Вплив попередників і строків сівби на посівні якості насіння у північно-східній частині Лісостепу України

Abstract

Метою досліджень було визначити вплив попередників і строків сівби на посівні якості насіння пшениці озимої. Дослідження проведено впродовж 2019/20, 2020/21 рр. у північно-східній частині Лісостепу України. Залежно від попередників соя і соняшник та за двох строків сівби (25 вересня і 5 жовтня) вивчено особливості формування посівних якостей насіння сортів пшениці озимої: Triticum aestivum L. (МІП Ювілейна, МІП Фортуна, МІП Лада і Аврора Миронівська) і Triticum durum Desf. (МІП Лакомка). Виявлено, що умови північно-східної частини Лісостепу сприятливі для формування насіння з високими посівними якостями пшениці м’якої і твердої озимої. Встановлено, що вплив попередників і строків сівби на енергію проростання та лабораторну схожість був менше виражений, у порівнянні з активністю накльовування насіння. Установлено, що у сорту пшениці твердої озимої МІП Лакомка формувалося насіння з активністю накльовування вище на 12 % за сівби 5 жовтня ніж 25 вересня. Сорти пшениці м’якої озимої МІП Ювілейна, МІП Лада та Аврора Миронівська не зреагували на зміну строків сівби та їх енергія проростання була на рівні 90,0; 95,0; 98,0 та 99,0 % відповідно. Всі сорти пшениці м’якої і твердої озимої, висіяні після попередника соняшник, мали високий відсоток лабораторної схожості та перевищували сорт-стандарт. Виявлено, що після попередника соя сорт МІП Ювілейна краще висівати 5 жовтня, а Аврора Миронівська – незалежно від строку сівби. Сорти МІП Фортуна та МІП Лада найкраще зарекомендували себе за І строку (25 вересня). Встановлено, що після попередника соняшник посівні якості насіння були найвищі у сорту пшениці твердої озимої МІП Лакомка за І строку (25 вересня), а у сортів пшениці м’якої озимої МІП Фортуна – за ІІ (5 жовтня) у МІП Лада та Аврора Миронівська – за обидва строки сівби.