Специфіка сприйняття читачами фонетичних оказіоналізмів у структурі сучасного поетичного дискурсу

Abstract

Вступ. У статті наведені результати трьох психолінгвістичних експериментів. Метою цього дослідження стало з’ясування впливу специфічних лінгвістичних одиниць – фонетичних оказіоналізмів – на сприйняття сучасного українського поетичного дискурсу адресатами (читачами). Методи. Основними методами відбору фактичного матеріалу обрано метод спостереження, метод суцільної вибірки, контекстуальний метод. Експериментальна частина дослідження включає методи вільного асоціативного експерименту, спрямованого асоціативного експерименту та метод семантичного диференціалу. Отримані результати оброблено за допомогою методу кількісних підрахунків. Результати. Для лінгвістичного аналізу фонетичних оказіональних одиниць у сучасному українському поетичному дискурсі стимулом обрано найчастотніші фонетичні оказіоналізми у їх графічній актуалізації (загалом 16 різних зразків). До трьох експериментальних груп респондентів увійшли 105 студентів трьох полтавських ЗВО У результаті експериментів ми отримали 1684 реакції, із яких 1146 (68.0%) – позитивні, 300 (18.0%) – негативні, 238 (14.0%) – нейтральні. Найнижчий показник нейтральних реакцій є цілком умотивованим, оскільки фонетичні оказіоналізми є потужними інтенсифікаторами експресивності звукового тла в поетичному дискурсі. Висновки. Фонетичні оказіоналізми мають позитивний вплив на сприйняття сучасного вербального дискурсу адресатами. Виняткова роль у декодуванні фонової інформації належить акустико-артикуляційним властивостям звуків. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у проведенні вільного асоціативного експерименту із залученням у якості респондентів представників різних соціальних та вікових груп населення, що дозволить встановити реальний стан культурних тенденцій у сприйнятті українцями сучасного мистецтва слова.