{"title":"ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА","authors":"Тетяна Спіріна, Артем Цвігун","doi":"10.32782/humanitas/2023.2.23","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Сім’я відіграє важливу роль у становленні особистості, задовольняючи її соціальні потреби, серед яких моральна підтримки, безпека, захищеність від зазіхань, емоційний комфорт, визнання та прийняття значущими для особистості людьми. Домашнє насильство є чинником соціального ризику й призводить до поглиблення соціальної, психологічної, моральної роз’єднаності, взаємної недовіри й ворожості щодо інших членів родини, брутальності та жорстокості у спілкуванні з найближчим оточенням. Нажаль, немає точної статистики про реальні прояви сімейного насильства, адже воно є найприхованішою формою насильства, зазвичай не усвідомленою жертвами та суспільством, загалом. Розповсюдження явища домашнього насильства, його причини, форми та передумови обумовлюються тим, що інформація про факти сімейного насильства не надходить до правоохоронних органів. Сім’я приховує факти домашнього насильства, керуючись стереотипами, що сімейні справи не потрібно виносити на публічне обговорення. У статті автори вивчають види та форми стереотипи проявів домашнього насильства, розкриваються його причини. На думку авторів, ключовими причинами домашнього насильства є: соціокультурні (щодо виховання дітей, високий рівень алко та нарко залежності населення), особистісні (психічні розлади, високий рівень агресії, особистий негативний досвід, низька самооцінка), економічні (зниження рівня життя, безробіття, соціальна та побутова невлаштованість). Варто зазначити, що формування насильницьких взаємостосунків у сім’ї не вичерпуються лише одним із факторів, вони є наслідком сукупності насильницьких відносин. Також діти мало обізнані щодо проблеми домашнього насильства. Вони не знають ефективних зразків поведінки у випадку, якщо стають жертвами насильства і навіть, коли вони є свідками таких дій. Важливо звернути уваги на необхідність інформування дітей щодо проблеми домашнього насильства. Профілактика домашнього насильства буде ефективнішою при формуванні загальної та педагогічної культури батьків, зокрема.","PeriodicalId":0,"journal":{"name":"","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.2.23","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Сім’я відіграє важливу роль у становленні особистості, задовольняючи її соціальні потреби, серед яких моральна підтримки, безпека, захищеність від зазіхань, емоційний комфорт, визнання та прийняття значущими для особистості людьми. Домашнє насильство є чинником соціального ризику й призводить до поглиблення соціальної, психологічної, моральної роз’єднаності, взаємної недовіри й ворожості щодо інших членів родини, брутальності та жорстокості у спілкуванні з найближчим оточенням. Нажаль, немає точної статистики про реальні прояви сімейного насильства, адже воно є найприхованішою формою насильства, зазвичай не усвідомленою жертвами та суспільством, загалом. Розповсюдження явища домашнього насильства, його причини, форми та передумови обумовлюються тим, що інформація про факти сімейного насильства не надходить до правоохоронних органів. Сім’я приховує факти домашнього насильства, керуючись стереотипами, що сімейні справи не потрібно виносити на публічне обговорення. У статті автори вивчають види та форми стереотипи проявів домашнього насильства, розкриваються його причини. На думку авторів, ключовими причинами домашнього насильства є: соціокультурні (щодо виховання дітей, високий рівень алко та нарко залежності населення), особистісні (психічні розлади, високий рівень агресії, особистий негативний досвід, низька самооцінка), економічні (зниження рівня життя, безробіття, соціальна та побутова невлаштованість). Варто зазначити, що формування насильницьких взаємостосунків у сім’ї не вичерпуються лише одним із факторів, вони є наслідком сукупності насильницьких відносин. Також діти мало обізнані щодо проблеми домашнього насильства. Вони не знають ефективних зразків поведінки у випадку, якщо стають жертвами насильства і навіть, коли вони є свідками таких дій. Важливо звернути уваги на необхідність інформування дітей щодо проблеми домашнього насильства. Профілактика домашнього насильства буде ефективнішою при формуванні загальної та педагогічної культури батьків, зокрема.