ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН НА РИНКУ ПРАЦІ

Abstract

Схарактеризовано організаційно-інституційні основи соціального захисту громадян на ринку праці. Мета дослідження полягає у визначенні сутності соціально-трудових відносин, а також відповідного інституційного забезпечення як основи соціального захисту громадян на ринку праці в сучасних умовах. Доведено, що організаційною основою системи соціального захисту громадян є налагоджена система соціально-трудових відносин на ринку праці. У статті уточнено визначення соціально-трудових відносин як комплексу адміністративно-правових, соціально-економічних, морально-психологічних прийомів та методів, спрямованих на процес включення робочої сили у ринок праці, а також як систему взаємовідносин між роботодавцями та найманими працівниками, що націлені на забезпечення достатньо рівня та якості життя громадян. У дослідженні сформульовано, що організаційною основною застосування системи соціального захисту громадян є налагодження ефективних соціально-трудових відносин між усіма суб’єктами на ринку праці. За результатами вивчення наукових джерел було установлено, що основними видами соціально-трудових відносин є: патерналізм, партнерство, конкуренція, солідарність, субсидіарність, конкуренція, конфлікт (за А. Колотом). За критеріями, визначеними О. Козновою, досліджено іншу класифікацію видів соціально-трудових відносин: за змістом діяльності, за суб’єктами, за об’єктом повноважень, за характером розподілу доходів, за способом спілкування, за ступенем регламентованості. Запропоновані класифікації ні в якому разі не виключають одна одну, а, навпаки, доповнюють одна одну, слугують для формування складного цілісного уявлення про соціально-трудові відносини на ринку праці України. Головні завдання та напрями соціального захисту безробітних реалізовуються через мережу відповідних державних установ. Державна служба зайнятості є головною інституцією, що забезпечує реалізацію державної соціальної політики з питань соціального захисту безробітних громадян. Установа є уніфікованим сервісним центром надання соціальних послуг та соціальної допомоги громадянам, які втратили роботу і потребують працевлаштування. У свою чергу, установа, що регулює соціально-трудові взаємовідносини між суб’єктами ринку праці, забезпечує контроль за дотриманням трудового законодавства, це – Державна служба України з питань праці. Означені установи становлять базу інституційного забезпечення системи соціального захисту безробітних громадян. На них покладені завдання політики зайнятості щодо надання відповідних соціальних послуг та допомог.