Нейропсихолінгвістичні основи діагностики особливостей сформованості передумов оволодіння письмом дітьми з аутизмом

Abstract

Мета. З’ясувати стан розвитку інваріантних сукцесивно-симультанних (послідовно-цілісних) стратегій сприйняття й обробки нформації у дітей з аутизмом для подальшого забезпечення найбільш точного вибору способу їхньої підготовки до оволодіння письмом. Методи та процедура. Досліджння виконано за допомогою комплексу загальнонаукових, нейропсихологічних, нейропсихолінгвістичних методів та методу статистичного розрахунку за критеріями Стьюдента для оцінки достовірності відмінностей між відсотками в малих вибірках. Вибірку склали діти з діагнозом аутизм без порушень слухового та зорового аналізаторів, з первинно збереженим інтелектом, з максимально можливим розвитком усного мовлення і які мали значні труднощі в процесі підготовки до оволодіння навичкою письма. Результати. На засадах вчення про багатофункціональність кори головного мозку і сукцесивно-симультанний характер забезпечення різних видів діяльності розроблено діагностичну методику, система завдань якої спрямовувалася на дослідження стану розвитку перцептивного, мнестичного та мовленнєво-мисленнєвого рівнів синтетичних структур у дітей з аутизмом. Вперше на основі аналізу, порівняння та узагальнення отриманих експериментальних матеріалів виявлено загальні і відмінні характеристики стратегії сприйняття та обробки інформації дітьми з аутизмом. Загальною характеристикою є те, що нейропсихологічна сукцесивно-симультанна система, задіяна в операціоналізації письма, в дітей з аутизмом знаходиться переважно на низькому рівні розвитку. Підтверджено, що для більшості з них характерною є стратегія послідовного способу сприйняття та переробки інформації, домінування якого, проте, призвело до значних труднощів при виконанні діагностичних завдань зі складними подразниками в одночасно поєднаних значеннях. Заразом виявлені нечисленні підгрупи дітей, які успішніше виконали діагностичні завдання, змістом яких передбачена необхідність застосування переважно симультанної, цілісної стратегії або які мали певною мірою гармонійний розвиток сукцесивно-симультанних структур. Доводиться, що встановлення провідного виду синтетичної діяльності дозволяє на початковому етапі корекційно-превентивної роботи визначити оптимальну стратегію диференційованого застосування прийомів формування навичок письма в дітей з аутизмом. Висновки. Узагальнення результатів аналізу отриманих експериментальних даних показує, що необхідною умовою інтенсифікації процесу підготовки до оволодіння письма дітей з аутизмом має бути забезпечення подальшого розвитку стратегії послідовного сприймання й обробки інформації з обов’язковим своєчасним формуванням цілісної стратегії, оскільки в подальшому оволодіння письмом матиме для всіх дітей з аутизмом ефект симультанності від самого початку. Засобом розвитку симультанних структур визначено опосердковний шлях стимуляції центральних відділів зорового, кінестетичного, тактильного і вестибулярного аналізаторів із застосуванням нейропсихологічних методів і прийомів. Заразом корекційно-превентивна робота може здійснюватися на основі гештальт-фреймового підходу, заснованого на положенні про одиниці проміжної форми мови, формування яких забезпечується симультанним видом діяльності. Використання цих методів сприятиме підсиленню процесу оволодіння дітьми з аутизмом оптичними ідеографічними образами слів, речень, складів та автоматизованими руховими енграмами з поступовим переходом до оволодіння звуко-буквенним аналізом і синтезом, які становлять психологічну основу письма.