{"title":"Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі: психолінгвістичний аналіз","authors":"Nataliia Kostruba","doi":"10.31470/2309-1797-2021-30-1-59-82","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження. Для виявлення основних маркерів релігійних повідомлень здійснено психолінгвістичний аналіз текстів звернень церков України про здоров’я у релігійному дискурсі. \nМетодики дослідження. Матеріалом для дослідження обрано публічні заяви щодо пандемії коронавірусу найчисельніших церков в Україні (православні, католики, протестанти). Загалом, було проаналізовано 8 інформаційних повідомлень, які розділялися на першу реакцію на пандемію (4 повідомлення) та офіційні рекомендації щодо поведінки у часи пандемії (4 повідомлення). Для здійснення психолінгвістичного аналізу використано комп’ютерне забезпечення Statistica 12 та Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC). \nРезультати. За допомогою комп’ютерної програми LIWC-2015 проаналізовано стильові й змістовні характеристики таких повідомлень, а також виявлено емоційні, когнітивні та структурні маркери досліджуваного тексту. Так, релігійні звернення характеризуються нейтральними емоційними маркерами. Повідомлення мають певну когнітивну складність, про що свідчать і змістовні (наявність причинно-наслідкових зав’язків та фактів), і стильові маркери (часте вживання прийменників та сполучників). Проте, якісний аналіз тексту виявив відсутність складних термінів і конструкцій, що свідчить про доступність і зрозумілість тексту для більшості людей. Повідомлення насичені даними щодо нових правил поведінки у соціумі, дистанціювання, про можливу відсутність прояву симптомів вірусу. Загалом, текст не лише інформативний, але містить й емоційно-підтримуючі вказівки та рішення, дає тимчасові поради щодо життя фізичного і духовного, закликає до молитов і смирення. Текст насичений неозначеними займенниками для акцентуації, що вірус стосується усіх. Повідомлення спрямовані на оцінку і обговорення сьогодення, без прогнозів на майбутнє. Наскрізною характеристикою усіх повідомлень є звернення до церковної залученості, а також до авторитетності влади та органів охорони здоров’я. \nВисновки. Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі характеризуються нейтральними емоційними маркерами та когнітивною простотою. Церкви шляхом масових комунікацій підтримує та поширює інформаційну позицію і настанови держави щодо COVID-19. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у конструюванні моделі ефективного повідомлення про здоров’я. \n \nКлючові слова: психолінгвістичні маркери, релігійний дискурс, масові комунікації, COVID-19, здоров’я, повідомлення про здоров’я.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":"84 9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2021-10-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Psycholinguistics","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-59-82","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q3","JCRName":"LINGUISTICS","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження. Для виявлення основних маркерів релігійних повідомлень здійснено психолінгвістичний аналіз текстів звернень церков України про здоров’я у релігійному дискурсі.
Методики дослідження. Матеріалом для дослідження обрано публічні заяви щодо пандемії коронавірусу найчисельніших церков в Україні (православні, католики, протестанти). Загалом, було проаналізовано 8 інформаційних повідомлень, які розділялися на першу реакцію на пандемію (4 повідомлення) та офіційні рекомендації щодо поведінки у часи пандемії (4 повідомлення). Для здійснення психолінгвістичного аналізу використано комп’ютерне забезпечення Statistica 12 та Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC).
Результати. За допомогою комп’ютерної програми LIWC-2015 проаналізовано стильові й змістовні характеристики таких повідомлень, а також виявлено емоційні, когнітивні та структурні маркери досліджуваного тексту. Так, релігійні звернення характеризуються нейтральними емоційними маркерами. Повідомлення мають певну когнітивну складність, про що свідчать і змістовні (наявність причинно-наслідкових зав’язків та фактів), і стильові маркери (часте вживання прийменників та сполучників). Проте, якісний аналіз тексту виявив відсутність складних термінів і конструкцій, що свідчить про доступність і зрозумілість тексту для більшості людей. Повідомлення насичені даними щодо нових правил поведінки у соціумі, дистанціювання, про можливу відсутність прояву симптомів вірусу. Загалом, текст не лише інформативний, але містить й емоційно-підтримуючі вказівки та рішення, дає тимчасові поради щодо життя фізичного і духовного, закликає до молитов і смирення. Текст насичений неозначеними займенниками для акцентуації, що вірус стосується усіх. Повідомлення спрямовані на оцінку і обговорення сьогодення, без прогнозів на майбутнє. Наскрізною характеристикою усіх повідомлень є звернення до церковної залученості, а також до авторитетності влади та органів охорони здоров’я.
Висновки. Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі характеризуються нейтральними емоційними маркерами та когнітивною простотою. Церкви шляхом масових комунікацій підтримує та поширює інформаційну позицію і настанови держави щодо COVID-19. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у конструюванні моделі ефективного повідомлення про здоров’я.
Ключові слова: психолінгвістичні маркери, релігійний дискурс, масові комунікації, COVID-19, здоров’я, повідомлення про здоров’я.