосовано сукупність загальнонаукових методів і підходів емпіричного та теоретичного пізнання: абстрактно-логічний, системного підходу, статистичний, монографічний, графічний, комплексного аналізу, узагальнення. Науково-інформаційним підґрунтям проведеного дослідження стали праці вітчизняних вчених та матеріали Державного комітету статистики України та Міністерства аграрної політики України. Результати. Аналіз показників виробництва баштанної продукції в Україні у довоєнний період свідчить, що в останні п’ять років відбувається процес переміщення товарного виробництва з Південного регіону у Центральний, Північний та Західний. Так, посівні площі баштанних культур на Херсонщині зменшилися з 28,0 тис. га (2011 рік) до 22,5 тис. га (2021 рік), або на 20%, а у Полтавській, Кіровоградській, Черкаській та Дніпропетровській областях, навпаки – збільшилися у 3–5 разів, Київській, Чернігівській – у 2 рази. Встановлено, що у 2021 році на вирощуванні баштанних культур спеціалізувалось 5 областей України, а в 2023 році – 7 регіонів. Так, станом на 2021 рік, нами було проведено таке групування областей України на вирощуванні баштанних: Ктл > 1: Херсонська, Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Черкаська області. Не зважаючи на те, що до 2023 року більше ніж у 2 рази зменшилися посівна площа культури, проте збільшилася кількість, районів спеціалізації на їх вирощуванні: Ктл > 1: Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Харківська області. Висновки. Поки в Україні тривають бойові дії на внутрішньому ринку України продовжуватимуть домінувати саме імпортні баштанні, а збільшення посівних площ в інших регіонах України у найкоротшій перспективі не зможе подолали дефіцит цих культур, який виник через катастрофічну ситуацію на Півдні та Сході нашої держави. Для стабільного виробництва продукції товаровиробникам Центрального та Північного регіонів України слід прийняти такі стратегії, які дозволять впроваджувати зонально-адаптовані рішення при виробництві баштанних культур.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141829536","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.11
Г.В. Каращук, О.О. Казанок
Метою роботи було встановити продуктивність сортів картоплі весняного строку садіння залежно від регуляторів росту рослин. Методи. Польові досліди були проведені упродовж 2020-2021 рр. на зрошуваних полях фермерського господарства «Велес» Василівського району Запорізької області. Дослід включав два фактори. Схема досліду: фактор А – сорт: 1) Арізона; 2) Вольюмія; 3) Коломба; фактор В – Регулятор росту рослин: 1) Без регулятора; 2) Мувер-Н; 3) Келпак РК. При закладанні та проведенні дослідів користувалися загальноприйнятими методиками. Використовували агротехніку відповідно із рекомендаціями по вирощуванню картоплі на поливних землях Півдня України. Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем південний з низьким вмістом в орному шарі рухомого азоту та середнім – рухомого фосфору і обмінного калію. Попередник – пшениця озима. В якості садивного матеріалу застосовували другу репродукцію картоплі, яка вирощена у самому господарстві. Густота садіння становила 55 тис. бульб на га. Садивні бульби мали середню масу приблизно 40 г. Рослини картоплі у фазу бутонізації обприскували регуляторами росту рослин згідно схеми досліду. Так, норма внесення регулятора росту Мувер-Н склала 0,4 л/га, а Келпак РК – 3 л/га. Вологість ґрунту підтримували на рівні 70-80-70% НВ у такі фази: сходи-бутонізація, бутонізація-цвітіння й цвітіння – відмирання бадилля відповідно. Збирання бульб розпочиналося із підкопування картоплі та наступним збиранням вручну поділяночно. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень достатньою мірою відобразили кліматичну характеристику Півдня України, що дозволило одержати достовірні експериментальні дані, сформувати висновки і дати рекомендації виробництву для даних ґрунтово-кліматичних умов. Результати. Найбільшою кількість бульб під кущем була при вирощуванні сортів Арізона і Коломба та застосуванні регулятора росту рослин Мувер-Н і склала у середньому за 2020-2021 рр. відповідно 7,8 та 7,7 шт./кущ. Найвища врожайність бульб картоплі у середньому за два роки досліджень була отримана у сортів Арізона і Коломба та становила відповідно 33,8-34,9 та 33,3-34,3 т/га при застосуванні регуляторів росту рослин, що було на 3,0-5,5 т/га більше, ніж у сорту Вольюмія. Використання регулятора росту Келпак РК сприяло збільшенню урожайності картоплі у сорту Арізона на 2,7, Вольюмія – 2,1, Коломба – 2,5 %, а Мувер-Н – відповідно на 6,1, 5,2, та 5,5 %. Урожайність картоплі на всіх варіантах досліду була вищою у 2020 р. порівняно з 2021 р на 16,0-19,4 %. Найбільшою товар- ність бульб картоплі у середньому за 2020-2021 рр. була у сортів Арізона та Коломба від 93,7-93,9 % без дії регулятора росту рослин до 95,8-96,2 % при застосуванні регулятора росту Мувер-Н. Вміст крохмалю в бульбах картоплі найбільшим був у сортів Арізона і Коломба при застосуванні регуляторів росту рослин відповідно 16,4-16,6 і 15,2-15,3 %. Використання регуляторів росту рослин підвищувало вміст крохмалю в бульбах на 1,9-3,1 відносних відсотки по сортах картоплі. Найбільш ефективною була дія М
{"title":"Продуктивність сортів картоплі весняного строку садіння залежно від регуляторів росту рослин в умовах зрошення Півдня України","authors":"Г.В. Каращук, О.О. Казанок","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.11","url":null,"abstract":"Метою роботи було встановити продуктивність сортів картоплі весняного строку садіння залежно від регуляторів росту рослин. Методи. Польові досліди були проведені упродовж 2020-2021 рр. на зрошуваних полях фермерського господарства «Велес» Василівського району Запорізької області. Дослід включав два фактори. Схема досліду: фактор А – сорт: 1) Арізона; 2) Вольюмія; 3) Коломба; фактор В – Регулятор росту рослин: 1) Без регулятора; 2) Мувер-Н; 3) Келпак РК. При закладанні та проведенні дослідів користувалися загальноприйнятими методиками. Використовували агротехніку відповідно із рекомендаціями по вирощуванню картоплі на поливних землях Півдня України. Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем південний з низьким вмістом в орному шарі рухомого азоту та середнім – рухомого фосфору і обмінного калію. Попередник – пшениця озима. В якості садивного матеріалу застосовували другу репродукцію картоплі, яка вирощена у самому господарстві. Густота садіння становила 55 тис. бульб на га. Садивні бульби мали середню масу приблизно 40 г. Рослини картоплі у фазу бутонізації обприскували регуляторами росту рослин згідно схеми досліду. Так, норма внесення регулятора росту Мувер-Н склала 0,4 л/га, а Келпак РК – 3 л/га. Вологість ґрунту підтримували на рівні 70-80-70% НВ у такі фази: сходи-бутонізація, бутонізація-цвітіння й цвітіння – відмирання бадилля відповідно. Збирання бульб розпочиналося із підкопування картоплі та наступним збиранням вручну поділяночно. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень достатньою мірою відобразили кліматичну характеристику Півдня України, що дозволило одержати достовірні експериментальні дані, сформувати висновки і дати рекомендації виробництву для даних ґрунтово-кліматичних умов. Результати. Найбільшою кількість бульб під кущем була при вирощуванні сортів Арізона і Коломба та застосуванні регулятора росту рослин Мувер-Н і склала у середньому за 2020-2021 рр. відповідно 7,8 та 7,7 шт./кущ. Найвища врожайність бульб картоплі у середньому за два роки досліджень була отримана у сортів Арізона і Коломба та становила відповідно 33,8-34,9 та 33,3-34,3 т/га при застосуванні регуляторів росту рослин, що було на 3,0-5,5 т/га більше, ніж у сорту Вольюмія. Використання регулятора росту Келпак РК сприяло збільшенню урожайності картоплі у сорту Арізона на 2,7, Вольюмія – 2,1, Коломба – 2,5 %, а Мувер-Н – відповідно на 6,1, 5,2, та 5,5 %. Урожайність картоплі на всіх варіантах досліду була вищою у 2020 р. порівняно з 2021 р на 16,0-19,4 %. Найбільшою товар- ність бульб картоплі у середньому за 2020-2021 рр. була у сортів Арізона та Коломба від 93,7-93,9 % без дії регулятора росту рослин до 95,8-96,2 % при застосуванні регулятора росту Мувер-Н. Вміст крохмалю в бульбах картоплі найбільшим був у сортів Арізона і Коломба при застосуванні регуляторів росту рослин відповідно 16,4-16,6 і 15,2-15,3 %. Використання регуляторів росту рослин підвищувало вміст крохмалю в бульбах на 1,9-3,1 відносних відсотки по сортах картоплі. Найбільш ефективною була дія М","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141831307","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.19
Ольга Стефанівна Рибак, Ірина Григорівна Пацева
Мета. До України овочі часто потрапляють з віддалених регіонів і країн. Витрачається непотрібна енергія та викидається багато CO2. Овочі займають 0,5% в українському аграрному експорті, про це свідчать дані UBTA [1]. В останні роки Україна експортує овочі до 96 експортних ринків. Але після російського вторгнення в Україну ситуація змінилася. Задля забезпечення внутрішніх потреб населення держава призупинила експорт соціально важливих продуктів, в т.ч. і овочів, наша мета знайти альтернативи. Методи. Місцеві та сезонні продукти наразі популярні як ніколи. Більшість українців купуючи продукти харчування, зазвичай або завжди хочуть переконатися, що продукція походить з регіонального походження. Ринок продовольства прагне регіональності. Довгі маршрути постачання, а отже, витрати та викиди зведені до мінімуму, оскільки продукція вирощується поблизу споживача. Продукція може бути продана, коли вона дуже свіжа, і, отже, придатна для продажу протягом більш тривалого періоду часу. Крім того, свіжозібрана сільськогосподарська продукція набагато багатша вітамінами і є смачнішою та кориснішою. Результати. Думати про циркулярну економіку, яка включає міське огородництво, є прибутковим, оскільки сільське господарство на даху використовує місцеві ресурси: дощову воду та відфільтровану стічну воду домогосподарства; сонячна енергія та тепло від будівлі. І навпаки, міський огород може бути корисним для будівлі, оскільки рослини забезпечують охолодження влітку та теплоізоляцію взимку: це добре для мікроклімату будівлі та так само добре для водонепроникної мембрани даху, яка тоді менше піддається впливу сильних коливаннь температури та продовжує експлуатацію даху. Крім того, рослини сприяють поліпшенню міського клімату. Висновки. Зелений дах має багато переваг. Він пом’якшує клімат, утеплює будівлю, затримує дощову воду та розширює життєвий простір для людей і тварин. На додаток до цих впливів на добробут, майже всі системи зелених дахів на сьогоднішньому ринку також відповідають технічним вимогам для сталого виробництва продуктів харчування поблизу дому. Свіжозібрані овочі можна використовувати для власного використання вдома, для регіональної кухні, у ресторані за рогом або як вирощування у великих масштабах, навіть для стороннього використання в супермаркеті.
{"title":"Міське огородництво на даху – екологічне подолання продовольчої кризи в урбанізованому середовищі","authors":"Ольга Стефанівна Рибак, Ірина Григорівна Пацева","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.19","url":null,"abstract":"Мета. До України овочі часто потрапляють з віддалених регіонів і країн. Витрачається непотрібна енергія та викидається багато CO2. Овочі займають 0,5% в українському аграрному експорті, про це свідчать дані UBTA [1]. В останні роки Україна експортує овочі до 96 експортних ринків. Але після російського вторгнення в Україну ситуація змінилася. Задля забезпечення внутрішніх потреб населення держава призупинила експорт соціально важливих продуктів, в т.ч. і овочів, наша мета знайти альтернативи. Методи. Місцеві та сезонні продукти наразі популярні як ніколи. Більшість українців купуючи продукти харчування, зазвичай або завжди хочуть переконатися, що продукція походить з регіонального походження. Ринок продовольства прагне регіональності. Довгі маршрути постачання, а отже, витрати та викиди зведені до мінімуму, оскільки продукція вирощується поблизу споживача. Продукція може бути продана, коли вона дуже свіжа, і, отже, придатна для продажу протягом більш тривалого періоду часу. Крім того, свіжозібрана сільськогосподарська продукція набагато багатша вітамінами і є смачнішою та кориснішою. Результати. Думати про циркулярну економіку, яка включає міське огородництво, є прибутковим, оскільки сільське господарство на даху використовує місцеві ресурси: дощову воду та відфільтровану стічну воду домогосподарства; сонячна енергія та тепло від будівлі. І навпаки, міський огород може бути корисним для будівлі, оскільки рослини забезпечують охолодження влітку та теплоізоляцію взимку: це добре для мікроклімату будівлі та так само добре для водонепроникної мембрани даху, яка тоді менше піддається впливу сильних коливаннь температури та продовжує експлуатацію даху. Крім того, рослини сприяють поліпшенню міського клімату. Висновки. Зелений дах має багато переваг. Він пом’якшує клімат, утеплює будівлю, затримує дощову воду та розширює життєвий простір для людей і тварин. На додаток до цих впливів на добробут, майже всі системи зелених дахів на сьогоднішньому ринку також відповідають технічним вимогам для сталого виробництва продуктів харчування поблизу дому. Свіжозібрані овочі можна використовувати для власного використання вдома, для регіональної кухні, у ресторані за рогом або як вирощування у великих масштабах, навіть для стороннього використання в супермаркеті.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141831266","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.17
О.В. Полуніна, А.М. Чаплоуцький
Закладання насаджень яблуні двопровідниковими саджанцями на вегетативній підщепі є досить перспективним методом інтенсифікації у сучасному садівництві. Важливим показником якості садивного матеріалу плодових культур і яблуні, зокрема, є параметри кореневої системи. Добре розвинена коренева система сприяє кращому приживленню саджанців після висаджування у сад. Метою досліджень було визначення впливу способу створення провідників і щільності розміщення у ряду на кореневу систему двопровідникових саджанців яблуні сорту ‘Флоріна’ на підщепі 54-118. Дослідження виконували в плодовому розсаднику НВВ Уманського НУС протягом 2016–2018 рр. Створення двох провідників забезпечували окуліруванням: однією брунькою з наступним пінцируванням пагона за досягнення довжини 10 см (контроль); однією брунькою з наступним пінцируванням пагона за досягнення довжини 20 см; двома бруньками супротивно; двома бруньками почергово зі зміщенням їх одна відносно одної на 5 см на осі підщепи. Підщепу 54-118 у першому полі розсадника висаджували за схемами: 1,5 х 0,33 м (щільність розміщення 6 шт./2 м), 1,5 х 0,45 м (5 шт./2 м), 1,5 х 0,55 м (4 шт./2 м), 1,5 х 0,65 м (3 шт./2 м). В однорічних двопровідникових саджанців яблуні на підщепі 54-118 відмічено формування розгалуженої кореневої системи з коренями чотирьох порядків. Сумарна довжина коренів досліджуваних саджанців знаходилась у межах 19,1–27,1 м. Встановлено, що створення провідників окуліруванням однією брунькою з наступним пінцируванням пагона та збільшення відстані між рослинами у ряду до 55 і 65 см сприяло істотному збільшенню сумарної довжини коренів на 16–23 %. Відмічено, що сумарна довжина кореневої системи обернено корелювала із показниками надземної частини. Тому, за вирощування двопровідникових саджанців необхідно досягти балансу між формуванням габітусу та кореневої системи з оптимальними параметрами.
{"title":"Архітектоніка кореневої системи двопровідникових саджанців яблуні залежно від способу створення провідників і розміщення у ряду","authors":"О.В. Полуніна, А.М. Чаплоуцький","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.17","url":null,"abstract":"Закладання насаджень яблуні двопровідниковими саджанцями на вегетативній підщепі є досить перспективним методом інтенсифікації у сучасному садівництві. Важливим показником якості садивного матеріалу плодових культур і яблуні, зокрема, є параметри кореневої системи. Добре розвинена коренева система сприяє кращому приживленню саджанців після висаджування у сад. Метою досліджень було визначення впливу способу створення провідників і щільності розміщення у ряду на кореневу систему двопровідникових саджанців яблуні сорту ‘Флоріна’ на підщепі 54-118. Дослідження виконували в плодовому розсаднику НВВ Уманського НУС протягом 2016–2018 рр. Створення двох провідників забезпечували окуліруванням: однією брунькою з наступним пінцируванням пагона за досягнення довжини 10 см (контроль); однією брунькою з наступним пінцируванням пагона за досягнення довжини 20 см; двома бруньками супротивно; двома бруньками почергово зі зміщенням їх одна відносно одної на 5 см на осі підщепи. Підщепу 54-118 у першому полі розсадника висаджували за схемами: 1,5 х 0,33 м (щільність розміщення 6 шт./2 м), 1,5 х 0,45 м (5 шт./2 м), 1,5 х 0,55 м (4 шт./2 м), 1,5 х 0,65 м (3 шт./2 м). В однорічних двопровідникових саджанців яблуні на підщепі 54-118 відмічено формування розгалуженої кореневої системи з коренями чотирьох порядків. Сумарна довжина коренів досліджуваних саджанців знаходилась у межах 19,1–27,1 м. Встановлено, що створення провідників окуліруванням однією брунькою з наступним пінцируванням пагона та збільшення відстані між рослинами у ряду до 55 і 65 см сприяло істотному збільшенню сумарної довжини коренів на 16–23 %. Відмічено, що сумарна довжина кореневої системи обернено корелювала із показниками надземної частини. Тому, за вирощування двопровідникових саджанців необхідно досягти балансу між формуванням габітусу та кореневої системи з оптимальними параметрами.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832246","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.14
Ю. В. Мащенко, І. М. Соколовська, Г. А. Кулик
Сучасні умови розвитку аграрного сектору вимагають постійне збільшення обсягів виробництва якісної сільськогосподарської продукції. Особливої актуальності ці питання набувають через глобальні зміни клімату, науково-обґрунтовані підходів до структури посівних площ та систем удобрення, біологізацію землеробства. Тому подальше зростання виробництва пшениці озимої, підвищення її продуктивності та покращення якості зерна потребують постійного вдосконалення та оптимізації технології вирощування на основі новітніх наукових розробок. Метою наших досліджень було встановити залежність рівня врожайності та економічної ефективності вирощування пшениці озимої в сівозмінах короткої ротації з використанням біопрепарату в умовах Північного Степу країни. Польові дослідження проводили протягом 2021-2023 рр. в лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН. Пшеницю озиму сорту Оранта одеська вирощували в трьох короткоротаційних сівозмінах з насиченням соєю 20%, 40 % та 60 %. Насіння пшениці озимої обробляли біопрепаратом Мікофренд. Обробка насіння препаратом Микофренд сприяла отриманню вищих показників врожайності пшениці озимої по сівозмінах з різним насиченням сої: 60 % – 5,58 т/га, 40 % – 5,98 т/га, 20 % – 6,63 т/га, але достовірну прибавку врожаю за рахунок дії біопрепарату було отримано в сівозмінах, концентрація посівів сої в яких складала 60 % та 40 %. Більш ефективно на урожайність пшениці озимої в умовах Північного Степу України впливав сівозмінний фактор. Найвища економічна ефективність вирощування пшениці озимої була у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю до 20 % з використанням біологічно активного препарату за рентабельності 132,9 %. Більший вплив на отримання додаткового умовно-чистого прибутку мав фактор сівозміни. Максимальна прибавка, 6878 грн/га, була у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю до 20 %. Фактор біопрепарат забезпечував прибавку від 2101 грн/га у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю на 20 % до 3466 грн/га у зерно-просапній сівозміні з насиченням соєю на 60 %.
{"title":"Біотехнологічний напрямок вирощування пшениці озимої залежно від сівозмінного фактору в умовах Степу України","authors":"Ю. В. Мащенко, І. М. Соколовська, Г. А. Кулик","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.14","url":null,"abstract":"Сучасні умови розвитку аграрного сектору вимагають постійне збільшення обсягів виробництва якісної сільськогосподарської продукції. Особливої актуальності ці питання набувають через глобальні зміни клімату, науково-обґрунтовані підходів до структури посівних площ та систем удобрення, біологізацію землеробства. Тому подальше зростання виробництва пшениці озимої, підвищення її продуктивності та покращення якості зерна потребують постійного вдосконалення та оптимізації технології вирощування на основі новітніх наукових розробок. Метою наших досліджень було встановити залежність рівня врожайності та економічної ефективності вирощування пшениці озимої в сівозмінах короткої ротації з використанням біопрепарату в умовах Північного Степу країни. Польові дослідження проводили протягом 2021-2023 рр. в лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН. Пшеницю озиму сорту Оранта одеська вирощували в трьох короткоротаційних сівозмінах з насиченням соєю 20%, 40 % та 60 %. Насіння пшениці озимої обробляли біопрепаратом Мікофренд. Обробка насіння препаратом Микофренд сприяла отриманню вищих показників врожайності пшениці озимої по сівозмінах з різним насиченням сої: 60 % – 5,58 т/га, 40 % – 5,98 т/га, 20 % – 6,63 т/га, але достовірну прибавку врожаю за рахунок дії біопрепарату було отримано в сівозмінах, концентрація посівів сої в яких складала 60 % та 40 %. Більш ефективно на урожайність пшениці озимої в умовах Північного Степу України впливав сівозмінний фактор. Найвища економічна ефективність вирощування пшениці озимої була у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю до 20 % з використанням біологічно активного препарату за рентабельності 132,9 %. Більший вплив на отримання додаткового умовно-чистого прибутку мав фактор сівозміни. Максимальна прибавка, 6878 грн/га, була у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю до 20 %. Фактор біопрепарат забезпечував прибавку від 2101 грн/га у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю на 20 % до 3466 грн/га у зерно-просапній сівозміні з насиченням соєю на 60 %.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 17","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832505","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.32
І.В. Хорошун, М. М. Назаренко
Нерівномірний вплив різних природно-сільськогосподарських факторів визначає відмінності у врожайності та якості зерна різних сортів, у зв'язку з чим необхідно встановлювати відповідність сорту регіональним умовам. Мета. Метою було дослідити межи варіабельності за сортами в залежності від кліматичних умов підзони Півночі Степу за формуванням врожаю та якості зерна. Методи. В умовах науково-дослідного поля науково-освітнього центру практичної підготовки Дніпровського державного аграрно-економічного університету проводили оцінку 15 сортів пшениці озимої української селекції від різних науково-дослідних установ України та світу. Ділянки випробування досліду були розміщенні регулярним чином зі схемою посіву у трикратній повторності, площа 10 м2 кожної. Оцінювали врожайність, її структуру, вміст білку в зерні, вміст білкових компонентів. Результати. Параметр врожайності залежав як від реалізації потенціалу сорту, так і від року вирощування. За результатами дослідження, до більш придатних з точки зору високої врожайності відносилися сорти Позиція Одеська, МІП Феєрія, МВ Надор. Більш контрастним для ознаки був 2021 рік, 2022 та 2023 різко відрізнялися між собою, але для них властива нижча диференціююча здатність щодо даного набору сортів. Для групування за врожайністю та класифікації сортів в залежності від мінливості за погодними умовами по роках провели кластерний аналіз, котрий виділив за врожайністю сорти Позиція Одеська, МІП Феєрія, МВ Надор, Тенор, МВ Менрот, але два з них, Тенор, МВ Менрот, не є зовсім стабільними у прояві цієї ознаки. У більш врожайних сортів спостерігається змішане формування врожайності. За аналізом якості зерна МВ Надор формує і високу продуктивність і вищу якість, Позиція Одеська високу продуктивність та задовільну якість. Сорт МВ Менте можна використовувати як донор високої якості. Висновки. Досліджуваний набор з 15 сортів показав наявність перспективних форм для Півночі Степу України. За поєднанням врожайних та якісних параметрів можливе вирощування сортів МВ Надор та Пропозиція Одеська. За результатами структурного аналізу ознак, що впливають на продуктивність, вона формується за змішаною моделлю, коли має значення як головний колосу, так і високий рівень продуктивного кущення. Як джерело високої якості зерна якості можна використовувати сорт МВ Менте.
{"title":"Врожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої в умовах Півночі Степу","authors":"І.В. Хорошун, М. М. Назаренко","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.32","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.32","url":null,"abstract":"Нерівномірний вплив різних природно-сільськогосподарських факторів визначає відмінності у врожайності та якості зерна різних сортів, у зв'язку з чим необхідно встановлювати відповідність сорту регіональним умовам. Мета. Метою було дослідити межи варіабельності за сортами в залежності від кліматичних умов підзони Півночі Степу за формуванням врожаю та якості зерна. Методи. В умовах науково-дослідного поля науково-освітнього центру практичної підготовки Дніпровського державного аграрно-економічного університету проводили оцінку 15 сортів пшениці озимої української селекції від різних науково-дослідних установ України та світу. Ділянки випробування досліду були розміщенні регулярним чином зі схемою посіву у трикратній повторності, площа 10 м2 кожної. Оцінювали врожайність, її структуру, вміст білку в зерні, вміст білкових компонентів. Результати. Параметр врожайності залежав як від реалізації потенціалу сорту, так і від року вирощування. За результатами дослідження, до більш придатних з точки зору високої врожайності відносилися сорти Позиція Одеська, МІП Феєрія, МВ Надор. Більш контрастним для ознаки був 2021 рік, 2022 та 2023 різко відрізнялися між собою, але для них властива нижча диференціююча здатність щодо даного набору сортів. Для групування за врожайністю та класифікації сортів в залежності від мінливості за погодними умовами по роках провели кластерний аналіз, котрий виділив за врожайністю сорти Позиція Одеська, МІП Феєрія, МВ Надор, Тенор, МВ Менрот, але два з них, Тенор, МВ Менрот, не є зовсім стабільними у прояві цієї ознаки. У більш врожайних сортів спостерігається змішане формування врожайності. За аналізом якості зерна МВ Надор формує і високу продуктивність і вищу якість, Позиція Одеська високу продуктивність та задовільну якість. Сорт МВ Менте можна використовувати як донор високої якості. Висновки. Досліджуваний набор з 15 сортів показав наявність перспективних форм для Півночі Степу України. За поєднанням врожайних та якісних параметрів можливе вирощування сортів МВ Надор та Пропозиція Одеська. За результатами структурного аналізу ознак, що впливають на продуктивність, вона формується за змішаною моделлю, коли має значення як головний колосу, так і високий рівень продуктивного кущення. Як джерело високої якості зерна якості можна використовувати сорт МВ Менте.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832796","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.33
Людмила Олександрівна Герасимчук, Ірина Григорівна Пацева, Руслана Валерко
Метою дослідження було висвітлення результатів гуманітарного розмінування на території України. Методи. Інформаційною базою досліджень стали нормативно-правові акти, а також матеріали Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Результати. В Україні на даний момент є 45 тис. км2 доступних для робіт з гуманітарного розмінування. За період 2014 – 2023 рр. до робіт щодо очищення території України піротехнічні підрозділи залучалися 169147 разів, знешкоджено ВНП у кількості 1262134 од., очищено територію площею 308171 га. Починаючи з 24 лютого 2022 р. Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України прийняв 17365 заявок (2023 р. – 10306, 2024 р. – 1282), було обстежено 2053,5 га територій (2023 р. – 677,31, 2024 р. – 626,78), знешкоджено 26357 вибухонебезпечних предметів (2023 р. – 8260, 2024 р. – 1778), здійснено 17227 залучень піротехнічних підрозділів Центу (2023 р. – 4737, 2024 р. – 1197). За період 2018–2022 років міжнародні внески на протимінну діяльність в Україні склали 232 млн. доларів США (162,3 млн. доларів США надані у 2022 р.). Із загального внеску в Україну у 2022 р. 36 млн. доларів США (22%) пішли на розмінування, 28 млн. доларів США (17%) – на розбудову потенціалу, 1,9 млн. доларів США (1%) – на спеціальну освіту щодо ризиків та допомогу постраждалим. Найбільша частина – 96,4 млн. доларів США (60%) – була спрямована на протимінну діяльність. Висновки. Гуманітарне розмінування передбачає комплекс заходів з метою ліквідації небезпек, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами, включаючи нетехнічне та технічне обстеження територій, складення карт, виявлення, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів, маркування, підготовку документації після розмінування, надання громадам інформації щодо протимінної діяльності та передачу очищеної території. Триваючий конфлікт високої інтенсивності зумовлює значну небезпеку та унікальність розмінування території України. Практика систематичного ретельного гуманітарного розмінування – необхідна передумова сталого управління навколишнім природним середовищем в подальшому на постконфліктних територіях, адже дозволить запобігти та мінімізувати деградацію грунтів, земельних ресурсів, біорізноманіття, забруднення цих компонентів, викиди забруднюючих речовин, які можуть навіть сприяти зміні клімату, а також сприяти збереженню природних ресурсів. Проте очищення території та її звільнення ще не є достатнім для безпечного її подальшого використання, адже продовжуються бойові дії, отже необхідним буде проведення комплексних ґрунтовних екологічних досліджень щодо забруднення навколишнього середовища та ґрунту, зокрема, як основи продовольчої безпеки. Навчання щодо мінної небезпеки (реалізується на факультеті гірничої справи, природокористування та будівництва у Державному університеті «Житомирська політехніка»), яке є основним компонентом гуманітарного розмінування, матиме тривалий вплив на знання та свідомість населення, що зробить позитивний внесок у стале
{"title":"Гуманітарне розмінування України","authors":"Людмила Олександрівна Герасимчук, Ірина Григорівна Пацева, Руслана Валерко","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.33","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.33","url":null,"abstract":"Метою дослідження було висвітлення результатів гуманітарного розмінування на території України. Методи. Інформаційною базою досліджень стали нормативно-правові акти, а також матеріали Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Результати. В Україні на даний момент є 45 тис. км2 доступних для робіт з гуманітарного розмінування. За період 2014 – 2023 рр. до робіт щодо очищення території України піротехнічні підрозділи залучалися 169147 разів, знешкоджено ВНП у кількості 1262134 од., очищено територію площею 308171 га. Починаючи з 24 лютого 2022 р. Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України прийняв 17365 заявок (2023 р. – 10306, 2024 р. – 1282), було обстежено 2053,5 га територій (2023 р. – 677,31, 2024 р. – 626,78), знешкоджено 26357 вибухонебезпечних предметів (2023 р. – 8260, 2024 р. – 1778), здійснено 17227 залучень піротехнічних підрозділів Центу (2023 р. – 4737, 2024 р. – 1197). За період 2018–2022 років міжнародні внески на протимінну діяльність в Україні склали 232 млн. доларів США (162,3 млн. доларів США надані у 2022 р.). Із загального внеску в Україну у 2022 р. 36 млн. доларів США (22%) пішли на розмінування, 28 млн. доларів США (17%) – на розбудову потенціалу, 1,9 млн. доларів США (1%) – на спеціальну освіту щодо ризиків та допомогу постраждалим. Найбільша частина – 96,4 млн. доларів США (60%) – була спрямована на протимінну діяльність. Висновки. Гуманітарне розмінування передбачає комплекс заходів з метою ліквідації небезпек, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами, включаючи нетехнічне та технічне обстеження територій, складення карт, виявлення, знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів, маркування, підготовку документації після розмінування, надання громадам інформації щодо протимінної діяльності та передачу очищеної території. Триваючий конфлікт високої інтенсивності зумовлює значну небезпеку та унікальність розмінування території України. Практика систематичного ретельного гуманітарного розмінування – необхідна передумова сталого управління навколишнім природним середовищем в подальшому на постконфліктних територіях, адже дозволить запобігти та мінімізувати деградацію грунтів, земельних ресурсів, біорізноманіття, забруднення цих компонентів, викиди забруднюючих речовин, які можуть навіть сприяти зміні клімату, а також сприяти збереженню природних ресурсів. Проте очищення території та її звільнення ще не є достатнім для безпечного її подальшого використання, адже продовжуються бойові дії, отже необхідним буде проведення комплексних ґрунтовних екологічних досліджень щодо забруднення навколишнього середовища та ґрунту, зокрема, як основи продовольчої безпеки. Навчання щодо мінної небезпеки (реалізується на факультеті гірничої справи, природокористування та будівництва у Державному університеті «Житомирська політехніка»), яке є основним компонентом гуманітарного розмінування, матиме тривалий вплив на знання та свідомість населення, що зробить позитивний внесок у стале","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832308","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.21
О.А. Фурманець, М.А. Крайна, Ігор Миронович Бортник
Мета. Специфіка ґрунтово-кліматичних умов зони (короткий вегетаційний період, збіднені ґрунти, перезволоження у весняний період та посушливість влітку, затяжні дощі в період збирання) вимагають апробації поведінки генетичного матеріалу саме на території планованого вирощування, оскільки передбачити реакцію типових гібридів, що розроблені для вирощування у степовій зоні, на зміну умов вирощування вкрай складно. Методи. Упродовж 2022 року на території Костопільського району Рівненської області (зона Західного Полісся України) на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах була закладена низка виробничих апробацій, де було представлено в загальному понад 50 гібридів різних селекційних компаній. Для більш об’єктивної оцінки в наведеному дослідженні проведений аналіз продуктивності гібридів в межах одного оригінатора – компанії Pioneer. Результати. Спостереження протягом вегетації культур показало, що гібриди старшого покоління відрізнялися від гібридів нового покоління більшою висотою рослин. Найбільшою натурою зерна характеризувалися гібриди P64LE25 P64HE118 – 390 та 391 г/л. Варто відзначити той факт, що певні гібриди із вищим показником натури зерна мали нижчий показник маси 1000 зерен, що свідчить про неповну реалізацію їх потенціалу. Вміст олії у зразках насіння коливався в межах 45,6–55,5% і в середньому становив 51%, що є хорошим показником. Найвищий вміст олії відмічений на гібриді LL155 і становив 55,5%. Статистично вищими врожайностями вирізняються гібриди F66 (3,86 т/га), LL138 (3,54 т/га), LE137 (3,96 т/га), LE25 (3,46 т/га), HH150 (3,64 т/га), HE118 (3,68 т/га). Таким чином в сегменті простих лінолевих гібридів найбільш перспективними виглядають гібриди F66 та LL138, в групі лінолевих гібридів, стійких до трибенурон-метилу – LE137 та LE25, в сегменті простих високоолеїнових гібридів – HH150, в сегменті високоолеїнових гібридів стійких до трибенурон-метилу – HE118. Найбільшим збором олії також характеризуються гібриди F66 та LE137. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що поведінка окремих гібридів в специфічних ґрунтово-кліматичних умовах Західного Полісся відрізняється від їх типового розвитку та показників, що заявлені оригінатором, та сформовані на основі випробування гібридів у більш сприятливих умовах вирощування.
{"title":"Продуктивність гібридів соняшнику на дерново-підзолистих грунтах Західного Полісся на прикладі селекції Pioneer","authors":"О.А. Фурманець, М.А. Крайна, Ігор Миронович Бортник","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.21","url":null,"abstract":"Мета. Специфіка ґрунтово-кліматичних умов зони (короткий вегетаційний період, збіднені ґрунти, перезволоження у весняний період та посушливість влітку, затяжні дощі в період збирання) вимагають апробації поведінки генетичного матеріалу саме на території планованого вирощування, оскільки передбачити реакцію типових гібридів, що розроблені для вирощування у степовій зоні, на зміну умов вирощування вкрай складно. Методи. Упродовж 2022 року на території Костопільського району Рівненської області (зона Західного Полісся України) на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах була закладена низка виробничих апробацій, де було представлено в загальному понад 50 гібридів різних селекційних компаній. Для більш об’єктивної оцінки в наведеному дослідженні проведений аналіз продуктивності гібридів в межах одного оригінатора – компанії Pioneer. Результати. Спостереження протягом вегетації культур показало, що гібриди старшого покоління відрізнялися від гібридів нового покоління більшою висотою рослин. Найбільшою натурою зерна характеризувалися гібриди P64LE25 P64HE118 – 390 та 391 г/л. Варто відзначити той факт, що певні гібриди із вищим показником натури зерна мали нижчий показник маси 1000 зерен, що свідчить про неповну реалізацію їх потенціалу. Вміст олії у зразках насіння коливався в межах 45,6–55,5% і в середньому становив 51%, що є хорошим показником. Найвищий вміст олії відмічений на гібриді LL155 і становив 55,5%. Статистично вищими врожайностями вирізняються гібриди F66 (3,86 т/га), LL138 (3,54 т/га), LE137 (3,96 т/га), LE25 (3,46 т/га), HH150 (3,64 т/га), HE118 (3,68 т/га). Таким чином в сегменті простих лінолевих гібридів найбільш перспективними виглядають гібриди F66 та LL138, в групі лінолевих гібридів, стійких до трибенурон-метилу – LE137 та LE25, в сегменті простих високоолеїнових гібридів – HH150, в сегменті високоолеїнових гібридів стійких до трибенурон-метилу – HE118. Найбільшим збором олії також характеризуються гібриди F66 та LE137. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що поведінка окремих гібридів в специфічних ґрунтово-кліматичних умовах Західного Полісся відрізняється від їх типового розвитку та показників, що заявлені оригінатором, та сформовані на основі випробування гібридів у більш сприятливих умовах вирощування.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.1
Олексій Олександрович Алєксєєв, О.І. Врадій, Дмитро Сергійович Кравцов
Мета статті – дослідження впливу підприємства з переробки вторинних відходів на довкілля. Методи. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Концентрація важких металів Pb та Cd нижче ГДК у 7,89 та 7,77 раз відповідно. Вміст Zn та Cu також не перевищував нормативів та були у 11,9 та 56,7 раз нижче ГДК. Результати досліджень показали, що вміст Pb в межах самого підприємства становив 0,31 мг/кг. В межах проміжної ділянки – концентрація Pb у грунті зросла і склала 0,94 мг/кг, у межах пункту прийому відходів вміст Pb у грунті знизився склав 0,76 мг/кг. Дослідження концентрації Cd в межах самого підприємства становив 0,03 мг/кг. В межах проміжної ділянки – концентрація Cd у грунті зросла і склала 0,31 мг/кг. У межах пункту прийому відходів, вміст Cd у грунті знизився і склав 0,09 мг/кг. Результати досліджень показали, що вміст Zn в межах самого підприємства становив 1,01 мг/кг. В межах проміжної ділянки концентрація Zn у грунті зросла і склала 2,08 мг/кг, у межах пункту прийому відходів, вміст Zn у грунті знизився на 92,7 % і склав 1,93 мг/кг. Вміст Cu в межах самого підприємства становив 0,21 мг/кг. В межах проміжної ділянки концентрація Cu у грунті зросла і склала 1,4 мг/кг, у межах пункту прийому відходів, вміст Cu у грунті знизився на 69,2 % і склав 0,97 мг/кг. Висновки. Дослідженнями встановлено відсутність токсичного забруднення грунтів. Концентрація важких металів Pb, Cd, Zn та Cu була нижче ГДК, що говорить про те, що підприємство ТОВ «Подільська Січ» із переробки вторинних відходів не несе шкоди навколишньому середовищу. Найвищий вміст важких металів було визначено на проміжній ділянці між підприємством та пуктом прийому вторинної сировини, але при цьому показники не перевищували ГДК. Об’єктивною причиною збільшення концентрації важких металів саме на цій ділянці є наближення розташування до неї автодороги, що є прямим джерелом забруднення грунтів важкими металами. Показник коефіцієнту небезпеки на досліджуваних територіях не перевищував 1, отже дана екотоксикологічна оцінка грунтів «ТОВ Подільська Січ» підтверджує безпечність роботи підприємств з переробки вторинних відходів.
{"title":"Екологічна оцінка діяльності підприємств з переробки вторинних відходів на довкілля","authors":"Олексій Олександрович Алєксєєв, О.І. Врадій, Дмитро Сергійович Кравцов","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.1","url":null,"abstract":"Мета статті – дослідження впливу підприємства з переробки вторинних відходів на довкілля. Методи. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Концентрація важких металів Pb та Cd нижче ГДК у 7,89 та 7,77 раз відповідно. Вміст Zn та Cu також не перевищував нормативів та були у 11,9 та 56,7 раз нижче ГДК. Результати досліджень показали, що вміст Pb в межах самого підприємства становив 0,31 мг/кг. В межах проміжної ділянки – концентрація Pb у грунті зросла і склала 0,94 мг/кг, у межах пункту прийому відходів вміст Pb у грунті знизився склав 0,76 мг/кг. Дослідження концентрації Cd в межах самого підприємства становив 0,03 мг/кг. В межах проміжної ділянки – концентрація Cd у грунті зросла і склала 0,31 мг/кг. У межах пункту прийому відходів, вміст Cd у грунті знизився і склав 0,09 мг/кг. Результати досліджень показали, що вміст Zn в межах самого підприємства становив 1,01 мг/кг. В межах проміжної ділянки концентрація Zn у грунті зросла і склала 2,08 мг/кг, у межах пункту прийому відходів, вміст Zn у грунті знизився на 92,7 % і склав 1,93 мг/кг. Вміст Cu в межах самого підприємства становив 0,21 мг/кг. В межах проміжної ділянки концентрація Cu у грунті зросла і склала 1,4 мг/кг, у межах пункту прийому відходів, вміст Cu у грунті знизився на 69,2 % і склав 0,97 мг/кг. Висновки. Дослідженнями встановлено відсутність токсичного забруднення грунтів. Концентрація важких металів Pb, Cd, Zn та Cu була нижче ГДК, що говорить про те, що підприємство ТОВ «Подільська Січ» із переробки вторинних відходів не несе шкоди навколишньому середовищу. Найвищий вміст важких металів було визначено на проміжній ділянці між підприємством та пуктом прийому вторинної сировини, але при цьому показники не перевищували ГДК. Об’єктивною причиною збільшення концентрації важких металів саме на цій ділянці є наближення розташування до неї автодороги, що є прямим джерелом забруднення грунтів важкими металами. Показник коефіцієнту небезпеки на досліджуваних територіях не перевищував 1, отже дана екотоксикологічна оцінка грунтів «ТОВ Подільська Січ» підтверджує безпечність роботи підприємств з переробки вторинних відходів.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 23","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832785","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：