Психолінгвістичні особливості навчання дітей дошкільного віку іноземних мов: аналіз польського досвіду

Abstract

У статті проаналізовано організацію іншомовної освіти дітей в закладах дошкільної освіти Польщі. Висвітлено законодавчі підстави для обов’язкового вивчення іноземних мов дошкільниками, зокрема, розпорядження Міністерства народної освіти Польщі від 30 травня 2014 року, згідно з яким було внесено зміни до Програми дошкільного виховання. Акцентовано увагу, що Польща є однією з трьох європейських держав, що першими запровадили в дошкільній освіті як обов’язковий компонент вивчення іноземних мов. Показано, що запровадження в закладах дошкільної освіти Польщі обов’язкового вивчення іноземної мови супроводжується науковими дослідженнями у галузі теоретико-методичних засад ранньої іншомовної підготовки дітей. Доцільність раннього старту іноземної мови обґрунтована на основі розвитку органів чуттів, психічних функцій, зокрема пам’яті, мислення, здатності дитини концентрувати увагу (до 30 хв.), розрізняти звуки, слова рідної й іноземної мов, засвоювати інтонацію. Визначено особливості ранньої іншомовної освіти в Польщі, метою якої є не тільки формування комунікативно-мовленнєвих компетентностей, а й полікультурне виховання, індивідуальний розвиток дітей, а також формування мотивації до студіювання іноземних мов у майбутньому. З’ясовано вимоги до занять: відповідність психічному, емоційному, фізичному розвитку дітей, забезпечення креативного характеру й сприятливого емоційного клімату. Показано досягнення у розвитку польської іншомовної освіти: ґрунтовна розробка навчально-методичного забезпечення: програм, підручників для три-чотири-п’ятирічних дітей, методичних рекомендацій для педагогів, які мають змогу удосконалювати кваліфікацію: відвідувати курси, стажуватися у закладах дошкільної освіти зарубіжних держав. Визначено напрями реалізації ідей польського досвіду в закладах дошкільної освіти України: розробка авторських методик спілкування іноземною мовою; оцінювання навчальних досягнень дітей, при якому провідна роль відводиться визнанню успіхів дитини; проведення наукових досліджень щодо доцільності використання певних форм, методів, засобів навчання на кожному з етапів розвитку дітей дошкільного віку.