Оптимізація технології вирощування сортів сої на поливних землях залежно від інокуляції насіння та захисту рослин

Abstract

Мета роботи – вивчення впливу генотипу сорту, інокулянту та заходів захисту рослин на формування біометричних показників рослин та урожайності зерна сортів сої за зрошення. Методи Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. У польових дослідженнях з сортами сої, що передбачали визначення впливу інокуляції насіння перед сівбою та порівняння ефективності застосування заходів біологічного та хімічного захисту рослин на формування основних елементів продуктивності, зокрема врожайність насіння та основні показники якості в умовах зрошення, визначено різноспрямовані закономірності формування висоти рослин. Визначено, що максимальна висота рослин (99,1 см) була за висівання сорту Деймос з інокуляцією насіння Оптимайзом та застосуванні біологічної схеми захисту рослин. Мінімальним даний показник, у середньому по фактору 88,2 см, виявися у сорту Фаетон, що менше за інші сорти на 6,9–9,7%. За біологічного захисту відзначено несуттєве зростання висоти рослин на 2,5%, а за хімічного – на 3,3%, що свідчить про неістотність впливу даного чинника. Висота кріплення нижнього бобу максимальної величини (21,2 см) сягнула у сорту Деймос за інокуляції Оптимайзом та за біозахисту. Інокуляція насіння та захист рослин мали несуттєвий вплив на величину цього показника. Захист рослин мав математичний доказовий вплив на формування насіннєвої продуктивності досліджуваних сортів сої. У контрольному варіанті (без захисту рослин, обробка водою) даний показник склав, у середньому по фактору С, 2,90 т/га. Застування засобів біологічного захисту сприяло зростанню врожайності насіння, в середньому, на 11,1% (до 3,22 т/га). Найбільшу результативність мав хімічний захист рослин, який дозволив одержати приріст врожайності, порівно з контролем на 0,46 т/га, або на 15,9%. Різниця між хімічним і біологічним захистом рослин була несуттєвою й склала лише 4,3% з перевагою хімічного захисту. Висновки. Найвищий рівень урожайності насіння сої 3,88 т/га мав сорт Деймос за проведення обробки насіння препаратом Оптимайз та впровадженні хімічного захисту, а мінімальне її значення – 1,77 т/га, отримали на ділянках з сортом Фаетон без застосуванням інокулянтів та без застосування захисту рослин. Препарати Нітрофікс та Оптимайз суттєво підвищили насіннєву продуктивність сої за вирощування всіх сортів із приростом урожайності на 6,2–19,8%. Доведено, що застосування біологічної та хімічної систем захисту рослин забезпечує збереження врожаю насіння на рівні 11,1 і 15,9%, відповідно. При цьому різниця між хімічним і біологічним захистом є несуттєвою.