Вербалізовані студентською молоддю образи “жінки в українській політиці”

Abstract

Мета. Емпірична експлікація та інтерпретація психосемантичних структур вербалізованих образів “жінки в українській політиці” (“успішна” та “неуспішна”) у ґендерному ракурсі порівняльного аналізу. Методи та методики дослідження. У прoцесі дoслідження системно викoристoвувaлися: (1) теoретичні метoди – aнaліз наукової літерaтури, синтез, інтерпретація та узагальнення дaних; (2) емпіричні методи – математичне шкалювання вербальних стимулів “успішна в українській політиці жінка” (перший етап дослідження) та “неуспішна в українській політиці жінка” (другий етап дослідження) із застосуванням стандартного семантичного диференціалу Ч. Осгуда; (3) метoди мaтемaтичнoї стaтистики – первинний статистичний аналіз кількісних даних, критерій Колмогорова-Смірнова, непараметричний критерій U Манна-Вітні. Результати. На основі факторного аналізу та інтерпретації його результатів у загальній вибірці констатовано більшу когнітивну складність вербалізованого образу “успішної в українській політиці жінки”, порівняно з образом “неуспішної в українській політиці жінки”. На першому етапі дослідження у субвибірці дівчат як домінантний виокремлено психосемантичний фактор “Моральна атрактивність”, у субвибірці юнаків – “Впливовий розум”. Це проінтерпретовано як мовленнєва проєкція “материнських” (фемінних) рис на узагальнений образ успішної жінки-політикині у студенток та “батьківських” (маскулінних) якостей – у студентів. На другому етапі в обох субвибірках як провідний експліковано більш гетерогенний фактор “Загальна неприйнятність”. Незважаючи на однакову назву, відмінності між окремими його дескрипторами у субвибірках дали змогу констатувати ґендерні особливості, зокрема прояви ейджизму в юнаків. Також виявлено й описано контраверсійність між свідомими вербальними характеристиками та латентними ґендерними стереотипами дослідженої студентської молоді. Висновки. Якісний та кількісний порівняльний аналіз психосемантичних структур, експлікованих у сформованих за статевим критерієм субвибірках, дав змогу обґрунтувати й розкрити вікові та ґендерні особливості студентства, які виявляються в його політично орієнтованій мовленнєвомовній активності.