ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НАСИЛЬНИЦЬКІ КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ У СФЕРІ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН, ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА

У статті проведений порівняльний аналіз кримінального законодавства України та Республіки Польща у частині відповідальності за насильницькі кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я у сфері сімейних відносин. Зазначено, що кримінальне законодавство кожної із країн має свої особливості, пов’язані з історичними, культурними, релігійними та соціальними факторами. Висвітлені позитивні напрацювання української нормативно-правової бази щодо запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема у ст. 126-1 Кримінального кодексу України, якою передбачена відповідальність за домашнє насильство. У польському Карному кодексі відсутня стаття, яка передбачала би відповідальність за домашнє насильство, але має низку норм, які захищають від цього виду кримінального правопорушення. Акцентується увага на те, що українське кримінальне законодавство має ширше коло осіб, які можуть бути суб’єктами та об’єктами домашнього насильств, ніж польське законодавство. Обидва кримінальні законодавства передбачають відповідальність за насильницькі кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я, але вони відрізняються своїми особливостями. Зокрема, у Польщі захист життя та здоров’я дитини виникає з моменту зачаття, тоді як в Україні дозволені аборти за медичними показами до 22 тижнів вагітності. Карний Кодекс Республіки Польща окремими статтями передбачає кримінальну відповідальність за застосування насильства проти вагітної жінки або припинення вагітності. На відміну від українського законодавства польське законодавство уточнює, що припинення вагітності може здійснюватися з незаконною погрозою, обманом чи будь-яким іншим способом без її згоди (ст. 153), заподіяння тілесних ушкоджень зачатій дитині або розладу здоров’я, що загрожує її життю (ст. 157а). За результатами аналізу, була виявлена суттєва різниця в підходах двох країн до кваліфікації тілесних ушкоджень. Карний кодекс Республіки Польща не поділяє тілесні ушкодження за тяжкістю, як це передбачено Кримінальним кодексом України. Він поділяє тілесні ушкодження на дві групи: заподіяння серйозної шкоди здоров’ю (ст. 156) та порушення функцій органу тіла або розлад здоров’я (ст. 157), в яких зазначаються лише їх ознаки. Порівняльний аналіз чинного кримінального законодавства Польщі і України свідчить про суттєві напрацювання обох країн щодо протидії злочинності у сфері сімейних відносин. Однак, вирішення цього питання здійснено різними шляхами.