{"title":"ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ","authors":"Андрій Колосок, Олена БЄЛКІНА-КОВАЛЬЧУК","doi":"10.32782/humanitas/2022.6.10","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою дослідження є аналіз зарубіжного досвіду соціального захисту населення та визначення перспектив його застосування в Україні. У статті досліджено континентальну, англосаксонську, скандинавську, південно-європейську, неоліберальну моделі соціального захисту населення, виокремлено властиві їм характеристики, переваги та недоліки, зазначено країни де вони застосовуються. Сформовано основні тенденцій характерні адміністративному і правовому регулюванню системи соціального захисту в розвинутих державах світу: стале зростання асортименту та якості соціальних послуг; пріоритетне соціальне обслуговування дітей з особливими потребами і дітей, позбавлених батьківської опіки; максимальне делегування функцій соціального захисту від органів центральної державної влади до місцевого самоврядування, а також передання відповідного фінансового ресурсу; активне залучення громадських організацій, волонтерів, благодійних фондів до вирішення проблем осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах; створення конкурентних умов для приватних надавачів соціальних послуг; забезпечення громадянам права на соціальне обслуговування та постійний контроль за якістю наданих соціальних послуг та особами які їх отримали. Вказано, що у вітчизняній системі соціального захисту необхідно поєднати кращі сторони англосаксонської, континентальної та скандинавської моделей, нівелюючі їх негативні якості. Зокрема, в англосаксонської моделі слід перейняти підходи щодо обмеження кількості пільговиків, отримувачів субсидій та інших видів соціальної допомоги; в скандинавської необхідно запозичити всеохоплюючу систему соціального страхування, за принципом мінімізації відсотка страхування та максимізації кількості застрахованих від всіх можливих соціальних ризиків; в континентальної моделі необхідно перейняти стабільність законодавства, правил соціального страхування та отримання соціальних допомог і виплат. Перспективи подальших досліджень полягають в удосконаленні механізму забезпечення соціальних гарантій населенню в післявоєнний період з урахуванням зарубіжного досвіду.","PeriodicalId":0,"journal":{"name":"","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.6.10","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Метою дослідження є аналіз зарубіжного досвіду соціального захисту населення та визначення перспектив його застосування в Україні. У статті досліджено континентальну, англосаксонську, скандинавську, південно-європейську, неоліберальну моделі соціального захисту населення, виокремлено властиві їм характеристики, переваги та недоліки, зазначено країни де вони застосовуються. Сформовано основні тенденцій характерні адміністративному і правовому регулюванню системи соціального захисту в розвинутих державах світу: стале зростання асортименту та якості соціальних послуг; пріоритетне соціальне обслуговування дітей з особливими потребами і дітей, позбавлених батьківської опіки; максимальне делегування функцій соціального захисту від органів центральної державної влади до місцевого самоврядування, а також передання відповідного фінансового ресурсу; активне залучення громадських організацій, волонтерів, благодійних фондів до вирішення проблем осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах; створення конкурентних умов для приватних надавачів соціальних послуг; забезпечення громадянам права на соціальне обслуговування та постійний контроль за якістю наданих соціальних послуг та особами які їх отримали. Вказано, що у вітчизняній системі соціального захисту необхідно поєднати кращі сторони англосаксонської, континентальної та скандинавської моделей, нівелюючі їх негативні якості. Зокрема, в англосаксонської моделі слід перейняти підходи щодо обмеження кількості пільговиків, отримувачів субсидій та інших видів соціальної допомоги; в скандинавської необхідно запозичити всеохоплюючу систему соціального страхування, за принципом мінімізації відсотка страхування та максимізації кількості застрахованих від всіх можливих соціальних ризиків; в континентальної моделі необхідно перейняти стабільність законодавства, правил соціального страхування та отримання соціальних допомог і виплат. Перспективи подальших досліджень полягають в удосконаленні механізму забезпечення соціальних гарантій населенню в післявоєнний період з урахуванням зарубіжного досвіду.