Продуктивність гібридів соняшнику на дерново-підзолистих грунтах Західного Полісся на прикладі селекції Pioneer

Abstract

Мета. Специфіка ґрунтово-кліматичних умов зони (короткий вегетаційний період, збіднені ґрунти, перезволоження у весняний період та посушливість влітку, затяжні дощі в період збирання) вимагають апробації поведінки генетичного матеріалу саме на території планованого вирощування, оскільки передбачити реакцію типових гібридів, що розроблені для вирощування у степовій зоні, на зміну умов вирощування вкрай складно. Методи. Упродовж 2022 року на території Костопільського району Рівненської області (зона Західного Полісся України) на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах була закладена низка виробничих апробацій, де було представлено в загальному понад 50 гібридів різних селекційних компаній. Для більш об’єктивної оцінки в наведеному дослідженні проведений аналіз продуктивності гібридів в межах одного оригінатора – компанії Pioneer. Результати. Спостереження протягом вегетації культур показало, що гібриди старшого покоління відрізнялися від гібридів нового покоління більшою висотою рослин. Найбільшою натурою зерна характеризувалися гібриди P64LE25 P64HE118 – 390 та 391 г/л. Варто відзначити той факт, що певні гібриди із вищим показником натури зерна мали нижчий показник маси 1000 зерен, що свідчить про неповну реалізацію їх потенціалу. Вміст олії у зразках насіння коливався в межах 45,6–55,5% і в середньому становив 51%, що є хорошим показником. Найвищий вміст олії відмічений на гібриді LL155 і становив 55,5%. Статистично вищими врожайностями вирізняються гібриди F66 (3,86 т/га), LL138 (3,54 т/га), LE137 (3,96 т/га), LE25 (3,46 т/га), HH150 (3,64 т/га), HE118 (3,68 т/га). Таким чином в сегменті простих лінолевих гібридів найбільш перспективними виглядають гібриди F66 та LL138, в групі лінолевих гібридів, стійких до трибенурон-метилу – LE137 та LE25, в сегменті простих високоолеїнових гібридів – HH150, в сегменті високоолеїнових гібридів стійких до трибенурон-метилу – HE118. Найбільшим збором олії також характеризуються гібриди F66 та LE137. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що поведінка окремих гібридів в специфічних ґрунтово-кліматичних умовах Західного Полісся відрізняється від їх типового розвитку та показників, що заявлені оригінатором, та сформовані на основі випробування гібридів у більш сприятливих умовах вирощування.