Pub Date : 2022-09-30DOI: 10.31475/ped.dys.2022.33.03
Vitalii Simonian
Мета статті полягає в обґрунтуванні структури етнокультурної компетентності та в характеристиці змісту її компонентів (на основі теоретичного аналізу досліджуваного феномену в наукових працях). У роботі використано теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) для вивчення компонентів етнокультурної компетентності у сфері музичного мистецтва, що вможливлює теоретичний аналіз структури етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу та її характеристику. У розвідці схарактеризовано структуру етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, музики, музики та хореографії, музичного мистецтва в регіональному контексті, учителів музичного мистецтва у вищій школі, учителів музики в педагогічних університетах. З’ясовано основні відмінності компонентів етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу. Виокремлено та схарактеризовано компоненти етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу. З огляду на різні підходи авторів, запропоновано структуру етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу, що охоплює чотири компоненти: мотиваційно-ціннісний (спрямований на мотивацію й активність особистості в опануванні необхідного рівня професійної підготовки), когнітивний (окреслює обізнаність особистості щодо традицій, культурних цінностей етносу, особливостей побуту, світогляду, забезпечує не тільки пізнання культури власного та інших народів, але й налагодження творчої взаємодії між різними етнічними музичними культурами), операційний (передбачає формування етнокультурного мислення, що сприяє активізації пізнавальних процесів на основі відпрацювання механізму мисленнєвих операцій, оскільки етнокультурне мислення володіє всіма функціями), рефлексивний (характеризує готовність особистості до оцінювання себе як представника етносу, власного ставлення до культурних традицій інших етносів, що спрямоване на самопізнання й осмислення свого духовного світу, власних дій і станів, ролі й місця в праці).
{"title":"Характеристика компонентів етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу","authors":"Vitalii Simonian","doi":"10.31475/ped.dys.2022.33.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.33.03","url":null,"abstract":"Мета статті полягає в обґрунтуванні структури етнокультурної компетентності та в характеристиці змісту її компонентів (на основі теоретичного аналізу досліджуваного феномену в наукових працях). У роботі використано теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) для вивчення компонентів етнокультурної компетентності у сфері музичного мистецтва, що вможливлює теоретичний аналіз структури етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу та її характеристику. \u0000У розвідці схарактеризовано структуру етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, музики, музики та хореографії, музичного мистецтва в регіональному контексті, учителів музичного мистецтва у вищій школі, учителів музики в педагогічних університетах. З’ясовано основні відмінності компонентів етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу. Виокремлено та схарактеризовано компоненти етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу. \u0000З огляду на різні підходи авторів, запропоновано структуру етнокультурної компетентності майбутнього викладача вокалу, що охоплює чотири компоненти: мотиваційно-ціннісний (спрямований на мотивацію й активність особистості в опануванні необхідного рівня професійної підготовки), когнітивний (окреслює обізнаність особистості щодо традицій, культурних цінностей етносу, особливостей побуту, світогляду, забезпечує не тільки пізнання культури власного та інших народів, але й налагодження творчої взаємодії між різними етнічними музичними культурами), операційний (передбачає формування етнокультурного мислення, що сприяє активізації пізнавальних процесів на основі відпрацювання механізму мисленнєвих операцій, оскільки етнокультурне мислення володіє всіма функціями), рефлексивний (характеризує готовність особистості до оцінювання себе як представника етносу, власного ставлення до культурних традицій інших етносів, що спрямоване на самопізнання й осмислення свого духовного світу, власних дій і станів, ролі й місця в праці).","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69820608","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-23DOI: 10.31475/ped.dys.2022.33.02
Tetiana Sovik
У статті розкрито поняття практико-діяльнісної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, визначено її складові (професійна спрямованість, теоретична та методична грамотність, практична підготовка). Висвітлено особливості та етапи формування практико-діяльнісної компетентності здобувачів вищої освіти спеціальності Середня освіта (Музичне мистецтво) під час проходження Виробничої педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти. Виокремлено базові функції практичної підготовки (освітня, виховна, мотиваційна, емоційна, розвиваюча), визначено зміст, вимоги та завдання до проходження практики майбутніми вчителями музичного мистецтва в закладах загальної середньої освіти
{"title":"Формування практико-діяльнісної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва під час проходження педагогічної практики","authors":"Tetiana Sovik","doi":"10.31475/ped.dys.2022.33.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.33.02","url":null,"abstract":"У статті розкрито поняття практико-діяльнісної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, визначено її складові (професійна спрямованість, теоретична та методична грамотність, практична підготовка). Висвітлено особливості та етапи формування практико-діяльнісної компетентності здобувачів вищої освіти спеціальності Середня освіта (Музичне мистецтво) під час проходження Виробничої педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти. Виокремлено базові функції практичної підготовки (освітня, виховна, мотиваційна, емоційна, розвиваюча), визначено зміст, вимоги та завдання до проходження практики майбутніми вчителями музичного мистецтва в закладах загальної середньої освіти","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69820552","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-03DOI: 10.31475/ped.dys.2022.32.10
K. Binytska, G. Buchkivska, Ya. Nahornyi
Our research analyzed some aspects of the outlined topic, in particular the question of determining the place of biographical data in the system of scientific-pedagogical discourse. It has been found that at the beginning of the XXIst century, a tendency towards biographical revitalization is noted in the pedagogical science of Ukraine, scientists actively interpret the historical-pedagogical experience, evaluate and compare the past with the present through the life path and scientific-pedagogical activity of well-known or little-known pedagogues, educators who, thanks to their scientific-pedagogical successes have become symbols of separate historical periods, which personify the turning points in the progress of the Ukrainian people and the development of education, science, economy, culture, etc. The article emphasizes that the analysis of the experience of the leading countries of the world is important for the study of pedagogical biography. Therefore, we analyzed the development of the International Association of Pedagogical Biography in the USA. It is summarized that biographical studies today occupy an important place in the history of pedagogy and make it possible to personify the history of the development of the field of education, to evaluate the contribution of researchers, teachers, educationalists involved in the conduct of scientific-pedagogical researches and the organization of educational practice. It is emphasized that in the context of the use of biography in scientific-pedagogical research, the method of organizing bibliographic information and research tools are of great importance. For pedagogical biography, this is a conceptual apparatus chosen by the researchers themselves.
{"title":"Pedagogical Biography from the Standpoint of Scientific Research","authors":"K. Binytska, G. Buchkivska, Ya. Nahornyi","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.10","url":null,"abstract":"Our research analyzed some aspects of the outlined topic, in particular the question of determining the place of biographical data in the system of scientific-pedagogical discourse. It has been found that at the beginning of the XXIst century, a tendency towards biographical revitalization is noted in the pedagogical science of Ukraine, scientists actively interpret the historical-pedagogical experience, evaluate and compare the past with the present through the life path and scientific-pedagogical activity of well-known or little-known pedagogues, educators who, thanks to their scientific-pedagogical successes have become symbols of separate historical periods, which personify the turning points in the progress of the Ukrainian people and the development of education, science, economy, culture, etc. \u0000The article emphasizes that the analysis of the experience of the leading countries of the world is important for the study of pedagogical biography. Therefore, we analyzed the development of the International Association of Pedagogical Biography in the USA. \u0000It is summarized that biographical studies today occupy an important place in the history of pedagogy and make it possible to personify the history of the development of the field of education, to evaluate the contribution of researchers, teachers, educationalists involved in the conduct of scientific-pedagogical researches and the organization of educational practice. It is emphasized that in the context of the use of biography in scientific-pedagogical research, the method of organizing bibliographic information and research tools are of great importance. For pedagogical biography, this is a conceptual apparatus chosen by the researchers themselves.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69820541","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-31DOI: 10.31475/ped.dys.2022.32.09
Yu. Feshchuk
На підставі теоретико-емпіричних досліджень визначено необхідність впровадження новітніх інформаційних технологій у готельно-ресторанній справі. У статті запропоновано зміст навчальної дисципліни «Імітаційне моделювання в роботі готельно-ресторанного комплексу» у процесі підготовки студентів-бакалаврів спеціальності 015.16 «Професійна освіта (Сфера обслуговування (Готельно-ресторанна справа))». Аргументовано, що зміст запропонованої дисципліни повинен враховувати сучасні тенденції розвитку освіти та вимоги до підготовки компетентного здобувача вищої освіти відповідної кваліфікації (бакалавр з професійної освіти (Сфера обслуговування), педагог професійного навчання, фахівець із готельної та ресторанної справи). Визначено програму навчальної дисципліни, тематику лекційних та практичних занять.
{"title":"Місце навчальної дисципліни «Імітаційне моделювання в роботі готельно-ресторанного комплексу» в процесі підготовки фахівців професійної освіти","authors":"Yu. Feshchuk","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.09","url":null,"abstract":"На підставі теоретико-емпіричних досліджень визначено необхідність впровадження новітніх інформаційних технологій у готельно-ресторанній справі. У статті запропоновано зміст навчальної дисципліни «Імітаційне моделювання в роботі готельно-ресторанного комплексу» у процесі підготовки студентів-бакалаврів спеціальності 015.16 «Професійна освіта (Сфера обслуговування (Готельно-ресторанна справа))». Аргументовано, що зміст запропонованої дисципліни повинен враховувати сучасні тенденції розвитку освіти та вимоги до підготовки компетентного здобувача вищої освіти відповідної кваліфікації (бакалавр з професійної освіти (Сфера обслуговування), педагог професійного навчання, фахівець із готельної та ресторанної справи). Визначено програму навчальної дисципліни, тематику лекційних та практичних занять.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69820437","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-05-19DOI: 10.31475/ped.dys.2022.32.08
Sabrina Viktoria Bacher, K. Binytska, Christian Kraler
The article emphasizes that global thinking begins at the structural level of educational programs on teacher preparation, and we offer the example of Ukraine, which recently underwent a large-scale reform of its higher education system towards international standardization, which included their educational program on teacher preparation. At the same time, the process of modernization of higher education in Ukraine has a somewhat one-sided focus on the global sphere and neglects some local features, which has led to the emergence of problems. This article explores the connection between glocalization and teacher education from methodological and ethical perspective. We argue that global competence helps teachers and future generations to develop a multi-perspective view to accurately respond to current and future challenges and understand the world in its complexity. This mindset also enables them to make thoughtful ethical decisions based on well-considered global principles. In addition, we argue that glocalization begins at the structural level, and offer the example of Ukraine, which recently underwent a large-scale reform of its education system, including teacher education. However, the reform focused mainly on the global sphere and neglected some local features, leading to numerous problems and challenges. To better understand the idea of glocalization in teacher education from the ethical perspective, future scientific researches can be focused on the study of the international teacher education programs, which find a balance between national traditions and international developments in education, so different systems can learn and enrich each other. Of course, the article does not cover all theoretical aspects of the considered problem and provides further scientific discussions about glocalization in teacher education.
{"title":"Glocalization and Teacher Education – Ethical Considerations in Challenging Times","authors":"Sabrina Viktoria Bacher, K. Binytska, Christian Kraler","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.08","url":null,"abstract":"The article emphasizes that global thinking begins at the structural level of educational programs on teacher preparation, and we offer the example of Ukraine, which recently underwent a large-scale reform of its higher education system towards international standardization, which included their educational program on teacher preparation. At the same time, the process of modernization of higher education in Ukraine has a somewhat one-sided focus on the global sphere and neglects some local features, which has led to the emergence of problems. \u0000This article explores the connection between glocalization and teacher education from methodological and ethical perspective. We argue that global competence helps teachers and future generations to develop a multi-perspective view to accurately respond to current and future challenges and understand the world in its complexity. This mindset also enables them to make thoughtful ethical decisions based on well-considered global principles. In addition, we argue that glocalization begins at the structural level, and offer the example of Ukraine, which recently underwent a large-scale reform of its education system, including teacher education. However, the reform focused mainly on the global sphere and neglected some local features, leading to numerous problems and challenges. \u0000To better understand the idea of glocalization in teacher education from the ethical perspective, future scientific researches can be focused on the study of the international teacher education programs, which find a balance between national traditions and international developments in education, so different systems can learn and enrich each other. Of course, the article does not cover all theoretical aspects of the considered problem and provides further scientific discussions about glocalization in teacher education.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49037839","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-04-08DOI: 10.31475/ped.dys.2022.32.07
Nataliya Bhinder
Метою дослідження є окреслити принципи формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців ракетно-артилерійського озброєння та класифікувати їх на основі типових ознак. У процесі дослідження з’ясовано, що принципи навчання означає певні рекомендації, що здійснюють регуляцію педагогічною діяльністю викладача та освітнім процесом, з урахуванням особливостей професійної підготовки майбутніх військових фахівців. Доведено, що процес формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх офіцерів ракетно-артилерійського озброєння відбувається з урахуванням певних основоположних принципів, що визначають зміст, організаційні форми та методи освітнього процесу. Здійснено класифікацію принципів та виділено три групи – загально дидактичні, мовно-професійні та принципи методичного спрямування. З’ясовано їх взаємозв’язок та вплив на підвищення рівнів сформованості іншомовної комунікативної компетентності. Детально пояснено шляхи реалізації цих принципів. Доведено необхідність поєднання загально дидактичних, мовно-професійних та принципів методичного спрямування у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців ракетно-артилерійського озброєння.
{"title":"Принципи формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх офіцерів ракетно-артилерійського озброєння","authors":"Nataliya Bhinder","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.07","url":null,"abstract":"Метою дослідження є окреслити принципи формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців ракетно-артилерійського озброєння та класифікувати їх на основі типових ознак. У процесі дослідження з’ясовано, що принципи навчання означає певні рекомендації, що здійснюють регуляцію педагогічною діяльністю викладача та освітнім процесом, з урахуванням особливостей професійної підготовки майбутніх військових фахівців. Доведено, що процес формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх офіцерів ракетно-артилерійського озброєння відбувається з урахуванням певних основоположних принципів, що визначають зміст, організаційні форми та методи освітнього процесу. Здійснено класифікацію принципів та виділено три групи – загально дидактичні, мовно-професійні та принципи методичного спрямування. З’ясовано їх взаємозв’язок та вплив на підвищення рівнів сформованості іншомовної комунікативної компетентності. Детально пояснено шляхи реалізації цих принципів. Доведено необхідність поєднання загально дидактичних, мовно-професійних та принципів методичного спрямування у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців ракетно-артилерійського озброєння.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69820389","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-04-05DOI: 10.31475/ped.dys.2022.32.06
O. Mozolev
The objective of the research was to test the effectiveness of the fitness program «WAY TO A HEALTHY LIFE». Indicators of morphofunctional and physical condition of students during quarantine restrictions were studied. The total number of respondents was 926 students (474 girls and 452 boys) from four higher education institutions in Ukraine. To implement the fitness program, the authors developed a model of physical education of students for the period of distance learning. To obtain the necessary information, we used general scientific research methods, namely: analysis of scientific and methodological sources, pedagogical modeling, pedagogical experiment, pedagogical observation, research methods of functional and physical condition of students, expert evaluation method, mathematical statistics methods, SWOT analysis. Five tests characterizing morphofunctional indicators were selected by the method of expert assessment (Stange test; Genchi test; body mass index; Ruffier-Dickson’s index; Harvard step test) and seven tests that characterize the indicators of physical development of students (exercises for arm strength; exercise for dexterity, exercise for speed; exercise for the development of abs; exercise for endurance, standing long-jump, Burpie’s test). The experimental research showed that out of five tests that characterize the level of development of morphofunctional signs of the body’s activity, the girls had improvement in four and the boys in three indicators. Other morphofunctional indicators remained at the previous level. Of the seven tests that characterize the level of development of different physical qualities, significant positive changes were observed in the performance of four exercises in girls and two exercises in boys, maintenance of the level of physical development occurred in the performance of two exercises in girls and four exercises in boys. Only the performance of endurance exercises in girls and boys showed negative dynamics. The SWOT-analysis showed the effectiveness of using the fitness program «WAY TO A HEALTHY LIFE» during distance learning.
{"title":"Effective Ways to Maintain the Physical Performance of Students during Distance Learning","authors":"O. Mozolev","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.06","url":null,"abstract":"The objective of the research was to test the effectiveness of the fitness program «WAY TO A HEALTHY LIFE». Indicators of morphofunctional and physical condition of students during quarantine restrictions were studied. The total number of respondents was 926 students (474 girls and 452 boys) from four higher education institutions in Ukraine. To implement the fitness program, the authors developed a model of physical education of students for the period of distance learning. To obtain the necessary information, we used general scientific research methods, namely: analysis of scientific and methodological sources, pedagogical modeling, pedagogical experiment, pedagogical observation, research methods of functional and physical condition of students, expert evaluation method, mathematical statistics methods, SWOT analysis. Five tests characterizing morphofunctional indicators were selected by the method of expert assessment (Stange test; Genchi test; body mass index; Ruffier-Dickson’s index; Harvard step test) and seven tests that characterize the indicators of physical development of students (exercises for arm strength; exercise for dexterity, exercise for speed; exercise for the development of abs; exercise for endurance, standing long-jump, Burpie’s test). The experimental research showed that out of five tests that characterize the level of development of morphofunctional signs of the body’s activity, the girls had improvement in four and the boys in three indicators. Other morphofunctional indicators remained at the previous level. Of the seven tests that characterize the level of development of different physical qualities, significant positive changes were observed in the performance of four exercises in girls and two exercises in boys, maintenance of the level of physical development occurred in the performance of two exercises in girls and four exercises in boys. Only the performance of endurance exercises in girls and boys showed negative dynamics. The SWOT-analysis showed the effectiveness of using the fitness program «WAY TO A HEALTHY LIFE» during distance learning.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819655","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-31DOI: 10.31475/ped.dys.2022.32.04
Yulia Gordiienko
У статті на прикладі роботи кафедри мов Університету Коменського у Братиславі розглянуто зміст та способи формування у студентів нефілологічних спеціальностей металінгвістичних компетенцій, які мають сприяти адаптації випускників вузу до динамічних змін у глобалізованому світі. Методологічне підґрунтя пропонованої розвідки становить міждисциплінарна концепція, в основу якої покладено інтерпретацію синергетичних ефектів крос-дисциплінарних даних теоретичної і прикладної лінгвістики, соціолінгвістики, розвитку комунікації тощо. У результаті зроблено висновок, за яким комунікаційний підхід слугує формуванню у студентів нефілологічних спеціальностей навичок металінгвістичних компетенцій, що характеризуються синтаксичною, дискурсивною та соціальною доцільністю й адекватністю, а також корелюють із поняттям свободи, яка стосується як вибору засобів та прийомів навчання, так і формування вільної особистості, що здатна сприймати світ в усій його складності та багатогранності.
{"title":"Комунікативний підхід до формування металінгвістичних компетенцій у студентів нефілологічних спеціальностей","authors":"Yulia Gordiienko","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.04","url":null,"abstract":"У статті на прикладі роботи кафедри мов Університету Коменського у Братиславі розглянуто зміст та способи формування у студентів нефілологічних спеціальностей металінгвістичних компетенцій, які мають сприяти адаптації випускників вузу до динамічних змін у глобалізованому світі. Методологічне підґрунтя пропонованої розвідки становить міждисциплінарна концепція, в основу якої покладено інтерпретацію синергетичних ефектів крос-дисциплінарних даних теоретичної і прикладної лінгвістики, соціолінгвістики, розвитку комунікації тощо. У результаті зроблено висновок, за яким комунікаційний підхід слугує формуванню у студентів нефілологічних спеціальностей навичок металінгвістичних компетенцій, що характеризуються синтаксичною, дискурсивною та соціальною доцільністю й адекватністю, а також корелюють із поняттям свободи, яка стосується як вибору засобів та прийомів навчання, так і формування вільної особистості, що здатна сприймати світ в усій його складності та багатогранності.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69820106","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-03-23DOI: 10.31475/ped.dys.2022.32.05
Sabina Shkriba
У статті проаналізовано граматико-фантастичну повість І. Ющука «Троє на Місяці». Доведено, що в граматико-фантастичній повісті «Троє на Місяці» мовознавцем запропоновано читачеві не тільки цікавий художній текст, а й можливість разом із головними героями стати активним учасником цікавих і фантастичних пригод. Коротко схарактеризовано особливості всіх розділів повісті, що уможливлює виокремлення особливостей педагогічного новаторства І. Ющука. Висвітлено методичні новації, які автор використав у творі з метою кращого засвоєння учнями граматичних норм української мови. За результатами аналізу повісті доведено, що цей текст є інноваційним. Аргументами, що доводять новаторство цього твору, є, по-перше, імплементація мовознавцем у художній текст граматичних норм. По-друге, майстерне введення правил у діалоги героїв. По-третє, завершення тридцяти чотирьох розділів вправою-ключем, за допомогою якої читач може на практиці закріпити вивчене правило. По-четверте, наявність у творі великої кількості цікавого матеріалу. І останньою, пʼятою, особливістю повісті «Троє на Місяці» є її дидактичний аспект, який посідає одне з чільних місць у творі.
{"title":"Педагогічні нововведення І. Ющука в царину українського мовознавства (на матеріалі повісті «Троє на Місяці»)","authors":"Sabina Shkriba","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.05","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано граматико-фантастичну повість І. Ющука «Троє на Місяці». Доведено, що в граматико-фантастичній повісті «Троє на Місяці» мовознавцем запропоновано читачеві не тільки цікавий художній текст, а й можливість разом із головними героями стати активним учасником цікавих і фантастичних пригод. Коротко схарактеризовано особливості всіх розділів повісті, що уможливлює виокремлення особливостей педагогічного новаторства І. Ющука. \u0000Висвітлено методичні новації, які автор використав у творі з метою кращого засвоєння учнями граматичних норм української мови. За результатами аналізу повісті доведено, що цей текст є інноваційним. Аргументами, що доводять новаторство цього твору, є, по-перше, імплементація мовознавцем у художній текст граматичних норм. По-друге, майстерне введення правил у діалоги героїв. По-третє, завершення тридцяти чотирьох розділів вправою-ключем, за допомогою якої читач може на практиці закріпити вивчене правило. По-четверте, наявність у творі великої кількості цікавого матеріалу. І останньою, пʼятою, особливістю повісті «Троє на Місяці» є її дидактичний аспект, який посідає одне з чільних місць у творі.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48756792","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-02-16DOI: 10.31475/ped.dys.2022.32.03
Tetiana Ishchuk, Nadiia Mazurenok
У статті на основі аналізу наукових поглядів учених закцентовано увагу на необхідності і важливості проблеми пізнання особистісних якостей здобувачів вищої освіти у контексті формування іншомовної комунікативної компетентності. Схарактеризовано роль пізнання особистістю власних психологічних властивостей в процесі якісного засвоєння іноземної мови. З’ясовано, що у структурному відношенні цей процес характеризується єдністю трьох складників: пізнавальної (самопізнання); емоційно-оцінювальної (самоставлення); дієво-вольової, регулятивної (саморегуляція). Проаналізовано пріоритетні напрямки самопізнання особистісної, мотиваційної, інтелектуальної, емоційної і вольової сфер. У генезисі самопізнання виокремлено два основних рівні та розглянуто самооцінку як одного з провідних механізмів цього процесу. Теоретично досліджено роль пізнання особистісних якостей як умови формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців.
{"title":"Пізнання особистісних якостей як умова формування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти","authors":"Tetiana Ishchuk, Nadiia Mazurenok","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.03","url":null,"abstract":"У статті на основі аналізу наукових поглядів учених закцентовано увагу на необхідності і важливості проблеми пізнання особистісних якостей здобувачів вищої освіти у контексті формування іншомовної комунікативної компетентності. Схарактеризовано роль пізнання особистістю власних психологічних властивостей в процесі якісного засвоєння іноземної мови. З’ясовано, що у структурному відношенні цей процес характеризується єдністю трьох складників: пізнавальної (самопізнання); емоційно-оцінювальної (самоставлення); дієво-вольової, регулятивної (саморегуляція). Проаналізовано пріоритетні напрямки самопізнання особистісної, мотиваційної, інтелектуальної, емоційної і вольової сфер. У генезисі самопізнання виокремлено два основних рівні та розглянуто самооцінку як одного з провідних механізмів цього процесу. Теоретично досліджено роль пізнання особистісних якостей як умови формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49009911","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：