L. Kalmykova, N. Kharchenko, Hristo Kyuchukov, Іnna Мysаn, Heorhii Kalmykov
{"title":"Теорія оволодіння L1 і розвитку мовлення дітей в онтогенезі: методологія, концепція, практика","authors":"L. Kalmykova, N. Kharchenko, Hristo Kyuchukov, Іnna Мysаn, Heorhii Kalmykov","doi":"10.31470/2309-1797-2022-32-1-66-111","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Описати і презентувати розроблену співавторами нову наукову теорію – систему узагальнених фактів, знань і досвіду щодо розкриття різносторонності генезису психолінгвістичних явищ, властивих дітям дошкільного віку. \nМетоди. Використовувався комплекс теоретичних методів аналізу, дослідницького синтезу й узагальнення великої кількості джерел: по-перше, теоретичних і концептуальних підходів щодо дитячої мови і мовлення дітей та їх цілеспрямованого формування і розвитку; по-друге, емпіричних даних, отриманих як різними науковцями, які працюють у цій проблематиці, так і даних власних емпіричних досліджень. \nРезультати. Основні постулати розробленої нами теорії оволодіння L1 і розвитку мовлення представлені як інтеграція сучасних міждисциплінарних знань і практики дослідницької і проектної діяльності, синтезованих з науковою метою за сукупністю 14 модулів: (1) вектор розвитку мовленнєвих операцій і мовленнєвих дій; (2) місце і роль систематичного навчання в оволодінні L1 і розвитку мовлення; (3) роль імпліцитних мовних та інших видів знань у формуванні мовленнєвих операцій; (4) роль метамовних і метамовленнєвих знань, рефлексії над мовленням і об’єктивізації мови у формуванні мовленнєвих дій; (5) рівні усвідомлення у формуванні мовленнєвих дій; (6) співвідношення, у яких перебувають мовленнєві операції і дії та мовленнєві і мовні здібності, тобто мовні компетенції і мовленнєві компетентності; (7) взаємозумовленість мовних, психолінгвістичних і психологічних одиниць у розвитку мовленнєвої діяльності; (8) роль і місце психолінгвістичних одиниць у розвитку мовлення; (9) роль і місце психологічних одиниць у формуванні мовленнєвої діяльності; (10) роль і місце мовних одиниць у формуванні мовленнєвої діяльності; (11) взаємозв’язок мовленнєвої і навчальної діяльності; (12) психолінгвістичні передумови становлення мовленнєвої діяльності; (13) психолінгводидактичні умови цілеспрямованого формування мовленнєвої діяльності; (14) взаємозв’язок мовленнєвих операцій з іншими видами операцій. \nВисновки. Презентована теорія – це внутрішньо не суперечлива система наукових уявлень, поглядів та ідей її розробників, що в узагальненій формі розкривають істотні властивості й закономірні зв’язки такої психолінгвістичної дійсності, як еволюція індивідуальної мови дошкільників і дитячого мовлення, на основі яких досягається їх пояснення. Ця теорія як інтегративна сукупність принципів не тільки відображає розуміння, представлені в світовій науці, а й ґрунтується на емпіричних дослідженнях, на глибокому проникненні в суть ґенези мовленнєвих явищ, що відбувається у психолінгвістичній природі дитини.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2022-11-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Psycholinguistics","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-32-1-66-111","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q3","JCRName":"LINGUISTICS","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Описати і презентувати розроблену співавторами нову наукову теорію – систему узагальнених фактів, знань і досвіду щодо розкриття різносторонності генезису психолінгвістичних явищ, властивих дітям дошкільного віку.
Методи. Використовувався комплекс теоретичних методів аналізу, дослідницького синтезу й узагальнення великої кількості джерел: по-перше, теоретичних і концептуальних підходів щодо дитячої мови і мовлення дітей та їх цілеспрямованого формування і розвитку; по-друге, емпіричних даних, отриманих як різними науковцями, які працюють у цій проблематиці, так і даних власних емпіричних досліджень.
Результати. Основні постулати розробленої нами теорії оволодіння L1 і розвитку мовлення представлені як інтеграція сучасних міждисциплінарних знань і практики дослідницької і проектної діяльності, синтезованих з науковою метою за сукупністю 14 модулів: (1) вектор розвитку мовленнєвих операцій і мовленнєвих дій; (2) місце і роль систематичного навчання в оволодінні L1 і розвитку мовлення; (3) роль імпліцитних мовних та інших видів знань у формуванні мовленнєвих операцій; (4) роль метамовних і метамовленнєвих знань, рефлексії над мовленням і об’єктивізації мови у формуванні мовленнєвих дій; (5) рівні усвідомлення у формуванні мовленнєвих дій; (6) співвідношення, у яких перебувають мовленнєві операції і дії та мовленнєві і мовні здібності, тобто мовні компетенції і мовленнєві компетентності; (7) взаємозумовленість мовних, психолінгвістичних і психологічних одиниць у розвитку мовленнєвої діяльності; (8) роль і місце психолінгвістичних одиниць у розвитку мовлення; (9) роль і місце психологічних одиниць у формуванні мовленнєвої діяльності; (10) роль і місце мовних одиниць у формуванні мовленнєвої діяльності; (11) взаємозв’язок мовленнєвої і навчальної діяльності; (12) психолінгвістичні передумови становлення мовленнєвої діяльності; (13) психолінгводидактичні умови цілеспрямованого формування мовленнєвої діяльності; (14) взаємозв’язок мовленнєвих операцій з іншими видами операцій.
Висновки. Презентована теорія – це внутрішньо не суперечлива система наукових уявлень, поглядів та ідей її розробників, що в узагальненій формі розкривають істотні властивості й закономірні зв’язки такої психолінгвістичної дійсності, як еволюція індивідуальної мови дошкільників і дитячого мовлення, на основі яких досягається їх пояснення. Ця теорія як інтегративна сукупність принципів не тільки відображає розуміння, представлені в світовій науці, а й ґрунтується на емпіричних дослідженнях, на глибокому проникненні в суть ґенези мовленнєвих явищ, що відбувається у психолінгвістичній природі дитини.